Рішення

від 11.06.2009 по справі 18/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/225

11.06.09

За позовом:          ТОВ „Папірус Опт”;

До:                    ДП „Мульті –презент”;

Про:                     стягнення 8 029,60 грн.

Суддя  О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача:          Гнип О.З., представник. довіреність №50 від 02.01.2009 р.;

Від відповідача:          не з”явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5 519,44 грн. (4 210,13 грн. основного боргу + 1 309,31 грн. інфляційних втрат), 1 544,71 грн. пені, 193,09 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 772,36 грн. відсотків за користування коштами, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Дочірнє підприємство „Мульті –презент”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткових накладних №ПО-0004889 від 16.04.2007 р. та №ПО-0004890 від 16.04.2007 р. позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 4 210,13 грн.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Згідно з умовами вищезазначених видаткових накладних відповідач повинен був оплатити товар до 13.10.2007 р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодами, поставлену позивачем продукцію не оплатив, тим самим заборгувавши останньому 4 210,13 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом н 03.04.2009 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 1 544,71 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобов'язання позивачем нарахована суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5 519,44 грн. (4 210,13 грн. основного боргу + 1 309,31 грн. інфляційних втрат) та 193,09 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем відсотки за користування грошовими коштами у розмірі  772,36 грн. не підлягають задоволенню, оскільки статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, між сторонами не була укладена письмова угода, в якій визначений розмір процентів, що сплачується боржником, у разі порушення виконання зобов'язань.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Мульті –презент” (інд. 03065, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; код ЄДРПОУ 34414867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус ОПТ” (інд. 03141, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414; адреса для кореспонденції: інд. 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-а; код ЄДРПОУ 34834388) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5 519 (п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 44 коп., 193 (сто дев'яносто три) грн. 09 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 72 (сімдесят дві) грн. 56 коп. витрат по сплаті держмита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко