Постанова

від 14.07.2009 по справі 8/119пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/119пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.2009  року                                                            Справа № 8/119пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Баннової Т.М.

                                                  Єжової С.С.

секретар судового засідання:            Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від позивача:                              -Дзюба І.А., голова Марківської селищної ради,

паспорт серії ЕК №222118 від 03.07.96;

від відповідача:                              -Локтіонов А.М., начальник юридичного відділу

Луганської ОСС, представник за дов. №14 від 14.05.09

Марківського районного споживчого товариства;

від третіх осіб:                              -повноважні представники не прибули;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                    Марківської селищної ради, смт. Марківка

                                        Луганської області

на рішення

господарського суду          Луганської області

від                                        19.06.09

по справі                              №8/119пн (суддя –Середа А.П.)

за позовом:                              Марківської селищної ради, смт. Марківка

                                        Луганської області

до відповідача:                    Марківського районного споживчого товариства,

                                        смт. Марківка Луганської області

за участю третіх осіб,

які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору:

на стороні позивача –Марківського районного бюро технічної інвентаризації,                  смт. Марківка Луганської області;

на стороні відповідача –Марківської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Марківка Луганської області

про                                        визнання права власності

В С Т А Н О В И В:          

          У квітні 2009 року Марківська селищна рада, смт. Марківка Луганської області (далі за текстом –позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №193 від 29.04.09 до Марківського районного споживчого товариства,                  смт. Марківка Луганської області, про визнання права власності за позивачем на приміщення магазину „Книги”, площею 164,37 кв.м, розташованого у житловому будинку по вул. Леніна, 22, смт. Марківка Луганської області.

          22.05.09 представник позивача  подав до справи доповнення до позовної заяви   (вих. №б/н від 21.05.09), в якому повідомив суд першої інстанції про те, що Територіальна громада селища Марківка в особі Марківської селищної ради просить визнати право власності за Територіальною громадою селища Марківка в особі Марківської селищної ради на приміщення магазину “Книги”, площею 164,37 кв.м, розташоване у житловому п'ятиповерховому будинку по вул. Леніна, 22, смт. Марківка Марківського району Луганської області, який належить на праві комунальної власності Територіальній громаді селища Марківка в особі Марківської селищної ради.

           Крім того, позивач у цьому ж доповненні просить:

          -додати після пункту 1 резолютивної частини позовної заяви пункт 2, наступного змісту –витребувати майно у Марківського районного споживчого товариства (приміщення магазину “Книги”, площею 164,37 кв.м, розташованого в приміщенні багатоквартирного житлового будинку по вул. Леніна, 22, в смт. Марківка Луганської області;

           -пункт 3, наступного змісту –судові витрати покласти на відповідача –Марківське районне споживче товариство (том 1, а.с. 40-41).

          Приймаючи до уваги, що ця заява відповідала вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції її прийняв та врахував при вирішенні спору по суті.

          Господарський суд Луганської області ухвалою від 22.05.09 залучив до участі у справі №8/119пн у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні:

          -позивача –Марківське районне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації”, смт. Марківка Луганської області;

          -відповідача –Марківську районну раду Луганської області, смт. Марківка Луганської області.

          Ухвалою від 05.06.09 господарський суд Луганської області вивів з числа учасників розгляду спору у даній справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Марківську районну раду Луганської області та залучив до участі у справі №8/119пн в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Марківську районну державну адміністрацію Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн у задоволенні позову відмовлено з покладання судових витрат на позивача; позивачу повернуто з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні позовної заяви державне мито у сумі 00 грн. 47 коп.

Дане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог та положеннями п. 4 Прикінцевих та перехідних положень, ч. 1 ст. 316, ст.ст. 317, 318, 319, ч.ч. 1, 2 ст.  321, ст. 328 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 86, ч. 1 ст. 87, ст. ст. 90, 97 Цивільного кодексу УРСР; ч. 1 ст. 9,    ч. 1 ст. 10 Закону України „Про споживчу кооперацію”; п. 30 ч. 1 ст. 26, п.п. 10 п. б ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 №280/97-ВР; постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 30.06.09 №323, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та порушення ним п.п. 1-4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме, на думку апелянта: суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, використав недоведені обставини, які мають значення для справи і які суд визнав встановленими, всупереч наданим матеріалам. Ці дії, як стверджує апелянт, потягнули за собою невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи. Незаконні висновки прийняті шляхом неправильного застосування норм матеріального права, з відповідним порушенням вимог процесуального права.

Відповідач 13.07.09 подав до Луганського апеляційного господарського суду заперечення від 13.07.09 б/н на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив, що вважає вимоги за цією скаргою незаконними та необґрунтованими, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Треті особи подали до суду апеляційної інстанції відзиви №1/1575 від 10.07.09 та №314 від 09.07.09, в яких також не погодились з доводами, викладеними позивачем в апеляційній скарзі.

Повноважні представники третіх осіб у судове засідання, яке відбулося 14.07.09, не прибули, хоча усі сторони у даній справі та треті особи були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

Треті особи подали до Луганського апеляційного господарського суду клопотання №1/1574 від 10.07.09 та №315 від 09.07.09 з проханням розглянути дану справу у судовому засіданні, яке призначене на 14.07.09,  без участі їх повноважних представників.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.07.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Марківської селищної ради, смт. Марківка Луганської області, від 30.06.09 №323 на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Бойченко К.І., суддя -  Баннова Т.М.,           суддя -  Єжова С.С.          

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 25.12.85 виконавчим комітетом Марківської районної ради Луганської області (правонаступником якого є Марківська районна державна адміністрація) прийнято рішення №364 “Про затвердження актів Державної комісії з прийому в експлуатацію житлових будинків та інших об'єктів у господарствах району”, згідно пункту 2.8 якого  було вирішено: Марківському районному споживчому товариству прийняти на баланс магазин “Книги” з площею торгового залу 110 кв.м, кошторисною вартістю 83,4 тис. рублів СРСР (том 1, а,с. 14, 47).

          Згідно наданих відповідачем документальних доказів, у травні 1986 року  Марківським районним споживчим товариством цей об'єкт нерухомого майна взято на баланс та з того ж часу нараховуються амортизаційні відрахування, здійснюється комплекс заходів щодо його утримання, а також використання майна на розсуд Марківського районного споживчого товариства як власника ( том 1, а.с. 88-112).

Матеріали даної справи свідчать про те, що об'єкт, який оспорюється, є вбудованим у житловий будинок №22 по вул. Леніна, смт. Марківка Луганської області, який знаходиться у власності Марківського комбінату комунальних підприємств (т. 1, а.с. 132-133).

Виконавчим комітетом Марківської селищної ради відповідно до підпункту 10 пункту “б” статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування” прийнято низку рішень, а саме:

          -22.07.97 - рішення №52 “Про видачу реєстраційного посвідчення на приміщення магазину “Книги”, з дитячою бібліотекою у будинку №22 по вул. Леніна”, яким визнано за Марківським районним споживчим товариством право власності на цей об'єкт нерухомого майна (п. 1 рішення), а Марківським районним БТІ 25.07.97 видано Реєстраційне посвідчення на цей об'єкт нерухомості, яким  також підтверджено факт наявності у Марківського районного споживчого товариства права власності на  назване майно (том 1, а.с. 123, 136, 137);

          -29.07.02 - рішення №96 “Про оформлення права колективної власності на приміщення магазину “Книги” по вул. Леніна, 22, в смт. Марківка” (том 1, а.с. 16) та 30.07.02 виконкомом селищної ради видано Свідоцтво про право власності в цілому на  нежитлове  приміщення –магазин “Книги”, який знаходиться в смт. Марківка Луганської області,        вул. Леніна, 22; Марківським районним БТІ 30.07.02 видано реєстраційний напис на правовстановлюючому документі (том 1, а.с. 20, 29, 122);

          -18.04.08 - рішення №51 “Про видачу свідоцтва про право приватної власності на вбудоване нежитлове приміщення –магазин “Книги”, за адресою: смт. Марківка Луганської області,                вул. Леніна, 22, взамін раніше виданого свідоцтва про право власності від 30.07.02” (том 1, а.с. 17).

           Виконавчим комітетом Марківської селищної ради 18.04.08 на підставі цього рішення Марківському районному споживчому товариству видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, предметом якого є нежитлове приміщення - магазин “Книги”, площею 164,37 кв.м, яке знаходиться за адресою: смт. Марківка Луганської області,         вул. Леніна, 22 (том 1. а.с. 145).  

           Марківським районним БТІ на підставі названого свідоцтва здійснено державну реєстрацію права власності Марківського районного споживчого товариства на вищеназване нерухоме майно, що підтверджується наданим Марківським районним БТІ  Витягом №18565394 від 18.04.08 (том 1, а.с.121).

          Марківським районним БТІ, крім того, на ім'я Марківського районного споживчого товариства як власника виготовлено та видано Технічний паспорт на нежитлове  приміщення –магазин “Книги”, розташований в смт. Марківка Луганської області,             вул. Леніна, 22 (том 1, а.с.116-119).   

Виконавчий комітет Марківської селищної ради 26.11.08 скасував вищезгадані рішення, а саме:

-рішенням №157 “Про протест прокуратури на рішення виконавчого комітету  Марківської селищної ради, що суперечить закону”, - скасував попереднє рішення від 29.07.02 №96 (том 1, а.с. 26);

-рішенням №158 “Про протест прокуратури на рішення виконавчого комітету  Марківської селищної ради, що суперечить закону”, - скасував попереднє рішення від 22.07.97 №52 (том 1, а.с. 27);

рішенням №159 “Про протест прокуратури на рішення виконавчого комітету  Марківської селищної ради, що суперечить закону”, - скасував попереднє рішення від 18.04.08 №51 (том 1, а.с. 28).

Рішенням 34-ї сесії Марківської селищної ради 5-го скликання від 24.12.08 за №34/23 “Про затвердження рішень виконкому від 26.11.08 №157, №158, №159” дані рішення виконкому затверджені (том 1, а.с.25).

Позивач вважає, що скасування цих рішень є підставою для визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно, у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду Луганської області з цим позовом.

Про те, такі доводи позивача є безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) №7-рп/2009, Справа №1-9/2009, статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що при виявленні порушень закону, прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Цим Рішенням Конституційного Суду України також визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, згідно вказаного Рішення Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, тому ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а відтак вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, а скасований однопредметний акт є таким, який раніше діяв у часі. Вказане вбачається також і з вище наведеного Рішення Конституційного Суду України. Отже, відсутні правові підстави вважати що за наслідками скасування самим органом місцевого самоврядування вищеперелічених рішень (№52 від 22.07.97, №96 від 29.07.02, №51 від 18.04.08), на виконання яких відповідач отримав у власність спірне нежитлове приміщення та документи, які підтверджують це право, є підстави для визнання права власності на це приміщення за позивачем та витребування його від відповідача на користь позивача.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

          Позивачем не доведено факту передачі спірного приміщення із державної власності у комунальну.

          З урахуванням наведеного, позовні вимоги до задоволення не підлягають, а тому доводи апелянта судовою колегією залишаються поза увагою.

          За таких обставин, рішення господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн  залишається без змін.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 298 грн. 27 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги (позивача у справі) –Марківську селищну раду, смт. Марківка Луганської області.    

Марківській селищній раді, вул. Леніна, буд. 18, смт. Марківка Луганської області, 92400, ідентифікаційний код №04335559, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 00 грн. 23 коп., перераховане за платіжним дорученням №2 від 01.07.09, яке знаходиться у матеріалах справи №8/119пн.

          У судовому засіданні за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Марківської селищної ради, смт. Марківка Луганської області, від 30.06.09 №323 на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.09 у справі №8/119пн залишити без змін.

          3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 298 грн. 27 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги (позивача у справі) –Марківську селищну раду, смт. Марківка Луганської області.  

 4.Повернути Марківській селищній раді, вул. Леніна, буд. 18, смт. Марківка Луганської області, 92400, ідентифікаційний код №04335559, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 00 грн. 23 коп., перераховане за платіжним дорученням №2 від 01.07.09, яке знаходиться у матеріалах справи №8/119пн.

Підставою повернення державного мита з Державного бюджету України є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                   К.І. Бойченко

Суддя                                                                                       Т.М. Баннова                                                           

Суддя                                                                                       С.С. Єжова