Рішення

від 22.12.2014 по справі 522/1186/13- ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2271/14

Справа № 522/1186/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії Південне головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БСК", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору з додатковими угодами, договорів застави та поруки з додатковими угодами, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії Південне головне регіональне управління Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - КБ "ПРИВАТБАНК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БСК" (далі - ТОВ "ВКФ "БСК"), з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати недійсними: кредитний договір № 35, укладений 10 травня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК" з додатковими угодами № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього; договір поруки № 35/Р/1, укладений 10 травня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_4, з додатковими угодами № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього; договір поруки № 35/Р/2, укладений 10 травня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та позивачем з додатковими угодами № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього; договір застави автотранспорту № 35/А, укладений 10 травня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК" з додатковими угодами № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього; договір застави автотранспорту № 35/А/1, укладений 22 вересня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК" з додатковою угодою № 1 від 28 вересня 2006 року до нього.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2013 року до участі у справі замість Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії Південне головне регіональне управління Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" було залучено його правонаступника Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії Південне головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Ухвалою суду від 21 жовтня 2013 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4.

10 грудня 2014 року, згідно уточнень позовної заяви, до участі в справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_5.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним.

Між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ПКФ "БСК" 10 травня 2006 року було укладено кредитний договір № 35, відповідно до умов якого, КБ "ПРИВАТБАНК" зобов'язався надати ТОВ "ВКФ "БСК" кредит в розмірі 594.500,00 грн. у вигляді непоновлюваної кредитної лінії зі сплатою 21 % річних за користування кредитом.

Виконання зобов'язань ТОВ "ВКФ "БСК" за вказаним кредитним договором забезпечено заставою автотранспортних засобів згідно договору застави автотранспорту № 35/А від 10 травня 2006 року, укладеного між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК", а також порукою фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до укладених 10 травня 2006 року договорів поруки № 35/Р/1 та № 35/Р/2.

Зазначені договори та укладені додаткові угоди до них позивач вважає такими, що укладені з порушенням вимог закону та просить визнати їх недійсними, оскільки рішенням зборів засновників ТОВ "ВКФ "БСК" від 31.03.2006 року було прийнято рішення про отримання кредиту на іншу суму, й, відповідно, директор ТОВ "ВКФ "БСК" при укладенні кредитного договору, діяв поза межами наданих йому зборами засновників повноважень.

Крім того, рішення зборів засновників від 31.03.2006 прийнято з порушенням вимог закону, оскільки на момент його прийняття особа, зазначена в протоколі зборів як власник 100 % часток статутного капіталу ТОВ "ВКФ "БСК", здійснила відчуження належних їй корпоративних прав на користь позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача КБ "ПРИВАТБАНК" в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оспорювані договори укладено відповідно до вимог закону, на момент їх укладення попередня згода зборів учасників ТОВ "ВКФ "БСК" не вимагалась, договори підписані директором позичальника в межах його компетенції, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами, оскільки про існування оспорюваного кредитного договору їй було відомо з моменту його укладення.

Представник відповідача ТОВ "ВКФ "БСК" в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність. Крім того, повідомив суд, що ТОВ "ВКФ "БСК" ніколи не давало згоди на залучення у якості поручителя по кредитному договору № 35 від 10.05.2006 року ОСОБА_5, який ніякого відношення до товариства не мав та не має. Про наявність договору поруки, підписаний ОСОБА_5 ВКФ "БСК" ТОВ дізналося лише після отримання уточнень до позовної заяви, додатком до якої була копія договору поруки.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 травня 2006 року між відповідачами КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК" було укладено кредитний договір № 35 (а.с. 85-89 Т.1), відповідно до умов якого КБ "ПРИВАТБАНК" зобов'язався надати ТОВ "ВКФ "БСК" кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на загальну суму 594.500,00 грн. (п. 1.1. договору) зі сплатою 21 % річних (п. 4.1. договору), строком погашення до 10 листопада 2009 року згідно з додатком № 1 до договору (а.с. 90-91). Від імені позичальника зазначений договір підписано директором, відповідачем ОСОБА_4

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ "ВКФ "БСК" за вказаним договором, між ним та КБ "ПРИВАТБАНК" укладено договори застави з додатковими угодами застави автотранспорту № 35/А від 10 травня 2006 року та № 35/А/1 від 22 вересня 2006 року, відповідно до умов яких відповідач ТОВ ВКФ "БСК", в особі ОСОБА_4., передав в заставу КБ "ПРИВАТБАНК" належні ТОВ ВКФ "БСК" транспортні засоби (а.с. 18-21, 99-102 Т.1).

Крім того, зобов'язання позичальника за вказаним кредитним договором забезпечено порукою фізичних осіб: позивача, відповідно до укладеного між ним та КБ "ПРИВАТБАНК" договору поруки № 35/Р/2 від 10 травня 2006 року (а.с. 17 т.1), відповідача ОСОБА_4, відповідно до договору поруки № 35/Р/1 від 10 травня 2006 р. (а.с. 16 т.1) та ОСОБА_5, відповідно до договору поруки № 35/р/3 від 15 липня 2008 р. (а.с. 127 т. 1).

В подальшому, до кредитного договору було внесено зміни шляхом укладення додаткових угод № 1 від 22.09.2006 року, та № 2 від 28.09.2006 року, якими розмір кредитної лінії збільшено до 891.456,00 грн. зі сплатою 18 % річних за користування кредитом.

