Рішення

від 19.06.2009 по справі 53/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/63

19.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Систем аудит кепітел»  

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»

про зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Куріленко Н.Є.- директор

від відповідача: Номінас К.В.- представник по довіреності від 20.01.2009р.          

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»підписати акт надання аудиторських послуг за Договором № 01-03/10/2008 про надання аудиторських послуг від 03.10.2008р.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/63, розгляд справи призначено на 02.02.2009р.

02.02.2009р. до відділу діловодства суду надійшло клопотання відповідача про призначення економічної експертизи.

В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач посилається на те, що позивач порушив умови Договору № 01-03/10/2008 про надання аудиторських послуг від 03.10.2008р., а саме: надав аудиторські послуги неякісно, поверхнево, не в повному обсязі, у зв'язку з чим відповідач відмовляється підписувати акт про надання аудиторських послуг від 26.11.2008р.

Позивач проти задоволення вказаного клопотання не заперечує.

Ухвалою суду від 02.02.2009р. було зупинено провадження у справі та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Листом Господарського суду міста Києва від 05.02.2009р. матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової економічної експертизи.

27.05.2009р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 53/63  та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1094 від 19.05.2009р.

Ухвалою суду від 28.05.2009р. поновлено провадження у справі і розгляд справи призначено на 19.06.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2009р. надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить винести рішення яким зобов'язати відповідача підписати Акт про надання аудиторських послуг від 26.11.2008р. за Договором № 01-03/10/2008 від 03.10.2008р. та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 58 500,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Представник відповідача заперечив на позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивач не виконав належним чином умови Договору № 01-03/10/2008 від 03.10.2008р. та висновок судової експертизи № 1094 від 19.05.2009р. не відповідає дійсним обставинам справи, тому не є належним доказом виконання умов Договору № 01-03/10/2008 від 03.10.2008р.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.06.2009р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.10.2008р. між позивачем та відповідачем  було укладено Договір № 01-03/10/2008 про надання аудиторських послуг, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Аудиторська фірма (позивач) бере на себе зобов'язання надавати аудиторські послуги  в обсязі й на умовах, передбачених Даним Договором (п. 1.1 Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р.).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).  

Відповідно до п. 4.4 Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р. оплата за даним Договором здійснюється, не пізніше 3-х днів з моменту підписання Замовником акту надання аудиторських послуг.

Представник Замовника (в особі директора) приймає Аудиторську довідку, в якій відображаються результати наданих за цим договором аудиторських послуг, та ставить підпис про отримання Аудиторської довідки (п. 3.1.4 Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р.).

У разі наявності заперечень Замовника щодо надання аудиторських послуг, останній надає Аудиторській фірмі письмові аргументовані заперечення щодо невиконання або неналежного виконання предмету Договору, протягом 3-х днів з моменту отримання Аудиторської довідки (п. 4.5 Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу Аудиторську довідку та Акт про надання аудиторських послуг від 26.11.208р.

Відповідач письмово заперечив на надану позивачем Аудиторську довідку та зазначив, що позивач надав аудиторські послуги неякісно, поверхнево, не повному обсязі. Відповідач в своїх запереченнях також зазначив, що відмовляється підписувати акт надання аудиторських послуг.

В ході розгляду справи № 53/63 судом було призначено судову економічну експертизу та надано на вирішення експерту перелік питань, які стосуються встановлення правильності результатів проведеної оцінки відповідності діяльності відповідача вимогам Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями) і Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями), за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р. в обсязі та на умовах, передбачених Договором № 01-03/10/2008 про надання аудиторських послуг від 03.10.2008р.; та обґрунтованості висновків, викладених в Аудиторській довідці від 26.11.2008р.

У висновку судової експертизи № 1094 від 19.05.2009р. експерт зазначив, що Зазначена в Аудиторській довідці відповідність чинному

законодавству відображення в податковому обліку валового доходу та

валових витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають

оподаткуванню податком на прибуток за період з 01.01.2007р. по

30.09.2008р., і відповідність сплати податку документально підтверджується; Документально підтверджується зазначена в Аудиторській довідці відповідність чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р. і відповідність сплати податку; Висновки в Аудиторській довідці щодо відповідності діяльності ТОВ «Джамп Україна»вимогам Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»і Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р. зроблені обґрунтовано.

Господарський суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінює доказ - Висновок експерта, як такий, що доводить надання послуг позивачем відповідачу відповідно до законодавства України та  Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р.

Таким чином, можна зробити висновок, що позивач виконав умови Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р. належним чином, тобто надав відповідачу аудиторську довідку, яка відповідає умовам Договору та чинному законодавству України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 903 ЦК України слідує, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається Акту про надання аудиторських послуг від 26.11.2008р., вартість наданих послуг становить суму в розмірі 58 500,00 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач надав аудиторські послуги відповідачу на виконання Договору № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р., про що свідчить Аудиторська довідка, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Таким чином, відповідач повинен був сплатити за послуги надані позивачем, як зазначено в Договорі № 01-03/10/2008  від 03.10.2008р.

Відповідач свого обов'язку щодо оплати за надані послуги не виконав.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 58 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 58 500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу заявленої вимоги позивача про зобов'язання підписати акт надання аудиторських послуг за Договором № 01-03/10/2008 слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин,  а  також  інші  справи, віднесені законом до їх підсудності.

Згідно з частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права як зобов'язання  відповідача підписати акт надання послуг.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання наданим послуг. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.  Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Акт надання послуги за даним договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання підписати акт, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ № 6/516 від 15.11.2007 року, постановою ВГСУ № 6/517 від 03.10.2007 року та постановою ВСУ від 16.09.2008 року).

Отже, позовна вимога позивача про зобов'язання підписати акт про надання аудиторських послуг суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

З огляду на вищевикладене, сплачене держане мито в розмірі 85,00 грн.  підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як зазначено в стаття 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі судові витрати пов'язані з проведенням судової економічної експертизи в розмірі 12 000,00 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, ч. 1 п. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»(02660, м. Київ, пр.-т Визволителів, 1, код ЄДРПОУ 30520788 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Систем аудит кепітел»(03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 16/6, кв. 111; ідентифікаційний код 36123485) основний борг в сумі 58 500 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині заявленої позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»підписати акт надання аудиторських послуг за Договором № 01-03/10/2008р. у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Систем аудит кепітел»(03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 16/6, кв. 111; ідентифікаційний код 36123485) з Державного бюджету України сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 18 від 05.12.2008 року.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Грєхова О.А.