Ухвала

від 14.01.2015 по справі 1-210/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №1-210/12 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.ст. 115 ч. 2 п. 4, 185 ч. 1 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з участю: прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями з доповненнями засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фасова Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, шлюб розірваний, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

засуджено: - за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України на 13 років позбавлення волі;

- за ст. 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_8 13 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_8 вирішено обчислювати з 24 жовтня 2013 року. Зараховано йому в строк відбування покарання час перебування під вартою.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Його взято під варту в залі судового засідання.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_6 56781 грн. 54 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь держави судові витрати: 1614 грн.72 коп. - за проведення дактилоскопічної експертизи; 563 грн. 04 коп. - за проведення пожежно-технічної експертизи; 300 грн. 48 коп. - за проведення криміналістичної експертизи ножів;300 грн. 48 коп. - за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно вироку суду, 5 січня 2009 року ОСОБА_8 заступив на добове чергування кочегаром котлів паливного складу ВАТ «Житомироблпаливо», розташованого в смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Під час чергування, він на свій розсуд залишав робоче місце та вживав спиртні напої.

Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_8 , о 22 годині 30 хвилин, пішов з робочого місця до будинку АДРЕСА_2 , в якому, після розірвання шлюбу (6 листопада 2007 року) з ОСОБА_8 , залишилась проживати колишня дружина - ОСОБА_9 .

На прохання ОСОБА_8 . ОСОБА_10 відчинила вхідні двері і впустила його в сумісно належний їм будинок.

Під час з`ясування відносин, між підсудним і потерпілою виникла сварка, внаслідок якої, близько 23 години 5 січня 2009 року, ОСОБА_8 взяв зі столу кімнати ножа і, з виниклого мотиву особистих неприязнених стосунків, маючи на меті і бажаючи вбити колишню дружину особливо болісним способом, діючи з прямим умислом, з великою силою прикладання наніс багато численні удари лезом цього ножа в місця розташування життєво-важливих органів: грудну клітку, тулуб та по верхніх кінцівках потерпілої ОСОБА_10 , яка померла на місці злочину.

Смерть ОСОБА_10 настала від множинних колото-різаних та різаних ран грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів, серця, легень В ході умисного вбивства з особливою жорстокістю, ОСОБА_8 наніс ОСОБА_10 41 ножове поранення.

Після вчинення умисного вбивства у ОСОБА_8 , в приміщенні вказаного будинку виник умисел на таємне викрадання чужого майна.

Близько 23 години 10 хвилин, використовуючи ту обставину, що його злочинні дії не будуть ніким помічені, він таємно в будинку зняв з тіла померлої ОСОБА_10 ювелірні вироби із золота 585 проби: ланцюжок, вартістю 1200 грн.,сережки, вартістю 760 грн.; хрестик із золота, вартістю 860 грн.; чотири каблучки на суму 10000 грн., а всього на загальну суму 12820 грн.

Після вчинення зазначених злочинів ОСОБА_8 вжив заходи для знищення речових доказів та слідів злочину шляхом: підпалу газети, поміщеної під крісло м`якого куточку в будинку з трупом ОСОБА_10 ; спалення в котлі на роботі футболки та джинсів з плямами крові; викидання знаряддя злочину - ножа та речових доказів - ключів від будинку; змивання плям крові з черевиків та ретельно помився на квартирі ОСОБА_11 .

В апеляціях з доповненнями:

- захисник ОСОБА_7 ставить питання про скасування вироку та закриття справи щодо ОСОБА_8 через відсутність у його діях складу інкримінованих злочинів. Посилається на те, висновки суду про винуватість останнього ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, первісних показаннях ОСОБА_8 , в яких він внаслідокзастосування незаконних методів змушений був обмовитисебе, іякі в подальшому об`єктивними доказами не підтвердились. Вважає, що досудове слідство та суд не вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, зокрема для встановлення дійсних винуватців загибелі ОСОБА_10 . Дає аналіз доказів по справі.

-засуджений ОСОБА_8 , стверджуючи про незаконність вироку, звертається з аналогічним проханням. При цьому посилається на відсутність доказів його винуватості, отримання досудовим слідством його зізнавальних показань незаконними методами та неналежну перевірку даних щодо причетності до вбивства ОСОБА_10 інших осіб. Дає аналіз доказів по справі.

В запереченнях прокурор ОСОБА_12 , яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляцій засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 безпідставними, просить залишити подані апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду - без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_8 , його виступ в судових дебатах та його останнє слово, та пояснення захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляції з наведених у них мотивів, висновок прокурора ОСОБА_5 та пояснення потерпілої ОСОБА_6 , які заперечували щодо задоволення апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляції з доповненнями засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Дослідивши в судовому засіданні зібрані по справі докази, які були оцінені судом у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_8 у вчиненні умисних дій, які виразились:

- в умисному вбивстві, тобто протиправному заподіяння смерті іншій людині ( ОСОБА_10 ), вчиненому з особливою жорстокістю, які судом були правильно кваліфіковані за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України;

- в таємне викрадення чужого майна, які судом були правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України.

Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, ними у вироку суду була спростована позиція засудженого ОСОБА_8 в судовому засіданні, яка аналогічна, викладеної в апеляціях про те, що він інкримінованих йому злочинів не вчиняв.

Згідно ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 334 КПК України 1960 року, в мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався. Тому посилання в апеляції захисника на недотримання судом вказаних вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 винним себе у вчинених злочинах не визнав, заявивши про свою непричетність до них. Даючи показання щодо свого визнання у вчиненні вбивства ОСОБА_10 , викладеного в явках з повинною, в протоколі затримання, в протоколі допиту в якості підозрюваного та під час відтворення обстановки та обставин події, заявив, що зазначене є само обмовою, внаслідок насильницьких дій працівників міліції.

Незважаючи на невизнання вини засудженим ОСОБА_8 в інкримінованих йому злочинах, його вина в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_10 , вчиненому з особливою жорстокістю, та в таємному викраденні чужого майна - належних потерпілій золотих виробів, повністю підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку суду доказами.

Суд правильно визнав недостовірними доказами власноручно написані явки з повинною засудженого ОСОБА_8 від 07.01.2009 року та від 09.01.2009 року, як такі, що були ним написані в період його затримання за адміністративне правопорушення і при затриманні він не був забезпечений захисником, навівши відповідні обґрунтування у вироку. Тому посилання апелянтами на них та начебто дане у цей період пояснення засудженим ОСОБА_8 , яке відсутнє в матеріалах справи, не може свідчити про винуватість чи не винуватість засудженого ОСОБА_8 , є необгрунтованним.

Разом з тим, суд вірно поклав в основу вироку та визнав допустимими доказами: протокол допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного від 12.01.2009 року та протокол відтворення обстановки та обставин події за

участю підозрюваного ОСОБА_8 по перевірці його показань в якості підозрюваного з використанням відеозапису та фотозйомки від 12.01.2009 року (т. 2, а.с. 20-23, а.с. 24-32), ретельно дослідивши їх та переглянувши відеозапис.

Судова колегія відмічає, що вказані слідчі дії були виконані, вже після затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 115 КПК України 1960 року по даній справі, 11.01.2009 року. За змістом вказаного протоколу, з приводу свого затримання, ОСОБА_8 пояснив, що дійсно за місцем проживання бувшої дружини ОСОБА_10 наносив їй удари ножем та вбив її.

Зазначені слідчі дії - допит ОСОБА_8 в якості підозрюваного та відтворення обстановки та обставин події за його участю, були проведені, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, за межами затримання за адміністративне правопорушення, за участю захисника ОСОБА_13 , якого, як встановлено в судовому засіданні, запросили батьки ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства колишньої дружини в судовому засіданні під час обрання йому запобіжного заходу.

Згідно вище зазначеного протоколу допиту від 12 січня 2009 року, підозрюваний ОСОБА_8 визнав, що 05.01.2009 року з 8 години перебував на добовому чергуванні на паливному складі, двічі пив горілку (0,25 л та 0,5 л). Близько 22 год. 30 хвил. в робочому одязі - фуфайці і штанах, пішов до колишньої дружини. Вони почали розмову з приводу власності на будинок. Розмова тривала близько 20 хвилин в спокійних тонах до тих пір, доки він не задав ОСОБА_10 запитання з приводу документів на будинок. Після цього між ними виникла сварка. ОСОБА_10 почала виганяти його з будинку та розмахувати руками. Зі столу, який знаходився біля вікна прихожої, він взяв кухонний ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору. Довжина ножа приблизно 20 см. Тримаючи ніж у правій руці, наніс ОСОБА_10 один чи два удари ножем у верхню частину живота. ОСОБА_10 розвернулась спиною, побігла в сторону спальної кімнати, але, спіткнувшись, впала. Коли ОСОБА_10 бігла до дверей веранди, то він наніс їй декілька ударів ножем в спину, в нижню частину спини. ОСОБА_10 впала на підлогу спиною, головою до дверей. Він наніс ножем близько п`яти ударів в бік тулубу ОСОБА_10 .

На запитання слідчого - „Удари ОСОБА_10 ножем він наносив у живіт, поясницю та тулуб. З її шиї, коли вона лежала без руху, він зняв ланцюжок. Чи був на ньому хрестик, чи кулон, сказати не може. Точну кількість ударів і чи брав він ще щось з тіла ОСОБА_10 - сережки, перстні він сказати не може, так як він знаходився у дуже схвильованому та збудженому стані. Думає, що наніс близько десяти ударів, а може трохи більше. Він поклав ланцюжок чи до кишені фуфайки, чи штанів, точно не пам`ятає, які потім спалив.

Відчувши, що ОСОБА_10 не рухається, поклав ніж в праву кишеню фуфайки, взяв з плити в прихожій кімнаті в`язку ключів, яких було чи три, чи чотири, вимкнув у прихожій світло та вийшов з будинку. Двері з веранди на вулицю зачинив, але не пам`ятає, чи замикав їх ключем. Ключі поклав у праву кишеню фуфайки. Пройшов приблизно метрів 500, викинув ніж праворуч по ходу, а ключі - ліворуч по ходу, через декілька метрів. Прийшовши на роботу близько першої години, побачив що на фуфайці, штанах, черевиках та руках є плями крові. Тоді він зняв фуфайку та джинси, переодягнувся та спалив їх у котлі. У підсобці помив руки та черевики. 06.01.2009 року о 8 годині здав чергування ОСОБА_14 та пішов на квартиру ОСОБА_15 . По дорозі в магазині „Калина купив 0,5 л горілки. На квартирі помився, переодягнувся, випив придбану горілку та поїхав до батьків в село Фасова. Він відмовився розповісти та показати свої дії в будинку АДРЕСА_2 (т. 2, а.с. 21-23).

В цей же день, 12.01.2009 року, засуджений ОСОБА_8 погодився (т. 2, а.с. 25) розповісти і показати в приміщенні Володарсько-Волинського РВ УМВС України в Житомирській області за участю захисника та понятих із застосуванням відеозапису про події, які відбулись 05.01.2009 року за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2, а.с. 24-26, фото таблиця а.с. 28-32).

Зі змісту протоколу, відтвореного в суді запису та фото таблиці видно, що засуджений ОСОБА_8 сам детально розповів та показав, за яких обставин та з яких причин він вчинив умисне вбивство потерпілої ОСОБА_10 . Зазначені пояснення та демонстрація своїх дій за допомогою макету ножа з участю дублера повністю узгоджуються з його показаннями, що містяться в вище зазначеному протоколі його допиту в якості підозрюваного.

Деталізація показань викладених засудженим ОСОБА_8 при відтворенні обстановки та обставин події вказує на те, що їх може знати лише особа, яка причетна до цих подій.

В судовому засіданні стосовно показань, даних у якості підозрюваного, засуджений ОСОБА_8 пояснив, що вони є частково правдиві. Неправдиві лише у частині вбивства ОСОБА_10 .

Судова колегія відмічає, що засуджений ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_10 14.01.2009 року в судовому засіданні під час обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, де його інтереси захищав вже інший захисник - ОСОБА_16 , угоду з якою уклали його батьки. Зі змісту вказаного судового рішення слідує, що засуджений ОСОБА_8 пояснив, що 05.01.2009 року він наніс потерпілій ОСОБА_10 біля десяти ножових ударів ( 2 т. а.с. 71).

Судова колегія погоджується с висновком місцевого суду про те, що у прийнятих ним до уваги показаннях засуджений ОСОБА_8 вказував деталі, які могли бути відомі лише йому. Предметом розмови з потерпілою були саме документи на будинок, які пропали, а не розподіл будинку. По суті він детально описав мотив вчинення вбивства - наявність конфлікту з потерпілою у зв`язку з розподілом будинку. Про те, що це питання мало велике значення для ОСОБА_8 свідчить той факт, що у його мобільному телефоні виявлено повідомлення „У моих нема док., направлене з телефону за номером НОМЕР_1 о 12.43, датоване 20 грудня 2008 року. Абонентський номер належить потерпілій ОСОБА_10 . Вказане повідомлення свідчить про те, що потерпіла повідомляла ОСОБА_8 , що документів на будинок у її батьків немає.

Із зазначених показань засудженого ОСОБА_8 слідує, що він був на місці вчинення злочину у зазначеній у вироку суду час та вчиняв інкриміновані йому злочинні дії, зокрема, в них йдеться про обстановку на місці події - він вказував, що працював телевізор (дійсно, згідно протоколу огляду місця події, телевізор працював і на момент виявлення трупа потерпілої ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 12); описав ніж, яким він вчинив вбивство (в судовому засіданні встановлено, що цей ніж було придбано вже після розлучення ОСОБА_8 з ОСОБА_10 і раніше він не міг його бачити), факт викрадення ним з трупа колишньої дружини прикрас. Після нанесення потерпілій ударів він вийшов на вулицю, у будинку навпроти працював телевізор. У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , який проживає навпроти будинку ОСОБА_10 , підтвердив, що телевізор знаходиться у кімнаті його будинку, вікно якої виходить на вулицю і не виключав того факту, що телевізор дійсно міг бути включеним допізна.

Показання засудженого ОСОБА_8 про те, що він лівою рукою схопив ОСОБА_10 за праве плече, коли потерпіла намагалась бігти до виходу з будинку; потерпіла підбігла до вхідних дверей, підтверджується даними, викладеними в протоколі огляду місця події від 06.01.2009 року та фото таблицею до нього, з яких видно, що правий рукав блузи ОСОБА_10 розірваний по верхньому шву, де і в якому положенні знаходиться труп потерпілої з характерними тілесними ушкодженнями, наявність плям бурого кольору в кімнаті № 1 (прихожій), на холодильнику, електричній плиті, на дверях веранди з внутрішньої сторони, на підлозі веранди (т. 1, а.с. 7-45).

Під час огляду місця події труп потерпілої ОСОБА_10 виявлено в приміщенні веранди, при цьому потерпіла лежала на підлозі на спині головою до порогу вхідних дверей будинку. Саме в такому положенні ОСОБА_8 розмістив статиста під час відтворення обстановки та обставин події, вказавши, що саме в такому положенні залишив ОСОБА_10 після вбивства.

Судом було досліджено, як фактично були проведені відтворення обстановки та обставин події по перевірці показань засудженого ОСОБА_18 , чи добровільно він давав відповідні пояснення та відтворював свої дії, чи не було на нього тиску.

З оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та показань свідка ОСОБА_21 слідує, що вони були запрошені як, відповідно перші двоє, як поняті, третій, як статист, на відтворення обстановки та обставин події до Володарсько-Волинського РВ УМВС, де ОСОБА_8 було запропоновано розповісти та показати, як саме він вчинив злочин. ОСОБА_8 розповів, що на початку січня 2009 року він ввечері, після вживання спиртних напоїв, прийшов до своєї колишньої дружини. Там між ними почалась сварка із-за розподілу будинку. ОСОБА_8 у ході сварки розізлився на дружину, взяв у будинку ножа та наніс колишній дружині багато ударів ножем та вбив її. У ході слідчої дії він розповів, що удари ножем почав наносити у кімнаті будинку, а закінчив у веранді. Після розповіді, ОСОБА_8 на статисті почав показувати, як наносив удари своїй колишній дружині. Останньому стало зле, слідчу дію було зупинено і продовжено за участі другого чоловіка, на якому ОСОБА_8 показав, як він наносив колишній дружині ножем чисельні удари в область серця, а також у спину. Дружина при цьому виривалась, бігла з кімнати у веранду, а коли впала, то він наносив їй удари лежачій. ОСОБА_8 все розповідав добровільно, послідовно та впевнено, всі решта присутні були у якості слухачів. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не було.

Свідок ОСОБА_22 , який проводив досудове розслідування, вище зазначені слідчі дії пояснив, що до ОСОБА_8 не застосовувались незаконні методи слідства, вказані слідчі дії виконані за участю захисника ОСОБА_13 , з яким уклали угоду батьки підозрюваного. На момент проведення відтворення обстановки та обставин події висновку судово-медичної експертизи не було. ОСОБА_8 розповідав добровільно про обставини вбивства ОСОБА_10 . На його пропозицію виїхати на місце події ОСОБА_8 категорично відмовився, пояснивши, що на місце вчинення злочину повертатися не хоче. Його право на захист порушено не було. Перед допитом, підозрюваному ОСОБА_8 , згідно чинного законодавства, була надана можливість спілкуватися з адвокатом. Коли затримали ОСОБА_8 за підозрою у вбивстві ОСОБА_10 , забезпеченням захисника займався його батько. На обличчі у ОСОБА_8 ніяких тілесних ушкоджень не було.

