Постанова

від 15.09.2010 по справі 2а-3163/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року 12:29 Справа № 2а-3163/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Сірик К.Л.

за участю:

прокурора: Романова Р.О.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДА - Трейд»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про: визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 14.01.2010 №0000012301/0 та №0000022301/0

ВСТАНОВИВ:

04.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДА - Трейд» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 14.01.2010 №0000012301/0 та №0000022301/0.

Ухвалою суду від 07.06.2010 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

Позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому ухвалою суду від 21.06.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3163/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 30.06.2010.

Відповідно до повідомлення прокуратури Запорізької області від 02.08.2010 №05/1-2686-10 з метою захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя у справу вступив прокурор.

Ухвалою суду від 30.06.2010 провадження у справі зупинено за клопотанням позивача до 02.09.2010 для надання додаткових доказів.

02.09.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду. Розгляд справи відкладався до 08.09.2010 та 15.09.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 15.09.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що право підприємства на валові витрати та податковий кредит підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними та розрахунково-платіжними документами. Правочини, укладені між ТОВ «ВДА-Трейд» та ТОВ «Нікас-99» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладанні досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини було виконано і їх нікчемність повинна бути встановлена судом. На підставі викладеного вважає неправомірними висновки податкової про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Просить позов задовольнити, визнати нечинними спірні податкові повідомлення - рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця ТОВ «Нікас -99» до покупця ТОВ «ВДА- Трейд» у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товарів від постачальника до покупця. Операції з придбання кабельно - провідникової продукції позивачем не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів. У зв'язку з вищезазначеним, операції з придбання товарів у ТОВ «Нікас-99» не визнаються як операції у межах господарської діяльності, а документи отримані від ТОВ «Нікас-99» на товар не є підтверджуючими документами. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 07.12.2009 по 25.12.2009 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «ВДА - Трейд» за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, за результатами якої було складено акт перевірки №158/23-5/35888502 від 30.12.2009.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ВДА- Трейд» (Покупець) уклало з ТОВ «Нікас-99» (Продавець) договір від 01.01.2009 №01/01/03 поставки кабельно - провідникової продукції (далі - договір поставки), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити кабельно - провідникову та електротехнічну продукцію (далі - Товар).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору, датою поставки вважається дата передачі Товару, зазначена в накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін. Перехід ризиків на Товар до Покупця відбувається з дати поставки Товару, Згідно з пунктом 4.3. Договору до переліку товаросупроводжувальних документів відносяться: видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості, рахунок - фактура. Згідно запису в акті перевірки інші договори між даними контрагентами до перевірки не надавались. В первинних документах у ТОВ «ВДА - Трейд» відсутні дані щодо транспортування товару по договору поставки.

Грошові кошти перераховані ТОВ «ВДА- Трейц» на розрахунковий рахунок ТОВ «Нікас-99» на загальну суму 8 222 752 грн. Станом на 30.09.2009 дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Нікас-99» становить 1 000 грн.

На виконання договору поставки у період з 01.04.2008 по 30.09.2009 ТОВ «ВДА- Трейд» отримало від ТОВ «Нікас-99» видаткові накладні на суму 6 851 450 грн., ПДВ - 1 370 290 грн.

В бухгалтерському обліку операції з придбанні товару у ТОВ «Нікас-99» відображені у кореспонденції рахунків: Дт 281 «Товари на складах» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 641 «Розрахунки по податкам» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 644 «Податковий кредит»- Кт 641 «Розрахунки по податкам».

В податковому обліку витрати на придбання кабельно - провідникової продукції, отриманої у ТОВ «Нікас-99» включені до складу валових витрат та відображені в декларації з податку на прибуток у рядку 04.1. «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 всього у розмір 6 851 450 грн.

До складу податкового кредиту у рядку 10.1. «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним постачальником ТОВ «Нікас-99», включені ТОВ «ВДА- Трейд» у розмірі 1 369 829 грн.

Згідно з даними ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (лист від 16.12.2009 №18290/7/23-211/775) провести перевірку ТОВ «Нікас-99» неможливо у зв'язку з тим, що згідно бази даних ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя підприємство на звітну дату має 14 стан - визначено банкрутом (ухвала суду від 15.10.2009 №26/171/09). ТОВ «Нікас -99» за юридичною адресою не знаходиться.

Також в акті перевірки зазначено, що на підприємстві ТОВ «Нікас - 99» основні засоби та виробничі потужності на підприємстві відсутні. Власні складські приміщення у ТОВ «ВДА - Трейд» відсутні, а орендувати складські приміщення підприємство почало лише з квітня 2009 року.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця ТОВ «Нікас - 99» до покупця ТОВ «ВДА - Трейд» у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товарів від постачальника до покупця. ТОВ «ВДА- Трейд» має на балансі вантажний автомобіль, який надає в оренду.

Операції з придбання товарів (кабельно - провідникової продукції) ТОВ «ВДА- Трейд» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання такого постачання або здійснення діяльності , що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Нікас-99» не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, що підтверджує відсутність фактичного отримання товару ТОВ «ВДА- Трейд» від ТОВ «Нікас -99», у зв'язку з чим ТОВ «ВДА- Трейд» не є власником даного товару. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товару.

З посиланням на вимоги статей 626, 629, 655, 656, 662, 658, 664, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України, в акті вчинено запис, що договір від 01.01.2009 № 01/01/03, укладений між ТОВ «ВДА-Трейд» та ТОВ «Нікас-99» не спричиняє реального настання правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи те, що у ТОВ «Нікас-99» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, здійснення операцій з придбання товарів (кабельно - провідникової продукції) у ТОВ «Нікас-99» та ТОВ «ВДА - Трейд» не є господарською діяльністю. Документи на отриманий товар не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту придбання товару ТОВ «Нікас-99» та підставою для формування валових витрат у ТОВ «ВДА - Трейд».

У зв'язку з вищезазначеним, операції з придбання товарів у ТОВ «Нікас-99» не визнаються як операції у межах господарської діяльності, а документи отримані від ТОВ «Нікас-99» на товар не є підтверджуючими документами.

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «ВДА- Трейд» завищено валові витрати на загальну суму 6 851 450 грн. , в тому числі за 3 квартали 2008 року на 1 989 730 грн., за 2008 рік на 2 996 790 грн., за 1 квартал 2000 року на 304 090 грн., за півріччя 2009 року на 2 100 020 грн., за 3 квартали 2009 року на 3 854 660 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 712 862 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року на 497 432 грн., за 2008 рік на 749 197 грн., за 1 квартал 2009 року на 76 022 грн., за півріччя 2009 року на 525 005 грн., за 3 квартали 2009 року на 963 665 грн.

Також перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВДА- Трейд» завищено податковий кредит за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 на суму 1 369 829 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 1 369 829 грн., в тому числі за червень 2008 року на 118 833 грн., за липень 2008 року на 131 330 грн., за серпень 2008 року на 111 069 грн., за вересень 2008 року на 130 361 грн., за жовтень 2008 року на 40 851 грн., за листопад 2008 року на 16 770 грн., за грудень 2008 року на 184 277 грн., за лютий 2009 року на 84 000 грн., за березень 2009 року на 55 963 грн., за квітень 2009 року на 169 947 грн., за травень 2009 року на 80 333 грн., за червень 2009 року на 165 890 грн., за липень 2009 року на 63 538 грн., за серпень 2009 року на 16 667 грн.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000012301/0 про сплату 1 712 862 грн. податку на прибуток та про сплату 1 159 009 грн. 90 коп. штрафних (фінансових) санкцій та №0000022301/0 про сплату 1 369 829 грн. податку на додану вартість та 684 914 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями, на підставі пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000, позивач подав первинну скаргу до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя вих.№22/01 від 22.01.2010, яка залишена без задоволення, а рішення - без змін, що вбачається з рішення про результати розгляду первинної скарги № 6015/10/25-002 від 19. Рішення про результати розгляду первинної скарги отримано 24.03.2010.

Позивач подав повторну скаргу до ДПА в Запорізькій області за № 29/03/02 від 29.03.2010, яка також залишена без задоволення, а рішення - без змін, що вбачається з рішення про результати розгляду повторної скарги № 2216/10/25-020 від 26.05.2010. Рішення про результати розгляду повторної скарги отримано 26.05.2010.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним аргументом який обґрунтовує свою позицію відповідач є те, що договір №01/01/03 від 01.01.2009 не спричинив реального настання правових наслідків тому відповідно до ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України такий договір є недійсним, також цей договір суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним (ст.228 ЦК України), є відсутність факту передачі товару від продавця ТОВ «Нікас-99» оскільки відсутні товарно-транспортні накладні, як первинний документ, які б підтверджували право власності на придбаний товар.

З такою позицією суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1- 3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218- 235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В ході перевірки встановлено, що на підприємстві ТОВ «Нікас-99» працює 1 особа - директор, основні засоби та виробничі потужності на підприємстві відсутні. Складські приміщення у ТОВ «ВДА-Трейд» власні - відсутні, а орендувати складські приміщення підприємство почало лише з квітня 2009 року.

Той факт, що у підприємства не має складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій однією людиною (засновником). Вказане може свідчити лише про вдалу організацію керівництва підприємством та по суті здійснення позивачем посередницької діяльності в торгівлі.

В ході перевірки податкова надала правову оцінку господарським операціям які відбувалися між сторонами в рамках договору поставки №01/01/03 від 01.01.2009. Однак, при цьому податкова, без будь-якого обґрунтування, дійшла висновку про недійсність також всіх господарських операцій в період з 01.04.2008 до 01.01.2009.

У зв'язку з цим слід зазначити, що господарські операції з поставки кабельно - провідникової продукції між позивачем та ТОВ «Нікас-99» відбувалися у період з другого кварталу 2008 року по третій квартал 2009 року Отже, з 01.04.2008 до 01.01.2009 поставка товару від ТОВ «Нікас-99» на адресу Позивача здійснювалась в рамках договору №05/06-08 від 02.06.2008. Оригінали договорів були досліджені судом у судовому засіданні. Про те, що договір №05/06-08 від 02.06.2008 був наданий відповідачу свідчать також матеріали апеляційного оскарження спірних рішень. Проте в ході перевірки цей факт залишився поза увагою, внаслідок чого податковою зроблено безпідставні висновки щодо недійсності всіх господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Нікас-99».

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені норми, податковій не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Суб'єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Відсутність у ТОВ «Нікас-99» складських приміщень не може свідчити про відсутність у нього права власності на кабельно- провідникової продукцію.

Як було встановлено матеріалами справи, товар зберігався у його попереднього власника. ТОВ «ВДА-Трейд», набувши право власності на цей товар, оплативши його вартість, здійснило його подальшу продажу, що підтверджується наданими на перевірку видатковими накладними, також під час перевірки були надані первинні документи, які підтверджують факт поставки товару покупцям. Без набуття права власності на товар, ТОВ «ВДА-Трейд» не могло б здійснити його продажу. Поставки цього товару здійснювалися у періоді, що перевірявся, позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджують зазначені операції, проте надані документи не були прийняті до уваги, внаслідок чого відповідачем зроблено необґрунтований висновок про відсутність факту отримання позивачем товару від ТОВ «Нікас-99».

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат:

- витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час);

- суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам;

- будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом ОСОБА_2 перевірки не встановлено, ані факту продажу товарів (робіт, послуг) за заниженими цінами, ані того факту, що позивач є пов'язаною особою з ТОВ «Нікас-99».

Що стосується витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В ОСОБА_2 не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій з ТОВ «Нікас-99», а саме: договори, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення та податкові накладні оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

В той же час, в акті перевірки зазначено, що при здійсненні операції щодо придбання кабельно - провідникової продукції необхідно мати товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), які не були надані для перевірки. Саме ці документи є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Проте, відсутність такої ТТН може лише свідчити про відсутність права віднесення на валові витрати, вартість витрат які пов'язані з доставкою товару. А тому це не може свідчити про відсутність права на формування валових витрат згідно видаткових накладних, пов'язаних з придбанням самої кабельно - провідникової продукції.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання кабельно - провідникової продукції не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Позивачем факт використання придбаних у ТОВ «Нікас-99» товарів у власній господарській діяльності підтверджено відповідними доказами - договорами купівлі-продажу, у тому числі з покупцями позивача, яким означені товари було відчужено за роздрібними цінами, рахунками-фактурами, видатковими та прибутковими товарними накладними, платіжними дорученнями, дорученнями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, правочини між позивачем та ТОВ «Нікас-99» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є товари, що не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано - товар передано, грошові кошти сплачено. В ОСОБА_2 не наведено жодного доказу протилежного. За вказаних обставин, висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ В«Нікас-99В» не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, спростовуються вищевикладеним.

Крім того, як встановлено матеріалами справи відповідач зменшивши позивачу валові витрати, зважаючи на безтоварність операції, не відкоригував в цій частині валовий дохід за зазначеними угодами.

На підставі викладеного, суд вважає неправомірним виключення зі складу валових витрат та відповідне донарахування сум податку на прибуток в розмірі 1 712 862 грн., а також відповідне донарахування штрафних санкцій у розмірі 1 159 009 грн. 90 коп.

Актом перевірки встановлено також завищення податкового кредиту на загальну суму 1 369 829 грн. за перевіряє мий період тим самим порушено вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97- ВР від 03.04.1997.

На думку відповідача, порушення відбулося внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним виписаним постачальником позивача - ТОВ «Нікас-99». Такі податкові накладні отримані без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Проте ці висновки спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, товари, які були придбані у ТОВ «Нікас-99» були належним чином оприбутковані і в подальшому використані у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

З наведеного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими законом, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Правочини з ТОВ «Нікас-99» підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». ТОВ «Нікас-99» на момент здійснення господарських операцій знаходилось на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульоване, правочини з цим господарським суб'єктом, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Слід зазначити, що в акті перевірки податковою зазначено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2009 №26/171/09 ТОВ «Нікас-99» визнано банкрутом. Таким чином, відповідач прямо вказує, що під час здійснення господарських операцій Позивачем із ТОВ «Нікас-99» останній не був визнаний банкрутом та мав належним чином зареєстроване свідоцтво платника податку на додану вартість.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах В«аВ» , В«вВ» , В«гВ» , В«дВ» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

На підставі наведеного, суд вважає неправомірним виключення податковою зі складу податкового кредиту та відповідне донарахування суми ПДВ в розмірі 1 369 829 грн., а також відповідно нарахування штрафних санкцій в сумі 684 914 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 14.01.2010 №0000012301/0 та №0000022301/0.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.11, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДА - Трейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 14.01.2010 №0000012301/0 та №0000022301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДА - Трейд» (АДРЕСА_1, 69071, код ЄДРПОУ 35888502) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 20.09.2010