Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/4923/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа № 910/4923/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007"

до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України

про стягнення 973419,17 грн.

за участю прокуратури м. Києва

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Пазюк А.В. - представник за довіреністю від 12.01.15 ; від відповідача Сурбулов О.В. - представник за довіреністю № 01/05-210Д від 03.11.14; від третьої особи від прокуратури Ярошенко Н.Ю. - представник за довіреністю № 7494/15/14-14 від 19.12.14; Дергунов Д.С. - представник за посвідченням від 20.09.12

В судовому засіданні 28.01.15, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про стягнення 973419,17 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" на виконання умов договорів оренди № 79-ОР/01-12 від 20.12.2007 та 80-ОР/01-12 від 11.12.2007 за згодою орендодавця здійснило ремонтні роботи орендованого майна (теплоходів), внаслідок чого у відповідача з моменту припинення договорів виник обов'язок відшкодувати вартість понесених витрат у розмірі 973419,17 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4923/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 16.04.2014.

15.04.14 позивач через канцелярію суду подав додаткові пояснення, що залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 28.05.2014.

У судове засідання 28.05.14 з'явились представники сторін та представник третьої особи.

Представником відповідача було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" є безпідставними з огляду на недоведеність позивачем понесених витрат на ремонтні роботи та недоведеності наявності поліпшень на об'єктах, що орендувались. Зокрема, відповідач зазначає, що аудиторський висновок ТОВ «Аудиторська фірма «МГА», на який посилається позивач, не є належним та допустимим доказом для встановлення вартості поліпшень орендованого майна. Крім того, відповідач стверджує, що поліпшення, які можливо були здійснені позивачем, були проведені без відповідних підстав, без згода відповідача, інформація про завершення робіт у встановленій наказом ФДМУ формі орендодавцю не надавалась. Відповідач зазначає, що надані позивачем копії видаткових накладних та договори з ТОВ «Порт-Сервіс», ДП «Київський ремонтно-механічний завод» на проведення ремонту теплоходу та ремонту двигунів не були погоджені належним уповноваженою особою позивача.

Таким чином, з метою встановлення факту повної або часткової відповідності наявних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на здійснення поліпшень, сплачених позивачем та наявності погодження Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", відповідач просить суд призначити судову експертизу у даній справі.

У судовому засіданні 28.05.2014 у зв'язку з необхідністю визначення виду експертизи та надання сторонами переліку питань, що мають бути поставлені на вирішення експерта, було оголошено перерву до 04.06.2014.

03.06.2014 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 935 860,38 грн., з яких: вартість ремонтних робіт та матеріальних невід'ємних поліпшень теплоходу "Яков Задорожний" у розмірі 680 352,88 грн. та теплоходу "Каштан-26" у розмірі 255 507,50 грн.

Крім того, позивачем було надано заперечення на відзив, у якому позивач зазначає, що ним було надано необхідні докази, які повністю підтверджують факт правомірності, узгодження та обґрунтованості за обсягом та ціною проведеного ремонту теплоходів. Позивач зазначив, що заперечення відповідача щодо відсутності на підприємстві будь-яких відомостей щодо підписання, реєстрації та надсилання ТОВ «Фрамар 2007» листа від 17.01.08 про надання згоди на проведення ремонтних робіт на орендованих теплоходах, є необґрунтованими та свідчать лише про дисциплінарну недбалість працівників державного підприємства, які є відповідальними за збереження документації.

У судове засідання, призначене на 04.06.2014, з'явились представник сторін.

Представник позивача підтримав подану 03.06.2014 заяву про уточнення позовних вимог та просив прийняти її до розгляду.

Дослідивши заяву позивача від 03.06.2014, суд дійшов висновку, що за своїм змістом вказана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні 04.06.2014 представник відповідача підтримав подані через канцелярію суду клопотання про призначення судових експертиз.

Для можливості ознайомлення позивача з клопотаннями про призначення експертизи, судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 11.06.2014.

Ухвалою суду від 11.06.14 суд, керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, вирішив призначити по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, в задоволені клопотання відповідача про проведення криміналістичної та почеркознавчої експертизи суд відмовляє, оскільки вони не стосуються предмету спору. У зв'язку з призначенням судової експертизи провадження у справі № 910/4923/14 було зупинено.

09.07.2014 року до господарського суду м. Києва було повернуто матеріали справи № 910/4923/14 з супровідним листом, в якому Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що ухвала суду про призначення експертизи залишається без виконання у зв'язку з тим, що поставлені судом питання виходять за межі компетенції експертів Інституту.

Враховуючи той факт, що для вирішення справи по суті необхідно встановити чи було виконано поліпшення на орендованих теплоходах, вартість фактично виконаних робіт з відновлювального ремонту та поліпшень, а також вартість узгоджених поліпшень, що підтверджена документами, наявними в матеріалах справи, господарський суд ухвалою від 13.08.14 задовольнив клопотання позивача та доручив проведення судової будівельно-технічної експертизи Приватному підприємству "Міжгосподарський науково-технічний центр "Транссервіс-1", експерти якого мають відповідну компетенцію, у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі № 910/4923/14 було зупинено.

10.12.14 на адресу суду надійшов Висновок експерта № 17/11-14 від 17.11.14 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/4923/14, разом з Висновком було повернуто матеріали справи № 910/4923/14.

Ухвалою суду від 11.12.14 було поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 14.01.15.

В судове засідання 14.01.15 представники учасників процесу з'явились, надали письмові пояснення з урахуванням висновку експерта № 17/11-14 від 17.11.14, відповідач заявив клопотання про проведення повторної експертизи та витребування у позивача оригіналів документів по справі.

Суд частково задовольнив клопотання відповідача та вирішив витребувати у позивача оригінали видаткових накладних, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.15.

19.01.15 через канцелярію суду позивач надав додаткові докази по справі, що були залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.01.15 за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 28.01.15.

27.01.15 через загальний відділ діловодства суду відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що заперечує обставину надання згоди підприємством на здійснення поліпшень майна орендарем, оскільки лист, на який посилається позивач не видавався відповідачем, відомостей стосовно його надсилання у відповідача немає. Відповідач підкреслив, що відповідно до пунктів 7-9 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна, від 03.10.2006 № 1523, згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. Після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю. Після здійснення дозволених орендарю невід'ємних поліпшень орендар надає інформацію орендодавцю про завершення виконання робіт з поданням копій, підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт. Всупереч вимогам зазначеного порядку позивачем не надано жодного доказу - документу, на підтвердження виконання та оплати робіт (акти виконаних робіт, виконавчі відомості, виписки з банківського рахунку позивача).

Крім того, відповідач зауважив, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження технічного стану (докладного опису майна), у якому теплоходи передавались в оренду та технічного стану, в якому їх було повернуто.

В судове засідання представники учасників процесу з'явились, представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували, прокурор підтримав позицію відповідача, в позові просив відмовити.

У судових засіданнях згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11 грудня 2007 року між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (далі - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007» (далі - позивач, орендар) було укладено договір оренди № 80-ОР/01-12, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування теплохід "Яков Задорожний", вартість якого дорівнює 348000,00 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 12.10.07р. Майно передається в оренду з метою здійснення перевезень пасажирів, без права суборенди.

01.01.08р. відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме: теплохід "Яков Задорожний".

Крім того, 20.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №79-ОР/01-12, предметом якого є передача в строкове платне користування теплоходу "Каштан-26" (інв. № 600131), вартість якого дорівнює 367 000,00 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 12.10.07р. Майно передається в оренду з метою здійснення перевезень пасажирів, без права суборенди.

01.01.08р. відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме: теплохід "Каштан-26".

Вказані договори містять ідентичні умови, зокрема:

- у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4 договорів);

- сторони підтверджують, що на момент підписання цього договору теплохід потребує ремонту (п.3.1 договорів);

- сторони узгодили, що до початку експлуатації теплоходу за цільовим призначенням, в зв'язку з його технічно несправним станом, орендар зобов'язується провести відновлювальний ремонт теплоходу, його дообладнання та доукомплектування у відповідності з вимогами Регістра судноплавства України, за ініціативою орендаря за згодою орендодавця вартість відновлювального ремонту, дообладнання та доукомплектування теплоходу може бути зарахована в рахунок орендної плати або компенсовано відповідно до п.11.6 цього договору. Закінчення робіт з приведення теплоходу до експлуатації підтверджується двохстороннім актом здачі теплоходу в експлуатацію (п.3.2 договорів);

- орендар може проводити поліпшення майна тільки за згодою орендодавця (п.3.3 договорів).

Відповідно до Розділу 6 договорів, орендар зобов'язаний після приведення теплоходу в експлуатаційний стан у відповідності з розділом 3 даного договору своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна, у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в термін 10 днів у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренд, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки уразі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п.11.1 договору оренди № 80-ОР/01-12 цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.12.07 до 01.12.12 включно.

Відповідно до п.11.1 договору оренди № 79-ОР/01-12 цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 20.12.07 до 20.12.12 включно.

Пунктом 11.5 договорів № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 встановлено, що у раз відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, строк дії договір було продовжено за згодою сторін на той самий термін, вказане також підтверджується довідкою відповідача від 13.02.13 № 01/05-112.

Відповідно до п. 11.6 договорів у разі припинення або розірвання договору орендар вправі залишити за собою проведені за рахунок його власних коштів поліпшення орендованого майна, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за власний рахунок, які не можна відокремити без шкоди для майна, у разі припинення дії цього договору або його розірвання підлягають компенсації орендодавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 17.01.2008 року вих. № 01/05-32 відповідач надав згоду позивачу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів «Яков Задорожний», «Каштан-26».

Листом від 27.10.2012 року № 27/10 позивач направив відповідачу документи, які підтверджують вартість проведених орендарем ремонтних робіт теплоходів «Яков Задорожний», «Каштан-26».

Листом від 19.09.2013 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати договори оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 з 23.09.13 та повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

В свою чергу, позивач листом від 20.09.13 № 20-09/1 повідомив відповідача про свою згоду на розірвання вказаних договорів оренди.

Як вбачається з матеріалів справи 23.09.2013 року позивач передав, а відповідач прийняв з строкового платного користування державне індивідуально визначене майно теплоходи «Яков Задорожний» та «Каштан-26» в задовільному технічному стані, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Спір виник внаслідок відмови відповідача відшкодувати позивачеві вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів «Яков Задорожний» та «Каштан-26», в розмірі 935860,38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладені між позивачем та відповідачем договори № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12

є договорами найму (оренди), а тому до спірних відносин застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Оскільки предметом договорів є державне нерухоме майно, то до відносин між сторонами також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Частиною 2 ст. 776 ЦК України встановлено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Статтею 778 ЦК України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем , якщо інше не передбаченого договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Крім того, частиною 2 вказаної статті передбачено право орендаря залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст.ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

На підтвердження надання згоди відповідачем (орендодавцем) на проведення ремонтних робіт орендованого майна позивач посилається на лист відповідача від 17.01.08 вих.. № 01/05-32, яким останній надав згоду позивачу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів «Яков Задорожний», «Каштан-26».

Крім того, листами від 02.11.12 № 01/05-783 та від 13.03.13 № 01/05-113 відповідач повідомив третю особу (Міністерство інфраструктури України) про те, що орендарем - ТОВ «Фрамар-2007» на виконання умов договорів оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 за згодою орендодавця було проведено відновлювальний ремонт теплоходів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було погоджено кошторисну документацію (перелік, вартість, обсяг ремонтних робіт), про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача Кондратенка Л.С. та його печатка на таких документах: Сводка по стоимости работ по среднему ремонту с докованим т/х Кащтан-26 на суму 1 207 694,20 грн. та Сводка по стоимости работ по среднему ремонту с докованим т/х Яков Задорожный на суму 1 115918,54 грн.

Про обставини завершення ремонтних робіт та на підтвердження здійснених витрат щодо поліпшення орендованого майна позивач проінформував відповідача листом від 27.10.12 № 27/10, надавши при цьому підтверджуючі документи (аудиторські висновки про підтвердження фінансування здійснення поліпшень орендованого майна за рахунок коштів ТОВ «Фрамар-2007» № 3105/1 та № 3105/2 від 31.05.12.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, жодних заперечень щодо проведення поліпшень орендованого майна, вартості та обсягів ремонтних робіт відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду не висловлювалось.

Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача щодо ненадання ДП «Адміністрація річкових портів» згоди на здійснення невід'ємних поліпшень та неузгодження з орендодавцем кошторисів проведених робіт як такі, що суперечать фактичним обставинам справи та не підкріплені належними доказами.

З метою з'ясування питань чи було виконано поліпшення на орендованих теплоходах, визначення вартості фактично виконаних робіт з відновлювального ремонту та поліпшень, а також вартості узгоджених поліпшень, що підтверджені документами, наявними в матеріалах справи, господарський судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Приватному підприємству "Міжгосподарським науково-технічним центром "Транссервіс-1".

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, 17.11.2014 було складено Висновок експерта № 17-11-14, проведення експертизи доручено Шукліну Юрію Валентиновичу - експерту-оцінювачу, який має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, Сертифікат № 52 від 11.04.1995р, виданий ФДМУ та Українським товариством оцінювачів.

В результаті проведення дослідження експерт дійшов наступних висновків:

- поліпшення та ремонт теплоходів «Яков Задорожний» та «Каштан-26» на клас судна були фактично виконані;

- вартість фактично виконаних на теплоході «Яков Задорожний» робіт з його відновлювального ремонту та поліпшень (дообладнання та доукомплектування, реконструкції, технічного переоснащення, модернізації, оздоблення) на час їх завершення становить 714 771,94 грн., у тому числі невід'ємні поліпшення - 680 352,88 грн;

- вартість узгоджених поліпшень предмету оренди за договором № 80-ОР/01-12 - теплоходу «Яков Задорожний» становить 1 115918,54 грн.

- вартість фактично виконаних на теплоході «Каштан-26» робіт з його відновлювального ремонту та поліпшень (дообладнання та доукомплектування, реконструкції, технічного переоснащення, модернізації, оздоблення) на час їх завершення становить 255507,50 грн.

- вартість узгоджених поліпшень предмету оренди за договором № 79-ОР/01-12 - теплоходу «Каштан-26» становить 1 207694,29 грн.

Таким чином, загальна вартість фактично виконаних невід'ємних поліпшень за двома договорами оренди складає 935860 грн. 38 коп. що відповідає розміру позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення від 03.06.14.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про неповність, неясність та необґрунтованість висновку експерта від 17.11.14, та зазначає, що окремі недоліки (описки), що були допущені при складанні висновку експерта не вплинули на результати проведеного дослідження, та приймає вказаний висновок в якості належного та допустимого доказу на підтвердження обставин проведення позивачем поліпшення та ремонту теплоходів «Яков Задорожний» та «Каштан-26» та визначення вартості фактично виконаних невід'ємних поліпшень.

Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка від 12.03.13 № 08-31/564 зустрічної звірки в ТОВ «Фрамар-2007» з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ДП «Адміністрація річкових портів» за період з 01.01.09 по 31.12.12, відповідно до якої підтверджено, що за даними бухгалтерського обліку позивача, затрати на поліпшення теплоходу «Яков Задорожний» (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) становлять 717,9 тис.грн., стосовно теплоходу «Каштан-26» такі затрати становлять 255,5 тис. грн.

Позивачем на підтвердження факту проведення ремонтних робіт на теплоходах «Яков Задорожний» та «Каштан-26» було надано договори підряду, в яких ТОВ «Фрамар-2007» виступало замовником (договір № 12/04-08 від 10.04.08, № 1604 від 16.04.08, № 19/01-08 від 08.02.08, № 1604 від 16.04.08, № 19/06-С/08 від 19.06.08), акти виконаних робіт за вказаними договорами, акти Регістра судноплавства України чергового огляду судна № 103-1-365-11 від 12.05.11, № 103-1-1090-08 від 02.06.08. Факт оплати позивачем підрядних робіт та будівельних матеріалів підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 2008 рік.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить і ст. 180 Господарського кодексу України .

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зазначає, що умовами договорів оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 було передбачено необхідність ремонту теплоходів, та право орендаря на компенсацію вартості відновлювального ремонту, дообладнання та доукомплектування теплоходів (п.3.2. 11.6 договорів) здійсненого за згодою орендодавця.

Статтею 778 ЦК України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Правом обирати той чи інший спосіб відшкодування в даному випадку наділений не орендодавець, а орендар, чим скористався позивач, звернувшись до суду за захистом своїх прав шляхом відшкодування йому за рахунок відповідача як орендодавця вартості здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не відшкодовує позивачу вартість ремонтних робіт та товарно-матеріальних цінностей, що були використані для проведення ремонтних робіт, які призвели до невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму 935 860,38 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 щодо відшкодування позивачу вартості невід'ємних поліпшень теплоходів «Яков Задорожний» та «Каштан-26» вартість ремонтних робіт позивачу не відшкодував, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, зокрема, відповідно до п.1 ч.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В процесі розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 935 860,38 грн., таким чином, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 751,18 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 44, 49 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071 м. Київ, вул.. Електриків, 14, ідентифікаційний код 33404067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" (04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 16, ідентифікаційний код 35093628) вартість поліпшень орендованого майна в розмірі 935 860 (дев'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 18 717 (вісімнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 21 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" (04050 м. Київ, вул.. Глибочицька, 16, ідентифікаційний код 35093628) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 751 (сімсот п'ятдесят одна) грн. 18 коп., що був сплачений квитанцією № 11288.113.1 від 24.03.2014, що знаходиться в матеріалах справи.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.