Достовірність вище зазначених пояснень засудженого ОСОБА_8 , під час проведення відтворення обстановки та обставин події підтверджено також висновком судово - психологічної експертизи № 1611/28.

На вказаній стадії розслідування кримінальної справи підозрюваному ОСОБА_8 було забезпечено належний захист його інтересів, згідно вимог чинного законодавства.

Згідно протоколу затримання від 11.01.2009 року, ОСОБА_8 вказав про участь захисника, якого йому нададуть через батьків. Він отримав копію зазначеного протоколу з переліком письмових роз`яснень відповідних статей Конституції України та прав і обов`язків осіб, затриманих або взятих під варту. Зазначене підтверджується особистими підписами ОСОБА_8 .

Твердження апелянтів про те, що ОСОБА_8 був позбавлений права мати побачення з адвокатом до першого допиту є надуманим, оскільки в матеріалах справи є відповідні докази, зокрема із показань свідка ОСОБА_23 вбачається, що коли сина затримали за підозрою у вбивстві ОСОБА_10 він відразу зателефонував адвокату ОСОБА_24 , з яким був знайомий, якому довіряв і якому згодом платив кошти. Підозрюваний ОСОБА_8 також побажав, щоб його інтереси захищав адвокат ОСОБА_13 , тобто він знав цього адвоката, що підтверджує, що зустріч він з ним мав. Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні також ствердив, що перед допитом, підозрюваному ОСОБА_8 була надана можливість

спілкуватися з адвокатом. Допит ОСОБА_8 в якості підозрюваного був проведений через вісім хвилин після роз`яснення йому права на захист, що не виключає можливості зустрічі останнього з адвокатом у будь-якому із приміщень Володасько-Волинського РВ УМВС. Не передбачено законом

якимось чином процесуально закріплювати зазначене побачення. Колегія суддів відмічає, що із цього приводу засуджений ОСОБА_8 заперечує явно очевидні та неспростовні факти, стверджуючи, що він не розумів, що у зазначених слідчих діях приймав участь захисник.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що, коли він залишався у потерпілої у будинку на ніч, до будинку приходив її бувший чоловік та влаштовував скандали. Він кричав, що хата та хлів його. Викрикував погрози вбивством. Потерпіла говорила, що у неї з бувшим чоловіком спір за хату. Підстав обмовляти ОСОБА_8 у нього немає, оскільки він його взагалі не знає.

Про проблемні відносини бувшого подружжя пояснив і свідок ОСОБА_26 , зазначивши, що він був очевидцем того що до ОСОБА_10 наприкінці грудня 2008 року приїжджав ОСОБА_8 і вона виходила на вулицю до нього для розмови. Повернулась вона у будинок схвильована, плакала. Деталей розмови не розповідала.

Свідок ОСОБА_27 ствердила про те, що вона особисто бачила як ОСОБА_8 бив потерпілу ОСОБА_10 , намагався душити руками за шию, але вона цьому перешкодила.

З показань свідка ОСОБА_28 також слідує, що ОСОБА_10 із ОСОБА_8 сварились і бились, оспорюючи право на будинок. Свідок ОСОБА_29 підтвердила, що після розлучення, ОСОБА_10 розповідала їй про те, що ОСОБА_8 бив її під час шлюбу та вимагає продати будинок.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_30 (який помер до розгляду справи в суді), та показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_31 вбачається, що їх бувший зять ОСОБА_8 був схильний до зловживання спиртними напоями, вчиняв дебоші, бив дочку. На власні гроші та на гроші батьків ОСОБА_8 , був придбаний зазначений будинок і оформили на двох, на дочку і на зятя. Після їх розлучення дочка казала, що ОСОБА_8 ставить питання про розподіл будинку, і вона пропонувала добудувати до будинку ще один вхід і жити. 06.01.2009 року вони на місці події виявили, що з будинку зникли золоті вироби, які зазначені в обвинувальному висновку, ніж з ручкою коричневого кольору та ключі від вхідних дверей. Ворогів у дочки не було, зі всіма підтримувала хороші стосунки. Крім ОСОБА_8 її вбити ніхто не міг.

Аналіз вищенаведених показань потерпілих та свідків свідчить про агресивність та схильності до застосування активних фізичних дій засудженого ОСОБА_8 в стані сп`яніння по відношенню до потерпілої ОСОБА_10 та погрози її вбивства.

Про те, що засуджений ОСОБА_8 систематично вживав алкогольні напої об`єктивно підтверджується висновком судово-наркологічної експертизи, згідно якого у нього виявлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні ствердив, що виготовляв для ОСОБА_10 золотий ланцюжок, сережки та золотий хрестик. Бачив її каблучки.

Як вбачається з даних висновку судово-медичної експертизи № 14, смерть потерпілої ОСОБА_10 настала внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень у вигляді проникаючих колото-різаних ран в ділянці грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів, серця, легень, які утворились внаслідок нанесення 14 ударів в ділянку грудної клітки з достатньою силою прикладання. В своїй сукупності являються смертельними та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Крім цього на трупі ОСОБА_10 були виявлені багато чисельні проникаючі колото-різані рани без пошкодження внутрішніх органів, колото-різані рани та різані рани. Дані ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмету з односторонньою заточкою по типу клинка кухонного ножа, різані рани утворились внаслідок дії ріжучої частини, можливо, того ж самого ножа, всього не менше 37 ударів з достатньою силою прикладання, утворились можливо при обставинах та в термін, вказаних в постанові.

Всі виявлені тілесні ушкодження являються прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, обчислюваний хвилинами. При дослідженні крові із трупа етиловий спирт не виявлено. Враховуючи відсутність алкогольного сп`яніння, тяжкість тілесних ушкоджень, слід врахувати, що потерпіла відчувала почуття по типу „особливої фізичної болі.

Тому колегія суддів вважає правильними висновки суду про те, що характер вчинених засудженим ОСОБА_8 дій, пов`язаних із нанесенням ним потерпілій ОСОБА_10 численних ударів ножем в життєво важливі органи, свідчать, що остання зазнавала особливих страждань і їй були спричинені зазначені у висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілої, засуджений ОСОБА_8 діяв з прямим умислом на вбивство потерпілої ОСОБА_10 з особливою жорстокістю, оскільки, позбавляючи її життя, усвідомлював, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань, шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень в життєво важливі органи.

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що показання дані ОСОБА_18 та прийняті до уваги судом про час та механізм нанесення тілесних ушкоджень в цілому не суперечать даним судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 та слідовій інформації, виявленій та зафіксованій в протоколі огляду місця події, про що докладно вказано у вироку суду.

Твердження апелянтів про суперечність у вироку щодо розміру спричинених потерпілій тілесних ушкоджень з ножами, які були вилучені в її помешканні, і з ножем, яким ОСОБА_8 їх наносив, то воно є лише припущенням, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, зазначений ніж був придбаний вже після того, як ОСОБА_10 розлучилася з засудженим, описаний потерпілими, його не було серед інших вилучених ножів. Засуджений ОСОБА_8 вказаний ніж викинув, його не було знайдено та досліджено, інші ножі ніякого відношення до вказаного вбивства не мають. У вище зазначеному висновку судово-медичної експертизи, з посиланням на акт медико-криміналістичного дослідження, лише вказано, що ширина клинка колючо-різального предмету на глибині занурення в межах 22 мм.

Посилання апелянтів на висновок судово-медичної цитологічної експертизи про те, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілої ОСОБА_10 була знайдена кров людини та епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена, походження крові від ОСОБА_8 виключається, то вказана обставина не свідчить про його винуватість чи не винуватість, оскільки вона могла попасти при будь-яких інших обставинах, в тому числі, згідно висновку зазначеної експертизи, її походження не виключається і від самої потерпілої.

Доводі апелянтів на те, що, згідно даних огляду місця події на подвір`ї були виявлені плями бурого коляру, то в судовому засіданні з допитів потерпілих та свідків встановлено, що ще до приїзду оперативно-слідчої групи потерпіла ОСОБА_31 , прибувши до будинку, в якому проживала її дочка, вибила рукою дві шибки вікна будинку, порізавши при цьому руку.

Щодо доводів апеляцій про те, що вказані злочини вчинили інші особи, не встановлено знаходження та не вилучено речових доказів по справі та викраденого майна, то як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в ході досудового та судового слідства вказані питання перевірялися, зокрема, працівниками міліції проводились оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення можливих свідків, та проводилась оперативним шляхом перевірка на причетність до вчинення злочину інших осіб. Встановлено, що всі перевірені особи до даного злочину причетності не мають. Також проводились оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення місця знаходження речових доказів та викраденого майна потерпілої.

Колегія суддів відмічає, що у засудженого ОСОБА_8 було достатньо часу, щоб приховати сліди злочину та позбутися речових доказів (з матеріалів справи слідує, що з часу вчинення ним злочинів і до як він став перебувати в полі зору працівників міліції, минуло біля чотирнадцяти годин).

Свідок ОСОБА_33 показав, що коли він вранці 06.01.2009 року прийшов міняти на роботі ОСОБА_8 , то котли в паливному складі були почищені. На момент огляду цього місця органом розслідування взагалі пройшло шість днів і котли чистились неодноразово, оскільки була морозна погода. Свідок ОСОБА_34 - завідуючий паливного складу ВАТ «Житомироблпаливо» в смт. Нова Борова, пояснив, що в підсобці є різний робочий одяг: штани, фуфайки, який, при потребі, можуть вдягати робітники. Облік даного одягу не ведеться, а тому він не може вказати, чи щось зі цього

одягу пропало. З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19.05.2009 року з участю свідка ОСОБА_35 видно, що в приміщенні вказаного паливного складу знаходиться котел. Через топочний отвір котла в його топку одночасно вкладаються фуфайка та джинси.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що у неї проживав співмешканець ОСОБА_8 05.01.2009 року вона поїхала на роботу в м. Київ. 06.01.2009 року о 7 год. 20 хвил. ОСОБА_8 передзвонив їй та сказав, що здасть зміну, прийде помитися на її квартиру і поїде до батьків в село Фасова.

Що стосується піднятих апелянтами питань про неможливість вчинення злочинів засудженим ОСОБА_8 у зазначений у вироку суду час, оскільки він вів телефонні розмови з ОСОБА_11 , то їх неможливо визнати переконливими та достовірними. З цього приводу були виконані вказівки, які містяться в ухвалі Верховного Суду України від 26.08.2010 року. Зокрема, шляхом дачі судового доручення були проведені відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_8 та дублера з метою встановлення відстані між паливним складом, розташованого по вул. Калініна, № 23, та будинком АДРЕСА_2 , де мешкала потерпіла ОСОБА_10 , та часу, за який пішки її можна подолати. Крім цього, під час досудового розслідування на підставі судового рішення були витребувані від оператора мобільного зв`язку „life роздруківка вхідних і вихідних дзвінків абонентського номеру мобільного телефона, який належить засудженому ОСОБА_8 , в якій зафіксовані телефонні розмови 05.01.2009 року. Судом першої інстанції вказані докази були досліджені.

За результатами проведених 11.10.2011 року відтворень обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_8 та статиста з метою встановлення відстані між паливним складом та будинком, де мешкала потерпіла ОСОБА_10 , та часу, за який пішки її можна подолати, встановлено, що засуджений ОСОБА_8 пройшов дещо різними маршрутами (які він не вказував під час досудового слідства), відповідно, 1610 м. за 22 хвилини 03 секунд та 1546 м. за 23 хвилини 48 секунд. На пропозицію слідчого ОСОБА_8 пройти вказаний маршрут тим шляхом, який він вказував під час досудового розслідування, при відтворенні обстановки та обставин події за його участю, він від цього відмовився, заявивши, що вказаним маршрутом він не ходив.

Тому друге відтворення було проведено за участі статиста, який маршрут, що вказував під час досудового розслідування засуджений, довжиною 1462 м., яким йти логічніше і простіше, повільним темпом пройшов за 18 хвилин 30 секунд, середнім темпом - за 17 хвилин 05 секунд, швидким темпом - за 15 хвилин 40 секунд.

Дійсно, відповідно до вище зазначеного змісту роздруківки вхідних і вихідних дзвінків номера належного засудженому мобільного телефону була зафіксована телефонна розмова, що мала місце 05.01.2009 року о 23 години 00 хвилин тривалістю 1733 сек. (біля 28 хвилин) між абонентським номером, який належав ОСОБА_8 та абонентським номером, який належав свідку ОСОБА_11 . Але дзвінок був вхідний.

Зазначені дані свідчать про те, що засуджений ОСОБА_8 міг подолати зазначений маршрут за 16 - 18 хвилин, тобто, навіть за його твердженням, він міг бути в будинку, де мешкала потерпіла ОСОБА_10 , біля 22 години 45 хвилин - 22 години 50 хвилин і за 10-15 хвилин, тобто до 23 години, вчинити зазначені у вироку суду злочинні дії. Навіть, припустити, що, якщо дзвінок пролунав до закінчення цих дій, враховуючи, що він був вхідний, ніщо не заважало ОСОБА_8 включити кнопку з`єднання і довести свій злочинний умисел до кінця.

Колегія суддів відмічає, що з прийнятих до уваги судом оголошених показань засудженого ОСОБА_8 слідує, що він, перебуваючи 05.01.2009 року на добовому чергуванні на паливному складі, двічі вживав горілку в загальній кількості 0,75 л., тобто, з огляду на його стан, зазначення ним часу, коли він пішов зі складу, о 22 годині 30 хвилин, та часу, коли він почав наносити потерпілій ОСОБА_10 удари ножем - 23 години, не може бути беззаперечно точним. Судом першої інстанції не допущено протиріччя при встановленні часу вчинення засудженим ОСОБА_8 злочинів, оскільки

останньому не інкримінувалось конкретного часу, а з врахуванням всіх обставин справи допускалось поняття „близько. З вище зазначених показань засудженого ОСОБА_8 вбачається, що у часовому проміжку між тим, коли він прийшов до ОСОБА_10 , та вчиненням ним вбивства пройшло досить мало часу, оскільки він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, йшов до потерпілої з певною метою, з`ясувати питання щодо документів на будинок. Аналізуючи його попередню поведінку у відносинах з потерпілою з приводу даного будинку, про що йшлося у вище наведених доказах, йдучи до ОСОБА_10 , засуджений ОСОБА_8 був налаштований агресивно. З зазначених причин він міг не описати точно одяг потерпілої, на що вказували апелянти.

Вказані дані узгоджуються з вище зазначеним висновком судово-медичної експертизи № 14 про те, що, з огляду на дані судово-медичного дослідження трупа потерпілої ОСОБА_10 та даних лабораторних досліджень, об`єктивно встановлено, що смерть потерпілої ОСОБА_10 настала у вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_2 , а всі виявлені тілесні ушкодження утворились в короткий проміжок часу, обчислюваний хвилинами.

Викладеними обставинами та даними спростовується твердження апелянтів про непричетність засудженого ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Доводи апеляцій про те, що під час досудового слідства засуджений ОСОБА_8 визнав себе винними у зв`язку із застосуванням до нього з боку працівників міліції недозволених методів розслідування і це стверджується показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_36 , є необгрунтованими. Ця обставина перевірялась органами прокуратури, про що прийнято відповідне процесуальне рішення. Суд також досліджував цю обставину. У справі не встановлено даних, які б свідчили про застосування до засудженого ОСОБА_8 з боку працівників міліції недозволених методів. Показанням свідка ОСОБА_21 в цій частині дана відповідна оцінка у вироку суду.

Щодо показань свідка ОСОБА_36 про те, що він з 06.01. по 08.01.2009 року перебував в одній камері в ІТТ з ОСОБА_8 , якого знає з дитинства, і той йому скаржився, що його били працівники міліції і він особисто бачив у ОСОБА_8 синець під оком і на спині, то вони спростовуються результатами вище зазначеної перевірки, яку проводили органи прокуратури та показаннями свідка ОСОБА_37 в судовому засіданні про те, що він 09.01.2009 року оглядав затриманого ОСОБА_8 у Володарсько-Волинському райвідділі міліції. Тілесних ушкоджень на його тілі не було. Показання вказаного свідка пояснюють і ту обставину, що на речах потерпілої і на поверхнях біля будинку крові ОСОБА_8 не було виявлено.

З огляду на вищевикладене, докази, які детально викладені у вироку, в тому числі визнавальні показання засудженого ОСОБА_8 в ході досудового слідства, протокол відтворення обстановки та обставин події за його участю з додатками, вказують на те, що саме ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство потерпілої ОСОБА_10 з особливою жорстокістю та крадіжку чужого майна.

За таких обставин доводи апеляцій з доповненнями про однобічність, неповноту та неправильність досудового та судового слідства, само обмову засудженого ОСОБА_8 щодо причетності до вчиненого вбивства та крадіжки, є необґрунтовані.

Покарання, призначене ОСОБА_8 , відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме - ступеню тяжкості вчинених злочинів, особі засудженого та обставині, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніня. Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Судом враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий. По місцю роботи та проживання характеризується позитивно. Виходячи із наведеного суд обгрунтовано вважав, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах тривалої ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції кримінального закону, за яким його визнано винним. Підстав для пом`якшення покарання засудженому ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає.

Цивільний позов судом розв`язаний, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного вирок суду щодо ОСОБА_8 слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції з доповненнями засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді: