Рішення

від 23.07.2009 по справі 37/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/136

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 37/136                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиній Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00174071

до Відповідача: Приватного підприємства „РЕГІОН-СЕРВІС”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31842883

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 14658,5грн., пені в сумі 1435,27грн., 3% річних в сумі 621 грн., інфляції в розмірі 4143,3грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Патенко В.Н. (за довіреністю №01-9/39-а)

від Відповідача  - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  розгляд справи відкладався з 16.06.2009р. на 07.07.2009р., з 07.07.2009р. на 23.07.2009р.  

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „РЕГІОН-СЕРВІС”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 14658,5грн., пені в сумі 1435,27грн., 3% річних в сумі 621 грн. та інфляції в розмірі 4143,3грн..

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 5/0 від 04.01.2005р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № 5/0 від 04.01.2005р. з додатками, додаткові угоди від 03.01.2006р., від 02.01.2007р. та від 02.10.2008р., акт прийому-передачі від 04.01.2005р., банківські виписки, правоустановчі документи, відомості щодо статусу і місцезнаходження Відповідача, ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2009р. у справі №15/20Б, розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи (а.с.а.с.50-56, 58) для залучення до матеріалів справи та пояснення від 23.07.2009р. відносно відсутності підстав для застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплату стягуваних сум не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, встановленою згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.43,44), достовірність яких (відомостей) презюмується згідно ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.   

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання Відповідачем певних документів  та його неявка у судові засідання у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2005р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № 5/0 (а.с.а.с.12-15), згідно п. 1.1., 7.1 якого  Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду основні засоби Орендодавця – металообробне обладнання, що знаходиться в приміщенні загальною площею 200кв.м., розташованим за адресою  м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, строком до 30.12.2005р.

Перелік обладнання, що є об'єктом оренди за вказаним договором, визначений сторонами у додатку №1 (а.с.16).

Як вбачається із витягів з книги обліку основних засобів та інвентаризаційного  опису основних засобів (а.с.а.с.53-56), обладнання, що є об'єктом оренди, належить Позивачу на праві власності.

Згідно умов п.п.3.1., 4.1.3.  зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної іу сумі 586,34грн. на місяць з урахуванням ПДВ із щомісячним корегуванням на офіційний індекс інфляції., не пізніше 10 числа поточного місяця за даний місяць.   

Умовами п. 5.2. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря  за несвоєчасне перерахування грошових коштів, передбачених п. 4.1.3., у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен місяць прострочення.

04.01.2005р. об'єкт оренди згідно із п.п.2.1., 2.3. договору №5/0  був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі обладнання (а.с.21).

Додатковими угодами від 03.2006р., 02.01.2007р. та 02.01.2008р. (а.с.а.с.18-20) сторонами неодноразово продовжувався строк договору, який остаточно був визначений датою 31.12.2008р.

Відповідно до наданої банківської виписки (а.с.а. 26) в перебігу орендних правовідносин Відповідач перерахував Позивачеві 15220,83грн. за оренду обладнання та електричну енергію згідно вказаних рахунків.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача за період з грудня 2006р. по грудень 2008р.  утворилась  заборгованість у сумі 14658,5грн., на яку Позивачем нарахована пеня, інфляція та річні, на примусовому стягненні яких у сукупності із заборгованістю наполягає Позивач.

22.04.2009р. об'єкт оренди був повернутий Орендодавцю, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі обладнання (а.с.50).

Виходячи із змісту ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2009р. у справі № 15/20Б (а.с. 45), Позивач перебуває у процедурі санації в межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ „Спортивний клуб „Гормаш”.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання.

Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.а.с.51,52), складеного і надісланого йому Позивачем на виконання вимог ухвали суду.  

Стосовно заявлених Позивачем вимог суд вважає за необхідне наголосити, що їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги є грошовими, пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Згідно із ч.5 ст. 3-1, ч.ч. 4, 6 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію управління боржником переходить до керуючого санацією, який, серед іншого, зобов'язаний здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, у тому числі – заявляти від імені боржника позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також вживати заходи для захисту майна боржника.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 5/0 від 04.01.2005р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 10 числа поточного місяця до умов п. 3.1. та 4.1.3. договору оренди № 5/0 від 04.01.2005р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів або їх припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність заборгованості за період з грудня 2006р. по грудень 2008р.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що викладений Позивачем розрахунок боргу відносно періоду стягнення є арифметично вірним та відповідає умовам договору, як щодо розміру платежів, так  - і строку їх нарахування, вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 14658,5грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  встановив:

-          щодо 3% річних – внаслідок використання спрощеного і невірно розрахованого значення  суми відсотків за один день прострочення заявлені вимоги стосовно більшої, ніж може бути нарахована суму, у зв'язку із чим в цій частині позов задовольняється частково  - у сумі 597,37грн.   

-          щодо інфляційної індексації – хоча наведений Позивачем розрахунок (а.с.а.с.22-25) і містить певні недоліки, пов'язані із визначенням періоду, за яким має індексуватися заборгованість, проте підсумкова суму вимог не перевищує розміру індексації, який може бути нарахований за відповідний період, у зв'язку із чим ці вимоги задовольняються судом у повному обсягу – у сумі 4143,3грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 5.2. договору оренди, сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобов'язань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  встановив, що розрахунок Позивача хоча і містить певні арифметичні недоліки, зумовлені використанням спрощеного значення розміру пені за один день прострочення, проте підсумкова сума не перевищує суми яка може бути нарахована і стягнута за відповідний період.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсягу  - у сумі  1435,27грн. При цьому суд погоджується із позицією Відповідача, викладеною у поясненнях від 23.07.2006р. щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності за відсутності відповідної заяви Відповідача в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 00174071) до Приватного підприємства „РЕГІОН-СЕРВІС”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 31842883) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 14658,5грн., пені в сумі 1435,27грн., 3% річних в сумі 621 грн., інфляції в розмірі 4143,3грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „РЕГІОН-СЕРВІС” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,89, ідентифікаційний код 31842883) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (83000, м. Донецьк, пр. Ілліча,89, ідентифікаційний код 00174071) заборгованість з орендної плати в сумі 14658,5грн., 3% річних в сумі 597,37грн., інфляційну індексацію  в розмірі  4143,3грн. та пеню в сумі 1435,27грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо стягнення 3% річних  відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства „РЕГІОН-СЕРВІС” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,89, ідентифікаційний код 31842883) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (83000, м. Донецьк, пр. Ілліча,89, ідентифікаційний код 00174071) державне мито в розмірі 206 грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн.15 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.07.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.