Рішення

від 18.12.2014 по справі 2/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/278 18.12.14

За первісним позовом Державного дочірнього підприємства "Експо-Друк"

Національного комплексу "Експоцентр України"

до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа"

про зобов'язання підписати акти виконаних робіт та про стягнення боргу

За зустрічним позовом Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа"

до Державного дочірнього підприємства "Експо-Друк"

Національного комплексу "Експоцентр України"

про визнання договорів неукладеними

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Суддя: Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Рудовський В.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне дочірнє підприємство "Експо-Друк" Національного комплексу "Експоцентр України", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа", про зобов'язання підписати та скріпити печаткою акти виконаних робіт та про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 588881,87 грн. та пені в розмірі 32138,42 грн.

Відповідачем подана зустрічна позовна заява про:

- визнання договору на підключення до мережі електрозабезпечення та водопостачання на загальну суму 96 694,94 грн. не укладеним;

- визнання договору на роботи по забезпеченню ветеринарно-санітарних заходів на загальну суму 38589,90 грн. не укладеним.

17.09.09 р. відповідачем подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.09.09р. розгляд справи відкладено на 15.10.09р.

23.09.09р. позивачем подано додаткові матеріали.

06.10.09р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

15.10.09р. відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

Ухвалою від 15.10.09 р. розгляд справи відкладено на 27.10.09р.

Ухвалою від 27.10.2009 суд прийняв зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду.

16.11.09р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

17.11.09р. позивачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою від 17.11.09р. розгляд справи відкладено на 01.12.09р.

01.12.09р. відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

В судовому засіданні 01.12.09р. оголошено перерву до 08.12.09р.

Ухвалою від 08.12.09р. суд зобов'язав сторін надати йому певні документи та пояснення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 15.12.09р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло пояснення на виконання вимог минулої ухвали суду.

Від відповідача 15.12.09р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло пояснення на виконання вимог ухвали суду, а також відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 15.12.09р. суд відклав розгляд справи на 12.01.10р.

В судовому засіданні 12.01.10р. судом розглядалось клопотання про призначення експертизи, та для оголошення результатів розгляду клопотання, було оголошено перерву на 19.01.10р.

Ухвалою від 19.01.10р. суд призначив комплексну (судову будівельно-технічну та економічну) експертизу по справі та зупинив провадження у справі.

16.03.10р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №1412 від 01.03.10р., в якому зазначено, що провести дослідження та надати висновки з поставлених питань в ухвалі суду від 19.01.2010р. не вбачається за можливе у зв'язку з відсутністю фахівців та необхідної інформаційно-проектної бази з проектування та розрахунків подібних робіт (послуг).

Матеріали справи №2/278 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 23.03.10р. суд поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 13.04.10р.

Ухвалою від 13.04.10р. розгляд справи відкладено на 11.05.10р.

Ухвалою від 11.05.10р. розгляд справи відкладено на 25.05.10р.

Ухвалою від 25.05.10р. призначено комплексну (судову будівельно-технічну та економічну) експертизу по справі. Проведення судової експертизи доручено Приватному підприємству "Авто експерт". Провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 05.08.2014 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.

Ухвалою від 19.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.09.2014 р.

В судовому засіданні 16.09.2014 р. оголошено перерву до 23.09.2014 р.

В судовому засіданні 23.09.2014 р. оголошено перерву до 07.10.2014 р.

Ухвалою від 07.10.2014 р. продовжено строк розгляду справи у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.10.2014 р.

Ухвалою від 16.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2014 р.

22.10.2014 р. від ПП "Автоексперт" повернулись матеріали справи.

22.10.14р. позивачем подано клопотання про забезпечення позову та клопотання про зупинення провадження по справі, які судом не задоволено.

Ухвалою від 22.10.2014 р. призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Трофименко Т.Ю. та суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою від 22.10.2014 р. зазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.11.2014 р.

Ухвалою від 27.11.14р. розгляд справи відкладено на 18.12.14р.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 18.12.14 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.12.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 5/04 - 09 від 30 квітня 2009 р. (надалі - Договір) про надання Позивачем Відповідачу комплексу робіт та послуг по забудові стандартних стендів на території площею 5 500,00 кв. м. на виставці «Агро-2009», на території НК «Експоцентр України» м. Київ, проспект Глушкова, 1.

Відповідно до п. 2.2. договору, додаткові послуги замовляються і оплата проводиться протягом 1 (одного) дня згідно діючих тарифів Позивача відповідно до Додатку № 1 до Договору.

Виконуючи свої зобов'язання Позивач своєчасно провів забудову павільйонів № 12, 10, 9, 8, 7, 3. 2, 1 відповідно до схем узгоджених Відповідачем. Згідно п.2.8. Договору Відповідач прийняв виставкове обладнання павільйонів № 12, 10, 9, 8, 7, 3. 2, 1. Загальна вартість виконаних робіт складає 799 632,20 грн. Відповідно до п. 3.4.1 договору Відповідач 15.05.09 р. провів передоплату в розмірі 398 750 грн. (виписка за 15,05.09.). Таким чином заборгованість за забудову павільйонів становить 400 882,20 грн.

Крім того додатково були надані послуги згідно діючих тарифів та умов Договору по павільйонам № 1, 7 та 9 на суму 6 100,00 грн., яка Відповідачем повністю не сплачена.

На замовлення Позивача були виконанні роботи по підключенню учасників виставки - ярмарку «Агро-2009» на відкритих майданчиках до електромережі та мережі водопостачання. Роботи виконані в повному обсязі, зауважень та претензій від Відповідача не поступало. Загальна вартість виконаних робіт складає 96 694,94 грн. Відповідно до п. 3.4.1 Договору Відповідач 03.06.09 р. провів передоплату в розмірі 27455,59 грн. (виписка за 03.06.09.).

