Рішення

від 24.04.2009 по справі 41/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/127

24.04.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабдорстрой»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - Сервіс»

про                 стягнення 154 537, 50 грн.

                                                                                                               Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:        Жученко Т.С. –довіреність б/н від 19.01.2009 року;

від відповідача:   не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабдорстрой»(надалі - Позивач)  звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - Сервіс»(надалі - Відповідач) суми основного боргу у розмірі 150 000, 00 грн., пені в розмірі 4 033, 33 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 504, 17 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 1 від 12 серпня 2008 року за яким, Позивач продав Відповідачу гранітну продукцію загальною вартістю 1 024 702, 85 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість, однак, Відповідач взяті на себе відповідно до умов договору зобов'язання щодо повної оплати поставленої гранітної продукції не виконав, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.02.2009 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.04.2009 року.

В судовому засіданні 06.04.2009 року представник Позивача надав пояснення по суті спору та додаткові документи по справі, крім того Позивач надав Заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Відповідача 234 702, 85 грн. основного боргу, 7 966, 70 грн. інфляційних витрат, 9 974, 42 грн. пені, 1 246, 80 грн. 3% річних.

Представник Відповідача в судове засідання 06.04.2009 року не явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не  повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Докази направлення позовної заяви на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - Сервіс»наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з неявкою представника Відповідача, розгляд справи ухвалою суду було відкладено на 24.04.2009 року.

24.04.2009 року представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник Відповідача вдруге не з'явився про причини неявки суд на повідомив, про дату місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Крім того, Позивач разом з позовом надав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на грошові кошти, що належать Відповідачу.

Проаналізувавши доводи Позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява задоволенню  не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника Позивача, суд визнав заяву Позивача такою, що не підлягає задоволенню,  оскільки Позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 24.04.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабдорстрой»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС - Сервіс»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1, за умовами якого Продавець з серпня по жовтень 2008 року здійснив поставку гранітної продукції Покупцю на загальну суму 1 024 702, 85 грн., а Покупець в свою чергу прийняв товар та зобов'язався сплатити його вартість.

В рахунок виконання свої зобов'язань за Договором, з серпня по листопад 2008 року Відповідач перерахував Позивачеві кошти за поставлену продукцію на загальну суму 790 000, 00 грн., що підтверджується випискою з банку про надходження грошових коштів (належним чином засвідчена копія виписки долучена до матеріалів справи).

          Таким чином, Позивач недоотримав за Поставлену продукцію коштів на суму 234 702, 85 грн.

          25 грудня 2008 року між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода, за умовами якої Відповідач зобов'язався перерахувати суму боргу в наступному порядку:

-          50 000, 00 грн. –до 31.12.2008 року;

-          100 000, 00 грн. –до 25.01.2009 року;

-          84 702, 85 грн. –до 15.02.2009 року.

Взяті на себе зобов'язання щодо перерахування суми боргу за поставлений товар Відповідач не виконав, що підтверджується актом звірки розрахунків від 10.12.2008 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі  234 702, 85 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору усі суперечки за даним Договором вирішуються шляхом переговорів, а так само шляхом обов'язкового виставлення письмової претензії.

В порядку дотримання п. 5.4 Договору № 1 від 12.08.2008 року Позивач звернувся з претензією № 10 від 19.01.2009 року до Відповідача, про сплату суми боргу, яка залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Під час судового розгляду справи Позивач надав Заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Відповідача 234 702, 85 грн. основного боргу, 7 966, 70 грн. інфляційних витрат, 9 974, 42 грн. пені, 1 246, 80 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 234 702, 85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену гранітну продукцію, керуючись п. 5.3 Договору  нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 9 974, 42 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених додатковою угодою від 25.12.2008 року строків сплати боргу, господарський суд встановив, що   Позивач не вірно визначив періоди та суму прострочення, а тому позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 9 837, 78 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 246, 80 грн. та  інфляційні витрати в сумі 7 966, 70 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат в межах періодів, визначених Позивачем, господарський суд приходить до висновку, що сума 3 % річних та інфляційних витрат визначена Позивачем не вірно, а тому позов в цій частині також підлягає частковому задоволенню в сумі 1 229, 72 грн. та 4 970, 54 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - Сервіс»(02068, м. Київ, вул.Урлівська, 8, оф. 123; код ЄДРПОУ 31747460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабдорстрой»(65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 4, приміщення. 575; фактична адреса: 65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/1, 3 поверх; код ЄДРПОУ 34321191) 234 702 (двісті тридцять чотири тисячі сімсот дві) грн. 85 коп. основного боргу; 9 837 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять сім) 78 коп. пені, 1 229 (одну тисячу  двісті двадцять дев'ять) грн. 72 коп. 3% річних, 4 970 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 54 коп. інфляційних витрат, 2507 (дві тисячі п'ятсот сім) грн. 41 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення

 25.05.2009 року.