Постанова

від 10.02.2011 по справі 2а-10463/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року о 17-35 годині, Справа № 2а-10463/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ТОВ "Метротел"

до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в позовній заяві, що винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0000382307/0 від 15.11.2010, яким ТОВ «Метротел» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 190306,50 гривень, є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Послуги з обслуговування використання каналу зв'язку придбавались для цілей господарської діяльності товариства, використовувались в оподатковуваних операціях. Діяльність щодо надання Інтернет-послуг є основним видом діяльності підприємства, є від нього отримується доход, і сплачуються податки. Послуги, які надавались позивачу ТОВ «Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» є необхідними для надання споживачам Інтернет - послуг в повному обсязі. Усі угоди, укладені із контрагентами мали реальний характер Отже, порушень пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» немає. Придбання зазначених послуг підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, у т.ч. податковими накладними, виданими контрагентами, які зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем, в порушення пп.7.2.4 п.7.2., пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по операціям з придбання товару у ТОВ "Касеусмастер", ТОВ "Престиж Преміум", ТОВ "Бізнес Лайф Україна" в березні, квітні, травні, червні, липні 2009 року, оскільки зазначені підприємства-контрагенти позивача мають ознаки фіктивності та фактично фінансово-господарською діяльністю не займаються.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 22.09.2010 №692 та №692/1, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метротел» з питань дотримання діючого податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за наслідками якої складено акт від 22.10.2010 № 3098\23-08\34789990.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Метротел» пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97 із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 126871 гривень, в тому числі за березень 2009 року в сумі 26887 гривень, за квітень 2009 року 23286 гривень, за травень 2009 року в сумі 24940 гривень, за червень 2009 року в сумі 24215 гривень., за липень 2009 року в сумі 27543 гривень.

На підставі акту перевірки, 15.11.2010 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя винесене податкове повідомлення-рішення № 0000382307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 190306,50 грн., в тому числі 126871 грн. за основним платежем та 63435,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як свідчать матеріали справи, в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські відносини із ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ).

Висновки, викладені в акті, були зроблені на підставі того, що проведеним у кримінальній справі №09/079021 розслідуванням (яка знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області й порушена щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_12 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, 212 с.3 КК України) встановлено, що на території м. Києва були створені та в період з 2008 - 2009 роки діяли організовані групи, метою яких було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Так, встановлено, що до складу організованих злочинних груп постійно входили особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення вищевказаних злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення спільного плану, відомого всім учасникам групи.

З метою досягнення злочинного умислу, відомого та погодженого усіма членами угрупування, була організована злочинна схема, направлена на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Суть злочинної схеми полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств - платників ПДВ шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово - господарською діяльністю не займалися, а саме: ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ).

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджет податку на додану вартість від діяльності підприємств - платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

Проведеними оперативно - перевірочними заходами було встановлено, що в період з 2008 року по 2009 рік на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а саме ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ), від підприємств, що в ході здійснення фінансово - господарської діяльності були зацікавлені в отримання готівкових коштів та в отриманні документів, що надають право на незаконне формування кредиту з податку на додану вартість, надходили кошти в якості оплати за фактично не надані товари (роботи, послуги). В подальшому вказані кошти зняті з рахунків фіктивних підприємств готівкою та повернуті службовим особам підприємств - замовників, за винятком відсотку за надання послуг з «конвертації».

Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає ані обов'язок (ст. 9), ані право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

На час укладення угод з ТОВ ««Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» в наявності були усі потрібні відомості, які, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, а також свідоцтва про їхню реєстрацію платниками податків. Угоди з цими контрагентами не визнані недійсними у судовому порядку.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР "Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;"

Послуги з обслуговування використання каналу зв'язку придбавались для цілей господарської діяльності товариства, використовувались в оподатковуваних операціях. Діяльність щодо надання Інтернет-послуг є основним видом діяльності підприємства, саме від нього отримується доход, і сплачуються податки. Послуги, які надавались позивачу ТОВ ««Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» є необхідними для надання споживачам Інтернет-послуг в повному обсязі. Отже, порушень пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» немає.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон № 168/97-ВР) "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону". Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що особа, яка реєструється як платник ПДВ, подає до органу державної податкової служби заяву про таку реєстрацію, та отримує в органі державної податкової служби свідоцтво платника ПДВ ".

Згідно п.2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно вимог п.2 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 16 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, "Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість."

У разі заповнення іншою особою, згідно абзацу 1 пункту 5 зазначеного Порядку, така податкова накладна вважається недійсною.

Крім того, пунктом 18 вищевказаного Порядку встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Придбання зазначених послуг підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі податковими накладними № 6 від 26.06.2009, № 8 від 29.07.2009, № 11 від 31.07.2009, № 20090531004 від 31.05.2009, № 20090528001 від 28.05.2009, № 3103002 від 31.03.2009, № 2904001 від 29.04.2009, № 3004002 від 30.04.2009, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 31.03.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, платіжними документами № 146 від 26.06.2009, № 147 від 26.06.2009, № 179 від 29.07.2009, № 183 від 07.08.2009, № 185 від 07.08.2009, № 103 від 28.05.2009, № 122 від 09.06.2009, № 123 від 12.06.2009, № 26 від 31.03.2009, № 40 від 09.04.2009, № 65 від 29.04.2009, № 109 від 20.05.2009, № 101 від 27.05.2009, що спростовує наявність порушень пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як свідчать матеріали справи, всі контрагенти підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість і підтвердили свій статус наданням позивачу копій свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість - Свідоцтва № 100206577 від 04.03.2009 по реєстрацію ТОВ «Престиж Преміум», Свідоцтва № 100201133 від 20.02.2009 про реєстрацію ТОВ «Бізнес Лайф Україна», Свідоцтва № 100157184 від 24.12.2008 про реєстрацію ТОВ «Касеусмастер».

Таким чином, вказані в повідомленні-рішенні порушення статті 7 Закону про ПДВ не можуть бути віднесені до порушень податкового законодавства зі сторони позивача, а отже, висновки акта перевірки зроблено з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000382307/0 від 15.11.2010, винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, яким ТОВ «Метротел» визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі складена 17.02.2010.

Суддя О.В. Матяш