Рішення

від 25.06.2009 по справі 4/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/161

25.06.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес-Україна»

До           Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Простягнення 111930,86 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача       Шоха С.І. –дов.

Від відповідача   Каленський Є.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства  Комерційний банк «Надра» 108317,80 грн. основного боргу, 222,57 грн. 3% річних, 2166,35 грн. інфляційних витрат, 1224,14 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, а всього 111930,86 грн. заборгованості за договором № 8075/4 строкового банківського вкладу (депозиту) від 09.07.2008р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 23.06.2009р., в якій просить зобов'язати відповідача –Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»повернути суму депозиту в розмірі 100 000 грн. та стягнути з відповідача 221,92 грн. 3% річних, 4443,50 грн. –інфляційні витрати, 1220,55 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 887,67 грн. –пені.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Свої заперечення виклав в  письмовому відзиві на позовну заяву від 09.04.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Велес-Україна» та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір № 8075/4 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1. договору, вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26528008075001 в відділенні № 6 ФІЛІЇ ВАТ КБ «Надра» Київське РУ, МФЛ 320564, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 8075 від 06.09.2007р., грошові кошти в сумі 100 000 грн.

Згідно п.1.2. договору, строк вкладу –184 дні, Дата повернення вкладу –09.01.2009р.

Процентна ставка до вкладу встановлюється в розмірі 16,5% річних (п.1.3. договору).

Відповідно до умов договору (п.1.4.) вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладнику суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

За умовами договору банк зобов'язувався забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами (п. 3.4.2 договору).

Вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до умов договору (п. 3.1.2.), та достроково розірвати договір і отримати суму вкладу, письмово попередивши про це банк, на умовах, передбачених п.4.5. цього договору (п.3.1.3.).

Відповідно до п.4.4. договору, сплата нарахованих процентів за користування вкладом мала бути здійснена в кінці строку вкладу.

При закінчення строку дії цього договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у розділі 8 договору (п. 3.4.5. договору).

В порушення вимог п.3.4.5. відповідач вказані кошти не повернув.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути суму депозиту у сумі 100000,00 грн. та стягнення індексу інфляції, річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

09.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Велес-Україна» та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір № 8075/4 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1. договору, вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26528008075001 в відділенні № 6 ФІЛІЇ ват кб «Надра» Київське РУ, МФЛ 320564, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 8075 від 06.09.2007р., грошові кошти в сумі 100 000 грн.

Відповідно до умов договору (п.1.4.) вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладнику суму вкладу та проценти на умовах та і порядку, визначеному цим договором.

За умовами договору банк зобов'язувався забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

При закінчення строку дії цього договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у розділі 8 договору (п. 3.4.5. договору).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 340 ГК України депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Дата повернення вкладу - 09.01.2009р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо повернення коштів з депозитного рахунку позивачу, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії стосовно повернення банківського вкладу (депозиту) в сумі 100 000 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому підлягає також задоволенню уточнена вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 221,92 грн. та 4443,50 грн.. індексу інфляції, тобто до введення мораторію (до 10.02.2009р.)

Вимога позивача про стягнення пені у сумі 887грн.67коп. не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Відповідно до ст.547 ЦК України (ст.180 ЦК УРСР) угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені та штрафу.  

Сторони  не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1220грн.55коп. суми збитків у вигляді упущеної вигоди-доходів, також не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів звернення позивача до іншого банку з проханням укласти договір строкового банківського вкладу (депозиту) з кредитною ставкою 16,5%.

Наданий суду розрахунок на підтвердження збитків упущеної вигоди не приймаються судом як належний доказ, оскільки останній не підтверджений належними доказами в розумінні ст..ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів суду, що його вимоги в частині зобов'язання банк повернути депозитний вклад та стягнення 3% річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині зобов'язання банк повернути депозитний вклад та стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд при прийнятті рішення прийняв до уваги Постанову Національного банку України від 10.02.2009р. № 59, якою в АКБ «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 10.02.2009р. до 10.02.2010р., та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 10.02.2009р. до 10.08.2009р.

Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховується неустойки (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язання і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

При розгляді справи, судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 1119,31 грн., але враховуючи, що позовна заява має немайновий характер (85грн.) та майновий характер (1% від суми), державне мито мало бути сплачене у розмірі 187 грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) повернути суму депозитного вкладу в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Велес-Україна»(02022, м. Київ, вул.. Закревського, 22; м. Київ, вул.. Героїв Сталінграду, 12-Г; код ЄДРПОУ 31286260), та належним чином виконати платіжне доручення про повернення суми депозиту на поточний рахунок ЗАТ СК «Велес-Україна», п/р 265000025538 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ отримувача 31286260.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес-Україна»(02022, м. Київ, вул.. Закревського, 22; м. Київ, вул.. Героїв Сталінграду, 12-Г; код ЄДРПОУ 31286260) 221 (двісті двадцять одну) грн. 92 коп. 3% річних, 4443 (чотири тисячі чотириста сорок три) грн. 50 коп. індексу інфляції, 187 (сто вісімдесят сім) грн.. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.16 ГПК України.

Повернути Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Велес-Україна»(02022, м. Київ, вул.. Закревського, 22; м. Київ, вул.. Героїв Сталінграду, 12-Г; код ЄДРПОУ 31286260) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1119 (одну тисячу сто дев'ятнадцять) грн. 31 коп. Оригінал платіжного доручення №70 від 29.01.2009р. знаходиться в матеріалах справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                               І.І.Борисенко