Вирок

від 24.02.2015 по справі 752/13244/13-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13244/13-к

Провадження №: 1/752/22/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

потерпілої ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ, Росія, росіянина, громадянина Молдови, з освітою незакінченою вищою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,

обвинуваченого за п.12, ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з освітою вищою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України, не судимого,

обвинуваченого за п.12, ч.2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

30.12.2001 року на протязі дня ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_22 розпивали спиртні напої в кв. АДРЕСА_4 , в якій проживав ОСОБА_20 .

У вечірній час ОСОБА_20 та ОСОБА_21 направилися в магазин для придбання спиртного, а ОСОБА_22 залишився в квартирі.

При поверненні, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тривалий час не могли потрапити в квартиру, оскільки ОСОБА_22 , незважаючи на їх вимоги, грюкання в двері, їм не відкривав.

Через певний час ОСОБА_22 , відчинив двері. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 зайшовши в квартиру, перебуваючи в стані алкогольного сп`янінння, на грунті виниклих особистих неприязних відносин, які виникли із-за поведінки ОСОБА_22 , розпочали з ним бійку.

Діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 почали наносити ОСОБА_22 удари руками та ногами по голові та тілу. В ході бійки, ОСОБА_20 зробив постріли з газового пістолета в обличчя ОСОБА_22 , та наніс удари рукояткою пістолета по голові останнього.

Після того як ОСОБА_23 впав на підлогу, ОСОБА_24 та ОСОБА_21 нанесли ще декілька ударів потерпілому в різні частини тіла.

Як наслідок, ОСОБА_22 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя, що спричинили смерть.

Підсудний ОСОБА_21 винним себе не визнав. Пояснив, що у 2001 році у нього народилася дочка і в грудні місця був у м. Броварах, а в м. Києві не був. Те, що зазначено в обвинувальному акті до нього відношення не має. Дійсно, ОСОБА_17 він знав, але не товаришували, просте знайомство. Зустрічалися з ним влітку 2001 року, а в грудні 2001 року його не бачив.

Кому належить квартира на вул. Саксаганського, він не знає, хоча там неодноразово був. Чи був ОСОБА_17 в цій квартирі, не пригадує.

На досудовому слідстві говорив те, що казали працівники міліції. При допиті як підозрюваного був державний адвокат. Його затримали в м. Тирасполь, та в наручниках в багажнику автомобіля доставили в Україну. Два працівники міліції говорили і читали йому, що він мав казати. Погрожували вбивством. Казали також говорити, і закриють справу за строками давності. Був морально зламаний, і тому нічого не сказав своєму адвокату. Боявся працівників ОБОЗу знаючи їх методи роботи. У райвідділі били, застосовували психічне насильство, тому оговорив себе і Донських ОСОБА_25 . Слідча ОСОБА_26 усе писала самостійно, хоча він не знав української мови, та погано володів російською. В своїх показаннях про вистріли в очі так детально розповідав, оскільки таке бачив в кіно та багато читає. Погрози працівників міліції сприймав реально. Відтворення з ним проводили на вул. Саксаганського. Справа стосовно нього сфабрикована. Цивільний позов не визнає.

Підсудний ОСОБА_20 винним себе не визнав. Пояснив, що в першій половині грудня 2001 року з ОСОБА_27 поїхали в АР Крим випробовувати комп`ютер. На Новий рік був в м. Керч куди приїхав з м. Бахчисарай, де проживав в чоловічому монастирі. Захворів гепатитом і залишився в АР Крим аж до серпня 2002 року.

Пригадує, що дійсно привозили холодильник з жінкою в с. Вересня Київської області до баби Насті, але його передала з іншим гуманітарним вантажем його мама. Це було 25-26 серпня 2002 року. Але це не той холодильник, який оглядали в судовому засіданні. Квартиру на Саксаганського в м. Києві, йому подарувала мама і вона була відремонтована.

ОСОБА_21 знав з 2000 року, познайомилися на СТО. Останній неодноразово був у нього в гостях. У нього та ОСОБА_28 не було пістолета.

