Ухвала

від 31.07.2013 по справі 918/512/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 липня 2013 року Справа № 918/512/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Дудко Любові Іванівни на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі№ 918/512/13 Господарського суду Рівненської області за позовомДідуха Георгія Феофановича до Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7", Дудко Любові Іванівни провизнання частково недійсним рішень Загальних Зборів Учасників ТДВ

ВСТАНОВИВ:

Подана Дудко Любов'ю Іванівною до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1 147,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.05.2012 у справі № 918/512/13 позов задоволено частково; визнано рішення загальних зборів учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7", відображене в протоколі №12 чергових загальних зборів учасників від 27.02.2013, недійсним в частині: - прийняття до розгляду заяви покупця (п. 2.1 Протоколу); - доручення голові правління і правлінню обговорити з покупцем умови договору купівлі-продажу частини майнового комплексу (п. 2.2 Протоколу); - проведення експертної оцінки частини майнового комплексу в складі нерухомого майна, що включає будівлі: прохідну, виробничу майстерню з підсобним складським приміщенням, гараж з профілакторієм, операторську (п. 2.3 Протоколу); - погодження її з покупцем до винесення на засідання правління (п. 2.4); - рішення про затвердження цих домовленостей винести на розгляд позачергових зборів, які провести 14.03.2013 з порядком денним: 1) виконання рішення загальних зборів учасників Товариства з 27.02.2013; 2) розгляд заяв і пропозицій учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7"; визнано рішення загальних зборів учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7", відображене в протоколі №13 позачергових загальних зборів учасників від 14.03.2013, недійсним в частині: - реалізації для Дудко Любов Іванівни згідно експертної оцінки на умовах договору купівлі-продажу частини майнового комплексу (нерухомого майна: прохідної площею 8,1 м 2 , виробничої майстерні площею 936,1 м 2 , з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м 2 , гаража з профілакторієм площею 412 м 2 , операторської площею 11,3 м 2 , земельної ділянки площею 9119 м 2 ) (п. 1.2 Протоколу); - затвердження проекту договору купівлі-продажу частини вищезазначеного майнового комплексу (п. 2.1 Протоколу); визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.03.2013, укладений між ТДВ "Дубенська СПМК-7" та Дудко Любов'ю Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 812; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі № 918/512/13, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2012 у справі № 918/512/13 залишено без змін.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Дудко Любов Іванівна звернулась до суду з касаційною скаргою 16.07.2013, згідно з вхідним штемпелем Рівненського апеляційного господарського суду, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі: 1) визнати рішення загальних зборів учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7", відображене в протоколі №12 чергових загальних зборів учасників від 27.02.2013, недійсним в частині: - прийняття до розгляду заяви покупця (п. 2.1 Протоколу); - доручення голові правління і правлінню обговорити з покупцем умови договору купівлі-продажу частини майнового комплексу (п. 2.2 Протоколу); - проведення експертної оцінки частини майнового комплексу в складі нерухомого майна, що включає будівлі: прохідну, виробничу майстерню з підсобним складським приміщенням, гараж з профілакторієм, операторську (п. 2.3 Протоколу); - погодження її з покупцем до винесення на засідання правління (п. 2.4); - рішення про затвердження цих домовленостей винести на розгляд позачергових зборів, які провести 14.03.2013 з порядком денним: 1) виконання рішення загальних зборів учасників Товариства з 27.02.2013; 2) розгляд заяв і пропозицій учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7"; 2) визнати рішення загальних зборів учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7", відображене в протоколі №13 позачергових загальних зборів учасників від 14.03.2013, недійсним в частині: - реалізації для Дудко Любов Іванівни згідно експертної оцінки на умовах договору купівлі-продажу частини майнового комплексу (нерухомого майна: прохідної площею 8,1 м 2 , виробничої майстерні площею 936,1 м 2 , з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м 2 , гаража з профілакторієм площею 412 м 2 , операторської площею 11,3 м 2 , земельної ділянки площею 9119 м 2 ) (п. 1.2 Протоколу); - затвердження проекту договору купівлі-продажу частини вищезазначеного майнового комплексу (п. 2.1 Протоколу); 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.03.2013, укладений між ТДВ "Дубенська СПМК-7" та Дудко Любов'ю Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 812; 4) зобов'язати відповідача: - не чинити позивачу перешкод у реалізації переважного права, як учасника Товариства, на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна ТДВ "Дубенська СПМК-7": прохідної площею 8,1 м2, виробничої майстерні площею 936,1 м2, з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м2, гаража з профілакторієм площею 412 м2, операторської площею 11,3 м2, земельної ділянки площею 9119 м, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського ,112, м. Дубно, Рівненська область; - розглянути повторно питання продажу вказаних об'єктів нерухомого майна на засіданні загальних зборів учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7",

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір окремо з кожної з таких немайнових вимог, а саме: 3211, 60 грн. (802,90 + 802,90+ 802,90+ 802,90).

До касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додана квитанція від 16.07.2013 № k4/G/134, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

У касаційній скарзі скаржник здійснює переоцінку висновків судів, викладає обставини справи. При цьому, скаржник, не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначив суті порушень норм матеріального та процесуального права, допущених господарськими судами при прийнятті оскаржуваного судового рішення. Скаржник зводить доводи касаційної скарги до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки оскаржуваного судового акту у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню згідно з пунктом 6 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дудко Любові Іванівни на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі № 918/512/13 Господарського суду Рівненської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова