Ухвала

від 16.12.2014 по справі 1-15-11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/245/14 Справа № 1-15-11 Категорія: ч. 1 ст. 119 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю прокурора особи звільненої від кримінальноївідповідальності захисника адвоката потерпілої представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2014 року, якою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито.

В порядку ст. 81 КПК України 1960 року вирішена доля речових доказів.

Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він 18 квітня 2009 року, в проміжок часу з 01 години до 02 години, перебуваючи поблизу магазину «Мрія», розташованого в м. Умань по вул. Садовій, 31, в ході конфлікту, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_10 , з власної необережності, внаслідок злочинної самовпевненості, свідомо припускаючи, що від його дій не настануть негативні наслідки, а саме смерть ОСОБА_10 , наніс удар рукою в обличчя потерпілого, в результаті чого він, втративши рівновагу, упав на рівну асфальтовану поверхню, отримавши при цьому, згідно висновку експертизи № 207/282 від 20.06.2009 року, тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя та несумісні з життям і легкі тілесні ушкодження.

Під час транспортування до Уманської міської лікарні 18.04.2009 року, від отриманих тілесних ушкоджень, настала смерть ОСОБА_10

05 вересня 2014 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області, за клопотанням адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито.

В апеляції та в доповненнях до неї потерпіла ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу міськрайонного суду від 05.09.2014 року, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд виніс рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності передчасно, незаконно, неупереджено та з грубим порушенням норм кримінального і процесуального законодавства. Зазначає, що судом, в порушення вимог ст. 49 КК України, звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі сплином строків давності за злочин середньої тяжкості, тобто через 5 років з моменту його вчинення, без врахування того, що останній перебував в розшуку, коли як в даному випадку він підлягає звільненню від відповідальності після сплину 15 років. Вказує, що судом не дана об`єктивна оцінка всім обставинам справи, зокрема тому, що в діях ОСОБА_6 відсутня суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, а дії останнього підлягають кваліфікації на ч. 1 ст. 115 або на ч. 1 ст. 121 КК України. Звертає увагу, що суд безпідставно не звернув увагу на те, що органами досудового слідства кримінальна справа невірно порушена по факту смерті ОСОБА_10 , а не відносно конкретної особи, яка, на той час, була відома.

Заслухавши доповідача, думку потерпілої ОСОБА_8 та її представника адвоката ОСОБА_9 в підтримку поданої апеляції, міркування особи звільненої від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про законність та вмотивованість ухвали міськрайонного суду та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог потерпілої, думку прокурора, який в апеляційному порядку рішення суду не оскаржував, а доводи, викладені потерпілою в апеляції, вважає безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України 1960 року, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ч. 1 ст. 282 КПК України 1960 року, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені КПК України 1960 року, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя постановою, закриває справу. Для вирішення питання про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених ст. 49 КК України, суд має упевнитися в тому, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.

Відповідно до постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", постанова (ухвала) судді (суду), винесена у порядку, передбаченому ст.ст. 248, 282 КПК, має бути вмотивованою.

Натомість, суд першої інстанції, при постановлені рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з закриттям кримінальної справи, не дотримався вказаних вимог закону та прийняв його з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Так, зі змісту ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 слідує, що при визначенні правильності кваліфікації дій підсудного за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, суд послався лише на висновок експерта № 380/12 Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 26.03.2014 року. При цьому, при наявності такої позиції потерпілої та її представника, щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_6 , суд не дав оцінку дослідженим судом доказам, не проаналізував фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, підсудного, висновках експертів та в інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Також, як встановлено колегією суддів, міськрайонним судом при винесені ухвали про відмову в задоволенні клопотання порушено вимоги щодо її змісту, передбачені процесуальним законом.

Так, за змістом ч. 2 ст. 281 КПК України 1960 року, суд при вирішенні питання про направлення справи на додаткове розслідування виносить відповідне мотивоване процесуальне рішення в нарадчій кімнаті. При одноособовому розгляді справи, відповідно до ч. 4 ст. 273 КПК України 1960 року, суддя виносить постанову.

Оскільки КПК 1960 року не містить указівок щодо змісту ухвал і постанов, винесених у нарадчій кімнаті, їх зміст має відповідати вимогам, зазначеним у ст. 130 КПК України 1960 року. З огляду на це, постанова винесена в кримінальній справі має бути мотивованою, з наведенням мотивів, доводів, що обґрунтовують ухвалення рішення.

Як слідує з протоколу судового засідання, під час розгляду даної кримінальної справи по суті судом першої інстанції, потерпілою ОСОБА_11 та її представником адвокатом ОСОБА_9 , порушувалося питання про направлення справи на додаткове розслідування, в тому числі і з підстав необхідності кваліфікації дій обвинуваченого за іншими статтями КК України, зокрема за ч. 1 ст. 115 КК України або ч. 1 ст. 121 КК України.

Вирішуючи вказане клопотання суд ухвалою від 05 вересня 2014 року в його задоволенні відмовив. Єдиним мотивом такої відмови суд вказав на те, що викладені в клопотанні доводи, не знайшли підтвердження під час судового слідства. Дане процесуальне рішення, всупереч вимог процесуального закону, не вмотивоване і носить формальний характер

Як встановлено колегією суддів, судом також порушено вимоги ст. 280 КПК України.

Так, з огляду на зазначену вище вимогу закону, у суду є лише дві підстави для зупинення провадження в справі, це, зокрема: оголошення в розшук підсудного або його хвороба на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи. Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні з інших причин, суд відкладає розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 21 липня 2010 року та 12 липня 2012 року судом винесено постанови про призначення по кримінальній справі повторних комісійних судово-медичних експертиз, у зв`язку з чим на час проведення експертиз, в порушення вказаної норми закону, провадження по справі зупинено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 282 КПК України 1960 року, при звільненні від кримінальної відповідальності, суддя виносить постанову, якою закриває справу. Як слідує з матеріалів справи, суд закрив справу відносно ОСОБА_6 , винісши таке процесуальне рішення як ухвала, однак з огляду на те, що розгляд справи відбувався суддею одноособово, а не складом суддів, він зобов`язаний був винести постанову.

Оскільки міськрайонним судом було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у відповідності до вимог кримінального і кримінально-процесуального законів у.т.ч. з належною перевіркою доводів, викладених в апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_11 , щодо кваліфікації дій ОСОБА_6 , прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

апеляцію потерпілої ОСОБА_8 з доповненнями до неї задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2014 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

Дана ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :