Ухвала

від 28.11.2014 по справі 21/163-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС

"28" листопада 2014 р. Справа № 21/163-10

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"

до Відкритого акціонерного товариства "Укренергобудмеханізація"

про стягнення 180 421,44грн.

За участю представників:

від позивача Братченко А.В. (дов. № 09-32/980 від 05.08.2013р.);

від відповідача не з'явилися;

від відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Кучер А.В. (дов. б/н від 28.11.2014р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2010р. у справі №21/163-10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області" до Відкритого акціонерного товариства "Укренергобудмеханізація" про стягнення 180 421,44 гривень, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Укренергобудмеханізація" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 13 039 (тринадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 39 коп. пені за прострочення сплати кредиту; 24 139 (двадцять чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 38 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 1 225 (одну тисячу двісті двадцять п'ять) грн. 79 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 96 коп. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 18 (вісімнадцять) грн. 75 коп. пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом; 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) грн. 01 коп. державного мита, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні решти позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. апеляційну скаргу ВАТ „Укренергобудмеханізація" задоволено, рішення господарського суду Київської області від 15.09.2010 у справі 21/163-10 скасовано в частині стягнення пені в сумі 13 039,39грн. та прийнято нове рішення, яким відмовлено Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вишгород Київської області" в зазначеній частині позовних вимог. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: „ Позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вишгород Київської області" задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укренергобудмеханізація" (07300, Київська область, Вишгородській район, м. Вишгород, вул.Промислова, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04630672 ) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вишгород Київської області" (01001, м. Київ, пров.Шевченка,12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00039002 ) 125 000 грн. (сто двадцять п'ять тисяч гривень, 00 копійок ) заборгованості по сплаті кредиту, 24 139,38 грн.(двадцять чотири тисячі сто тридцять дев'ять гривень тридцять вісім копійок) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 1 225,79 грн. ( одну тисячу двісті двадцять п'ять гривень сімдесят дев'ять копійок) пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 877,96 грн.(вісімсот сімдесят сім гривень дев'яносто шість копійок) заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 18,75 грн. (вісімнадцять гривень сімдесят п'ять копійок) пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом, 151,62 грн.(сто п'ятдесят одна гривня шістдесят дві копійки ) витрат по сплаті державного мита, 214,91 грн. (двісті чотирнадцять гривень дев'яносто одна копійка ) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вишгород Київської області" на користь Відкритого акціонерного товариства „Укренергобудмеханізація" 902,11 грн. (дев'ятсот дві гривні одинадцять копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ."

22.12.2010р. господарським судом Київської області було видано накази на виконання зазначеної постанови, строк пред'явлення яких до виконання встановлено до 30.11.2013р.

22.08.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області від ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві надійшла постанова про закінчення виконавчого проваження з виконання наказу господарського суду Київської області від 22.12.2010р. у справі № 21/163-10 щодо стягнення з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вишгород Київської області" на користь ВАТ „Укренергобудмеханізація" 902,11 грн. (дев'ятсот дві гривні одинадцять копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

03.11.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла скарга на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у справі № 21/163-10 (вх. № 202/14 від 03.11.2014р.), згідно якої скаржник просив суд визнати постанову відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.10.2014р. ВП № 45143585 недійсною, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 22.12.2010р. у справі № 21/163-10.

Скаргу обґрунтовано, зокрема нормами ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та твердженнями про неправильне застосування державним виконавцем п. 7 ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2014р. розгляд скарги призначено на 14.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014р. розгляд скарги відкладено на 28.11.2014р.

Представник скаржника у судовому засіданні 28.11.2014р. повністю підтримав подану ним скаргу, представник відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції заперечив проти задоволення скарги.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 2 ст. 23 Закону встановлено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Підпунктом 7 ч. 1 ст. 26 визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачеві за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів ті інших періодичних платежів.

Підпунктом 1 частини 1 статті 47 Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Частиною 5 ст. 47 Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених ст. 47 Закону, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 Закону.

Відповідно до ч. 4 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів від 04.11.2010р. № 2677-VI виконавчі документи видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються у строки, встановлені на момент їх видачі.

Пунктом 9.11 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. передбачено, що у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», господарському суду слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Суд встановив, що постановою відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 24297236 від 09.02.2011р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 22.12.2010р. у справі № 21/163-10.

07.09.2011р. відповідач сплатив позивачу 38 831,17грн. боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 24297236 від 27.10.2011р. стягувачеві повернуто виконавчий документ, а саме наказ № 21/163-10 від 22.12.2010р. за заявою стягувача від 30.06.2011р.

Таким чином, трирічний строк повторного пред'явлення цього наказу до виконання слід відраховувати починаючи з 27.10.2011р., оскільки його було перервано.

Із заявами від 25.06.2014р. та 15.10.2014р. стягувач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про направлення на примусове виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження.

Постановами відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області від 16.07.2014р. та 21.10.2014р., стягувачеві відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, суд дійшов висновку, що повторне пред'явлення наказу до виконання було здійснено стягувачем з додержанням строку, встановленого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про незаконність постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області Кучер А.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.10.2014р. з підстав ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, суд вважає, скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області в частині визнання постанови відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.10.2014р. ВП № 45143585 недійсною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд критично оцінює доводи представника органу ДВС на те, що відділом Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області на виконання вимог п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки за змістом пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 47 і статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

В частині вимог скарги про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 22.12.2010р. у справі № 21/163-10, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки за приписами Господарського процесуального кодексу України, з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд не наділений повноваженнями самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2014р. у справі № 5024/1145/2012.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області" на дії відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.10.2014р. ВП № 45143585.

3. У задоволенні решти скарги - відмовити.

4. Копію ухвали надіслати відповідачу.

Суддя П.В.Горбасенко