Рішення

від 08.07.2009 по справі 31/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/226

08.07.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроліфт сервіс», м. Київ

До          Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром», м. Київ

Про                              стягнення 138 063,67 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Риченко В.В. –представник по довіреності

Від відповідача          не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 138 063,67 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до чотирьох Договорів, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником,  договірних зобов'язань та  умов оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.06.2009 р.

Ухвалою суду від 10.06.2009 р.. розгляд справи було відкладено на 08.07.2009 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників  у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 08.07.2009 р. відповідно до ст.. 82-85 ГПК України,  судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір на монтаж та обкатку ескалаторів та три Договори на виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до яких позивач, як підрядник, зобов`язався виконати підрядні роботи, а відповідач, як замовник, зобов`язався прийняти і оплатити виконанні роботи.

17.04.2007 р. між сторонами було укладено Договір на монтаж і обкатку ескалаторів № 25-М.

Згідно умов п. 2.1. Договору замовник зобов`язався перерахувати на рахунок підрядника 70% вартості  виконаних робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.

Відповідач свій обов`язок по оплаті згідно з вказаним  договором виконав частково 24.04.2007р.перерахувавши кошти  у розмірі 49 700,00 грн.,                 21 300,00 грн. залишились неоплаченими.

12.09.2007 р. між сторонами було укладено Договір на виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт № 40-М за адресою: м. Київ, проспект Московський 34-в.

Відповідно до Договору № 40-М відповідач зобов`язаався перерахувати на рахунок позивача 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30%. на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.

Відповідач свій обов`язок за договором здійснив знову частково         оскільки 20.03.08 р. перерахував тільки 27 453,00 грн.,  11 765,40 грн. залишились неоплаченими.

Між сторонами було укладено Договір на виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт № 29-М за адресою: м. Київ, проспект Московський, 34-в.

Відповідно до умов укладеного  Договору відповідач зобов`язався на рахунок позивача перерахувати 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.

Відповідач свій обов`язок виконав частково 15.10.07 р. перерахував              53 877,60 грн.,  24 090,40 залишились неоплаченими.

23.09.2007р. між сторонами було укладено Договір на виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт № 11-М.

Відповідно до умов п.2.1. Договору відповідач зобов`язався перерахувати на рахунок позивач 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.

Відповідач свої зобов`язання виконав частково 15.10.2007 р. та  перерахував 127 995,00 грн., 54 855,00 грн. залишились неоплаченими.

На підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за Договорами до матеріалів справи залучені належним чином завірені копії Актів виконаних робіт підписанні сторонами від 30.09.2008р.

Судом приймається  до уваги те, що в порядку  досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензіями від 26.11.2008р. та від 25.02.2009р. з вимогою погасити заборгованість з урахуванням пені.

Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

До матеріалів справи залучено належним чином завірену копію Акту звірки взаємних розрахунків що підписаний сторонами і зокрема з боку відповідача  без будь-яких зауважень .

Відповідно до вищеназваного Акту станом на 28.02.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 112 010,06 грн.

Позивач на підтвердження заборгованості відповідача  надав суду Довідку№158/7 від 10.07.2009р. відповідно до якої значиться згадана сума як облікована заборгованість .

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд приходить до висновку, що відповідач умови Договорів належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю не оплатив, розрахунки за виконані позивачем роботи своєчасно не провів .

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у встановленому порядку наведені позивачем докази не спростував та підстави заявленого позову не оспорив .

Нормами чинного законодавства, та  положеннями Договорів передбачено розмір штрафу, що підлягає  стягненню з відповідача  у разі невиконання зобов'язань за Договором і дійсно  застосування таких господарських санкцій  впливає на настання несприятливих економічних та правових наслідків  для відповідача.

З огляду на це, проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача санкцій  є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50 %.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, та загально відомий економічний стан господарюючих суб'єктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені.

          Крім того. Позивач правомірно нараховує та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 712,38 грн. та інфляційні витрати у розмірі 10 862,37 грн.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але  таким, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 25, код ЄДРПОУ 31028707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроліфт сервіс»(02089, м. Київ, вул. Радистів, 64, код ЄДРПОУ 31519822) –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, –суму основного боргу в розмірі 112 010 (сто дванадцять тисяч десять) грн.. 80 коп., пеню у розмірі 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн. 00 коп., 10 826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 37 коп. - інфляційних витрат, 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 38 коп –3% річних, 1 380( одна тисяча триста вісімдесят) грн.. 64 коп. –витрати на держмито та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 15 липня 2009 року.