Таким чином заборгованість по підключенню учасників становить 69 239,35 грн.

Згідно листа Відповідача № 96-02/73-09 від 27.05.09 для забезпечення ветеринарно-санітарних заходів та ветеринарного обслуговування тварин були виконані замовлені Відповідачем роботи на загальну суму 38 589,90 гри. Претензій та зауважень від Відповідача також не поступало. Відповідно до п. 3.4.1 Договору Відповідач 03.06.09 р. провів передоплату в розмірі 19 294,95 грн. (виписка за 03.06.09.). Таким чином заборгованість по роботам забезпечення ветеринарно-санітарних заходів становить 19294,95 грн.

Позивачем на замовлення Відповідача була виготовлена зовнішня реклама на банерах на загальну вартість робіт 83 351,74 грн. Роботи Відповідачем прийняти в повному обсязі згідно Акту № ОУ-0000030 здачі-прийняття робіт. Відповідачу виставлено рахунок-фактура № СФ-0000049 на суму виконаних робіт. Відповідно до п. 3.4.1 Договору Відповідач 03.06.09 р. провів передоплату в розмірі 41 986,37 грн. (виписка за 03.06.09.). Таким чином заборгованість по виготовленню зовнішньої реклами становить 41365,37 грн.

Позивачем на замовлення Відповідача були виготовлені перепустки на в'їзд автотранспорту на період «Агро-2009» в кількості 2000 шт., які були отримані Відповідачем відповідно до довіреності № 103 від 01 червня 2009р. та видаткової накладної № РН-0000017 від 01.06.09р. Відповідачу виставлено рахунок-фактура № СФ-0000047 на суму 104000,00 грн.

Відповідно до п. 3.4.1 Договору Відповідач 01.06.09 р. провів передоплату в розмірі 52 000,00 грн. (виписка за 01.06.09.). Таким чином заборгованість по виготовленню перепусток становить 52 000,00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальна заборгованість за виконані роботи та надані послуги при проведені виставки - ярмарку «Агро-2009» на час прийняття рішення не змінилася та становить 588 881,87 грн., отже, є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасної оплати послуг Відповідач згідно п.3.5 Договору повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від загальної суми боргу за кожний день затримки платежу.

За розрахунком позивача за первісним позовом, відповідачу за первісним позовом за порушення зобов'язань по сплаті платежів на підставі п. 3.5, Договору нараховано пеню у розмірі 32 138,42 грн. за період з 16.06.09 р. по 17.09.09р.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 588881.87 16.06.2009 - 11.08.2009 57 11.0000 % 0.060 %* 20231.72 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 20231.72 грн.

Позовна вимога за первісним позовом про зобов'язання підписати та скріпити печаткою акти № ОУ-0000064 на загальну суму 799 632,20 грн., № ОУ0000029 на загальну суму 6 100,00 грн. № ОУ - 0000061 на загальну суму 96 694,94 грн. №ОУ-0000031 на загальну суму 38 589,90 грн. задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущимляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Вказані норми права та інші норми чинного законодавства України регулюють саме порядок захисту особами свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а позивач звернувся до суду за захистом свого права у спосіб, який не передбачений нормами чинного законодавства.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена Позивачем вимога про зобов'язання Відповідача підписати акти за договором не призводить до поновлення порушеного права Позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення (рішення суду "зобов'язати підписати акти та довідки" не може бути виконано у примусовому порядку).

Крім того, за приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України (наприклад, постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2012р. у справі №5024/1268/2011, постанова Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №18/1543/12).

Щодо зустрічного позову.

Відповідачем подана зустрічна позовна заява про:

- визнання договору на підключення до мережі електрозабезпечення та водопостачання на загальну суму 96 694,94 гривень не укладеним;

- визнання договору на роботи по забезпеченню ветеринарно-санітарних заходів на загальну суму 38589,90 гривень не укладеним.

Зважаючи на обставини неявки представника позивача за зустрічним позовом в призначені судові засідання 07.10.14р, 16.10.14, 22.10.14, 18.12.14., неодноразове невиконання ним вимог ухвал суду, у судовому засіданні 18.12.2014 р. суд знаходить за необхідне залишити позов без розгляду з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України визначено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Оскільки ухвалами суду у даній справі явка представника позивача неодноразово визнавалась обов'язковою з метою надання пояснень по суті спору, враховуючи повторну неявку представника позивача та неповідомлення ним поважних причин його відсутності, суд дійшов висновку залишити заявлений у даній справі позов без розгляду.

Відповідно до п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" і залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача 588 881,87 грн. заборгованості, 20 231,72 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині в позові належить відмовити. Зустрічний позов залишити без розгляду.

Подана позивачем за первісним позовом заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів наявності обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем за первісним позовом не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

2. Первісний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Корпорації «Українська Універсальна Агропромислова Біржа» (03085, м. Київ, пр.-т. Глушкова 1; код ЄДРПОУ 16286412) на користь Державного дочірнього підприємства «Експо-Друк» Національного комплексу «Експоцентр України» (03085, м. Київ, пр.-т. Глушкова 1; код ЄДРПОУ 31200617) 588 881 (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 87 коп. заборгованості, 20 231 (двадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 72 коп. пені та 6 174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 50 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Зустрічний позов залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.12.2014р.

Головуючий суддя І.О. Домнічева

Суддя Т.Ю. Трофименко

Суддя М.Є. Літвінова