Відповідні зміни внесені також до договору застави автотранспорту № 35/А від 10 травня 2006, договорів поруки № 35/Р/1 та № 35/Р/2 від 10 травня 2006 року шляхом підписання додаткових угод № 1 від 22 вересня 2006 року (а.с. 96-98, Т.1) та № 2 від 28 вересня 2006 року (а.с. 117-119 Т.1)

Також, внесено зміни до договору застави автотранспорту № 35/А/1 від 22.09.2006 року, шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 28 вересня 2006 року (а.с. 120 Т.1).

ТОВ "ВКФ "БСК" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 21 лютого 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, (а.с. 195 Т.1), організаційно-правова форма юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю, діє на підставі статуту, на момент укладення оспорюваного кредитного договору - в редакції від 16 травня 2005 р. (а.с. 244-251 Т.1) із змінами від 08 жовтня 2005 року (а.с. 10 Т.2).

Зборами учасників ТОВ "ВКФ "БСК" від 31 березня 2006 року були прийняті рішення про отримання товариством кредитів від КБ "ПРИВАТБАНК" на придбання автотранспорту в сумі 1.200.000,00 грн. строком на 36 місяців (а.с. 25 Т.1) та в сумі 1.189.000,00 грн. з наданням автотранспортних засобів, що будуть придбані за кредитні кошти, в заставу (а.с. 26), та доручено директору товариства ОСОБА_4 укласти відповідні договори на зазначених вище умовах.

Рішенням зборів засновників ТОВ "ВКФ "БСК" від 12 травня 2006 року підтверджено необхідність укладення з КБ "ПРИВАТБАНК" кредитного договору на раніше визначених умовах: сума кредиту - 1.189.000,00 грн., з наданням в заставу належних товариству транспортних засобів в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 27 Т.1).

Зазначені рішення зборів у встановленому законом порядку не скасовані та не оскаржені.

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 145 ЦК України, ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЦК України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", в товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Статтею 98 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Таким чином, у разі прийняття зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю рішення з будь-якого питання діяльності товариства, виконавчий орган зобов'язаний вчиняти дії від імені товариства виключно на умовах, визначених в рішенні зборів учасників, як вищого органу товариства.

Оспорюваний кредитний договір, з урахуванням додаткових угод до нього, укладено ОСОБА_4 за власною ініціативою 10.05.2006 року на інших, ніж визначено зборами учасників товариства, умовах, в частині визначення суми кредиту, строків повернення та засобів забезпечення кредиту. Після його укладення зборами учасників від 12.05.2006 року умови такого договору не схвалено, а, відтак, зазначений правочин вчинено з порушенням вимог закону, а саме ст. 98 ЦК України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства".

В судовому засіданні наведені обставини були підтверджені свідком ОСОБА_6, яка додатково пояснила, що не надавала ОСОБА_4 повноважень на укладання кредитних договорів на інших умовах ніж ті, що були схвалені зборами учасників товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України, недодержання під час вчинення правочину вимог ч. 1-3 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним кредитного договору № 35, укладеного 10 травня 2006 року між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК", з урахуванням додаткових угод № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року.

Посилання представника відповідача КБ "ПРИВАТБАНК" на відсутність в статуті ТОВ "ВКФ "БСК" положень щодо обов'язкового узгодження Зборами учасників товариства укладення директором правочинів про отримання кредиту та надання майна в заставу, укладення директором договорів з банком на більш вигідних, ніж визначено рішенням зборів учасників товариства, умовах, відхиляються судом, оскільки рішення про отримання кредиту на певних умовах прийнято вищим органом ТОВ "ВКФ "БСК" в межах його компетенції, таке рішення є обов'язковим для виконавчого органу товариства.

Також, відхиляються судом посилання представника відповідача КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду Одеської області по справі № 28/56-08-1387 від 06 серпня 2008 року та по справі № 916/535/14 від 30 квітня 2014 року в підтвердження дійсності оспорюваного кредитного договору, оскільки при розгляді вказаних справ зазначене питання Господарським судом Одеської області не досліджувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсними договору застави автотранспорту № 35/А, укладеного між КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ВКФ "БСК" 10 травня 2006 року, з урахуванням додаткових угод № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього; договору застави автотранспорту № 35/А/1 від 22 вересня 2006 року, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28 вересня 2006 року; а також договору поруки № 35/Р/2, укладеного між КБ "ПРИВАТБАНК" та позивачем 10 травня 2006 року, з урахуванням додаткових угод № 1 від 22 вересня 2006 року, № 2 від 28 вересня 2006 року до нього.

Водночас, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору поруки, укладеного між КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_4, оскільки позивач не є стороною зазначеного договору, його законні права та інтереси укладенням вказаного договору не порушено.

Так само, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору поруки, укладеного між КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_5, оскільки позивач не є стороною зазначеного договору, його законні права та інтереси укладенням вказаного договору не порушено.

Доводи представника відповідача про сплив строку позовної давності відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З пояснень позивача вбачається, що при ознайомленні з належним чином посвідченою копією кредитної справи 11 березня 2011 року він дізнався про порушення вимог закону під час укладення кредитного договору, а відтак, й про порушення своїх прав як засновника ТОВ "ВКФ "БСК" ,а звернувся до суду з позовом 17 січня 2013 року, тобто до спливу встановленого ст. 257 ЦК України строку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 18, 60, 109, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати недійсним кредитний договір № 35, укладений 10 травня 2006 року з додатковими угодами між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БСК".

Визнати недійсним договір застави автотранспорту № 35/А, укладений 10 травня 2006 року з додатковими угодами між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БСК".

Визнати недійсним договір застави автотранспорту № 35/А/1, укладений 22 вересня 2006 року з додатковими угодами між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БСК".

Визнати недійсним договір поруки № 35/Р/2, укладений 10 травня 2006 року з додатковими угодами між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.С.Турецький

22 грудня 2014 року