Ухвала

від 13.05.2015 по справі 826/16283/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2015р. м. Київ К/800/11729/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря Бруя О.Д.,

за участю:

представника позивача - Голубенко О.В.,

представника відповідача - Вороніної В.В., Малахова О.О.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року

у справі № 826/16283/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 липня 2014 року № 0000334020.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29 липня 2014 року № 0000334020.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, подало касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно акту Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 липня 2014 року №176/28-10-40-20, ПАТ «КЗБН «Росинка» на запит відповідача від 08 липня 2014 року № 12760/10/40-20-19 ненадано жодних первинних документів.

У зв'язку з чим, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено документальну виїзну перевірку ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спец-прод-торг» за період січень-травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 18 липня 2014 року №768/28-10-40-20/00382496.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 4 027 618,00 грн.

Зокрема, позивачем до перевірки ненадано первинні документи - податкові накладні, видані його контрагентом - ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692), які зазначено в поданому ним до відповідача в електронному вигляді Реєстрі отриманих податкових накладних № 9029085652 від 20 травня 2014 року, що подано до звітної податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року № 9029087608 від 20 травня 2014 року на загальну суму 2356639,20 грн., в тому числі ПДВ - 392773,20 грн., та у Реєстрі за травень 2014 року №9035411554 від 20 червня 2014 року, який подано до звітної декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року №9035412778 від 20 червня 2014 року на загальну суму 21809068,57 грн., в тому числі ПДВ - 3634844,99 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 липня 2014 року №0000334020, яким збільшено на 5 034 522,50 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 4 027 618,00 грн. за основним платежем та на 1006904,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України); отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Судом апеляційної інстанції досліджено, що 11 червня 2014 року відповідачем направлено до позивача запит за вих. №11361/10/28-10-40-20-19, щодо надання інформації та документального підтвердження фінансово - господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) за січень-квітень 2014 року, а саме: договори, податкові накладні, відповідні видаткові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників (з відміткою про отримання підприємством) та довіреності, документи які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеним підприємством; документи, що підтверджують транспортування продукції (назва суб'єкта господарювання-перевізника, код ЄДРПОУ місце знаходження, документи, що підтверджують перевезення), надання робіт (послуг); платіжні доручення (виписка банку, квитанції) щодо підтвердження сплати за відвантажений товар (надані роботи, послуги); сертифікати якості товару та відомості щодо виробника; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи відповідності товару вимогам ДСТУ; інформацію про заборгованість (дебіторська/кредиторська) станом на кінець періоду, що звірявся, якщо така має місце з підприємством.

Листом від 03 липня 2014 року за вих. № 494, ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» повідомив відповідача про те, що за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року взаємовідносин з ТОВ «Спец-прод-торг» він не мав, а в Декларації з ПДВ за даний період дані вказано помилково, у зв'язку з технічним збоєм в роботі програмного забезпечення. Поряд з цим, позивачем зазначено, що уточнюючі розрахунки за вказані періоди буде подано в термін до 18 липня 2014 року.

Враховуючи факт того, що податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження у випадку якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності проведення відповідачем документальної виїзної перевірки ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спец-прод-торг».

При цьому, порядок дій платника податків у разі виявлення ним факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів визначено статтею 50 Податкового кодексу України, а саме: такий платник податків зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Однак, позивачем не було вчинено жодних дій, передбачених статтею 50 Податкового кодексу України, для усунення виявлених ним порушень, тоді як, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, подано вже після закінчення перевірки та складення за її результатами акту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що згідно даних інтегрованої автоматизованої інформаційної системи АІС «Податковий блок» у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання ТОВ «Спец-прод-торг» був директор та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_4

Згідно листа Відділу реєстрації смерті у м. Києві від 02 липня 2014 року №2034/01-22-2, проведено реєстрацію смерті гр. ОСОБА_4 При цьому, останній помер в Київській міській туберкульозній лікарні №2 у зв'язку з хворобою, зумовленою вірусом імунодефіциту людини з проявами мінобактеріальної інфекції. Останнє місце проживання померлої особи - м. Київ, Солом'янський район, вул. Суздальська, буд. 4/6 (Будинок соціальної опіки для осіб без певного місця проживання). Попереднє місце прописки - Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Зелена, буд. 9. Податкову звітність ТОВ «Спец-прод-торг» (код за ЄДРПОУ 38467692) подано після смерті одноосібного засновника, директора та головного бухгалтера суб'єкта господарювання ОСОБА_4

Більш того, як вірно досліджено судом апеляційної інстанції, позивачем недодано до матеріалів справи будь-яких первинних документів, у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження факту виконання господарських операцій з іншими контрагентами, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, і відповідно, відсутні підстави для внесення відповідних записів до бухгалтерського обліку та враховуватися Товариством при формуванні податкового кредиту та валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення - рішення від 29 липня 2014 року №0000334020.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев