Постанова

від 19.01.2015 по справі 2а-12777/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р. Справа № 2а-12777/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014р., 13.06.2014р. по справі № 2а-12777/12/2070 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України , Державної казначейської служби України про стягнення щомісячного грошового утримання,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 суддя військового суду Харківського гарнізону звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України в якому просить зобов"язати Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року; стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати грошового утримання суддів в розмірі 113 070 грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №2а-12777/12/2070 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України (далі- відповідач), Державної казначейської служби України (далі- відповідач-1) про зобов"язання вчинити певні дії.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов"язання відповідача-1 провести видатки з Державного бюджету України, передбачені відповідачу за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з відповідача заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року залишено без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року позов задоволно частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати грошового утримання судді в сумі 15 471,50 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року по справі №2а-12777/12/2070 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року апеляційні скарги позивача, відповідача залишені без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №2а-12777/12/2070 залишено без змін.

14.05.2014 року, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд у зв"язку з нововиявленими обставинами ухвали та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №2а-12777/12/2070.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року по справі №2а-12777/12/2070 в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №2а-12777/12/2070 відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року по справі №2а-12777/12/2070 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року в справі №2а-12777/12/2070 та викладено резолютивну частину в наступній редакції: у задоволенні заяви позивача про перегляд за новоявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №2а-12777/12/2070 відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовими рішеннями подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року, 13.06.2014 року, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Житлового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в військовому судді Харківського гарнізону на посаді голови суду.

Позивач, вважає що має заборгованість з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви , суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що виявлені в заяві обставини не є нововиявленими.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно до ст.253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші особи. які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими обставинами.

Судом першої інстанції на підставі наданої до матеріалів справи інформації апеляційного суду Харківської області від 11.03.2013 року про те, що дані виплати грошового забезпечення військовослужбовця військового місцевого суду Харківського гарнізону за грудень 2005 року в архіву суду відсутні, зроблений висновок про відмову в частині позовних вимог про стягнення щомісячного грошового утримання за грудень 2005 року.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин позивачем до заяви додана довідка апеляційного суду Харківської області №03-50/79 від 10.04.2014 року, яка каже про надання до суду роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення, довічного грошового забезпечення, в тому числі за грудень 2005 року та січень 2006 року.

Приймаючи судове рішення від 05.06.2013 року про відмову у задоволенні задоволенні даної частини позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність у позивача доказів виплати грошового забезпечення військовослужбовця за грудень 2005 року.

Наведені вище обставини, надають змогу колегії суддів дійти до висновку про те, що позивачем викладені істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відмові особі, яка звертається із завою, на час розгляду справи.

Судове рішення від 11.06.2014 року в частині відмови у задоволенні заяви про скасування постанови суду першої інстанції від 05.06.2013 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми щомісячного грошового утримання за грудень 2005 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у період з 01 червня 2005 р. по 01 січня 2006 р. перебував на посаді судді військового суду Харківського гарнізону.

Згідно до ч.1 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Визначальним актом, який регулював оплату праці суддів на час виникнення спірних правовідносин, був Закон України "Про статус суддів", який в свою чергу встановлював гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне та соціальне забезпечення, у тому числі гарантії права щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з ч. 2 ст.44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

На підставі вказаної норми, гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого ст. 44 вказаного Закону в співвідношенні до окладу Голови Верховного Суду України. Недодержання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче, від визначеної законом, та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.

30 червня 2005 року Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень прийняв постанову № 513 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України" та постанову № 514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України", якими підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України. В свою чергу, приймаючи вищезазначену постанову, Кабінет Міністрів України не привів посадові оклади суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України "Про статус суддів".

3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою затверджено схеми посадових окладів інших керівників та суддів Конституційного Суду України, керівників та суддів інших судів загальної юрисдикції, приведено оклади суддів у відповідність з встановленим частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.

Проте, приймаючи дану постанову, Кабінет Міністрів України не усунув порушення вимог ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та не привів оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення, одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, а саме з 1 червня 2005 року, оскільки надав постанові "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865 чинності з 1 січня 2006 року (пункт 5 Постанови).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, визнано незаконним пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865. Цією ж постановою суду допущено поворот виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865. Визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 513 і № 514 з питань оплати праці керівників судів, тобто з 1 червня 2005 року.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Вищезазначений перелік складових частин грошового забезпечення судді військового суду, визначений для потреб цього Закону, є вичерпним, а тому для встановлення розміру заборгованості по грошовому забезпеченню військових суддів з урахуванням вимог ч. 2 ст.44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) необхідно застосовувати розмір грошового забезпечення судді військового суду, обчислений відповідно до вимог частини 3 даної статті Закону.

Крім того, лише у випадку, коли розмір грошового забезпечення судді військового суду, обчислений у зазначеному порядку з урахуванням посадового окладу судді у розмірі 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України (ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів") та без урахування п'ятдесятивідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року №856, стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, премії та інших надбавок, буде більшим від суми грошового забезпечення, фактично отримуваного суддею у спірний період, різниця у зазначених сумах підлягає стягненню на користь судді військового суду.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність у позивача права на отримання грошового утримання у розмірах визначеними вище нормативними актами.

Разом з тим, з приводу доказів про фактично отриманий розмір грошового забезпечення позивачем за грудень 2005 рік, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем до заяви надані роздавальні відомості датовані січнем 2006 року, в яких зазначається про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військового місцевого суду Харківського гарнізону, зокрема, голові суду - позивачу.

Колегія суддів зауважує на те, що наведені вище документи не містять підпису, не оформлені як копії відповідних документів.

Крім цього, колегія суддів зауважує на те, що в даних документах відсутня інформація про нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу саме за грудень 2005 року.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що вказані докази не можуть бути беззаперечними доказами факту нарахування та сплати позивачу даного виду виплат.

Колегія суддів критично оцінює пояснення представника позивача про те, що наявні дві відомості за січень 2006 року є фактично відомостями за грудень 2005 року та січень 2006 року, оскільки вони не підтверджені іншими доказами по справі.

За таких підстав, колегія вважає можливим відмовити позивачу у задоволенні даної частини позову.

З приводу іншої частини заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, то колегія суддів вважає, що залишені судові рішення, про перегляд яких просить позивач не можуть бути переглянути з вказаних підстав, оскільки наявність даної обставини не стосується інших позовних вимог позивача та питань вирішених судом.

Так, ухвалу від 13.06.2014 року стосується питання виправлення описки в рішенні.

Ухвала від 05.06.2013 року про залишення без розгляду стосується частини позовних вимог про зобов"язання відповідача-1 провести видатки з Державного бюджету України, передбачені відповідачу за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з відповідача заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року прийнята на виконання вимоги касаційної інстанції.

Залишена частина постанови від 05.06.2013 року каже про податот з доходів фізичних осіб, грошове забезпечення за період часу з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року по справі №2а-12777/12/2070 залишити без змін.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року по справі №2а- 12777/12/2070 в частині відмови задоволення заяви судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року залишити без змін.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року по справі №2а-12777/12/2070 в частині відмови у задоволенні заяви судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №12777/12/2070 в частині відмови у стягненні суми щомісячного грошового утримання за грудень 2005 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі №12777/12/2070 в частині відмови у стягненні суми щомісячного грошового утримання за грудень 2005 року задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справ №2а-12777/12/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми щомісячного грошового утримання за грудень 2005 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справ №2а-12777/12/2070 та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року по справі №2а-12777/12/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бондар В.О. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений 26.01.2015 р.