Рішення

від 05.11.2014 по справі 902/1701/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2014 р. Справа № 902/1701/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Прокурора Савранського району Одеської області в інтересах держави в особі відділу освіти Савранської районної державної адміністрації, смт Саврань Одеської області

до : Приватного підприємства "Тандем", м. Бершадь Вінницької області

про стягнення збитків в сумі 5 974 грн, завданих безпідставним завищенням вартості фактично виконаних ремонтних робіт за договором

За участю секретаря судового засідання Солоненко Т.В.

За участю представників :

прокурор: Рудніцька І.В. посвідчення № 007077 від 01.10.2012 р.

відповідача: Шевченко В.П., керівник, посвідчення водія серія НОМЕР_1 від 04.09.2002 р.

позивача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Савранського району Одеської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Савранської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Тандем" про стягнення збитків в сумі 5 974,00 грн, завданих безпідставним завищенням вартості фактично виконаних ремонтних робіт за договором виконання робіт за державні кошти № 4 від 07.06.2012 р.

Ухвалою суду від 18.12.2013 р. за вказаним порушено провадження у справі № 902/1701/13 та призначено її до розгляду на 04.02.2014 р. (суддя Нешик О.С.).

Ухвалою суду від 04.03.2014 р. по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.09.2014 р., в зв'язку з перебуванням з 23.06.2014 р. судді Нешик О.С. у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, з метою не допущення порушення строків розгляду справи та виконання вимог ГПК України призначено повторний автоматичний розподіл справи № 902/1701/13, за результатами якого справу було розподілено судді Банаську О.О.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.09.2014 р. справу № 902/1701/13 прийнято судом провадження та надіслано звернення до Одеського НДІСЕ щодо стану виконання призначеної судом судової будівельно-технічної експертизи.

06.10.2014 р. матеріали справи № 902/1701/13 разом з додатковими документами повернуто Одеським НДІСЕ до господарського суду Вінницької області без виконання ухвали суду від 04.03.2014 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи в зв'язку з неоплатою останньої позивачем по справі.

Ухвалою суду від 06.10.2014 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 23.10.2014 р.

В зв'язку з неявкою сторін та неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 05.11.2014 р.

Позивач в судове засідання 05.11.2014 р. не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду від 23.10.2014 р. не надав.

При цьому 03.11.2014 р. до суду засобами електронного зв'язку надійшов лист № 650 від 03.10.2014 р. про перенесення слухання справи на більш пізніший строк мотивований перебуванням у черговій відпустці з 01.10.2014 р. по 14.11.2014 р. начальника відділу освіти.

Вказане клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом не розглядається в зв'язку з тим, що останнє згідно довідки від 03.11.2014 р. не містить електронного цифрового підпису, а тому не є офіційним документом відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Із змісту позовної заяви слідує, що обгрунтовуючи вимоги про стягнення збитків в розмірі 5 974,00 грн прокурор посилається на встановлення завищення вартості виконаних підрядних робіт відповідачем при проведенні капітального ремонту будівель та споруд Савранської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів згідно договору про виконання робіт за державні кошти № 4 від 07.06.2012 р.

В якості нормативної підстави позову прокурор посилається на приписи ст.ст.224, 225, ч.1 ст.322 ГК України, ч.2 ст.22, ч.2 ст.883 ЦК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав однак в усних поясненнях проти позовних вимог заперечує вказуючи на безпідставність заявленого позову посилаючись при цьому на належне виконання ним зобов'язань за підрядним договором.

Як вбачається із матеріалів справи 07.06.2012 р. між відділом освіти Савранської РДА(Замовник) та Приватним підприємством "Тандем" (Підрядник) укладено договір № 4 про виконання робіт за державні кошти (а.с.27-29, т.1).

Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору Підрядник зобов'язується у 2012-2014 роках виконати капітальний ремонт будівель та споруд Савранської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт Саврань Савранський район Одеська область, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що його ціна становить 1 798 943,00 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Підрядника авансу в розмірі 30 %, на придбання витратних матеріалів, що здійснюється на підставі виставленого рахунку, а остаточний розрахунок Замовника з Підрядником здійснюється після підписання Сторонами акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Термін виконання робіт визначається графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 3) (п.5.1 Договору).

Згідно п.п.6.1.1, 6.1.2 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт.

При цьому Замовник має право достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов'язань Підрядником повідомивши про це його у строк, не пізніше ніж 10 календарних днів з моменту складення акту про невиконання зобов'язань та контролювати виконання робіт у строки встановленому Договором (п.п.6.2.1, 6.2.2 Договору).

До вказаного Договору сторонами підписано додатки, а саме: додаток № 2 "План фінансування робіт", додаток № 3 "Графік виконання робіт" в яких сторони погодили найменування робіт, терміни оплати, терміни виконання робіт та суму грошових коштів, яка передбачена в якості оплати (а.с.30-31, т.1).

