Рішення

від 09.02.2015 по справі 922/5365/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р.Справа № 922/5365/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківської гімназії №14 Харківської міської ради Харківської області 3- та особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради м. Харків, про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Счастлива Я.О.,дов.№38-1867 від 28.05.2010р.

відповідача - Шкурапет Н.І.(на підставі Статуту), Дретет І.А,дов.№ б/н від 12.01.2015р.

3-ї особи - Шльонських О.М. (дов від 09.02.2015року)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської гімназії №14Харківської міської ради Харківської області , в якій просить суд стягнути з відповідача 1 177 711,67грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 23 288,75грн.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №541 від 01.08.2002р. щодо оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11. 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.12. 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2014року, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 13.01.2014року.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2015року , залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради (61091, м. Харків, вул. Танкопія, буд.15/2),задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату ,продовжено термін розгляду справи за узгодженим клопотанням сторін до 08.02.2015року. Розгляд справи відкладено до 05.02.2015року.

Представник позивача через канцелярію господарського суду (вх.№3954 від 03.02.2015року ) надав заяву в якій уточнив період виникнення заборгованості відповідача по справі, у зв'язку із чим просить суд стягнути з відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних обов'язків в сумі 1 177 711,67грн. за період з жовтня 2009 року по 01.11.2014року.

Крім того, представник позивача через канцелярію господарського суду (вх.№4428 від 05.02.2015року) надав заяву про припинення провадження у справі на суму 18 180,63грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України , зазначаючи про часткову сплату відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом , у зв'язку із чим просив суд стягнути з відповідача 1 159 531,04грн.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду (вх.№20 від 05.02.2015року ) надав заяву про колегіальний розгляд справи №922/5364/14.

Також представник відповідача надав до суду заяву про застосування строку позовної давності (вх. № 4426 від 05.02.2015року) в якій заявив про сплив строку позовної давності щодо вимог КП "Харківські теплові мережі " про стягнення заборгованості за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року включно.

В судовому засіданні 05.02.2015року оголошено перерву до 09.02.2015року , з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви(вх.№4428 від 05.02.2015року).

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2015року заперечував проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№4714 від 09.02.2015року), в якому посилався на те, що позивачем в односторонньому порядку з порушенням умов укладених договорів та норм діючого законодавства збільшено ціну договорів і відповідно, на думку відповідача, заявлено вимоги щодо стягнення незаконної збільшеної суми .

Представник 3- ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради м. Харків), звернувся до суду з клопотаннями (вх.№4923 від 09.02.2015року) в якому просив суд залучити до участі у справі №922/5365/14 в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківську міську раду (м. Харків, м-н Конституції ,7 , код 04059243), продовжити строк розгляду спору, відкласти розгляд справи №922/5365/14.

Господарський суд розглянувши вищевказані клопотання відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного :

- щодо про залучення до участі у справі №922/5365/14 в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківську міську раду (м. Харків, м-н Конституції ,7 , код 04059243), господарський суд не вбачає правових підстав для залучення останнього в якості третьої особи з наступних підстав:

в силу приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Отже, особа яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог має право перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою вступу (залучення) у судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Частина 2 ст. 27 ГПК України встановлює вимоги до змісту заяви про залучення чи допущення третіх осіб.

Якщо особа бажає вступити у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вона подає заяву про вступ у справу.

Якщо сторона чи прокурор вважають необхідною участь особи у справі як третьої особи вони подають заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

У заяві про вступ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:

а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;

б) підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однієї із сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України встановлює механізм вирішення питання про можливість залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, однак, представник третьої особи, в порушення вимог ст. 27 ГПК України при зверненні до суду з відповідним клопотанням не надав суду належним чином оформленої заяви про залучення вищевказаних третіх осіб та не обґрунтував мети участі таких осіб у справі, підстав залучення та яким чином рішення господарського суду може вплинути на їх права чи обов'язки, в зв'язку з чим, господарський суд, з врахуванням норм ГПК України, відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання.

- щодо продовження строку розгляду спору, та відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Взявши до уваги матеріали справи, господарський суд констатує, що ухвалою господарського суду від 13.01.2015року вже продовжено строк розгляду справи до 08.02.2015року.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, та закінчення продовженого сторонами терміну розгляду спору, в задоволенні клопотання третьої особи про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи слід відмовити.

Крім того, представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради м. Харків) , через канцелярію господарського суду(вх.№4924 від 09.02.2015 року) звернувся до суду з клопотанням щодо призначення у справі судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі№922/5365/14.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу. Визначення поняття "судова експертиза " наводиться у ст.1 Закону України "Про судову експертизу": судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з абз.2 п.2 ППВГСУ №4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В той же час у пункті 4 ППВГСУ №4 вказано, що якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання пояснень спеціаліста з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, з метою з'ясування її фактичних обставин, господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК, і викликати відповідного спеціаліста для участі в судовому процесі, притому як у підготовці справи до розгляду, так і під час її розгляду. Виклик спеціаліста здійснюється ухвалою суду. Його пояснення подаються суду у вигляді висновку або в іншій прийнятній для суду письмовій формі.

Крім того, оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів ( частина п'ята ст.42 та частина друга статті 43 ГПК України).

Таким чином, господарський суд не вбачає дійсної потреби та доцільності у призначенні судової експертизи, оскільки в матеріалах справи містяться всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, та відповідача встановив наступне.

КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2010-2011 р.р., 2011-2012 р.р., 2012- 2013р.р., 2014 р. та згідно договору «Про постачання теплової енергії» № 541 від 01.08.2002 року у приміщення відповідача, що перераховані у додатку 4 до договору.

У 2012 році Харківській гімназії №14 Харківської міської ради Харківської області КП теплові мережі" здійснювалося постачання теплової енергії на підставі договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти від 21.02.2012 року, у 2013 році - на підставі договору №541/13 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти від 11.02.2013 року Факт постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення опалення до приміщень відповідача на початку опалювальних сезонів та актами про відключення опалення від приміщень відповідача про опалювальних сезонів, доданими до позовної заяви. У приміщенні відповідача прилади комерційного обліку тепла, за якими відповідач повинен здійснювати розрахунки за отримане тепло.

Згідно укладеного договору №541 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 року за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є і наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Однак такої сплати відповідач не здійснював, на його адресу рахунки до сплати сплачував частково.

Відповідно до п.4.3. договору №541/12 від 21.02.2013 року про закупівлю теплової енергії по гарячій воді за державні кошти, відповідач до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію повинен здійснювати не пізніше 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку. Відповідач у порушення умов вищевказаного договору за отриману теплову енергію сплачував частково.

Відповідно до п.4.3 договору №541/13 від 11.02.2013 року про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію повинен здійснювати до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа місяця акту виконаних робіт.

На підставі п.4.4. Договору якщо фактичне теплової енергії більше, ніж зазначене в Договорі, це перевищення окремо Відповідачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачу направлялись рахунки для сплати за спожиту теплову енергію, які відповідач сплачував, але не в повному обсязі.

Тому, внаслідок неналежного виконання умов договору, з врахуванням уточненого позивачем періоду виникнення заборгованості відповідача, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 177 711,67грн. заборгованості за період з жовтня 2009 року по 01.11.2014року.

Під час розгляду справи по суті, позивачем надано докази часткового погашення відповідачем заборгованості 18 180,63грн після звернення позивача з позовом.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

Враховуючи, що предметом спору було зобов'язання відповідача щодо сплати позивачу заборгованості за отриману теплову енергію, яка була частково погашені відповідачем після порушення провадження у даній справі, в зв'язку з чим, провадження у справі про стягнення суми боргу на суму 18 180,63грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач розрахувався за поставлену теплову енергію невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за період з жовтня 2009 року по 01листопада 2014 року, що підтверджується актом звірки відпуску - отримання теплової енергії за її використання від 17.11.2014 року, підписаним та скріпленим печаткам представниками позивача та відповідача по справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті теплової енергії у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у розмірі 1 159 531,04грн.

Що, стосується заяви Відповідача, про застосування строку позовної давності (вх.№ 4426 від 05.02.2015року) в якій, останній, заявив про сплив строку позовної давності щодо вимог КП "Харківські теплові мережі " про стягнення заборгованості за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року включно, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» встановлено наступне.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само

- прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором

- акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2014року сторонами підписано акт звірки відпуску - отримання теплової енергії за її використання від 17.11.2014 року, який підписаний та скріплений печаткам представниками позивача та відповідача по справі, за укладеними договорами, зазначеними вище, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 01.11.2014 року складала.

Також, відповідно до платіжних доручень Відповідачем у 2011р, у 2012р, у 2013р., у 2014р здійснювалась часткова оплата заборгованості перед Позивачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ст.264 Цивільного кодексу України, мало місце переривання строку позовної давності, а отже, станом на дату звернення Позивача з позовом до суду (24.11.2014), строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за договорами не сплив.

Враховуючи вищевикладене, доводи Відповідача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути Харківської гімназії №14 Харківської міської ради Харківської області(61171, м. Харків, вул. Корчагінців, 20, код 23751950, р/р 3541700100187 ГУДКСУ у Харківській області) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"(61037, м. Харків, вул.Доброхотова,11, код 31557119, р/р 26032302062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України ", МФО351823) - 1 159 531,04грн. заборгованості , витрати по сплаті судового збору в сумі 23 288,75грн.

Провадження на суму 18 180,63грн. припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України .

Наказ видати після набрання рішення законної сили .

Повне рішення складено 10.02.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк