Рішення

від 17.11.2014 по справі 201/10256/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Cправа №201/10256/14ц

Провадження № 2/201/2594/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

головуючого судді - Браги А.В.,

при секретарі - Громницькій М.С.,

за участю:

представника позивача - Левченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика», Товариства з обмеженою «Квадрат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лекон ЛТД» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2014 року представник позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь банку позивача заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмети застави, якими відповідно було забезпечено виконання кредитного договору, що є предметом розгляду по даній справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача послався на те, що 30 червня 2011 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Фірма «ВТО лтд» було укладено кредитний договір № 300611-К/2, після укладення вказаного кредитного договору між позичальником та боржником було укладено низку додаткових договорів про зміну умов, які є його невід'ємними частинами. Внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, станом на 25 липня 2014 року виникла заборгованість перед позивачем за кредитним договором у загальному розмірі 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень, що складається з: несплачена частка кредиту 1 180 000,00 доларів США; несплачені відсотки за користування кредитом 37 339,73 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту 9 374,96 гривень. З метою належного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №240414-П від 24 квітня 2014 року. Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, в межах суми 10 000,00 гривень. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором між банком та відповідачами було укладено низку договорів застави, зокрема з ТОВ «Балтика» - договір застави № 300611-З/1 від 30 червня 2014 року; з ТОВ «Фірма «ВТО лтд» - договір застави № 300611-З/2 від 30 червня 2014 року; з ТОВ «Квадрат» - договір застави № 310513-ЗТО від 31 травня 2013 року; з ТОВ «Фірма «Лекон лтд» - договір застави №310513-ЗТО/2 від 31 травня 2014 року. З огляду на те, що основний боржник в порушення вимог укладеного кредитного договору не здійснював своєчасного погашення кредитного зобов'язання, у звязку з чим заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором є простроченою і складає станом на 25 липня 2014 року 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень, на адресу поручителя та заставодавцій банком була направлена вимога про необхідність виконання відповідачами взятих на себе договірних зобов'язань перед банком позивача. Однак, погашення кредиту та сплати процентів за користуванням кредитними коштами з боку відповідачів не відбулось, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та обґрунтовуючи їх доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачі, представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернулися, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 30 червня 2011 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Фірма «ВТО лтд» було укладено кредитний договір №300611-К/2. Після укладення вказаного кредитного договору між позичальником та боржником було укладено низку додаткових договорів про зміну умов, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк 30 червня 2011 року надає позичальнику строковий кредит у сумі 1 180 000,00 доларів США на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ «ДОНГОРБАНК» за кредитним договором № 08V від 17 квітня 2007 року (а.с. 77 - 94 том 1).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця на рахунок нарахованих відсотків № НОМЕР_1 в банку.

Згідно з п.п. а п. 5.6 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, у т.ч. при несвоєчасному поверненні кредиту та сплати відсотків за його використання, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, відповідно до ст. 212, 611, 651 ЦК України, за зобов'язаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважається такими, що настали в зазначеному в повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання за договором.

У зв'язку з порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, керуючись п. 5.6 кредитного договору, банком на адресу позичальника була направлена вимога № 26-568 від 20 червня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки позичальником не сплачені (а.с. 11 том 2).

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, станом на 25 липня 2014 року виникла заборгованість перед позивачем за кредитним договором у загальному розмірі 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень, що складається з:

- несплачена частка кредиту 1 180 000,00 доларів США;

- несплачені відсотки за користування кредитом 37 339,73 доларів США;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту 9 374,96 гривень (а.с. 95 том 1).

З метою належного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №240414-П від 24 квітня 2014 року (а.с.107 - 108 том 1).

Згідно п. 1.1 договору поруки предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №300611-К/2 від 30 червня 2011 року.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що випливають з кредитного договору, в межах суми 10 000,00 гривень.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, порукою забезпечується виконання зобов'язання за кредитним договором частково в межах суми зазначеної в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань перед кредитором, на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню, згідно кредитного договору, протягом одного банківського дня з моменту отримання письмового повідомлення.

Вказана письмова вимога № 26-572/1 від 20 червня 2012 року була направлена позивачем ОСОБА_3 Однак, погашення заборгованості в сумі 10 000,00 гривень з боку поручителя не відбулось (а.с. 13 том 2).

Крім того, судом також було встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором, 30 червня 2011 року між банком та ТОВ «Балтика» було укладено договір застави № 300611-З/1 (а.с. 109 - 158 том 1).

Згідно п. 1.1 вказаного вище договору застави, заставодавець передав, а банк прийняв у заставу товар.

Товар - товари в обороті, що належать ТОВ «Балтика» на праві власності, та повний перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.5 договору застави на період дії цього договору товар підлягає залишенню в обороті заставодавця та зберігається за адресами: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 7; 83030, м.Донецьк, вул. Пролетарська, 1а.

