Рішення

від 24.11.2014 по справі 181/692/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10129/14 Справа № 181/692/14 Головуючий у 1 й інстанції - Літвінова Л.Ф. Доповідач - Козлов С.П. Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі: Савеленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа: Відділ Держземагенства в Межівському районі Дніпропетровської області, про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після чого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 11,160 гектар, розташовану на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також на земельну ділянку площею 0,40 гектар в межах згідно з планом, для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для підсобного господарства - 0,15 га по АДРЕСА_1. 16.11.2001 року спадкодавець заповів їй все своє майно, але у нотаріальному оформлені спадщини було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на земельну ділянку розміром 11,160 га, а саме оригіналу державного акту на землю. Причиною пропуску строку позовної давності стало те, що в судовому порядку тривалий час розглядалась справа за її позовом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, а 28 лютого 2014 року Межівський районний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, яким скасував заповіт складений спадкодавцем ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2. З таких підстав позивачка просила суд поновити строк позовної давності та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 11,160 гектар, яка розташована на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2014 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також його законних прав.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення.

Визнаючи за позивачкою право власності на спірне майно в порядку спадкування за заповітом, суд виходив з доведеності тих обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1235 цього Кодексу заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, якому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №015215, виданого 20 березня 2001 року, належала земельна ділянка площею 11,160 гектар, яка розташована на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222683300:01:004:0476, нормативна грошова оцінка 198987 грн..

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області 16 листопада 2001 року та зареєстрованого під № 98, ОСОБА_4 заповів позивачці все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за Законом буде мати право, право власності земельною ділянкою, посвідчену державним актом серія IV-ДП №1901169, виданого 24 лютого 1998 року.

З наданих скаржником матеріалів видно, що він є сином спадкодавця та на час відкриття спадщини був непрацездатним, тобто має право на обов'язкову частку в спадщині.

Між тим, заявляючи вимоги про визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування за заповітом позивачка у своїй позовній заяві ОСОБА_2 в якості осіб, які беруть участь у цій справі, не зазначила, а суд при розгляді справи коло всіх спадкоємців не з'ясував, до участі у справі не залучив і вирішив питання про їх права та обов'язки, визнавши право власності на все спадкове майно лише за позивачкою.

Крім того, визнаючи за позивачкою право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею, 11,160 гектар, яка розташована на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії IV-ДП №015215, суд дати видачі цього акту в рішенні не зазначив та не врахував, що за вказаним заповітом ОСОБА_4 заповідав позивачці право власності на земельну ділянку, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку, серії IV-ДП №1901169, виданого 24 лютого 1998 року, який позивачкою не наданий і в матеріалах справи відсутній, а є державний акт на право власності на земельну ділянку, серії IV-ДП №015215, виданий 20 березня 2001 року, який судом приймався до уваги при розгляді цієї справи без усунення таких протиріч.

За таких обставин, ухвалене судом рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог на підставі ст. 1241 ЦК України та ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2014 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа: Відділ Держземагенства в Межівському районі Дніпропетровської області, про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: