Ухвала

від 16.12.2014 по справі 2а-1670/6944/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/9991/14960/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року

у справі № 2а-1670/6944/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство «Епіцентр»,

Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз»

про скасування податкового повідомлення-рішення та встановлення відсутності компетенції, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Джей Ті Інтернешнл Україна» (далі - ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області; відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006392301/2326 від 13 липня 2011 року, а також встановити відсутність компетенції (повноважень) у відповідача на визнання нікчемним договору № 04-10 від 22 грудня 2009 року та недійсним податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Епіцентр» за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максімус-Інжинірінг» за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 3746/23-308/14372142 від 08 червня 2011 року.

В зв'язку з надходженням заперечення № 11-07-658 від 16 червня 2011 року до акту перевірки № 3746/23-308/14372142 від 08 червня 2011 року контролюючим органом проведено повторну перевірку товариства, за наслідками якої складено акт № 4666/23-308/14372142 від 05 липня 2011 року.

На підставі зазначених актів перевірок Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006392301/2326 від 13 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 137 048,00 грн. (109 638,00 грн. - основний платіж; 27 410,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевірками встановлено порушення ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 109 638,42 грн. на підставі податкової накладної № 1804 від 07 грудня 2010 року, виписаної на його адресу ПП «Епіцентр» за нікчемним правочином.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем (комітент) та ПП «Епіцентр» (комісіонер) укладено договір комісії № 04-10 від 22 грудня 2009 року, відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання вчинити за винагороду від свого імені та за рахунок комітента правочини, спрямовані на придбання для власних цілей ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» природного газу.

На підтвердження реальності здійснення поставки за даним договором у грудні 2010 року та, як наслідок, правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 109 638,42 грн. позивачем долучено до матеріалів справи податкову накладну № 1804 від 07 грудня 2010 року, акт прийому-передачі об'ємів природного газу від 29 грудня 2010 року, платіжне доручення № 3010008801 від 07 грудня 2010 року.

Транспортування природного газу здійснювалось на підставі укладеного між ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» та Публічним акціонерним товариством «Кременчукгаз» договору № 12-10-21-10-ТГ/2010 від 31 грудня 2009 року, за яким ПАТ «Кременчукгаз» зобов'язалось здійснити транспортування природного газу від газорозподільної станції до вхідної засувної арматури на об'єктах споживання природного газу позивача.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідної операції первинними документами, які містять достовірні відомості про її обсяг та зміст.

Крім того, слід враховувати, що лише господарська операція, здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такою, що вчинена в межах господарської діяльності платника. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження одного з учасників господарської операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операції, яка зменшує об'єкт оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження його вартості. Також, варто зазначити, що добросовісний суб'єкт господарювання за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Отже, позбавлена розумної економічної причина операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об'єктивної можливості їх скорочення.

А відтак, за встановлених судовими інстанціями обставин щодо наявності безпосередніх господарських правовідносин між позивачем та ПАТ «Кременчукгаз», що підтверджується, зокрема, підписанням між даними особами акту прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу № 1631 від 29 грудня 2010 року, економічна доцільність укладення договору комісії з ПП «Епіцентр» відсутня.

Зазначене в сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо відсутності у контрагента позивача визначених розділом ІІ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 10, умов, що є обов'язковими для постачання природного газу за нерегульованим тарифом, що не заперечувалось і ПП «Епіцентр», залученим до участі у справі в якості третьої особи, свідчить про обґрунтованість висновку судів попередніх станцій про правомірність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Щодо позовних вимог товариства про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у відповідача на визнання нікчемним договору № 04-10 від 22 грудня 2009 року та недійсним податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року слід зазначити, що вказані висновки податкового органу викладені в актах перевірок № 3746/23-308/14372142 від 08 червня 2011 року та № 4666/23-308/14372142 від 05 липня 2011 року.

В той же час, висновки актів перевірок не породжують правових наслідків для платника податку, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення таких позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна» відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.