Ухвала

від 19.11.2014 по справі 201/10256/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9889/14 Справа № 201/10256/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Брага А. В. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Пищиди М.М., Глущенко Н.Г.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року у справі за скаргою Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за участю публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (державний виконавець Ковтун Д.В.) про поновлення строків на подання скарги, оскарження постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, арешту коштів боржника, зобов'язання вчинити певну дію, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року задоволено скаргу ПрАТ «Геркулес».

Поновлено ПрАТ «Геркулес» строк на подання скарги на постанову Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 44367660 від 12 серпня 2014 року та про арешт коштів боржника від 15 серпня 2014 року.

Скасовано постанову Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 44367660 від 12 серпня 2014 року.

Скасовано постанову Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 15 серпня 2014 року у виконавчому провадженні № 44367660; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із ухвалою суду, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» подало апеляційну скаргу, в якій посилалося на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 липня 2014 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву представника позивача ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову за позовною заявою ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_4, ТОВ «Фірма «ВТО лтд», ПрАТ «Геркулес», ТОВ «Балтика», ТОВ «Квадрат», ТОВ «Фірма «Лекон ЛТД» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, звернення стягнення на предмет застави було задоволено та з метою забезпечення позову ПАТ «Банк Кредит Дніпро» накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «Фірма «ВТО ЛТД», в межах суми в розмірі 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 грн.; з метою забезпечення позову ПАТ «Банк Кредит Дніпро» також накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ПрАТ «Геркулес» в межах суми в розмірі 1 217 339,73 доларів США та 9 374,96 грн.

12 серпня 2014 року постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Ковтун Д.В. відкрите провадження з виконання ухвали від 29 липня 2014 року про забезпечення позову ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та накладення арешту на майно та грошові кошти, належні ПрАТ «Геркулес».

15 серпня 2014 року постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Ковтун Д.В. (ВП 44367660) на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року було накладено арешт на майно та кошти боржника ПрАТ «Геркулес».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Аналогічні приписи встановлені в п.п. 3.2.1. п. 3.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 №74/5, де вказано, що виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи.

Всупереч цим нормативним актам ВДВС було прийнято до виконання виконавчий документ відносно ПрАТ «Геркулес», як боржника, та винесено постанову від 15 серпня 2014 року (ВП №44367660) з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки на території Жовтневого району м. Дніпропетровська боржник не місцезнаходження керівних органів, ані будь-якого майна.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що постанова Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 15 серпня 2014 року (ВП №44367660) підлягає скасуванню, як незаконна.

Крім того, пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно п. 4. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Тотожні за змістом положення встановлені в Інструкції про проведення виконавчих дій, зокрема, в абз. 2 п.п. 3.6.1. п. 3.6., абз. 4 п.п. 3.8.1. п. 3.8., якими передбачено, що у разі помилкового надходження виконавчих документів (не за територіальністю або підвідомчістю) державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Як встановлено в ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням вказаного, з метою усунення допущених ВДВС порушень чинного законодавства та поновлення порушених прав боржника правомірним є зобов'язання ВДВС прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року у справі №201/10256/14-ц.

Такий висновок суду співпадає з позицією Верховного суду України, сформульованій в абз. 2 п. 7 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, де у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Така позиція повністю кореспондується із відповідними роз'ясненням інших спеціалізованих касаційних судів, зокрема, викладеними в:

- абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17 жовтня 2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

- в абз. 1 п. 1.2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року, за результатами розгляду скарги на бездіяльність органів Державної виконавчої служби господарським судом виноситься ухвала, якою він зобов'язує відповідний орган здійснити певні виконавчі дії, якщо останній ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність порушень в діях державного виконавця та передчасність винесення оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим постановив ухвалу про задоволення скарги ПрАТ «Геркулес».

Доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку з проведенням АТО на території м. Донецька постійно діючий орган ПрАТ «Геркулес» змінив своє місцезнаходження і тепер знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 130 корп. 2 кв. 43, а тому державний виконавець Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції правомірно, на підставі ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанови про відкриття провадження з виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року та накладення арешту на майно та кошти боржника ПрАТ «Геркулес» за місцезнаходженням його постійно діючого органу, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не надало належних та достовірних доказів щодо знаходження ПрАТ «Геркулес» на території Жовтневого району м. Дніпропетровська, або його керівних органів чи майна.

Такі доводи ПАТ «Банк Кредит Дніпро» суперечать положенням п. 4. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», абз. 2 п.п. 3.6.1. п. 3.6., абз. 4 п.п. 3.8.1. п. 3.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.307,308,312 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: