Рішення

від 09.07.2009 по справі 13/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09                                                                                 Справа № 13/201

За позовом Акціонерного товариства "А.М.Б.", м. Харків

до Малого приватного підприємства "Ніка і К", м. Луганськ   

про стягнення 62 796 грн. 26 коп.,

                                               Суддя Яресько Б.В.

Секретар с.з.Лисенко В.П.

за участю:

від сторін  представники не прибули.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за вугілля 62 796 грн. 26 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі досягнуто усної домовленості про поставку відповідачем позивачу збагаченого вугілля АШ у кількості 631, 833 т. за ціною 240, 00 грн. та прийняття позивачем цього вугілля та сплати його вартості.    

Позивачем на підставі наданого відповідачем рахунку-фактури від 06.03.2007 року № СФ-0000024 на поставку 348 т. вугілля загальною вартістю 83 520 грн. 00 коп., за платіжними дорученнями:

від 07.03.2007 року № 29 на суму 83 520 грн. 00 коп.,

від 19.03.2007 року № 33 на суму 33 120 грн. 00 коп.,

від 23.03.2007 року № 34 на суму 35 000 грн. 00 коп.

сплачено відповідачу 151 640 грн. 00 коп.

Відповідачем позивачу поставлено збагачене вугілля АШ, у кількості 475т (видаткові накладні від 16.03.2007 року №РН-0000021 та від 22.04.2007 року №РН-00056), вартість якого з урахуванням того, що залізничний тариф на перевезення сплачувався окремо, складає 88 843 грн. 74 коп.

За таких обставин, відповідачем не відвантажено позивачу вугілля на суму 62 796 грн. 26 коп. Отримана від позивача попередня оплата позивачу не повернута.

Позивачем 03.06.2009 року подано позов про стягнення з відповідача    суми попередньої оплати за вугілля 62 796 грн. 26 коп. В обґрунтування позову позивач посилається на положення ст. 693 Цивільного кодексу України.  

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів поставки вугілля на суму 62 796 грн. 26 коп. або повернення попередньої оплати в сумі 62 796 грн. 26 коп. суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт одержання відповідачем від позивача попередньої оплати вугілля в сумі 62 796 грн. 26 коп., та факт не передачі вугілля на зазначену суму позивачу.   

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.   

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 627 грн. 96 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Ніка і К", м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 34А, ідентифікаційний код 32690777, на користь Акціонерного товариства "А.М.Б.", м. Харків, вул. Іжевська, 22-а, ідентифікаційний код 22723288,  попередню оплату за вугілля в сумі 62 796 грн. 26 коп., державне мито в сумі 627 грн. 96 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько