ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

25/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

09.06.09                                                                                           Справа№ 25/148

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Приватного підприємства “Інжект” (м.Львів)

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 9 582,60 грн.

суддя:   Пазичев В.М.   

                                                                                          секретар: Башак І.Є.

Представники:

позивача: не з'явився

відповідача:не з'явився

         

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства “Інжект” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” (м.Львів)  про стягнення заборгованості в сумі 9 582,60 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 29.05.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.06.2009 року.

Позивач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 29.05.2009 року  в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 29.05.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4376554 від 05.06.2009 року,  а його явка в ухвалі суду була визначена обов»язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представників сторін.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 09.06.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

09.09.2008 року між Приватним підприємством “Інжект” (надалі –позивач, орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Прикарпатбуд” (надалі – орендар) укладено договір оренди крана №ДГ-100908. За договором орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння кран марки РДК-250-3.

Відповідно до п.5.3 вищезгаданого договору, орендна плата сплачується не пізніше 10-го числа щомісяця по закінченню звітного місяця.

01.05.2009 року сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків на суму 9 582,60 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 9 582,60 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов”язання належним чином не виконав, докази, що підтверджують погашення боргу не подав.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивачем з поданням позовної заяви було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ВАТ “Прикарпатбуд”, в порядку ст.ст.66,67 ГПК України.

Інститут забезпечення позову за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача, за допомогою якого особа, яка має підстави вважати, що її права порушено, і яка, відповідно, подала позов до суду, мала можливість забезпечити виконання рішення суду на свою користь.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред”явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Однак, позивач не подав належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про те, що виконання  рішення суду може бути утруднене або неможливе

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить 9 582,60 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства “Інжект” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” (м.Львів)  про стягнення заборгованості в сумі 9 582,60 грн. є обґрунтованим та підлягає  задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №236 від 22.05.2009 року на суму 95,83 грн. про сплату державного мита, та №237 від 22.05.2009 року на суму 312,50 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” (79044, м.Львів, вул.Кн.Ольги,5В, р/р 2600052125 у в ВАТ СКБ “Дністер”, МФО 325569, ЗКПО 31035520) на користь Приватного підприємства “Інжект” (79066, м.Львів, вул.Пасічна,133а, р/р 26005094079001 у другому відділенні при ФЛРУ АТ “Індекс-банк”, МФО 325279, ЗКПО 19331202, поштова адреса: м.Львів, вул.С.Стрільців,3/5) - борг у розмірі 9 582 (дев”ять тисяч п”ятсот вісімдесят дві) грн. 60 коп., а також судові витрати, пов”язані із сплатою державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Інжект” (79066, м.Львів, вул.Пасічна,133а, р/р 26005094079001 у другому відділенні при ФЛРУ АТ “Індекс-банк”, МФО 325279, ЗКПО 19331202, поштова адреса: м.Львів, вул.С.Стрільців,3/5) на користь  Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) –суму недоплаченого держмита в розмірі 6 (шість) грн. 17 коп.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

          

    

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.        

Дата ухвалення рішення 09.06.2009
Зареєстровано 28.07.2009
Оприлюднено 01.08.2009

Судовий реєстр по справі 25/148

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Рішення від 17.01.2013 Господарський суд Київської області Господарське
Ухвала від 20.12.2012 Господарський суд Київської області Господарське
Постанова від 28.05.2012 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 17.05.2012 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 26.04.2012 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 06.04.2012 Господарський суд Одеської області Господарське
Ухвала від 21.03.2012 Господарський суд Одеської області Господарське
Ухвала від 05.03.2012 Господарський суд Одеської області Господарське
Рішення від 13.12.2011 Господарський суд Київської області Господарське
Ухвала від 10.11.2011 Господарський суд Київської області Господарське
Рішення від 09.06.2009 Господарський суд Львівської області Господарське
Ухвала від 29.05.2009 Господарський суд Львівської області Господарське
Рішення від 02.10.2008 Господарський суд Донецької області Господарське
Ухвала від 03.09.2008 Господарський суд Донецької області Господарське
Постанова від 11.02.2008 Дніпропетровський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 21.11.2007 Господарський суд Дніпропетровської області Господарське
Ухвала від 17.08.2007 Господарський суд Дніпропетровської області Господарське
Постанова від 09.07.2007 Господарський суд Одеської області Господарське
Постанова від 19.12.2006 Вищий господарський суд України Господарське
Ухвала від 17.11.2006 Вищий господарський суд України Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 25/148

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону