КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"11" листопада 2014 р. Справа №2/019-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Іоннікової І.А.
Новікова М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України
на рішення Господарського суду Київської області
від 24.09.2014р.
у справі №2/019-12 (головуючий суддя Чорногуз А.Ф.,
судді: Горбасенко П.В., Ярема В.А.)
за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах
держави в особі:
1) Кабінету Міністрів України
2) Київського обласного та по місту Києву управління
лісового та мисливського господарства
3) Комунального підприємства Київської обласної ради
"Обласний лісгосп"
4) Головного управління Держземагенства у Київській області
5) Державного управління охорони навколишнього
середовища в Київській області
до 1) Ворзельської селищної ради Київської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортіндустрія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління Держземагентства у м. Ірпінь
про визнання недійсними рішень Ворзельської селищної ради
від 09.11.2004 №812-24-ІУ, від 24.12.2004 №889-26-ІУ,
від 20.01.2005 № 926-28-ІУ, визнання недійсним договору
оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути
земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області у справі №2/019-12 від 24.09.2014р. в задоволенні позову було відмовлено повністю, присуджено до стягнення з позивачів на користь відповідача-2 по 5 770,24 грн. витрат на оплату судової експертизи (том справи - 5, аркуші справи - 241-249).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №2/019-12 від 24.09.2014р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Розміри мінімальної заробітної плати на 2014 рік затверджено Законом України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. №719-VII. Станом на 01.01.2014р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у ній були чотири позовні вимоги немайнового характеру спору, а саме: 1) скасування рішення відповідача-1 №812-24-ІУ від 09.11.2004р.; 2) скасування рішення відповідача-1 №889-26-ІУ від 24.12.2004р.; 3) скасування рішення відповідача-1 №926-28-ІУ від 20.01.2005р.; 4) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.02.2005р., укладеного між відповідачами, а також одна майнова вимога про зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку площею 2,2693 га, розташовану за адресою с. Ворзель, вул. В.Жовтня, 37-А, нормативна грошова оцінка якої становить 323 825 грн. (п.4 оспорюваного договору оренди землі від 01.02.2005р. - том справи - 1, аркуш справи - 29).
Вказані позовні вимоги позивачами не змінювалися, про що зокрема свідчать пояснення прокуратури від 26.08.2014р. №05/3-2612вих14, надані під час нового розгляду даної справи Господарським судом Київської області (том справи - 5, аркуші справи - 95-99).
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що судовий збір за позовом про визнання договору (правочину) недійсним сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру, у разі якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України чи ч.2 ст. 208 Господарського кодексу України. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (аналогічна правова позиція наведена в п.п.2.2.1, 2.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" із змінами та доповненнями).
Рішення місцевого господарського суду оскаржується позивачем-1 в повному обсязі, оскільки ані в тексті апеляційної скарги, ані безпосередньо в її резолютивній (прохальній) частині не вказано про те, що позивач-1 оскаржує судове рішення лише в якійсь певній частині (відносно певних позовних вимог). Отже, в даному випадку за подання апеляційної скарги позивач-1 повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 5 674,25 грн., з яких: 2 436,00 грн. за чотири вимоги немайнового характеру (по 609,00 грн. за кожну вимогу) та 3 238,25 грн. за майнову вимогу (6 476,50 (2% ціни позову, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки) / 50%). Натомість з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №4981 від 30.10.2014р. вбачається, що відповідач сплатив судовий збір у сумі 2 313,03 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.
Колегією суддів враховано, що апеляційна скарга подається позивачем-1 вдруге, оскільки попередньо подана скарга була повернута без розгляду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2014р. (том справи - 6, аркуші справи - 1-3), і при першому зверненні з апеляційною скаргою позивач-1 не сплачував судовий збір, додавши до скарги клопотання про відстрочення його сплати. При повторному зверненні позивачем-1 вищевказане клопотання не подавалося.
Однак усунення недоліків, виявлених при попередньому зверненні з апеляційною скаргою, не позбавляє скаржника необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання апеляційної скарги з доказами сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Окрім того, в ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду Київської області у справі №2/019-12 від 24.09.2014р. з доданими до неї документами повернути скаржнику.
2. Повернути Головному управлінню юстиції у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2, код ЄДРПОУ 34481907) з Державного бюджету України 2 313,03 грн. (дві тисячі триста тринадцять гривень 03 копійки) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням №4981 від 30.10.2014р.
3. Справу №2/019-12 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Ухвалу може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді І.А. Іоннікова
М.М. Новіков
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 14.11.2014 |
Номер документу | 41319428 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зубець Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні