Постанова

від 22.12.2015 по справі 910/22608/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 910/22608/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Марс і С" на постановувід 19.08.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/22608/14 за позовомПриватного підприємства "Марс і С" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФізична особа - підприємець ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мосторгпоставка" простягнення 584 144, 37грн у судове засідання прибули представники: позивачаЗаліська І.В. (дов. від 10.04.2015), відповідачаЗеленський М.М. (дов. від 21.12.2015 № 875/12), Кизенко Д.О. (дов. від 21.12.2015 № 874/12), Гайдукова С.М. (директор), третьої особиОСОБА_5 (особисто), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Марс і С" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл" про стягнення 557550,01 грн основного боргу та (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 26 594,37 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 (колегія суддів: В. Ломака, Т. Васильченко, О. Марченко) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Судове рішення мотивоване наступним.

21.02.2014 між "Фаворит Ойл" (постачальник) та ПП "Марс і С" (покупець) укладений договір № ФТ-317 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти на умовах, викладених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в додатках та/або розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які оформляються на кожну окрему партію товару.

Згідно з п. 1.2.1 Договору сторони визначили умови поставки: FCA, Інкотермс-2010: місто Коростень, вулиця Богдана Хмельницького, 18. При цьому, передбачено, що сторони можуть погодити й інші умови поставки партії товару у відповідному додатку до даного Договору.

Згідно з пп. б) п. 5.2. Договору було визначено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар і ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця при поставці на умовах FCA і/або СРТ (незалежно від місця передачі товару, станції або пункту призначення) - з дати штемпеля станції або пункту відправлення на залізничній або товарно-транспортній накладній про прийняття товару залізницею/або автотранспортом до перевезення відповідно.

Згідно з п. 6.3 Договору його сторони визначили, що у термін не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання покупцем акту прийому-передачі товару та/або видаткової накладної, покупець зобов'язаний підписати акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну і передати один оригінальний екземпляр постачальнику або направити по факсу з одночасним відправленням оригіналу рекомендованим листом. Якщо протягом терміну, зазначеного в даному пункті, покупець не направив постачальнику підписаний акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну, документ вважається погодженим сторонами і прийнятим покупцем, що не звільняє покупця від обов'язку передати підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну.

Відповідно до п. 7.1 Договору покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100 % попередньої оплати товару, якщо інше не передбачено сторонами в додатках до даного Договору.

Згідно з п. 7.3 Договору право власності і ризик випадкової загибелі товару переходить з моменту поставки товару, незалежно від термінів здійснення оплати.

08.09.2014 позивач звернувся до відповідача з замовленням № 06 від 04.09.2014 згідно з Договором, у якому просив відвантажити паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, виробництва Мозирського НПЗ в кількості 37 800 літрів за ціною 14, 75 грн з ПДВ.

У вказаному замовленні наведені дані для виписки ТТН: автопідприємство ПП ОСОБА_5, замовник по перевезенню ПП "Марс і С", вантажоотримувач ПП "Марс і С", місце розвантаження: м. Івано-Франківськ, с. Марківці, калібровка автомобіля: 37 800 літрів, автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_1, причеп НОМЕР_3, П.І.Б. водія ОСОБА_10.

08.09.2014 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0001654 на суму 557 550, 01 грн щодо поставки дизпалива у кількості 37 800 літрів.

Платіжним дорученням № 146 від 08.09.2014 позивач перерахував відповідачу 557 550,00 грн, з призначення платежу - оплата за дизпаливо згідно з рахунком-фактурою № СФ-0001654 від 08.09.2014.

08.09.2014 ТОВ "Марс і С" виписав на ім'я заступника директора по постачанню ОСОБА_11 - довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 13.

У матеріалах справи наявна копія договору № 1/18 на надання послуг по перевезенню вантажів від 08.09.2014, укладена між ПП "Марс і С" (замовник) та ПП ОСОБА_12 (виконавець).

При цьому, копія договору №1/18 залучена судом за клопотанням позивача.

Згідно з поясненнями ФОП ОСОБА_5 жодних договорів на перевезення вантажів з позивачем не укладалось, а автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_3, на підставі договору оренди автомобіля № 21/5 від 21.08.2014 у період з 21.08.2014 по 31.12.2014 перебував у користуванні ТОВ "Мосторгпоставка".

З матеріалів справи вбачається, що з 21.08.2013, що у ПП ОСОБА_5 працює ОСОБА_10 в якості водія, що підтверджується трудовим договором від 21.08.2013.

За твердженням відповідача, 08.09.2014 ним відвантажено дизельне паливо ДТ-Л-К5, сорт С в кількості 37 800 літрів на суму 557 550,00 грн на користь позивача, про що складено видаткову накладну № РН-080921 від 08.09.2014, два екземпляри якої разом з податковою накладною № 42 від 08.09.2014 направлені на адресу позивача 19.09.2014, що підтверджується описом-вкладенням у цінний лист зі штриховим ідентифікатором №0407019267892, поштовою квитанцією № 0613 від 19.09.2014 та повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0407019267892, згідно з яким позивач одержав вказані документи 21.09.2014.

У матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № РН-080921 від 08.09.2014, у якій наведено дані про автоперевізника: ПП ОСОБА_5, замовника: ПП "Марс і С", вантажоодержувача: ПП "Марс і С", автомобіль: д.н. НОМЕР_1, причеп: д.н. НОМЕР_3, відпустив: ОСОБА_13, прийняв водій: ОСОБА_10

Листом за № 48/09/14 від 18.09.2014 позивач звернувся до відповідача з проханням в строк до 23.09.2014 передати товар, оплачений на підставі рахунку-фактури № СФ-0001654, зазначивши, що станом на 17.09.2014 він не отримав замовлену партію дизельного палива.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд зазначив наступне.

Відповідно до п. 1.2.1 Договору сторони визначили умови поставки: FCA, Інкотермс-2010: місто Коростень, вулиця Богдана Хмельницького, 18.

Посилання позивача на умови EXW не приймаються до уваги, оскільки позивачем не представлено доказів підписання уповноваженими представниками сторін додатку до Договору, який би змінював умови поставки - FCA та EXW щодо спірного замовлення.

Водночас, згідно з пп. б) п. 5.2 Договору зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар і ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця при поставці на умовах FCA і/або СРТ (незалежно від місця передачі товару, станції або пункту призначення) - з дати штемпеля станції або пункту відправлення на залізничній або товарно-транспортній накладній про прийняття товару залізницею/або автотранспортом до перевезення відповідно.

Таким чином, у даному випадку сторони конкретизували, що документом, який підтверджує поставку товару на умовах FCA є залізнична або товарно-транспортна накладні з відміткою перевізника про прийняття товару до перевезення.

Відповідач стверджує, що він здійснив поставку товару шляхом передання призначеному позивачем перевізнику, дані якого той повідомив у своєму замовленні - ПП ОСОБА_5 в особі водія ОСОБА_10 у названому місці, - з нафтобази продавця: місто Коростень, вулиця Богдана Хмельницького, 18.

Однак, оригінал товарно-транспортної накладної № РН-080921 від 08.09.2014 містить підпис особи, яка діяла від імені відповідача під час відпуску товару - ОСОБА_13, скріплений печаткою відповідача, а також підпис, розшифрований як такий, що належить ОСОБА_10 У якості перевізника зазначено ПП ОСОБА_5

ОСОБА_10, при цьому, не підтверджує підписання ним вказаного документу, як і сам факт прийняття до перевезення товару саме для його поставки позивачу.

Відповідно до п. 11.1 та п. 11.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні, а оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно з п. п. 11.4. - 11.6. Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до п. 13.1 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає, зокрема, порядок відпуску та транспортування нафтопродуктів на підприємствах, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 7.5.6 Інструкції, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику.

При цьому, третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до п. 7.5.7 Інструкції ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відповідно до п. 7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення.

У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Однак, представлений примірник товарно-транспортної накладної не містить: даних про довіреність вантажоодержувача, яким зазначений ПП "Марс і С"; даних про подорожній лист автотранспортного підприємства; даних про дату і час виїзду з підприємства-вантажовідправника.

Доказів існування довіреності, яка б видавалась ПП "Марс і С" на ім'я ОСОБА_10 або іншій особі, підпис якої наявний в графі "Прийняв водій", - суду не представлено.

Враховуючи вказане, за відсутності необхідних реквізитів товарно-транспортної накладної № РН-080921 від 08.09.2014, такий документ не може мати юридичної сили у визначенні обставин прийняття перевізником товару - нафтопродуктів до перевезення від відповідача в інтересах позивача.

З посиланням на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати та нарахованої на неї пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 (колегія суддів: Л. Чорна, Л. Смірнова, Л. Кропивна) рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 скасоване, прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова мотивована наступним.

Згідно з п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

У матеріалах справи наявний оригінал товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РН-080921 від 08.09.2014.

Відповідно до п. 51 постанови Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 №401 "Про Статут автомобільного транспорту УРСР", з відповідними змінами та доповненнями, (далі - Статут) приймання вантажів до перевезення від вантажовідправника засвідчується підписом водія-експедитора в усіх примірниках товарно-транспортного документа.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів затверджена форма товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) - форма 1-ТТН.

Разом з цим, наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 №983 внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 №363 щодо подорожніх листів, які стали необов'язкові до використання.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товарно-транспортна накладна №РН-080921 від 08.09.2014 має деякі недоліки, однак не спростовує факту неотримання нафтопродуктів водієм.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З ТТН №РН-080291 від 08.09.2014 випливає, що товар прийнято водієм.

З посиланням на вказане, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Місцевий господарський суд, зазначивши про те, що матеріали справи не містять доказів видачі позивачем довіреності на ім'я ОСОБА_10 (водія), а Інструкцією (п.7.5.7) передбачено, що товарно-транспортна накладна оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, дійшов висновку про неотримання позивачем товару, та, відповідно, про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми попередньої оплати.

Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у позові з посиланням на прийняття ОСОБА_10 товару відповідно до п.п.11.5, 11.6 Правил, згідно з якими всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписує водій, один із екземплярів передається водієм вантажоодержувачу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновок місцевого господарського суду щодо необхідності застосування положень Інструкції, зокрема, щодо визначення довіреності підставою оформлення товарно-транспортної накладної, оскільки Інструкція є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини.

Крім того, на момент відвантаження товару чинною була і Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (далі - наказ від 16.05.1996 № 99), пунктом 2 якої встановлено, що сировина, паливо відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів, та додатком № 1 до якої затверджена типова форма відповідної довіреності.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, у день поставки товару - 08.09.2014 позивачем направлена на електрону адресу відповідача заявка від 04.09.2014.

Проаналізувавши зміст відповідної заявки, суди попередніх інстанцій зазначили, що остання містить наступні відомості: автопідприємство ПП ОСОБА_5, замовник по перевезенню ПП "Марс і С", вантажоотримувач ПП "Марс і С", місце розвантаження: м. Івано-Франківськ, с. Марківці, калібровка автомобіля: 37 800 літрів, автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_1, причеп НОМЕР_3, П.І.Б. водія ОСОБА_10.

З наведених у заявці даних вбачається, що відповідна заявка містить всі обов'язкові для зазначення у довіреності на отримання цінностей (Додаток № 1 до наказу від 16.05.1996 № 99) реквізити.

За таких обставин, незалежно від недотримання позивачем форми довіреності, за своїм змістом заявка від 04.09.2014 оцінюється колегією суддів Вищого господарського суду України, як правочин здійснений позивачем в особі директора ОСОБА_14 на уповноваження водія ОСОБА_10 на прийняття вказаних у заявці матеріальних цінностей.

Докази на підтвердження виконання підпису на товарно-транспортній накладній іншої особою, аніж водієм ОСОБА_10, матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане, постанову суду апеляційної інстанції, якою у позові про стягнення суми попередньої оплати відмовлено, незалежно від викладених у ній мотивів, слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9- 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Марс і С" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 у справі № 910/22608/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил