Постанова

від 16.12.2014 по справі 826/16283/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2014 року № 826/16283/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Кацинського О.В. (дов. від 04.09.2014р.)

від відповідача: Вороніної В.В. (дов. від 26.08.2014р. №2123/9/10-10-1-25 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2014 року в 10год. 59 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (також - відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.07.2014 року № 0000334020;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є таким, що прийнято без правових підстав, оскільки у діях позивача відсутній склад порушень чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «КЗБН «Росинка» (код за ЄДРПОУ 00382496) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спеп-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за період січень - травень 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки акт № 768/28-10-40-20/00382496 від 18.07.2014 року (надалі - акт перевірки).

Як слідує зі змісту акту, при здійсненні перевірки ПрАТ «КЗБН «Росинка» по взаємовідносинах з ТОВ «Спец-прод-торг» відповідачем досліджувалась реальність здійснення господарських операцій. При цьому, враховуючи: наявність акту від 27.06.2014р. №298/2203/38467692 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за період січень-травень 2014 року», складеного фахівцями ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області; інформації Міністерства юстиції України Відділу реєстрації смерті у м. Києві відносно смерті громадянина ОСОБА_3 (одноосібного засновника та директора ТОВ «Спец-прод-торг») 1975 р.н., дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.; не надання до перевірки ПрАТ «КЗБН «Росинка» підтверджуючих документів та податкових накладних Постачальника ТОВ «Спец-прод-торг», які включені в податковий кредит ПрАТ «КЗБН «Росинка» до звітних декларацій та уточнюючих розрахунків не однократно, що спростовує ймовірність технічної помилки, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями, а саме, включення до податкового кредиту в уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість сум ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення суми податкового кредиту всього у сумі 4 027 618,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014 року № 0000334020, згідно яких позивачу донараховано податок на додану вартість 4 027 618,00 гривень та штрафні санкції в розмірі 1 006 904, 50 грн.

Позивач вважаючи, дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників відносно прийняття наказу про проведення позапланової виїзної перевірки платника податку, проведення самої перевірки Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (Код ЄДРПОУ 00382496), зроблених висновків в акті перевірки протиправними, вчиненими з порушенням діючого законодавства, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В наказі Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про проведення документальної виїзної перевірки про проведення позапланової виїзної перевірки в якості підстави для проведення перевірки вказано п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20,. п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 78п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 ПКУ про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з рахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з 11 обставин, передбачених пп.78.1.1-78.1.15 ст. 78 ПКУ.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на адресу позивача направлено запит від 11.06.2014р. №11361/10/28-10-40-20-19 «Про надання інформації», з метою перевірки достовірності інформації, що наведена в уточнюючих розрахунках з ПДВ за січень-квітень 2014 року, щодо документального підтвердження фінансово - господарських операцій ПрАТ «КЗБН «Росинка» (код ЄДРПОУ 00382496) з контрагентом ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за січень-квітень 2014року, а саме: - договори, податкові накладні, відповідні видаткові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників (з відміткою про отримання підприємством) та довіреності, документи які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеним підприємством; - документи, що підтверджують транспортування продукції (назва суб'єкта господарювання - перевізника, код ЄДРПОУ місце знаходження, документи, що підтверджують перевезення), надання робіт (послуг); - платіжні доручення (виписка банку, квитанції) щодо підтвердження сплати за відвантажений товар (надані роботи, послуги); - сертифікати якості товару та відомості щодо виробника; - висновок санітарно-епідеміологічної експертизи відповідності товару вимогам ДСТУ; - інформацію про заборгованість (дебіторська/кредиторська) станом на кінець періоду, що звірявся, якщо така має місце з підприємством.

У відповідь на вищезазначений запит позивачем листом від 03.07.2014р. №494 (вх. №14967/10 від 04.07.2014р.) повідомлено про те, що ПрАТ «КЗБН «Росинка» за період з 01.01.2014р. по 31.05.2011р. взаємовідносин з ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ38467692) немало.

При цьому, в Декларації з ПДВ за вищевказані періоди дані даного підприємства вказані помилково в зв'язку з технічним збоєм в роботі програмного забезпечення. Поряд з цим зазначено, що уточнюючі розрахунки за вищевказані періоди будуть подані в термін до 18.07.2014 року.

З огляду на вищевикладене, відповідач дійшов до висновку про те, що дана відповідь не дозволяє встановити факт реальності господарських відносин.

У зв'язку з вищенаведеним та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75. пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями відповідачем проведена дана документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «КЗБН «Росинка» (код за ЄДРПОУ 00382496) з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Спец-прод-Торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за січень - травень 2014року.

Як свідчать матеріали справи, в ході даної позапланової виїзної перевірки головному бухгалтеру вручено запит від 08.07.2014р. №12760/10/40-20-19 про надання первинних документів по взаємовідносинах з контрагентом - Постачальником ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за період січень - травень 2014 року, а саме: укладені угоди (контракти) за даний період, картки по розрахунках з контрагентами, податкові накладні, видаткові накладні (акти прийому - передачі), акти виконаних робіт контрагента; товарно-транспортні накладні; журнал реєстрації довіреностей; платіжні доручення щодо підтвердження сплати за отриманий товар; інформацію про заборгованість (дебіторська/кредиторська), реєстри отриманих податкових накладних.

Поряд з цим, позивач у відповідь на запит №12760/10/40-20-19 від 08.07.2014р., надано інформацію про те, що за період з 01.01.2014р. по 31.05.2014р. взаємовідносин з ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) не мало.

В Декларації з ПДВ за вищевказані періоди дані даного підприємства вказані помилково, в зв'язку з технічним збоєм в роботі програмного забезпечення.

Уточнюючі розрахунки за вищевказані періоди будуть подані в термін до 18.07.2014 року.

В аспекті вище викладеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 50.1 ст. 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У той же час абзацом 2 п.п. 50.1 ст. 50 ПК України, зазначено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Тобто, Податковим кодексом України передбачено для платника податку два варіанти самостійного виправлення помилок у раніше поданій податковій декларації: 1) подання уточнюючого розрахунку; 2) зазначення відповідних уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Так, фактичні обставини справи свідчать про, що позивач до початку перевірки (лист від 03.07.2014 року №494 (вх. № 14967/10 від 04.07.2014р.), самостійно виявив помилки в податковій звітності, та намагався їх виправити, про що й повідомив Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про проведення документальної виїзної перевірки, в якості відповіді на запит від 11.06.2014р. №11361/10/28-10-40-20-19 «Про надання інформації».

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідачем в ході перевірки відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ПрАТ«КЗБН «Росинка» з ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за січень-травень 2014 року, було використано: - податкові декларації та уточнюючі податкові розрахунки з податку на додану вартість ПрАТ «КЗБН «Росинка», за перевіряємий період, додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» ПрАТ «КЗБН «Росинка» за перевіряємий період, надані Товариством в електронному вигляді до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників; - дані системи «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка міститься в АІС «Податковий Блок»; Єдиний реєстр податкових накладних; - матеріали перевірки ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692). а саме, акт від 27.06.2014р. №298/22-03/38467692 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-травень 2014 року, отримані з бази «Податковий блок» від ДШу Києво - Святошинському районі; - інформація від Міністерства юстиції України відділу реєстрації смерті у м. Києві, яка надійшла до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від Оперативного управління Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників інформація; - дані інтегрованої автоматизованої інформаційної системи АІС «Податковий блок».

Поряд з цим, перевіркою встановлено, що позивачем порушено приписи п.198.6 ст. 198 ПКУ, що проявилось у включені до податкового кредиту в уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість сум ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на суму 4 027 618, 0 грн.

Суд критично ставиться до посилань на інформацію, викладену у наявність акті від 27.06.2014р. №298/2203/38467692 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за період січень-травень 2014 року» як на підтвердження порушення позивачем норм податкового законодавства, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.83.1. статті 83 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є : • документи, визначені цим Кодексом; • податкова інформація; • експертні висновки; • судові рішення; • інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, інформація викладена у актах перевірок чи актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача з їх контрагентами (з якими позивач не мав господарських правовідносин) не носить преюдиційного значення та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в контексті статті 83 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосування незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві, дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Так, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджет, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин із системного аналізу норм чинного законодавства слідує, що позивач не може нести відповідальності за фінансово-господарську діяльність своїх контрагентів, відповідно і застосування санкції за порушення останніми податкового чи іншого законодавства України до позивача є недопустимим в силу закону.

При цьому, посилання відповідача на не можливості проведення господарської операції в зв'язку зі смертю Директора ТОВ «Спец-прод-торг» ОСОБА_3, суд розглядає як доказ пояснень та тверджень позивача, про відсутність господарсько-фінансових відносин ТОВ «Спец-прод-торг» з ПрАТ «КЗБН «Росинка».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статей 104 Цивільного кодексу України та 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Також юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду. Отже, юридична особа може бути ліквідованою як у добровільному, так і примусовому порядку. Тобто законодавством не передбачена автоматична ліквідація суб'єкта господарювання в зв'язку зі смертю директора або засновника.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до розділу 5 наказу № 1394 від 07.11.2011 року Міністерства Фінансів України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Проте, на момент складання акту перевірки ТОВ «Спец-прод-торг», станом на 16.12.2014 року не був виключений з ЄДР (відомості з сайту irc.gov.) та з Реєстру ПДВ (відомості з сайту http//sfs.gov.ua/reestr).

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конституційною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки доводи відповідача проте, що фінансово-господарські операції ПрАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» з ТОВ «Спец-Прод-Торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) мали місце ґрунтувались лише на результатах аналізу задекларованих показників уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виправленням помилок, поданих позивачем 21.05.2014р. №9029333328 за січень 2014 року, №9029330595 за лютий 2014р., №9029209852 за березень 2014 року, від 26.05.2014р. №9030129444 за квітень 2014 року.

Проте в межах судового розгляду справи підтверджено, що позивач та ТОВ «Спец-Прод-Торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) не мали фінансових та господарських відносин за перевіряємий період.

В той час як доводи відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях, та спростовуються за наслідком розгляду справи.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 29.07.2014 року №0000334020, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.07.2014 року № 0000334020.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 487, 20 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур