Ухвала

від 12.11.2014 по справі 5027/534/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" листопада 2014 р. справа № 5027/534/2012

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Тод Нік» м. Чернівці

до Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції

на постанову про закінчення виконавчого провадження

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тод Нік" м. Чернівці

до відповідачів:

1.публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ (відповідач-1);

2.товариства з обмеженою відповідальністю "Блікс", м. Чернівці (відповідач-2)

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Чернівецька міська рада,

про усунення перешкод в користування земельною ділянкою та майном

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

Від позивача - Решетов В.В., дов. від 17.10.2012 року

Від відповідача-1 - Українець О.П., дов. від 21.10.2013 року

Від відповідача-2 - Попович Д.М., дов. від 13.06.2013 року

Від органу ДВС - Богдан С.В., дов. від 11.06.2014 року

Від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ТОВ "Тод Нік" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Блікс" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.09.2012 р.) про зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Блікс" та інші підприємства, установи, організації усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою для обслуговування під'їзної колії, крану та підкранової колії загальною площею 0,6494 га, кадастровий №7310136900:40:004:0025, яка розташована за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 42 шляхом надання безперешкодного доступу до земельної ділянки власникам та працівникам ТОВ "Тод Нік".

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.10.2012р. (суддя Паскарь А.Д.) у справі №5027/534/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р., залишеною без змін Постановою ВГС України від 19.03.2013 року, рішення господарського суду Чернівецької області від 16.10.2012р. у справі № 5027/534/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Блікс" усунути перешкоди ТОВ "Тод Нік" в користуванні орендованою земельною ділянкою загальною площею 0,6494 га, кадастровий №7310136900:40:004:0025, для обслуговування під'їзної колії, крану та підкранової колії, яка розташована за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 42 шляхом надання безперешкодного доступу до земельної ділянки ТОВ "Тод Нік", в частині решти вимог у позові відмовлено.

15.01.2013 року на виконання даного рішення видано наказ.

У зв'язку з перебуванням судді Паскаря А.Д. у відпустці справу в порядку повторного автоматичного розподілу передано до провадження судді Ніколаєва М.І.

Ухвалою суду від 03.10.2014 року призначено до розгляду у судовому засіданні 15.10.2014 року скаргу на дії органу державної виконавчої служби, в якій позивач просить визнати недійсною постанову від 27.08.2014 року заступника начальника Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Богдана Сергія Васильовича про закінчення виконавчого провадження ВП №36249237.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» проти задоволення скарги заперечив, мотивуючи це тим, що державним виконавцем проведено всі дії передбачені ст. ст. 11, 49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалами суду від 15.10.2014 року, 28.10.2014 року та 05.11.2014 року розгляд справи у зв'язку з неявками представників сторін та за їх клопотаннями неодноразово відкладався.

Представник ТОВ «Блікс» в поясненні на скаргу наголосив, що ліквідатор товариства готовий виконувати рішення суду, не порушуючи при цьому власні права та обов'язки щодо зберігання заставного та іпотечного майна.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2014 року представник Садгірського ВДВС Чернівецького МУЮ проти задоволення скарги заперечив.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи та заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що доказів направлення спірної постанови скаржнику суду не надано, а про її існування останній дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 26.09.2014 року, а зі скаргою звернувся 02.10.2014 року, суд дійшов висновку, що встановлений строк подання скарги не пропущено.

При цьому суд також врахував, що спірна постанова отримана судом лише 30.09.2014 року, хоча її і винесено 27.08.2014 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно скаржник є власником будівлі та споруд по вул. Заводській, 42 в м. Чернівці.

За вказаною адресою на підставі договору оренди землі від 15.06.2009 року скаржник орендує земельну ділянку площею 0,6494 га.

Постановою старшого державного виконавця Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - державний виконавець) від 30.01.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №362423 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №5027/534/2012 від 15.01.2013 року, встановлено строк добровільного виконання до 06.02.2013 року.

Актами державного виконавця від 23.04.2013 року встановлено, що рішення суду в добровільному порядку боржниками не виконано, на територію земельної ділянки ТОВ «Блікс» державного виконавця не допускають.

У зв'язку з невиконанням рішення суду в добровільному порядку державним виконавцем винесено вимоги від 13.05.2013 року №6428/05-36/1, №3047-05-36/3 від 06.05.2014 року, №05-36-3757/1 від 28.05.2014 року, №05-36-4391/1 від 10.06.2014 року, №05-36/4749/1 та №05-36/4752/1 від 03.07.2014 року, якими було зобов'язано відповідачів бути присутніми при примусовому виконанні державним виконавцем рішення суду.

Актами державного виконавця від 14.10.2013 року, 28.10.2013 року, 01.11.2013 року, 15.05.2014 року та 06.06.2014 року встановлено, що рішення суду в добровільному порядку боржниками не виконано, на територію земельної ділянки ТОВ «Блікс» за адресою м. Чернівці, вул. Заводська,42 державного виконавця та представника скаржника без відповідної вказівки від ПАТ КБ «ПриватБанк» не допускають.

Постановою державного виконавця від 16.10.2013 року за невиконання рішення суду без поважних причин на ТОВ «Блікс» накладено штраф в сумі 1020 грн.

Постановою державного виконавця від 06.11.2013 року за невиконання рішення суду без поважних причин на ТОВ «Блікс» накладено штраф в сумі 2040 грн.

Доказів стягнення з відповідача-2 вищевказаних штрафів суду не надано.

07.11.2013 року начальником Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на ім'я Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області за невиконання рішення суду винесено подання №17220-05-36/1 про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб відповідача-2.

Доказів направлення даного подання Садгірському РВ УМВС України в Чернівецькій області суду не надано.

Постановою державного виконавця від 10.06.2014 року за невиконання рішення суду без поважних причин на ліквідатора ТОВ «Блікс» накладено штраф в сумі 1020 грн.

Доказів сплати арбітражним керуючим ОСОБА_5 вищевказаного штрафу суду не надано.

18.06.2014 року відповідач-2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 25.12.2012 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року у задоволенні заяви відмовлено.

25.07.2014 року начальником Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на ім'я Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області за невиконання рішення суду винесено подання №05-36/6441/1 про притягнення до кримінальної відповідальності ліквідатора відповідача-2 - арбітражного керуючого ОСОБА_5

Доказів направлення даного подання Садгірському РВ УМВС України в Чернівецькій області суду не надано.

Постановою державного виконавця від 23.07.2014 року на відповідача-1 за невиконання наказу суду по даній справі накладено штраф в сумі 510 грн., а постановою від 07.08.2014 року - штраф в сумі 1020 грн.

Доказів сплати вищевказаних штрафів суду не надано.

05.08.2014 року ліквідатор ТОВ «Блікс» звернувся до державного виконавця із проханням про організацію проведення виконавчих дій по виконанню наказу суду по даній справі.

Листом від 21.08.2014 року державний виконавець повідомив ліквідатора відповідача-2, що ним вчиненні усі дії щодо виконання наказу суду, чим фактично відмовився від подальшого здійснення виконавчого провадження та проігнорував волю ліквідатора відповідача-2 щодо добровільного виконання рішення суду.

07.08.2014 року заступником начальника Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на ім'я Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області за невиконання рішення суду винесено подання №05-24/6803 про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відповідача-1.

Листом начальника Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 15.08.2014 року державного виконавця повідомлено, що у зв'язку з відсутністю доказів умисного невиконання рішення суду прийнято рішення про припинення подальшого розгляду подань про притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому, суду не надано жолдних процесуальних документів Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області щодо кримінальних проваджень по факту невиконання рішення суду відповідачами.

Постановою державного виконавця від 27.08.2014 року з посиланням на п.11 ч. 1 ст. 49 та ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження з виконання наказу суду №5027/534/2012 від 15.01.2013 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Крім того, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч. 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (ч. 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч. 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, у разі невиконання судового рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, у добровільному порядку, державний виконавець повинен встановити чи можливо провести виконання без участі боржника. Особисте виконання боржником певних дій відноситься до категорій боржника як фізичної особи або посадової.

Згідно п. 9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Приписами ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону (п. 11 ч. 1).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України .

Більше того, 17 липня 1997 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Відповідно до ст. 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

У справі Soering vs UK Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном , гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з того, що рішенням суду відповідачів зобов'язано вчинити певні дії, при цьому ліквідатор відповідача-2 від виконання рішення суду у добровільному порядку та в повному обсязі не відмовився , про що повідомив державного виконавця листом від 05.08.2014 року, безпідставно залишеним державним виконавцем без уваги, суд вважає, що з боку державної виконавчої служби для забезпечення повного виконання боржником обов'язкового на всій території України рішення суду не вжиті всі необхідні і можливі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", відтак державний виконавець неправомірно закінчив виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Чернівецької області від 15.01.2013 року № 5027/534/2012, у зв'язку з чим подану скаргу слід задовольнити та визнати недійсною постанову державного виконавця від 27.08.2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №36249237.

Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову від 27.08.2014 року заступника начальника Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Богдана Сергія Васильовича про закінчення виконавчого провадження ВП №36249237 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 15.01.2013 року по справі №5027/534/2012.

Суддя М.І.Ніколаєв