Постанова

від 06.11.2014 по справі 12/439

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа№ 12/439

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Хрипуна О.О.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

а участі представників

від сторін:

позивача Яроміч О.В. - дов. від 20.06.2014 р. № 44

відповідача не з'явився

третя особа ОСОБА_4- дов від 13.01.2014р. б/н

на Ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 29.04.2010р. про затвердження Мирової угоди

на підставі ст. 121 ГПК України

у справі № 12/439 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Приватного підприємства "Енергоєвробуд-Умань"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Уманське

автотранспортне підприємство 17107"

про стягнення боргу 141 107,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.04.2014р. у справі № 12/439 затверджено Мирову угоду, укладену між позивачем ПП "Енергоєвробуд-Умань" та відповідачем ВАТ "Уманське автотранспортне підприємство 17107".

Не погоджуючись з Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.04.2012р. №12/439 сторона, яка не приймала участі справі, ТОВ «Віо-Ле», звернулася до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, за якою просить скасувати названу Ухвалу, як прийняту безпідставно, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

За Розпорядженням керівника апарату КАГС від 05.06.2014р. №02-15/89 у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України даної справи на новий розгляд, в якій Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. №12/439 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пономаренко Є.Ю., Шапран В.В.) скасовано Постановою ВГСУ від 28.05.2014р. №12/439 з передачею справи до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду, відповідно до пп. 3.1.13. п. 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 06.06.2014р. №12/439, враховуючи викладене, керуючись ст. 4-6, ст.69 ГПК України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., для розгляду даної апеляційної скарги було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Агрикова О.В., Скрипка І.М..

Ухвалою КАГС від 06.06.2014 р. №12/439 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Агрикова О.В., Скрипка І.М. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено судове засідання.

За Розпорядженням в.о. голови КАГС від 25.06.2014р., враховуючи перебування судді Агрикової О.В. у відпустці, керуючись ст.ст.4-6, 69 ГПК України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів КАГС від 03.06.2014р., змінено склад колегії суддів, для розгляду даної скарги було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Скрипка І.М

Ухвалою КАГС від 08.07.2014р. №12/439 зупинено провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України до вирішення по суті Одеським Апеляційним господарським судом пов'язаної справи №33-24-7-2-32/23-05-1020.

Ухвалою КАГС від 01.08.2014р. №12/439 колегією суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Скрипка І.М поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

За Розпорядження керівника апарату КАГС від 04.08.2014р. № 02-15/229 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Руденка М.А. у відпустці, та відповідно до підпунктів 3.1.11, 3.1.13. пункту 3.1.Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 05.08.2014р., відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями, проведеного на підставі Розпорядження керівника апарату КАГС від 04.08.2014 № 02-15/229, апеляційну скаргу ТОВ "ВІО-ЛЕ" по справі №12/439 передано на розгляд колегії суддів КАГС у складі головуючого судді - Корсакової Г.В., суддів: Власова Ю.Л., Станіка С.Р. Враховуючи перебування судді Власова Ю.Л., у відпустці, а судді Станіка С.Р. на лікарняному, керуючись ст.ст. 4-6, 69 ГПК України, п. 3.1.7., п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.1., п.2.2. рішення зборів суддів КАГС від 03.06.2014р., склад колегії суддів змінено та сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О..

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 20.08.2014р., враховуючи перебування судді Хрипуна О.О. у відпустці, керуючись ст.ст.4-6, 69 ГПК України, п.п. 3.1.7., 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.9. Порядку формування колегій суддів, розподілу справ та визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, затвердженого рішенням зборів суддів КАГС від 03.06.2014р., склад колегії суддів змінено та сформовано для розгляду даної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Майданевич А.Г..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 04.09.2014р., враховуючи перебування судді Корсакової Г.В у відпустці, керуючись ст.ст.4-6, 69 ГПК України, п.п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів КАГС від 03.06.2014р., склад колегії суддів змінено та сформовано для розгляду даної скарги колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Майданевич А.Г., Хрипун О.О..

Ухвалою КАГС від 06.06.2014 р. №12/439 колегією суддів у складі: головуючий судя Ільєнок Т.В., судді: Майданевич А.Г., Хрипун О.О. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою КАГС від 02.10.2014р. №12/439 на підставі ст. 91 ГПК України залучено скаржника ТОВ "ВІО-ЛЕ" третьою особою до участі у даній справі.

Колегія суддів, залучаючи ТОВ "ВІО-ЛЕ" третьою особою у даній справі, виходила з наступного.

Ухвалою КАГС від 20.03.2014р. №12/439 (колегія суддів: Андрієнко В.В. - головуючий, Пономаренко Є.Ю,, Шапран В.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Віо-Ле» на Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2014р №12/439 було припинено з посиланням на підпункт 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За Постановою ВГСУ від 28.05.2014р. №12/439 скасовано Ухвалу КАГС від 20.03.2014р. №12/439 про припинення провадження у справі та передано справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду оскарженої Ухвали за скаргою ТОВ "Віо-Ле". При цьому, колегією суддів касаційної інстанції було зауважено про те, що під час здійснення апеляційного провадження слід з'ясувати, чи існують та чи підтверджуються матеріалами справи та доданими до апеляційної скарги доказами обставини, що прийняте у господарській справі оскаржуване в апеляційному порядку судове рішення стосується прав та обов'язків особи, яка не брала участь у справі та звернулась із апеляційною скаргою на це рішення.

Так, оскаржуючи Ухвалу від 29.04.2010р. №12/439 про затвердження Мирової угоди, за якою в погашення боргу було передано позивачу ПП «Енергоєвробуд-Умань» базу відпочинку "Лада", скаржник ТОВ "ВІО-ЛЕ" наголошує, ЩО НА ДАТУ ВИНЕСЕННЯ УХВАЛИ ГСЧО від 29.04.2009 р. ПО СПРАВІ № 33-7-24-2-32/23-05-1020, відповідно до якої в процесі санації СП "Удіміс" в обмін на погашення боргу перед його кредиторами, ТОВ "ВІО-ЛЕ" НАБУЛО ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА МАЙНО СП "Удіміс", серед якого і усе майно БАЗИ ВІДПОЧИНКУ "ЛАДА", що розташоване на земельній ділянці, площею 0, 931 га.

Крім цього, ТОВ "ВІО-ЛЕ" послалось на судове Рішення апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2014р. по справі № 22ц/793/56/14, за яким було скасовано Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.12.2008р., відповідно до якого за ВАТ "Уманське АТП 17107" (відповідач по даній справі) було визнано право власності на будинки бази відпочинку "Лада". Водночас, цим же Рішенням від 13.02.2014р. підтверджено, що за ТОВ "ВІО-ЛЕ" визнано право власності на базу відпочинку "Лада" на земельній ділянці площею 0,931га за Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. № 33-7-24-2-32/23-05-1020.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскарженою Ухвалою від 29.04.2010р. №12/439 зачіпаються права та інтереси скаржника ТОВ "ВІО-ЛЕ", що є правовою підставою для залучення ТОВ "ВІО-ЛЕ" третьою особою до розгляду даної справи.

Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.04.2010р. № 12/439 було затверджено Мирову угоду, «укладену між позивачем ПП "Енергоєвпробуд-Умань" та відповідачем ВАТ "Уманське АТП 17107" в процесі виконання рішень Господарського суду Черкаської області від 30.03.2010 за наказами господарського суду Черкаської області № № 12/438, 12/439 від 15.04.2010р., у відповідності із пп. 2.1.4, 4.9.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, ч. З ст. 11-1 ЗУ "Про виконавче провадження", ч. 4 ст. 121 ГПК України з метою закінчення зведеного виконавчого провадження № 18838924 від 23.04 2010 та погашення боргу ВАТ "Уманське АТП 17107" шляхом передачі будівель та споруд бази відпочинку "Лада", розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 101» (т.1 а/с 62).

Як зазначив Верховний Суд України у Постанові № 09/020 від 20.01.2009р., таку мирову угоду не можна вважати зобов'язанням у цивільно-правовому розумінні, оскільки її укладання, затвердження і виконання регламентовано певними положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 11-1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент затвердження судом Мирової угоди, сторони мали право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом. За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник міг передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Мировою угодою, яка була затверджена Господарським судом Черкаської області 29.04.2010 у даній справі сторони погодили, що відповідач ВАТ "Уманське АТП 17107", в рахунок погашення боргу в сумі 207 232,13 грн., передає за Актом приймання-передачі у власність ПП "Енергоєвробуд-Умань", будівлі та споруди бази відпочинку "Лада", балансовою вартістю 153 443,81 грн., які обліковуються на балансі й належать на праві власності ВАТ "Уманське АТП 17107" та розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 101, а саме - будинки відпочинку: літ. "2Т", площею 24,4 кв.м., "2У", площею 24,4 кв.м., "2Ф", площею 16,8 кв.м., "2Х", площею 24,6 кв.м., "2Ц", площею 24,6 кв.м., "24", площею 24,6 кв.м., "2Ш", площею 24,6 кв.м., "2Щ", площею 24,6 кв.м., "2Ю", площею 24,6 кв.м., "2Я", площею 33,7 кв.м., "2С", площею 39,2 кв.м. - з прибудовою, "2Р" - службове, площею 64,5 кв.м., "20-1", "2П-1", "2Д-1", "2Л-1", "2М-1", "2Н-1", "2К-1", "2Й-1", "2Ї-1", "21-1", "2И-1", "23-1", "2Ж-1", "2Є-1", "2Е-1", "2-Г", вбиральню літ. "Я-1", їдальню літ. "Х-1", прохідну літ. "Т-1" металеві вагончики літ. "2В-1", "2Б-1", медпункт літ. "С-1", будинок охоронника літ. "Т", службову будівлю літ. "Ю", навіс літ. "Щ", душ літ. "Ш", пожежні ємкості літ. "№№ 2-5", колодязь літ. "№ 6". Зазначені вище будівлі та споруди складають 59/100 ідеальних часток бази відпочинку "Лада", розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 101.

Сторони також погодили, що з дати визнання Господарським судом Черкаської області цієї Мирової угоди та передачі ПП "Енергоєвробуд-Умань" вказаних 59/100 ідеальних часток бази відпочинку "Лада", борг ВАТ "Уманське АТП 17107" в сумі 207 232,13 грн. перед ПП "Енергоєвробуд-Умань" вважається погашеним, а останнє набуває права власності на зазначене майно та зобов'язується не пред'являти до ВАТ "Уманське АТП 17107" в подальшому будь-яких матеріальних або моральних претензій.

У резолютивній частині Ухвали від 29.04.2010 Господарський суд Черкаської області вказав, що визнання даної Мирової угоди Господарським судом Черкаської області є підставою для: закінчення зведеного виконавчого провадження № 18838924 від 23.04.2010р. щодо примусового виконання рішень господарського суду Черкаської області від 30.03.2010 за наказами № № 12/438, 12/439 від 15.04.2010р., визнання права власності Приватного підприємства "Енергоєвробуд-Умань" на зазначене в п. 2 Мирової угоди майно та його державної реєстрації в бюро технічної інвентаризації.

При цьому, Господарський суд Черкаської області зазначив, що дана Мирова угода не суперечить чинному законодавству, стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, тому, згідно зі ст. 121 ГПК України підлягає затвердженню судом.

Проте, такий висновок Господарський суд Черкаської області зробив передчасно, без досліджень всіх обставин справи, не з'ясувавши права відповідача ВАТ "Уманське АТП 17107" відчужувати назване в п. 2 Мирової угоди індивідуально зазначене нерухоме майно, та визначене як 59/100 ідеальних часток бази відпочинку «Лада».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ВАТ "Уманське АТП 17107" для підтвердження своїх прав на зазначене у Мировій угоді майно надало місцевому господарському суду Довідку від 23.04.2010 про перебування на балансі ВАТ "Уманське АТП 17107" бази відпочинку "Лада", загальною вартістю 153 443,81 грн., в якій міститься перелік будівель та споруд, що містить відмінності з переліком майна переданого за Мировою угодою (т. 1 а/с 48 -49). Зокрема, за Мировою угодою були передані будинки відпочинку літ. "2Т", "2У", "2Ф", "2Х", "2Ц", "24", "2Ш", "2Щ", "2Ю", "2Я", "2Ї-1", які відсутні в Довідці про перебування їх на балансі відповідача ВАТ "Уманське АТП 17107".

Вказану Довідку відповідача не можна вважати належним доказом ще й з огляду на відсутність у ній індивідуальних ознак будинків та споруд, наприклад, їх площі, року введення в експлуатацію тощо, що позбавляє можливості їх ідентифікувати. А в завіреній працівниками ВАТ "Уманське АТП 17107" оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 в балансову вартість бази відпочинку "Лада" включені просто будівлі бази "Лада" загальною вартістю 143 280,09 грн.

За оцінкою колегії суддів, не можна вважати належним доказом права власності відповідача ВАТ "Уманське АТП 17107" на передане за Мировою угодою майно і листи виконуючого обов'язки начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 09.09.2004р. (т.1 а/с 52) та від 13.05.2008р. (т. 1 а/с 50 - 51), в яких він вказує, що база відпочинку "Лада" ввійшла до статутного фонду товариства, адже листи не є правовстановлюючими документами.

Згідно із Витягом КП "Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації" 29.12.2009р. на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.12.2008 № 2-2998-08 ЗА ВІДПОВІДАЧЕМ ВАТ "Уманське АТП 17107" БУЛО ЗАРЕЄСТРОВАНО ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЛИШЕ НА ЧАСТКУ У 25/100 БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД БАЗИ ВІДПОЧИНКУ "ЛАДА", яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, б. Золотий берег, 101. (т. 1 а/с 54).

Проте, за текстом затвердженої судом Мирової угоди вказано, що передані за нею відповідачу ПП "Енергоєвробуд-Умань" будівлі та споруди СКЛАДАЮТЬ ВЖЕ 59/100 ІДЕАЛЬНИХ ЧАСТОК БАЗИ ВІДПОЧИНКУ "ЛАДА", розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, 101 (т. 1 а/с 61).

Тобто, за Мировою угодою від боржника стягувачу було передано на 24/100 ідеальних часток бази відпочинку "Лада" більше, ніж було зареєстровано за боржником ВАТ "Уманське АТП 17107" згідно Витягу КП "Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації" від 29.12.2009р. (т.1 а/с 54).

За оцінкою колегії суддів, зафіксована у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.03.2012р. відсутність 75/100 часток будівель і споруд бази відпочинку "Лада" у зв'язку із їх знесенням (т. 2 а/с 183) не доводить їх відсутність на момент укладення Мирової угоди та не спростовує права третіх осіб на них.

Наявні у справі докази, зібрані судом першої інстанції на час прийняття спірної Ухвали, дають підстави для висновку про володіння відповідачем ВАТ "Уманське АТП 17107" на момент затвердження Мирової угоди у даній справі базою відпочинку "Лада" на праві спільної часткової власності.

Спільною частковою власністю, згідно із ст. 356 ЦК України, є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Частка учасника у праві спільної власності одержала назву "ідеальної частки".

За загальним правилом ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Проте, згода співвласників є необхідною лише для здійснення права володіння та користування спільним майном. Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право розпорядитися часткою у праві спільної часткової власності. Саме відчуження частки, а не індивідуально визначеного окремого нерухомого майна, у праві спільної часткової власності виступає предметом відповідних договорів.

Здійснення учасником права розпорядження своєю часткою у праві спільної часткової власності не припиняє спільну власність і не тягне за собою жодних змін у правовому статусі нового учасника у порівнянні з колишнім, адже предметом розпорядження виступає не конкретне, чітко визначене майно, а частка у праві спільної часткової власності, що поширюється на усе майно.

Разом з тим, кожен співвласник має право вимагати від інших передання йому у володіння та користування конкретної частини спільного майна, що відповідає його частці у праві власності (ч. 3 ст. 358 ЦК України). Для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно, відповідно до ч. 4 ст. 358 ЦК України договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності є обов'язковим лише тоді, якщо він посвідчений нотаріально.

Учасник спільної часткової власності, який має намір самостійно здійснювати усі правочини щодо своєї частки, має право вимагати її виділу у натурі (ст. 364 ЦК України).

Незважаючи на те, що за укладеною між відповідачем ВАТ "Уманське АТП 17107" та позивачем ПП "Енергоєвробуд-Умань" Мировою угодою було передано право власності на будівлі та споруди, що складають 59/100 ідеальних часток бази відпочинку "Лада", у справі відсутні жодні докази виділення їх в натурі або нотаріально посвідчений договір між співвласниками, який визначає порядок користування переліченими у Мировій угоді конкретними будівлями і спорудами.

Отже, за висновком колегії суддів, Мирова угода, за якою відповідач ВАТ "Уманське АТП 17107" передав у власність позивачу ПП "Енергоєвробуд-Умань" індивідуально визначене нерухоме майно бази відпочинку "Лада", лише 25/100 ідеальних часток якої належало відчужувачу на праві спільної часткової власності, суперечить ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356, ст. 358, ст. 361, ст. 364, ч. 1 ст. 203 ЦК України та порушує права інших співвласників бази відпочинку "Лада", до яких, як вбачається з матеріалів справи, належить скаржник - третя особа ТОВ "Віо-Ле" як правонаступник СП "Удіміс".

Так, у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2004 у справі № 16/192-04-4480 за позовом ВАТ "Уманське АТП 17107" до Затоківської селищної ради, СПД ОСОБА_13 та СП "Удіміс" суд послався на відсутність у СП "Удіміс" правовстановлюючих документів на базу відпочинку "Лада". Проте встановив, що база відпочинку "Лада" була побудована за Договором про дольову участь у будівництві та експлуатації бази, укладеним 26.09.1975р. між Білгород-Дністровською швейною фабрикою, Уманським АТП 23112 та Кишенівським трестом крупно -панельного домобудівництва (т.1 а/с 35-36).

У справі Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 2-2998-08 ВАТ "Уманське АТП 17107" свої вимоги обґрунтувало тим, що є правонаступником реорганізованого ВАТ «Уманське АТП 23112», яке в будівництві бази відпочинку «Лада» приймало дольову участь. Під час приватизації та при реорганізації до статутного капіталу увійшли 5 будиночків відпочинку, у 2008 році проведено капітальний ремонт бази відпочинку "Лада".

Білгород-Дністровська швейна фабрика, в свою чергу, була викуплена в порядку приватизації організацією орендарів, правонаступником якої є СП "Удіміс".

У квітні 2000 року ВАТ "Уманське АТП 17107" надало згоду на спільне користування базою відпочинку "Лада" з СП "Удіміс" згідно з розподілом земельної ділянки між ними (т. 2 а/с 179).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. №33-24-7-2-32/23-05-1020 (т.1 а/с 81) затверджено Звіт керуючого санацією СП "Удіміс"; визнано дійсним Договір №1 від 01.06.2007р., укладений інвестором - ТОВ "Віо-Ле", боржником СП "Удіміс" і комітетом кредиторів СП "Удіміс", за яким на виконання плану санації боржника передано майно СП "Удіміс" у власність санатору; ВИЗНАНО ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЗА ТОВ "ВІО-ЛЕ" НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, СЕРЕД ЯКОГО БАЗА ВІДПОЧИНКУ «ЛАДА», розташована на земельній ділянці площею 9310кв.м. по вул. Золотий берег, 101, смт Затока м. Білгород-Дністровського, Одеської області, у складі зазначених у технічній документації під літерами А-І-І-Й-2Г-1-2П-І-І; 2С-1-2Ю-І - будинки відпочинку, К-І - більярдна; Л - службове приміщення, М; Р - навіси над умивальниками, Н - службова, О, Ш - душові, П - двоповерховий будинок відпочинку, С-1 - сарай, Т-1 - будинок охорони, У-1 службове; Ф трансформаторна; Х-1 - їдальня; Ц-1; 41-1 сараї, Щ - навіс; Ю - службове; Я - туалет; 2А-1 медпункт; 2Б; 2В - вагончики, № 1-5 - приміщення; припинено юридичну особу СП "Удімс" шляхом реорганізації та приєднання до ТОВ "Віо-Ле", яке визнано правонаступником майна, корпоративних прав і обов'язків СП "Удіміс", припинено провадження по справі № 33-7-24-2-32/23-05-1020.

Згідно із ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інвестор, який виконав зобов'язання, передбачені планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації. План санації згідно із 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також може передбачати реструктуризацію підприємства шляхом його реорганізації, обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права.

Колегія суддів, критично оцінивши перелік майна за Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. № 33-7-24-2-32/23-05-1020 (т.1 а/с 81) та наведений перелік майна в Мировій угоді, затвердженій оскарженою Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.04.2010р. №12/439 (т. 1 а/с 60), погоджується з доводами сторін, що в цих судових актах спірні об'єкти нерухомого майна зазначені під різними літерами, проте це не спростовує встановлене колегією суддів право спільної часткової власності ТОВ "Віо-Ле" на перелічене в Мировій угоді майно як правонаступника співвласника бази відпочинку "Лада" за відсутності належних доказів виділення частки в натурі згідно із вимогами ст. 364 ЦК України, поділу майна відповідно до ст. 367 ЦК України або припинення права на частку у спільному майні в порядку ст. 365 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права при винесенні оскаржуваної Ухвали, що є підставою для її скасування. Суд першої інстанції, затверджуючи Мирову угоду, не в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи, що привело до неправомірного висновку про передачу відповідачем ВАТ «Уманське АТП 17107» в погашення боргу 59/100 ідеальних часток бази відпочинку «Лада», в той час коли ним були надані документи на підтвердження права власності лише на частку у 25/100 будівель та споруд бази відпочинку «Лада».

Про недослідженість фактичних обставин справи судом першої інстанції при затвердженні Мирової угоди свідчить і Клопотання позивача від 25.06.2014р., яке було надано час повторного апеляційного перегляду оскарженої Ухвали, та за яким, позивач ПП «Енергоєвробуд - Умань» просив витребувати цілий ряд документів, на підтвердження своїх заперечень, щодо права власності на майно бази відпочинку «Лада» за ТОВ «Віо-Ле», але за яким, не було названо жодного документу, на підтвердження права користування і розпорядження саме 59/100 ідеальних часток бази відпочинку «Лада» відповідачем ВАТ «Уманське АТП 17107», що зазначені при затверджені судом Мирової угоди.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга третьої особи ТОВ "Віо-Ле" підлягає задоволенню, Ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.04.2010р. № 12/439 підлягає скасуванню. В Заяві позивача та відповідача про затвердження Мирової угоди, укладеної між ПП "Енергоєвробуд-Умань" та ВАТ "Уманське АТП 17107" в процесі виконання рішень Господарського суду Черкаської області від 30.03.2010р. за наказами Господарського суду Черкаської області № № 12/438, 12/439 від 15.04.2010, слід відмовити, як такій, що необґрунтована на доказах. На підтвердження володіння та розпорядження 59/100 ідеальних часток бази відпочинку «Лада» відповідачем ВАТ "Уманське АТП 17107" на час затвердження Мирової угоди не було надано суду жодних належних доказів, тому Заяву позивача та відповідача «Про визнання мирової угоди» б/н, б/д (т. 1 а/с 57) судом першої інстанції було прийнято до розгляду та затверджено безпідставно.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне скаргу ТОВ «Віо-Ле» задовольнити, Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2010р. №12/439 скасувати, справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІО-ЛЕ" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2010р. № 12/439 скасувати.

Матеріали справи № 12/439 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. № 12/439 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. № 12/439 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді А.Г. Майданевич

О.О. Хрипун