Також сторонами було підписано договірну ціну та локальний кошторис (а.с.153-157, т.1).

09.07.2012 р. на виконання робіт за Договором видано декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с.32-37, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договорів підряду ПП "Тандем" було виконано підрядні роботи, про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами акти приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 730 500,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками сторін і в подальшому було оплачено відділом освіти Савранської районної державної адміністрації в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.38-65, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи на виконання вимоги прокуратури Савранського району Одеської області від 05.06.2013 р. № (16-65)-736 вих-2013 до Державної фінансової інспекції в Одеській області державним інспектором відділу інспектування у сфері послуг Державної фінансової інспекції в Одеській області проведено перевірку законності використання бюджетних коштів та відповідності обсягів виконаних робіт з капітального ремонту Савранської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за період з 2012 по червень 2013 року (включно), яку проведено вибірковим методом з 10.07.2013 р. по 13.07.2013 р. по представленим прокуратурою документам.

За результатами проведеної перевірки 19.07.2013 р. складено відповідну довідку, акти обстеження, розрахунки завищення вартості робіт, які 22.07.2013 р. направлені прокурору Савранського району Одеської області (а.с.66-84, т.1).

Із вказаної довідки вбачається, що при здійсненні перевірки було встановлено безпідставне завищення вартості виконаних та оплачених Замовником робіт на загальну суму 5 974,00 грн, яке полягає в наступному: включення до загальної вартості робіт вартість роботи автомобілів бортових вантажопідйомністю до 3 т; Підрядником невірно застосовано показник кошторисного прибутку.

При цьому в ході перевірки за результатами проведених контрольних обмірів встановлено підтвердження фактично виконаних обсягів, відображених в актах виконаних робіт ф.КБ-2в.

24.07.2013 р. відділом освіти надіслано письмову вимогу № 430 адресовану ПП "Тандем" про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 5 974,00 грн на яку останнім не було надано відповіді та не проведено розрахунок (а.с.87-88, т.1).

Також в судовому засіданні судом, виходячи із усних пояснень представника відповідача, встановлено про наявність судового спору між сторонами з приводу виконання вказаного вище договору від 07.06.2012 р. № 4 в результаті чого з'ясовано про розгляд господарським судом Вінницької області справи № 902/428/13-г за позовом відділу освіти Савранської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Тандем" про повернення зайво сплачених грошових коштів в сумі 94 603,00 грн та стягнення штрафних санкцій в сумі 21 338,46 грн.

Із матеріалів господарської справи № 902/428/13-г слідує, що 14.05.2013 р. прийнято рішення відповідно до якого позов задоволено частково - стягнуто з Приватного підприємства "Тандем" на користь Відділу освіти Савранської районної державної адміністрації 20741 грн. штрафних санкцій, 414,75 грн. судового збору.

Із матеріалів господарської справи № 902/428/13-г та змісту судового рішення, крім іншого, вбачається, що на виконання умов Договору від 07.06.2012 р. № 4 Замовник протягом червня - вересня 2012р. перерахував Підряднику кошти в загальній сумі 730 500 грн, а останній виконав зобов'язання в частині виконання будівельних робіт станом на 01.09.2012р. частково на загальну суму 635 897,06 грн.

На підставі акту комісії № 5 від 15.01.2013р. про невиконання зобов'язань та наказу № 12 Відділу освіти Савранської РДА від 17.01.2013 р. було розірвано договір від 07.06.2012 р. № 4 про що Підрядника було повідомлено листом від 17.01.2013 р. № 37.

Після розірвання договору сторонами 20.02.2013 р. підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 р. на суму 94 602,94 грн., які позивач прийняв у рахунок погашення заборгованості відповідача, що утворилася внаслідок попереднього перерахування коштів.

Таким чином матеріалами господарських справ № 902/428/13-г та № 902/1701/13 підтверджується виконання робіт Підрядником за договором від 07.06.2012 р. № 4 на загальну суму 730 500,00 грн та проведення Замовником оплати за виконані роботи на загальну суму 730 500,00 грн.

Крім іншого вказані факти підтверджуються обопільнопідписаним актом звірки станом на 20.02.2013 р. та довідкою розрахунків відповідача.

Із змісту позовної заяви слідує, що пред'являючи позов прокурор ставив за мету відшкодувати збитки заподіяні внаслідок незаконного отримання коштів з державного бюджету відповідачем.

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом з моменту укладення сторонами договору від 07.06.2012 р. № 4 беручи до уваги його зміст, характер взятих на себе сторонами зобов'язань між ними виникли правовідносини з договору будівельного підряду, регулювання яких здійснюється главою 61 "Підряд" § 3 "Будівельний підряд", ст.ст.875-886 ЦК України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт .

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За положеннями ч.1 ст.843, ч.1 ст.844, ч.2 ст.845 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду , якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи .

В частині 4 статті 853 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У ч. 4 ст. 879 ЦК України зазначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як вказувалось вище, в пункті 4.2 Договору вказується наступне: остаточний розрахунок Замовника з Підрядником здійснюється після підписання Сторонами акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

При цьому згідно п.6.1.2 Договору Замовник зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Тобто вказана норма передбачає корегування вартості будівельних робіт на стадії підписання актів приймання виконаних робіт.

При цьому, пункти 78, 79 Загальних умов покладають на Замовника обов'язок по здійсненню контролю за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт.

Згідно ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частина 3 статті 632 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів підряду, у яких сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.526 ЦК України).

Як вказувалось вище, Підрядником виконано взяті за договором зобов'язання по виконанню робіт в межах підписаних сторонами актів, а Замовником виконані роботи прийняті без будь-яких зауважень і претензій, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти та довідки форми № 2 КБ-2в, № КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами у актах.

Доводи прокурора переконливо не доводять існування розбіжностей між вартістю виконаних робіт зазначеною у договорі з вартістю виконаних робіт, яка зазначена в актах виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи вартість виконаних Підрядником робіт , яка відображена в актах виконаних робіт, не виходить за межі, загальної суми договору, зазначеної в п.3.1, що приводить суд до висновку про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору, та обумовлену цим недоведеність завдання позивачу збитків у зв'язку з неналежним виконанням виконавцем зобов'язань за вказаними договорами.

Наявні ж доводи прокурора по суті спрямовані на зміну ціни в договорах після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.632 ЦК України є неприпустимим.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 ГК України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов'язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки . Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави - Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В силу статей 33, 42, 43 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення прокурор при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач - спростувати доводи прокурора. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме прокурор мав надати суду певні докази понесених збитків. У разі ж надання прокурором відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.

Так, прокурор зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

В даному випадку з огляду на викладене вище суд приходить до висновку про те, що прокурор згідно ст.33 ГПК України не довів належним чином факт заподіяння позивачу збитків відповідачем, протиправність його поведінки та причинний зв'язок цієї поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри цивільної відповідальності як відшкодування збитків позаяк виконані роботи були прийняті без зауважень Замовником та оплачені ним в повному обсязі.

Таким чином, прокурором не доведено належними доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання щодо виконання робіт за договорами.

Посилання прокурора на виявлені перевіркою Державної фінансової інспекції в Одеській області порушення, які зафіксовані в довідці від 19.07.2013 р. не приймається судом до уваги, оскільки вказана довідка не може обмежувати права і обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за укладеними між ними договорами та впливати на умови цих договорів і змінювати їх, у тому числі щодо обсягів та вартості виконаних робіт.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Разом з тим, довідка Державної фінансової інспекції в Одеській області чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги викладене вище, оцінюючи встановлені обставини справи та приписи законодавства в сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги із доводами, які обґрунтовують їх, не можуть слугувати підставою для його задоволення в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову з мотивів наведених вище.

При прийнятті судового рішення судом було враховано правові позиції Вищого господарського суду України викладені в постановах № 918/1563/13 від 04.02.2014 р., № 910/11247/13 від 10.02.2014 р., № 919/1147/13 від 07.04.2014 р., № 913/2824/13 від 23.04.2014 р., № 923/588/14 від 02.09.2014 р.

При прийнятті рішення судом враховано положення ст.49 ГПК України та п.4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор . Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду .

Окрім того суд приймає до уваги те, що при подачі позовної заяви в прохальній частині останньої прокурором подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, яка ухвалою від 18.12.2013 р. була відхилена.

В абзаці 4 п.2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Водночас п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Редакція ст.5 Закону України "Про судовий збір" чинна на момент прийняття рішення у даній справі свідчить, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а тому з останнього слід стягнути в доход державного бюджету відповідну суму судового збору виходячи із його розміру за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, який виходячи із ціни заявленого позову дорівнює ставці судового збору, що підлягає сплаті за позовну заяву, а саме 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні 05.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. В позові прокурора Савранського району Одеської області в інтересах держави в особі відділу освіти Савранської районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Тандем" про стягнення 5 974 грн 00 коп. збитків відмовити повністю.

2. Стягнути з відділу освіти Савранської районної державної адміністрації, вул.Миру, 84, смт Саврань, Савранський район, Одеська область, 66200 (ідентифікаційний код - 02145278) - 1 720 грн 50 коп. судового збору в доход державного бюджету України.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 10 листопада 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Миру, 84, смт Саврань, Одеська область, 66200.