Відповідно до положень п. 1.2 договору застави у разі набуття банком підстав для звернення стягнення на товар, у відповідності до розділу 4 договору застави, банк вправі звернути стягнення на товар з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 договору застави, на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору застави за рахунок товару банк має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на товар, витратами, пов'язаними з утриманням та збереженням товару, витратами на страхування, та інші витрати, обумовлені виконанням умов договору застави.

Як зазначено вище, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором є простроченою і складає станом на 25 липня 2014 року 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень.

Відповідно до приписів п. 4.2 договору застави банк набуває права звернення стягнення на товар у випадку порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору, або ТОВ «Балтика» умов договору застави.

У зв'язку з порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, банком на адресу ТОВ «Балтика» було направлене повідомлення № 26-576 від 20 червня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки заставодавцем не сплачені.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором, 30 червня 2011 року між банком та ТОВ «Фірма «ВТО лтд» було укладено договір застави № 300611-З/2 (а.с. 159 - 181 том 1).

Згідно п. 1.1 вказаного вище договору застави, заставодавець передав, а банк прийняв у заставу товар.

Товар - товари в обороті, що належать ТОВ «Фірма «ВТО лтд» на праві власності, та повний перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.5 договору застави на період дії цього договору товар підлягає залишенню в обороті заставодавця та зберігається за адресами: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 7; 83030, м.Донецьк, вул. Пролетарська, 1.

Відповідно до положень п. 1.2 договору застави у разі набуття банком підстав для звернення стягнення на товар, у відповідності до розділу 4 договору застави, банк вправі звернути стягнення на товар з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 договору застави, на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору застави за рахунок товару банк має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на товар, витратами, пов'язаними з утриманням та збереженням товару, витратами на страхування, та інші витрати, обумовлені виконанням умов договору застави.

Як зазначено вище, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором є простроченою і складає станом на 25 липня 2014 року 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень.

Відповідно до приписів п. 4.2 договору застави банк набуває права звернення стягнення на товар у випадку порушення ТОВ «Фірма «ВТО лтд» умов кредитного договору, або ТОВ «Балтика» умов договору застави.

У зв'язку з порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, банком на адресу ТОВ «Балтика» було направлене повідомлення № 26-574 від 20 червня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки заставодавцем не сплачені (а.с. 18 том 2).

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором, 31 травня 2013 року між банком та ТОВ «Квадрат» було укладено договір застави №310513-ЗТО (а.с. 182 - 240 том 1).

Згідно п. 1.1 договору застави, заставою за цим договором забезпечуються кожна та всі з вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору із усіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, укладеного між заставодержателем та позичальником.

Відповідно до п. 1.3 договору застави в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором заставодавець надає в заставу товари в обороті: які описані та ідентифіковані відповідно до додатку № 1 до цього договору, надалі - предмет застави.

Вказаний товар передається у заставу разом з усіма його складовими частинами. Предмет застави знаходиться за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 1; 83060, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 143 а.

Згідно з п. 2.1.4.2 договору застави у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань за кредитним договором та/або порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання всіх зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави.

Як зазначено вище, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором є простроченою і складає станом на 25 липня 2014 року 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень.

Відповідно до приписів п. 2.1.4.2 договору застави банк набуває права звернення стягнення на товар у випадку порушення ТОВ «Фірма «ВТО лтд» умов кредитного договору, або ТОВ «Квадрат» умов договору застави.

У зв'язку з порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, банком на адресу ТОВ «Квадрат» було направлене повідомлення № 26-577 від 20 червня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки заставодавцем не сплачені.

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором, 31 травня 2013 року між банком та ТОВ «Фірма «Лекон лтд» було укладено договір застави № 310513-ЗТО/2 (а.с. 241 - 250 том 1, а.с. 1 - 10 том 2).

Згідно п. 1.1 договору застави, заставою за цим договором забезпечуються кожна та всі з вимог заставодержателя що випливають з кредитного договору із усіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, укладеного між заставодержателем та позичальником.

Відповідно до п. 1.3 договору застави в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором заставодавець надає в заставу товари в обороті: які описані та ідентифіковані відповідно до додатку № 1 до цього договору, надалі - предмет застави.

Вказаний товар передається у заставу разом з усіма його складовими частинами. Предмет застави знаходиться за адресою: 83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1 а.

Згідно з п. 2.1.4.2 договору застави у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань за кредитним договором та/або порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання всіх зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави.

Як зазначено вище, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором є простроченою і складає станом на 25 липня 2014 року 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень.

Відповідно до приписів п. 2.1.4.2 договору застави банк набуває права звернення стягнення на товар у випадку порушення ТОВ «Фірма «ВТО лтд» умов кредитного договору, або ТОВ «Фірма «Лекон лтд» умов договору застави.

У зв'язку з порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, банком на адресу ТОВ «Квадрат» було направлене повідомлення № 26-575 від 20 червня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки заставодавцем не сплачені (а.с. 15 том 2).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаних вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень».

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором, який укладається в письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стяттею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» унормовано, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.

За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Вирішуючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави, суд вважає їх законними та обґрунтованим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма «ВТО лтд» не виконує своїх зобов'язань стосовно повернення кредиту та має перед позивачем станом на 25 липня 2014 року заборгованість у розмірі 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 гривень.

Виконання зобов'язань за вищевказаним договором кредиту було забезпечено заставою товарів, перелік яких визначений у додатках до відповідних договорів застави.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 58 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідачі ОСОБА_3, ТОВ «Фірма «ВТО лтд», ТОВ «Балтика», ТОВ «Квадрат», ТОВ «Фірма «Лекон ЛТД» в судове засідання не з'явились, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористались, про день, час та місце розгляду якої були повідомлені належним чином, заперечення на позовну заяву суду не надали, також не надали жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором або контррозрахунку, на спростування розміру грошового зобов'язання, який позивач просить стягнути з відповідачів.

Враховуючи часткове виконання боржником грошового зобов'язання за кредитним договором, згідно графіків погашення кредитного зобов'язання (а.с. 95 том 1), що підтверджує факт визнання ним грошових зобов'язань, та з огляду на те, що в судовому порядку вищевказаний кредитний договір визнаний недійсним не був, з урахуванням презумпції правомірності правочину, укладеного з додержанням встановленої форми, закріпленої ст. 204 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими, законними та підлягають частковому задоволенню з урахуванням вимог ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень».

Таким чином, на підставі ст. 589 ч. 1 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», суд приходить до висновку, що в результаті невиконання зобов'язань відповідачем ТОВ «Фірма ВТО лтд» за кредитним договором, забезпечених договорами застави, заставодержатель ПАТ «Банк Кредит Дніпро» набуває право звернення стягнення на предмети застави.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 3654,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 543, 551, 553, 554, 599, 610 - 612, 615, 625, 1048 - 1050, 1054 - 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 109, 169, 207, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика», Товариства з обмеженою «Квадрат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лекон ЛТД» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, звернення стягнення на предмет застави, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» МФО 305749) заборгованість за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, Договором поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року, яка станом на 25.07.2014 року складає суму в розмірі 1 217 339,73 доларів США, що складається з:

- несплачена частка кредиту - 1 180 000,00 доларів США.;

- несплачені відсотки за користування кредитом - 37 339,73 доларів США.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1), на користь Публічнорго акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» МФО 305749) заборгованість за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, Договором поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року в сумі 10 000, 00 гривень.

З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406 ) за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, яка станом на 25.07.2014 року складає суму в розмірі 1 217 339,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 300611-З/1 від 30.06.2011 року, що належить на праві власності Товариства з обмеженною відповідальністю «Балтика» (83121, м.Донецьк, пр. Київський, 7, код ЄДРПОУ 30250625) , а саме:

шляхом продажу вказаного майна з публічних торгів зі встановленням початкової вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672) перед публічним акціонерним товариством «Бану Кредит Дніпро» ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406 ) за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, яка станом на 25.07.2014 року складає суму в розмірі 1 217 339,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 300611-З/2 від 30.06.2011 року, що належить на праві власності Товариству з обмеженною відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672), а саме:

шляхом продажу вказаного майна з публічних торгів зі встановленням початкової вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406 ) за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, яка станом на 25.07.2014 року складає суму в розмірі 1 217 339,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 310513-ЗТО від 31.05.2013 року, що належить на праві власності Товариству з обмеженною відповідальністю «Квадрат», (83045, м.Донецьк, вул. Луговцова, буд. 1, ЄДРПОУ 32724381), а саме:

шляхом продажу вказаного майна з публічних торгів зі встановленням початкової вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406 ) за Кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 року, яка станом на 25.07.2014 року складає суму в розмірі 1 217 339,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 310513-ЗТО/2 від 31.05.2013 року, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лекон лтд» (83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 7, ЄДРПОУ 35537761), а саме:

шляхом продажу вказаного майна з публічних торгів зі встановленням початкової вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

В решті вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «БАНК Кредит Дніпро» МФО 305749) з ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВТО лтд» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, буд. 1/А, ЄДРПОУ 25109672), Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика» (83121, м. Донецьк, пр. Київський, 7, код ЄДРПОУ 30250625), Товариства з обмеженою «Квадрат» (83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, буд. 1, ЄДРПОУ 32724381), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лекон ЛТД» (83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 7, ЄДРПОУ 35537761) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: А.В. Брага