Ухвала

від 28.11.2014 по справі 640/9166/14-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/9166/14-к

н/п 1-кп/640/382/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зміну запобіжного заходу

"28" листопада 2014 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8 ,

представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

відповідача ОСОБА_12

представника відповідача ОСОБА_13 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2014 року за №12014220000000007 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2014 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Харківської області обвинувальний акт, затверджений 30.05.2014 року прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2014 року за №12014220000000007 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 270 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у зв`язку з закінченням строку тримання під вартою ОСОБА_5 заявив клопотання про продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що злочином завдано тяжкі наслідки, які потягли загибель людей. По справі не допитані ще всі свідки, тому він може незаконно впливати на них. ОСОБА_5 може переховуватися від суду. Також, просив запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді застави залишити без змін.

Адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що прокурором не наведено існування жодних ризиків, передбачені ст. 177 КПК України. Вже допитані всі свідки та потерпілі, а два свідки, які ще не допитані, знаходяться у Львові, тому Балагов не зможе здійснити на них вплив. Крім того, всі процесуальні дії вже проведені, ОСОБА_15 не зможе ніяким чином перешкоджати встановленню істини. Балагов проживає в Україні більше 16 років, постійно проживає та зареєстрований в м. Харкові, разом з дідусем.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора в частині продовження строків тримання під вартою заперечував, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, послався на те, що будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України відпали.

Захисник адвокат ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_10 , представник потерпілого ОСОБА_9 , представник відповідача ОСОБА_13 проти задоволення продовження строків тримання під вартою ОСОБА_15 заперечували, підтримали думку захисника Балагова, в частині залишення без змін запобіжного заходу ОСОБА_16 не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_17 щодо клопотання прокурора поклалися на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_8 , представник потерпілого ОСОБА_18 підтримала клопотання прокурора.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2014 року ОСОБА_5 обрано міру запобіжного у виді тримання під вартою в СІЗО №27 м. Харкова строком на 60 днів до 25.04.2014 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.04.2014 року ОСОБА_5 міру запобіжного у виді тримання під вартою в СІЗО №27 м. Харкова було продовжено ще на 60 днів до 11.06.2014 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.06.2014 року строки тримання ОСОБА_5 під вартою в СІЗО №27 м. Харкова було продовжено ще на 60 днів до 04.08.2014 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2014 року строки тримання Балагова під вартою в СІЗО №27 м. Харкова було продовжено ще на 60 днів до 02.12.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_5 , суд враховує, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час відпали. Зокрема, по справі допитані всі заявлені свідки та потерпілі, тому підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно здійснювати на них вплив відсутні.

Два свідки, які заявлені стороною обвинувачення та ще не допитані, знаходяться в м. Львів, допит яких буде здійснюватися в режимі відеоконференції відповідно до ухвали суду від 24.11.2014 року, тому незаконний вплив обвинуваченого ОСОБА_5 на цих свідків виключається.

Підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також відсутні, оскільки всі необхідні слідчі дії вже проведено.

Як вбачається з довідки з місця проживання від 17.02.2014 року, ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом з дідусем ОСОБА_19 1931 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до медичного висновку від 13.03.2014 року, дідусь ОСОБА_19 1931 року народження потребує постійного догляду.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, та проживає за вказаною адресою з 18.09.2007 року, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що підстави для ствердження, що ОСОБА_5 буде ухилятися від суду немає, то наведений ризик не знайшов свого підтвердження.

З приводу тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Незважаючи на відсутність прямої вказівки у законі про необхідність врахування тяжкості правопорушення, вона залишається актуальною з огляду на вимоги ст. 183 КПК, де встановлені обмеження у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу в залежності від тяжкості вчиненого правопорушення. Проте сам по собі факт тяжкості правопорушення, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості.

Небезпека можливості переховування від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою. (рішення Європейського суду у справі Калашников проти Росії від 15 липня 2002 року).

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведено, враховуючи перебування ОСОБА_5 під вартою 9 місяців, то є підстави вважати, що винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою можливо змінити на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що належну поведінку ОСОБА_5 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати ОСОБА_5 житло за місцем його фактичного проживання та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

Такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов`язків та запобігти спробам обвинуваченого ухилятися від суду.

Клопотання прокурора в частині залишення без змін обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, що є достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України, - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів задовольнити частково.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , 1983 року народження, тримання під вартою в СІЗО м. Харкова змінити, обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 26.01.2014 року, заборонивши обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду - з 22-00 години до 06-00 години. Звільнити ОСОБА_5 з під варти в залі суду негайно.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22-00 години до 06-00 години.

Обвинуваченим ОСОБА_4 запобіжний заході у виді застави з покладеними обов`язками залишити без змін.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий

ОСОБА_1