Постанова

від 18.04.2016 по справі 1-15-11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 1-15-11

1/705/16/16

П О С Т А Н О В А

18 квітня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підсудного ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119КК України. Справа розглядається судом в порядку, встановленому КПК України 1960року.

У підготовчій частині судового засідання 18.04.2016 представник потерпілого ОСОБА_6 подала суду письмове клопотання потерпілого ОСОБА_7 від 18.04.2016 про направлення справи на додаткове розслідування, уточнивши, що це клопотання подається в доповнення до клопотання від 04.09.2015, які просить розглянути як одне. У клопотанні потерпіла посилається на такі обставини. Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_5 за ч.1 ст.119КК України не відповідає зібраним і наявним у справі доказами, висновку повторної судово-медичної експертизи ОСОБА_8 щодо виявлених в останнього тілесних ушкоджень; характер та послідовність дій ОСОБА_5 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 вказують на наявність в його діях умислу на спричинення тілесних ушкоджень, що виключає кваліфікацію за статтею про вбивство з необережності, однак слідство не дало належної правової оцінки нанесеним потерпілому тілесним ушкодженням, не з`ясувало до кінця умисел, направленість дій ОСОБА_5 тощо. Вважає, що в справі були допущені неповнота слідства та неправильність досудового слідства, наявні підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повернення справи для додаткового розслідування, вважаючи, що питання про наявність підстав для цього може бути вирішене виключно після дослідження цим складом суду всіх можливих доказів по справі, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. І в разі неможливості усунути неповноту чи неправильність досудового слідства в судовому засіданні, якщо такі будуть встановлені, вирішити питання про направлення справи для додаткового розслідування.

Захисник ОСОБА_4 , якого підтримав його підзахисний, заперечив проти повернення справи для додаткового розслідування, оскільки для цього відсутні підстави, передбачені ч.1 ст. 281 КПК України 1960 року.

Розглянувши клопотання потерпілого, вислухавши думку прокурора, захисника та підсудного, суд дійшов висновку, що клопотання про направлення справи на додаткове розслідування не підлягає задоволенню, враховуючи такі мотиви.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, що може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

У своїй Постанові Пленуму від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» Верховний суд України звертає увагу судів на такі обставини, що мають бути враховані при вирішенні питання про направлення справи на додаткове розслідування.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Разом з тим, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК 1960року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. Також неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК 1960 року виправдувальний вирок.

Після надходження 15.01.2015 справи до суду з Апеляційного суду Черкаської області для нового судового розгляду після скасування постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.09.2015 про закриття кримінальної справи, 15.03.2016 вона була передана для здійснення судового розгляду судді ОСОБА_1 . На 18.04.2016 було призначене перше судове засідання, в якому жодні докази ще не були досліджені, тому суд на цій стадії судового розгляду позбавлений можливості вирішити питання про наявність чи відсутність неповноти чи неправильності досудового слідства в справі.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що підстави для повернення справи для додаткового розслідування за наведених потерпілим обставин на теперішній час відсутні, оскільки не було проведене судове слідство, під час його сторони використали б всі передбачені законом можливості для встановлення обставин вчинення злочину та вирішення питання про кваліфікацію дій підсудного.

Керуючись ст. 273, 281 КПК України 1960 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 від 18.04.2016 з урахуванням клопотання від 04.09.2015 про направлення справи на додаткове розслідування відмовити.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1