Рішення

від 30.07.2009 по справі 2/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/169

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.07.09 р.                                                                                                       Справа № 2/169                               

за позовом  Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

                    ЄДРПОУ 03337119, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

                    „Харцизьктепломережа”, ЄДРПОУ 05540882, м.Харцизьк

до відповідача Харцизької міської організації Всеукраїнської громадської організації           

                        „Союз.Чорнобиль.Україна”, ЄДРПОУ 23348527, м.Харцизьк

про стягнення 3409 грн. 60 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Деяк А.В. – юрисконсульт, Дерев'яненко О.Г.– юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м.Харцизьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Харцизька міська організація Всеукраїнської громадської організації  „Союз.Чорнобиль.Україна”, м.Харцизьк, про стягнення заборгованості в сумі 3409,60 грн., у тому числі основний борг в сумі 2410,78 грн., пеня в сумі 430,21 грн., інфляція в сумі 506,92 грн. та три проценти річних в сумі 61,69 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2008р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р., в задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м.Харцизьк відмовлено з посиланням на ті обставини, що оскільки відповідач за статусом є ветеранською організацією, тому в силу ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", він звільнений від плати за отримані від позивача комунальні послуги по теплопостачанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. по справі №2/169 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Як зазначено Вищим господарським судом України в постанові від 30.04.2009р., суди не взяли до уваги, що між сторонами існує договір від 30.10.2006р. №4 про постачання теплової енергії, за умовами якого, відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Зміни до нього у зв'язку зі статусом відповідача не вносилися. Обов'язок оплати не припинявся. Більше того, рішенням Харцизької міськради від 13.07.2007р. встановлено, що необхідно вирішити питання про звільнення відповідача від сплати комунальних послуг безпосередньо з постачальниками відповідних комунальних послуг. Втім, як встановлено касаційною інстанцією, суди не досліджували, яким чином це питання вирішилося.

Під час нового розгляду справи згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 29.07.2009р. №юр/2277 змінив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3178,48 грн., у тому числі основний борг в сумі 2410,78 грн., три проценти річних в сумі 61,69 грн., інфляція в сумі 506,92 грн. та пеня в сумі 199,09 грн.

За таких обставин, позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3178,48 грн., у тому числі основний борг в сумі 2410,78 грн., пеня в сумі 199,09 грн., інфляція в сумі 506,92 грн. та три проценти річних в сумі 61,69 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №4 від 20.10.2006р., акти на включення опалення, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач в процесі первісного розгляду справи проти задоволення позову заперечував з посиланням на ті обставини, що згідно з вимогами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання) у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Під час нового розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, пояснень по суті спору не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень поштової кореспонденції від 12.06.2009р., 02.07.2009р., 14.07.2009р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

20.10.2006р. між сторонами був підписаний договір №4 на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.5.1 договору №4 від 20.10.2006р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом.

За змістом п.5.5 договору №4 від 20.10.2006р. споживачі, що не мають приладів обліку, кількість спожитої теплової енергії визначають, як виняток, розрахунковим способом.

Згідно з умовами вказаного вище договору позивачем за період з квітня 2008р. по серпень 2008р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 2410,78 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами на включення опалення від 21.10.2006р. та 19.10.2007р.

Факт постачання позивачем обсягів теплової енергії на вказану суму з боку відповідача не спростований.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору №4 від 20.10.2006р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За приписом п.6.3 договору №4 від 20.10.2006р. відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Таким чином, за висновками суду, сторонами в договорі №4 від 20.10.2006р. не було передбачено кінцевого терміну сплати відповідачем заборгованості за отриману теплову енергію.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача було виставлено рахунки №655 від 23.04.2007р., №956 від 21.11.2007р., №1108 від 18.12.2007р., №83 від 18.01.2008р., №288 від 19.02.2008р., №532 від 24.03.2009р., №679 від 21.04.2008р.

Направлення вказаних рахунків на адресу відповідача підтверджується наданими до матеріалів справи реєстрами вручених рахунків, згідно з якими рахунки позивача отримувались відповідачем 26.11.2007р., 21.12.2007р., 26.02.2008р., 21.04.2008р., а також поштовими квитанціями від 27.04.2007р., 19.01.2008р., 29.03.2008р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2410,78 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з травня 2007р. по липень 2008р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 506,92 грн. та три проценти річних в сумі 61,69 грн. за період з 01.05.2007р. по 31.08.2008р.

Згідно з п.7.2.3 договору №4 від 20.10.2006р. позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 199,09 грн. за період з 09.09.2007р. по 01.11.2008р.

За висновками суду, розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач в процесі первісного розгляду справи проти задоволення позову заперечував з посиланням на ті обставини, що згідно з вимогами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання) у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Вказані посилання відповідача суд до уваги не приймає, враховуючи наступне:

Як встановлено судом, Харцизька міська організація Всеукраїнської громадської організації “Союз.Чорнобиль.України” це громадська організація, яка об'єднує інвалідів, батьків, діти яких постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, ветеранів ліквідації аварії на ЧАЕС та громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ядерних випробувань, членів сімей померлих учасників та потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, які об'єдналися для захисту своїх законних соціальних, медичних, економічних та інших спільних інтересів вирішення проблем, пов'язаних з аварією на ЧАЕС та реалізації своїх прав та свобод. Харцизька міська організація “Союз.Чорнобиль.України” є міським осередком Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль України” (п.1.1 статуту відповідача).

Згідно до п.2.1 статуту відповідача метою його діяльності є захист законних інтересів і надання допомоги членам “Союзу” та їхнім сім'ям у вирішенні соціально-побутових, медичних, економічних, матеріальних та інших проблем.

Відповідно до п.9.2 статуту кошти “Союзу” складаються з: вступних та членських внесків членів “Союзу”; добровільних перерахувань державних, кооперативних та інших підприємств, громадських організацій, громадян України і інших держав; коштів, заповіданих, подарованих або пожертвуваних “Союзу”.

За приписами ст.20 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено що органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Рішенням Харцизької міської ради №5/11-090 від 13.07.2007р. звільнено Харцизьку міську організацію Всеукраїнську громадську організації “Союз.Чорнобиль.України” від орендної плати за орендоване приміщення та рекомендовано голові міської організації “Союз.Чорнобиль.України” вирішити питання про звільнення від сплати за комунальні послуги безпосередньо з підприємствами, що надають відповідні послуги.

Згідно із ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що  містяться  у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою від 10.06.2009р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи судом було зобов'язано повноважного представника Харцизької міської ради, м.Харцизьк з'явитись в судове засідання та надати письмові пояснення стосовно звільнення відповідача від плати за користування комунальними послугами.

Згідно листа від 30.06.2009р. №01-32-740 Харцизькою міською радою, м.Харцизьк повідомлено суд про ті обставини, що питання про звільнення відповідача від сплати за комунальні послуги вона не вирішувала, а тільки рекомендувала вирішити вказане питання з підприємствами, які надають такі послуги.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідних доказів, які б підтверджували звільнення відповідача у встановленому порядку від оплати комунальних послуг, до матеріалів справи не надано.

При цьому, відповідач, внаслідок підписання договору №4 від 20.10.2006р., прийняв на себе зобов'язання сплачувати позивачу вартість отриманої теплової енергії. Змін до цього договору у зв'язку зі статусом відповідача не вносилось, обов'язок оплати не припинявся.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 3178,48 грн., у тому числі основний борг в сумі 2410,78 грн., пеня в сумі 199,09 грн., інфляція в сумі 506,92 грн. та три проценти річних в сумі 61,69 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Державне мито, сплачене позивачем за подачу касаційної скарги, підлягає віднесенню на відповідача в повній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м.Харцизьк до Харцизької міської організації Всеукраїнської громадської організації „Союз.Чорнобиль.Україна”, м.Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 3178 грн. 48 коп., у тому числі основний борг в сумі 2410 грн. 78 коп., інфляція в сумі 506 грн. 92 коп., три проценти річних в сумі 61 грн. 69 коп. та пеня в сумі 199 грн. 00 коп., задовольнити.

Стягнути з Харцизької міської організації Всеукраїнської громадської організації „Союз.Чорнобиль.Україна”, м.Харцизьк на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м.Харцизьк основний борг в сумі  2410 грн. 78 коп., інфляцію в сумі 506 грн. 92 коп., три проценти річних в сумі 61 грн. 69 коп. та пеню в сумі 199 грн. 00 коп., всього заборгованість в сумі 3178 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109 грн. 86 коп., витрати за подачу касаційної скарги в сумі 51 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 30.07.2009р.

               Суддя                                                                                                            Левшина Г.В.