Ухвала

від 17.12.2014 по справі 910/22608/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/22608/14 17.12.14

За позовом Приватного підприємства "Марс і С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фізична особа - підприємець Коковін Анатолій Васильович

про стягнення 562 896, 36 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Заліська І.В. за довіреністю № 50/10/14 від 08.10.2014 р.;

від відповідача: Кизенко Д.О. за довіреністю б/н від 30.01.2013 р.:

від третьої особи: Коковін А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Марс і С" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл" (далі - відповідач) про стягнення 562 896, 36 грн., з яких 557 550, 01 грн. основного боргу, 5 346, 35 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 21.02.2014 р. між ним та відповідачем було укладено Договір поставки нафтопродуктів № ФТ-317, за умовами якого він перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 557 550, 01 грн., проте відповідач в обумовлені строки товар позивачу не поставив. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Разом з позовною заявою позивачем також було подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача у розмірі 562 896, 35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/22608/14, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу - підприємця Коковіна Анатолія Васильовича, розгляд справи призначено на 04.11.2014 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

При цьому, в судовому засіданні 17.12.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та підтримав раніше подану ним заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача заперечив проти позову, а також заперечив проти задоволення поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник третьої особи при вирішенні спору по суті та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні 17.12.2014 р. судом було розглянуто подану позивачем заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві у розмірі позовних вимог, та вирішено в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом вказаної статті, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, зокрема позивачем не надано доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного йому майна (активів) чи зниження їх вартості, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.С. Ломака