Рішення

від 10.07.2009 по справі 53/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/307

10.07.09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»   

до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області

про стягнення 25 536,77 грн.

                                                                      Суддя           Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Крупка Н.М. - представник по довіреності  від 28.12.2007р.

від відповідача: Красновид Н.Л. - представник по довіреності № 13/1-1-2142  від   09.07.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області збитків в розмірі 25 536,77 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 336 на охорону об'єкта. Внаслідок неналежного виконання відповідачем свої зобов'язань на об'єкті сталася крадіжка 22 бухт проводу марки ПРППМ 2х0,9, що завдало збитків позивачу в розмірі 25 536,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/307, розгляд справи призначено на 05.06.2009р.

В судовому засіданні 05.06.2009р. в порядку ст.. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.07.2009р.

В судовому засіданні 10.07.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.            

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву № 13/1-1-1833 від 05.06.2009р.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У відповідності до ст.. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини  рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.08.2002р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком» було укладено Договір № 336 про охорону об'єкта (далі - договір № 336).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 336 замовник (позивач) передає, а охорона (відповідач) приймає під охорону та/або його відокремлені приміщення (будівлі), перераховані у дислокації (додаток 1 до договору) і позначені у план-схемі (далі –дислокація) об'єкт, що охороняється.

Згідно з додатком № 1 до договору № 336 під охорону були взяті складські приміщення дільниці технічного обслуговування матеріального резерву ВАТ «Укртелеком», що знаходяться  за адресою: Київська область, смт Баришівка, вул. Жовтнева, 149.

Пунктом 4 договору № 336 передбачено, що охорона об'єкта повинна здійснюватись щоденно: з 17:00 годин до 08:00 годин охоронником «Варта»(додатково молодший інспектор  з 20:00 годин до 08:00 годин), у вихідні та святкові дні цілодобово.

Внаслідок неналежного виконання на думку позивача відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 336 позивачу було завдано збитків у розмірі 25 536,77 грн.

Так, позивач зазначив, що 08.05.2008 року ВАТ «Укртелеком»встановленим порядком здав відповідачу під охорону свої об'єкти, зробивши відмітку в Журналі приймання-здавання об'єкту, тому, згідно з п. 8.4 договору «Об'єкт»вважався прийнятим під охорону. Ніяких зауважень щодо будь-яких порушень стану технічної укріпленості, зіпсування замків та інше не надходило.

11.05.2008р. із складського приміщення ДТОМР ВАТ «Укртелеком»була здійснена крадіжка телефонного проводу.

При проведені ВАТ «Укртелеком»12.05.2008р. інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, відповідно до п. 5 р. VІ договору був залучений представник «Охорони» тимчасово виконуючий обов'язки начальника УДСО при ГУ МВС України в Київській обл. Бабич В.О., була виявлена нестача проводу марки ПРППМ 2x0,9 в кількості 22 бухт (22 км) на суму 14 630,44 грн. з розрахунку 665,02 грн. за 1 км проводу. Працівниками міліції були затримані двоє осіб, у яких вилучено 6 (шість) бухт телефонного проводу. По даному факту 20.05.08 була порушена кримінальна справа по відношенню до гр. Боровського П.В.

Вироком Баришівського районного суду Київської області від 22.10.2008 р. по кримінальній справі № 1-111 гр. Боровського П.В. було визнано винним у викрадені 6 (шести) бухт проводу на суму 3 990,12 грн. та засуджено до 4 років позбавлення волі. Кількість викрадених бухт встановлено під час затримки Боровського П.В.

Відповідно до п. 1 розділу VI договору «Охорона»несе майнову відповідальність за збитки, спричинені майну «Замовника»сторонніми особами внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, але згідно з п. 6 відшкодування збитків, допущених з вини «Охорони»здійснюється за поданням «Замовником»«Охороні»постанови органів дізнання, слідства або вироку суду, який встановив факт крадіжки сторонніми особами, котрі проникли на «Об'єкт». Отже, негайно звернутися до відповідача про відшкодуваня збитків в силу п. 6 розділу VI договору ВАТ «Укртелеком»не мав підстав.

Внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків з охорони майна, відповідач наніс ВАТ «Укртелеком»збитків на загальну суму 14 630,44 грн., з яких 3 990,12 грн. відшкодовуватиме позивачу засуджений Боровський П.В., а різницю 10 640,32 грн. із застосуванням коефіцієнту 2 відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996р., має відшкодувати позивачу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з  ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Під збитками, зокрема, розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За правилами статті 611 ЦК України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Вказана норма кореспондується з частиною 1 статті 218 ГК України відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Матеріали справи свідчать, що по факту викрадення невідомими особами 16 (шістнадцяти) бухт проводу, постановою від 04.08.2008р. слідчого Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області виділені матеріали справи в окреме провадження для проведення додаткової перевірки.

В ході додаткової перевірки встановлено, що територія ТОМР ЦТЕ СЗЛ КОФ ВАТ «Укртелеком»огороджена та підключена до сигналізації, також забезпечена фізичною охороною. З протоколу допиту гр. Вирва О.С. встановлено,   що   всі   сховища   на  території   ТОМР   ЦТЕ   СЗЛ   КОФ   ВАТ «Укртелеком» щоденно електромеханіком першої категорії ДТОМР Козюрою А.П. в опечатаному вигляді здаються та приймаються під охорону працівникам ДСО про що робиться відповідний запис в журналах про здачу всього об'єкта, під розпис, та другого журналу з записом кількості печаток і номерів печаток на кожному, сховищі дільниці, а також про справність периметрової охоронної сигналізації робиться відповідний запис в журналах.

21.03.2009р. по даному факту було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.1 ст.6 КПК України.

12.05.2009р. заступником Баришівського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції Мендрин А.В., було винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки.

В ході додатково проведеної перевірки та з протоколу допиту гр. Вирва О.С. встановлено, що викрадений провід поступив на дільницю в кількості 200 бухт по одному кілометру кожна, в кінці жовтня 2007р. В квітні місяці 2008р працівниками дільниці та ним особисто було проведено перевірка всієї кабельної продукції і на той час, як він стверджує, недоліків виявлено не було. Також в ході додаткової перевірки встановлено, що повна інвентаризація на даній дільниці проводиться щорічно в кінці року. Також щомісячно вони надають звіт про витрати та залишок товарно-матеріальних цінностей. Охорона даної дільниці забезпечувалася працівниками ДСО з порушенням умов договору. В нічний час замість двох працівників служби ДСО охорону забезпечував один працівник. Також встановлено, що вага однієї бухти проводу ПРГШМ становить 25 кг.

Після крадіжки бухт гр.. Боровським П.В. печатка складського приміщення була пошкоджена, оскільки доступ до даних приміщень здійснюється тільки через ворота, які опечатані. З протоколу допиту гр. Вирва О.С. встановлено, що раніше фактів пошкодження печаток не було. Тому фактично гр. Боровськкй П.В. фізично не мав можливості вчинити крадіжку бухт в кількості 22 бухти. Тобто факт крадіжки, ще 16 бухт не підтверджується.

23.05.2009р. по даному факту було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період дії Договору № 336 відповідач повністю виконав перед позивачем свої зобов'язання, передбачені умовами Договору належним чином, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт за 2008 р. № 000076 від 31.01.2008 р., № 000167 від 29.02.2008 р., № 000257 від 31.03.2008 р., № 000352 від 30.04.2008 р., № 000451 від 31.05.2008 р. та № 000543 від 30.06.2008 р.

У кожному акті виконаних робіт вказано, що претензій по якості та об'єму виконаних робіт замовник (Позивач) до виконавця (Відповідача) не має, а також оплата охоронних послуг здійснювалась Відповідачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (копії додаються).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено наявності всіх обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення за наявності яких може настати цивільна відповідальність.  

Отже, виходячи із принципів добросовісності, розумності та справедливості (ст.. 3 Цивільного кодексу України) вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 25 536,77 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                  Грєхова О.А.