ОСОБА_29 його батько. Він психічно хворий і лікувався. Усе що він написав в своїй заяві, надумане. Про схоже він йому розповідав, коли той був в «дурдомі», розповідав також про ОСОБА_30 .

У нього з ОСОБА_31 були неприязні стосунки. Той на нього писав заяви в міліцію, але при перевірках факти не підтверджувалися.

Його затримали при виїзді з с. Хотова, Київської області, били. Потім повезли до слідчої ОСОБА_26 . Він розписався лише в одному документі, протоколі затримання.

Справа стосовно нього сфабрикована. Вбивства ОСОБА_32 не вчиняв. Він переконаний, що це зробив його батько ОСОБА_29 , а вирішив вину перекинути на нього. Мотив його дій, усунути його від спадщини після смерті діда та бабусі.

Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на заперечення своєї вини, винність підсудних доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності і на підтвердження встановлених судом обставин, свідчать наступні, досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.

Зокрема, ОСОБА_21 під час досудового розслідування під час допиту як підозрюваний з участю захисника детально розповів про обставини та мотиви злочину, місце, час, спосіб і роль кожного з учасників злочину, які в подальшому підтвердив під час проведення відтворення обстановки і обставин події. Ці показання, як відмічає колегія суддів та зазначено в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, співвідносяться між собою та з іншими доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_33 , та інших, протоколами слідчих дій, тощо. Саме ці свідчення, суд бере до уваги, вважає правдивими і такими, що в сукупності з іншими доказами підтверджують винність підсудних.

Як видно з протоколів допиту підозрюваного від 13-14.05.2008 року, які судом були оголошені, ОСОБА_21 з участю захисника пояснював, що з ОСОБА_20 він познайомився у 2000 році. На той час він вживав наркотичні засоби. Де він познайомився з ОСОБА_22 не пам`ятає. ОСОБА_22 теж вживав наркотичні засоби. Зі слів ОСОБА_22 він працював адвокатом. Також наркотичні засоби вживав ОСОБА_20 і також був знайомий з ОСОБА_22 . Траплялися випадки, що в трьох вони вживали наркотичні засоби. В травні 2000 року, попросився пожити у ОСОБА_20 в квартирі на вул. Саксаганського, на що останній погодився.

Приблизно на початку червня 2001 року ОСОБА_20 почав його та своїх друзів, а саме ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , запрошувати у с. Вересня на відпочинок. ОСОБА_20 у с. Вересня також привозив ОСОБА_22 зі своєю дівчиною ОСОБА_37 , які деякий час проживали у с. Вересня влітку у 2001 році. Він особисто у с. Вересня приїзжав зі своєю дівчиною ОСОБА_38 . У с. Вересня вони більше випивали спиртне, а наркотичні засоби вживали рідко. У ОСОБА_20 на той час був автомобіль «Форд», чорного кольору, державний номер він не пам`ятає.

З вересня місяця 2001 року він не проживав у квартирі ОСОБА_20 , а проживав у м. Бровари в ОСОБА_39 . За його відсутність до ОСОБА_20 у квартиру по вул. Саксаганського переїхав жити ОСОБА_22 . Перед новим 2002 роком він прибув у квартиру ОСОБА_20 , це було 30 грудня 2001 року в квартирі був ОСОБА_22 та ОСОБА_20 , які розпивали спиртні напої, а також вони мали велику кількість наркотичного засобу «кетамін», який приніс ОСОБА_22 , останній дістав зі своєї кишені «кетамін», так як він та ОСОБА_20 не знали де на той час можна було придбати «кетамін». Чи вживали вони «кетамін» він на даний час не пам`ятає. Того ж самого дня він з ОСОБА_20 вживши спиртні напої вийшли з квартири і пішли в магазин. ОСОБА_22 залишився в квартирі і зачинився з середини. Коли повернулися додому, то ОСОБА_22 їм не відкривав двері так як спав. Він з ОСОБА_20 сіли на східцях у будинку і почали розпивати придбане ними спиртне. Після розпиття спиртного, він та ОСОБА_20 знову почали стукати у двері так як дуже замерзли і коли їм відкрив двері ОСОБА_22 , він з ОСОБА_20 , ОСОБА_22 обзивали нецензурними словами, ОСОБА_22 їм в слід огризався, після чого ОСОБА_20 вдарив рукою ОСОБА_22 в обличчя та в область живота декілька разів рукою. Після нього, ОСОБА_20 дістав з одягу у який був одягнутий, газовий пістолет і декілька разів вистрелив в обличчя ОСОБА_22 . Вистріли попали в очі ОСОБА_22 і очі у ОСОБА_22 випливли з обличчя після чого ОСОБА_20 зразу ж почав рукояткою пістолету бити по голові ОСОБА_22 , наніс п`ять ударів рукояткою пістолета по голові від чого зламалася рукоятка пістолета. Це все відбувалося в коридорі, від вхідних дверей до кімнати залу. Після чого, він також вдарив ОСОБА_22 , скільки разів не пам`ятає, руками по тілу. Стіни та підлога у коридорі були в крові. Після отриманих ударів ОСОБА_22 впав на підлогу. Він з ОСОБА_20 відтягнули ОСОБА_22 від вікна. ОСОБА_22 намагався піднятися, але він з ОСОБА_20 по одному разу вдарили по тілу. ОСОБА_22 залишився лежати неподалік стінки з лівої сторони. Після бійки він з ОСОБА_20 продовжили вживати спиртне, потім вживши спиртне поїхали до колишньої дружини ОСОБА_20 , імені якої він не пам`ятає, де проживала колишня дружина ОСОБА_20 він на даний час не пам`ятає. Коли ОСОБА_20 від`їжджав з квартири, то пістолет забрав з собою, куди ОСОБА_20 дів пістолет, йому не відомо. Коли він разом з ОСОБА_20 приїхали до його колишньої дружини, то у неї в квартирі були громадяни кавказької національності. Між ним з ОСОБА_20 та громадянами кавказької національності виникла сварка, яка чим закінчилася він на даний час не пам`ятає. До квартири дружини ОСОБА_20 приїжджали працівники міліції, хто їх викликав він не пам`ятає, але їх до міліції не забирали. Через деякий час він з ОСОБА_20 вийшли з квартири на вулицю, ОСОБА_20 кудись поїхав, куди саме він не пам`ятає. Так як було пізно, він не мав змоги поїхати у м. Бровари до своєї співмешканки ОСОБА_40 , тому він поїхав на вул. Саксаганського до квартири, де проживав з ОСОБА_20 . До квартири він доїхав на таксі. Зайшовши до квартири побачив, що у залі ОСОБА_22 лежав не в тому місці і в іншому положенні. ОСОБА_22 лежав полубоком, обличчям до низу. Він підійшов до ОСОБА_22 , доторкнувся за шию і відчув, що пульс був відсутній. Він знову почав вживати спиртне та наркотичні засоби, потім відкрив вікно, з метою запобігання трупних явищ. Наступного ранку, 31.12.2001 року до квартири прийшла бабуся ОСОБА_20 , ОСОБА_41 , він їй відчинив двері і сказав, що в квартирі труп. Чи говорив де знаходиться труп він не пам`ятає. ОСОБА_41 пройшла до зали і побачила під лівою стінкою труп ОСОБА_22 . ОСОБА_41 запитала у нього, чи це ОСОБА_20 , на що він відповів, що ні. ОСОБА_41 підійшла ближче і переконалася, що то був не ОСОБА_20 . Потім ОСОБА_41 вибігла з квартири. Він продовжував знову вживати спиртне і наркотичні засоби. Того ж дня, о котрій годині він не пригадує, до квартири прийшла ОСОБА_42 разом з ОСОБА_43 . Під час розмови ОСОБА_42 спитала де ОСОБА_20 , на що він відповів, що не знає. В загальних рисах він розповів ОСОБА_42 , про те, що трапилося у квартирі. Після чого ОСОБА_42 йому сказала, щоб він позбавився трупа, любим шляхом, навіть розчленив. Він відповів, що подумає, як можна краще зробити, але розчленять не збирався. Ближче до вечора він хотів знайти у м. Києві автомобіль, яким можна б було вивезти труп, однак не знайшов. Ввечері того ж дня він поїхав у м. Бровари святкувати новий рік. Відсвяткувавши новий рік, 01.01.2002 року він повернувся знову у квартиру АДРЕСА_5 , де знову пив і коловся. Так як він не мав змоги вивезти труп ОСОБА_22 , то він вирішив його замурувати у кладовій, яка знаходилася з лівої сторони у квартирі. Він попросив у ОСОБА_42 , щоб вона йому купила цемент та перекису водню. Цемент привіз автомобіль на замовлення, хто приніс перекис водню не пам`ятає. Коли привезли цемент, затягнув труп ОСОБА_22 у кладову, при цьому обмотав його одіялом, різними ковдрами, кинув на нього одяг, для того, щоб зручніше вмістити ОСОБА_22 у кладку. Труп ОСОБА_22 він положив на голову ногами до верху. Поклав дерев`яну дошку, щоб при замуровувані не витікав цемент, і залив труп ОСОБА_22 цементом. Він замуровував на протязі трьох днів. Цемент він розмішував у ванній. Цеглу до квартири також привезли по замовленню, яку він склав у залі і за допомогою, якої доклав кладку до верху. За допомогою перекису водню він виводив кров на підлозі. Також він зривав паркет у підлозі і виводив плями крові за допомогою перекису водню (т. 3 а.с. 228-231, 234-236, Т. 4 а.с. 6, 30-31, 72).

В подальшому, як видно з протоколу, ОСОБА_21 фактично аналогічні показання давав при проведенні відтворення обстановки та обставин події, в ході якого розказав та детально, з прив`язкою до деталей інтер`єру квартири, показав на місці обставини вчинення ним злочину разом з ОСОБА_20 , який мав місце 30.12.2001 року в квартирі АДРЕСА_4 та переховування трупа (т. 3 а.с. 238-242). На відеозаписі зазначеної слідчої дії, який був переглянутий судом, видно як ОСОБА_21 самостійно, вільно орієнтуючись в квартирі, ґрунтовно розповідає та показує деталі вчинення злочину, деталі змін, які відбулися в квартирі з моменту вчинення злочину, що викликає повну довіру до його показань і свідчить про їх правдивість.

Більше того, на користь правдивості визнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_21 на досудовому слідстві, свідчить також та обставина, що під час проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи, що фактично виключало можливість впливу на нього з боку працівників правоохоронних органів, як видно з акта (т.2 а.с.134), членам комісії ОСОБА_44 розповідав про вживання наркотиків та спиртних напоїв. Під час бесіди про інкриміноване йому діяння, покази які давав на досудовому слідстві підтвердив. Розповів, що з потерпілим він знайомий наглядно, і до того дня, коли це трапилося, конфліктів між ними не було. В той день вони в трьох вживали спиртні напої та наркотики. Бив ОСОБА_45 за те, що він довго не відчиняв йому та ОСОБА_46 двері, а коли впустив, то почав огризатися. Через це на нього розсердився і бив його руками по тілу.

З вищезазначеними показаннями ОСОБА_21 , які суд вважаючи правдивими, враховує і бере до уваги, переплітаються та повністю, фактично до деталей, узгоджуються показання свідка ОСОБА_33 , які вона давала на досудовому слідстві 11.04.2008 року в день виявлення трупа в її господарстві і які були оголошені судом, оскільки свідок на час розгляду справи помер.

Як видно з протоколу допиту, ОСОБА_41 пояснювала, що в будинку АДРЕСА_6 вона проживає самостійно. Вона має одну доньку ОСОБА_47 , яка тричі перебувала у шлюбі, другий чоловік ОСОБА_42 помер. Перший чоловік ОСОБА_42 це ОСОБА_48 , з яким у ОСОБА_42 двоє дітей: донька ОСОБА_49 та син ОСОБА_20 . На протязі трьох останніх років вона проживає у АДРЕСА_6 самостійно. До цього часу вона проживала у АДРЕСА_3 , номер будинку та квартири вона не пам`ятає, разом з донькою та зятем. У сусідньому будинку по АДРЕСА_3 проживав її внук ОСОБА_20 . На квартирі ОСОБА_20 проживав разом з ОСОБА_50 , своїм товаришем і ще з якимись хлопцями, з ким саме вона не знає. Вона завжди внуку носила їсти. Коли вона приносила, то дзвонила в двері і до неї виходив ОСОБА_20 або ОСОБА_51 , забирали їжу і вона йшла назад додому. До квартири її не запрошували. Приблизно 5-6 років тому, на даний час пору року та місяць вона не пам`ятає, вона прийшла до квартири свого внука, подзвонила, двері відкрив ОСОБА_51 , вона зайшла. ОСОБА_51 їй сказав, що у кімнаті квартири знаходиться труп. Вона пройшла до кімнати самостійно, у цей час ОСОБА_51 знаходився за нею. У кімнаті вона побачила, що на підлозі збоку, біля меблевої стінки знаходився труп чоловіка. Вона спочатку подумала, що це її внук ОСОБА_20 , вона підійшла ближче і побачила, що то був не він. Вона впізнала, що то був не ОСОБА_20 , так як на трупі були не черевики та не шкарпетки, які носить він. Вона знала який одяг носить ОСОБА_20 . Обличчя мертвого чоловіка було понівечене, все в крові. Стіни в кімнаті були в крові, крові було багато. Вона побачила, що чоловік не подавав ніяких ознак життя, перелякалася дуже сильно. ОСОБА_51 їй сказав, що тіло мертвого чоловіка це не труп Донських ОСОБА_52 . ОСОБА_51 сказав, що не знає де ОСОБА_20 . ОСОБА_51 став на дверях вхідних до квартири і не випускав її, вона почала говорити ОСОБА_53 , щоб він відкрив двері, ОСОБА_51 їй нічого не сказав, відкрив двері і вона втекла. Вона побігла додому і розповіла по телефону своїй дочці ОСОБА_42 , що у квартирі у якій проживає ОСОБА_20 знаходиться труп незнайомого їй чоловіка. Вона чекала дочку вдома. Потім вона разом з донькою пішли до квартири у якій проживав ОСОБА_20 . ОСОБА_42 почала дзвонити у двері і ОСОБА_51 їм відкрив двері. Вона на даний час не пам`ятає, що сказав ОСОБА_51 , коли відкрив їм двері. ОСОБА_42 зайшла до квартири і про щось розмовляла з ОСОБА_50 , про що вони розмовляли вона не чула. Стіни у коридорі також були у крові. Вона не бачила чи заходила ОСОБА_42 до кімнати. Вона стояла у коридорі біля вхідних дверей до квартири. ОСОБА_42 та ОСОБА_51 розмовляли у коридорі. Після розмови з ОСОБА_50 вона разом з ОСОБА_42 пішли додому. По дорозі вони з ОСОБА_42 говорили про те, що вона також не знає мертвого чоловіка, який знаходився у квартирі. Після побаченого у квартирі, вона ніколи нічого не питала у ОСОБА_20 , про те, що трапилося у його квартирі і хто труп мертвого чоловіка. Для неї те, що вона побачила було дуже трагічно. Вона не повідомила працівників міліції, так як злякалася. Вона здогадувалася, що до вчиненого злочину міг бути причетний її внук ОСОБА_20 і тому вона не повідомляла міліцію, так як не хотіла, щоб її внука ОСОБА_20 притягували до кримінальної відповідальності. Де ОСОБА_51 та ОСОБА_20 діли труп незнайомого їй чоловіка вона не знає і ніколи не запитувала у внука ОСОБА_20 . Після її переїзду на проживання в с. Вересня, перед її днем народження у вересні 2002 року, до неї додому приїхав її зять ОСОБА_29 , внук ОСОБА_20 та його жінка ОСОБА_54 . На даний час вона не пам`ятає на якому автомобілі вони приїхали. Вони з собою привезли холодильник, який поставили у дворі господарства. Вона не запитувала що це за холодильник. Холодильник був у відкритому стані, з холодильника дуже сильно воняло дохлим. Холодильник стояв на вулиці на протязі двох днів. ОСОБА_29 , ОСОБА_20 та ОСОБА_55 у неї були на протязі двох днів. Вони у неї випивали горілку і на протязі двох днів вони побили меблі у її будинку. Коли вони приїхали то ОСОБА_20 , ОСОБА_55 та ОСОБА_29 почали погрожувати їй вбивством, так як ОСОБА_20 хотів забрати у неї її будинок. Спочатку вони погрожували вбити її в будинку, з будинку вона втекла і сховалася у кочегарці, а потім втекла з кочегарки до сусіда, який на даний час помер. ОСОБА_29 , ОСОБА_55 та ОСОБА_20 їздили і шукали її по с. Вересня, однак не знайшли. На протязі цих двох днів, вона ночувала у сусіда. Потім через два дні вона повернулася додому, після того, як побачила, що ОСОБА_29 , ОСОБА_55 та ОСОБА_20 поїхали. Чи закопували вони, щось на її присадибній ділянці вона не бачила. Через деякий час ОСОБА_20 комусь віддав холодильник, а їй розповів, що віддав чи в дитячий садок чи в школу. В кінці зими у 2007 році її внук ОСОБА_20 приїхав до неї і почав перекопувати разом з незнайомим їй чоловіком з с. Красятичі Поліського району Київської області, скопувати присадибну ділянку біля будинку. ОСОБА_20 їй спочатку пояснив, що шукає золото, а потім сказав, що буде будувати баню. Вона у відповідь сказала, що золота тут не має ніякого, а баню близько біля будинку будувати не можна. 11.04.2008 року коли до неї приїхали працівники міліції і з її дозволу провели огляд її господарства то вона дізналася, що на присадибній ділянці її господарства, яке знаходиться за цегляним хлівом червоного кольору було відкопано труп незнайомого їй чоловіка. З приводу поховання невідомого чоловіка у її господарстві їй нічого не відомо ( т. 1 а.с. 100-102).

Будучи додатково допитаною в якості свідка ОСОБА_41 підтвердила свої показання та додатково пояснила, що на трупі, який вона бачила у квартирі були одягнуті чорні штани, а також на тіло було накинуто пальто чорного кольору. Вона більше не пам`ятає в чому був одягнутий труп чоловіка. Чи був взутий вона не бачила. Коли у її господарстві, а саме на присадибній ділянці відкопували труп, то вона не підходила близько до того місця, так як вона дуже боялася на це все дивитися. Навіть до даного часу вона не виходить на присадибну ділянку і не дивиться на яму, так як їй страшно. Яма до даного часу не закопана. Про те, що викопаний труп це ОСОБА_22 вона не знала. З товаришів свого внука ОСОБА_20 вона знала лише ОСОБА_36 , з яким він проживав у м. Києві. Чи був у ОСОБА_20 товариш ОСОБА_56 їй не відомо. Їй не відомо з ким ОСОБА_20 приїжджав до неї у с. Вересня, до її будинку, коли вона на протязі 3 років проживала у м. Києві. Про це може розповісти її сусідка ОСОБА_57 , яка проживає по АДРЕСА_7 , так як ОСОБА_57 розповідала, що до неї додому приходив ОСОБА_20 з друзями, навіть інколи ОСОБА_57 готувала їм їсти (т. 2 а.с. 31-32).

Як видно з протоколу та відеозапису слідчої дії, зазначені показання свідок повністю підтвердила під час відтворенням обстановки та обставин події, в ході якого остання розказала та детально показала на місці обставини, виявлення нею трупа в 2001 році в квартирі АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 104-106).

В подальшому, через певний проміжок часу, свідок на досудовому розслідуванні змінила показання відмічаючи, що показання про виявлення трупа давала під тиском слідчого і при відтворенні показувала те, що казав слідчий. Зазначене суд відкидає та до уваги не бере, розцінюючи зміну першочергових показань свідка, які суд вважає правдивими та такими що узгоджуються з іншими доказами, як спробу створити алібі для підсудних, один з яких є її внуком, та дати можливість їм уникнути відповідальності ( т. 2 а.с. 227-230).

Визнавальні показання ОСОБА_21 на досудовому слідстві, які суд визнавши правдивими ставить в основу вироку, також повністю співвідносяться з показаннями свідка ОСОБА_29 , які він давав на досудовому слідстві, та які, в зв`язку з неможливістю забезпечити явку зазначеного свідка, за погодженням сторін були оголошені в судовому засіданні.

Так, як видно з протоколів, свідок ОСОБА_29 пояснював, що у 1960 році він разом зі своїми батьками переїхав на постійне місце проживання у м. Полтаву. Там його батько працював викладачем у Полтавському кооперативному інституті і від інституту отримав квартиру, у якій він проживає на даний час сам. Двічі він був одружений. Перший раз у 1973 році, а другий раз у 1994 році. Другий раз розлучився через рік. Від першого шлюбу у нього є двоє дітей, син ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка, прізвище якої він на даний час не знає, на ім`я ОСОБА_49 . Дочка виїхала на постійне місце проживання в Німеччину. До 1992 року він з сином спілкувався, підтримував нормальні стосунки. З першою дружиною ОСОБА_58 (на даний час її прізвище ОСОБА_59 ) він розлучився у 1986 році, але з їхнім спільним сином спілкувався. У 1991 році у м. Полтаву приїхав його син ОСОБА_20 та почав навчатися у Полтавському м`ясо-молочному технікумі. Але у 1992 році він залишив навчання і переїхав у м. Київ до своєї матері. Ні він, ні його син ОСОБА_20 ніколи не хворіли на психічні захворювання. У їхній родині також ніколи ні у кого не було таких хвороб. У 1996 році він дізнався, що його сина ОСОБА_20 було засуджено до позбавлення волі. Влітку 1999 року ОСОБА_20 звільнився з місць позбавлення волі та його матір ОСОБА_42 зняла для нього однокімнатну квартиру на Оболоні у м. Києві. В кінці 2000 року на АДРЕСА_8 ОСОБА_42 купила для ОСОБА_20 однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 . А в самої ОСОБА_42 була 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_9 у тому ж будинку. За весь цей час у нього з сином ОСОБА_20 були дуже напружені стосунки, так-як ОСОБА_42 не бажала, щоб він спілкувався з дітьми. Тому за цей час він лише декілька разів розмовляв з ОСОБА_20 по телефону. Приблизно 10-12 вересня 2002 року його мати ( яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) повідомила, що телефонувала ОСОБА_42 і мала до нього якусь серйозну розмову. Тоді він відразу зателефонував до ОСОБА_42 і вона запросила його в м. Київ до себе, щоб він їй допоміг. Якої саме допомоги потребувала ОСОБА_42 , вона йому не повідомила. Але він подумав, що можливо ОСОБА_42 бажає налагодити з ним стосунки і тому погодився приїхати. Приблизно через 2 дні він приїхав в квартиру ОСОБА_42 , після чого вона зателефонувала ОСОБА_20 і він також прибув у квартиру ОСОБА_60 . Вони в трьох розмовляли про життя. Потім ОСОБА_42 та ОСОБА_20 попросили його допомогти ОСОБА_20 зробити ремонт у його квартирі. Йому стала дивним ця пропозиція, так-як він ніколи ремонтами не займався і не має таких навиків. ОСОБА_20 запросив його у свою квартиру. Він з ОСОБА_20 зайшли у квартиру АДРЕСА_5 , ОСОБА_42 з ними не пішла. У квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_20 попрохав його лише розібрати стінку між коридором та кухнею і винести сміття. Після цього ОСОБА_20 мав намір запросити професійних будівельників. Стінку ОСОБА_20 мав намір прибрати, так-як бажав перепланувати квартиру. Стінка була шириною близько 1,5 метра. З одного боку та другого стінка була заклеєна шпалерами. ОСОБА_20 запропонував відразу розпочати демонтаж стінки. Було близько 14-16 годин. Він погодився. Вони з боку коридору зняли шпалери і він побачив свіжу цегляну кладку. ОСОБА_20 молотом розбив кладку. В середині стінки була пустота, з якої пішов сильний сморід. В цей час у квартиру зайшла ОСОБА_60 . ОСОБА_20 розбив кладку далі і він побачив у цементі труп людини. Труп був замотаний в червону матерію та обв`язаний целофаном. Але нога одна виглядала. ОСОБА_20 повідомив йому, що його викликали для того, щоб він допоміг позбутися трупа. Якщо він відмовиться, то також буде трупом. А ОСОБА_42 сказала, що вони з ОСОБА_20 можуть викликати міліцію і сказати, що ту людину вбив він. Тоді він дуже злякався. Злякався він не слів ОСОБА_42 , а слів ОСОБА_20 , так-як ОСОБА_20 був наркоманом (він про це знав). ОСОБА_20 дуже сильний, має зріст 1,94 метра і може, як він побачив, вбити людину. З метою залишитись живим, під дією прямої реальної погрози його вбивства, він погодився виконувати вказівки ОСОБА_20 та ОСОБА_60 . Після цього ОСОБА_42 дала ОСОБА_20 200 доларів США для виконання плану про переміщення трупу. План запропонував ОСОБА_20 . Він запропонував покласти труп у холодильник, який знаходився на кухні і у холодильнику винести труп, а потім відвезти холодильник з трупом у с. Вересня Поліського району, де проживає матір ОСОБА_42 ОСОБА_61 , 1927 р.н. Він погодився і ОСОБА_42 також погодилась, хоча перед цим вона принесла 3 чемодани і запропонувала розрубати труп на частини, покласти у чемодани та відвезти до Київського водосховища і там викинути. Цей її план вони відхилили, так як від трупа стояв дуже сильний сморід. В цей час у квартиру зайшла дружина ОСОБА_20 Донських ОСОБА_62 та побачила труп. Вона злякалася та почало колотитися її тіло. Тоді ОСОБА_20 її заспокоїв і наказав викликати вантажне таксі. ОСОБА_55 в газеті знайшла номер телефону таксі і викликала автомобіль. Він та ОСОБА_20 разом поклали труп у холодильник, марку якого не пам`ятає, але він був 2-х камерний. Знизу велика камера без полиць, а зверху мала морозильна камера. Коли вони поклали труп у холодильник, знизу з-під нього потекла коричнева смердюча рідина. Тому ОСОБА_20 вирішив купити плівку та обмотати холодильник. ОСОБА_20 пішов у магазин, вірніше власним автомобілем «Альфа-ромео» червоного кольору поїхав десь на ОСОБА_63 . Він вийшов на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям. У нього була можливість втекти або викликати працівників міліції, але він дуже боявся ОСОБА_20 , так-як ОСОБА_20 знав де він живе і завжди міг його знайти. Через деякий час ОСОБА_20 повернувся. Вони з ним загорнули холодильник у прозору плівку. ОСОБА_55 викликала вантажну «Газель», яка під`їхала до під`їзду через 30 хв. Холодильник виносили він, ОСОБА_20 та водій автомобіля. Квартира ОСОБА_20 знаходилась на 3-му поверсі. У «Газель» до водія сіла ОСОБА_55 , а вони з ОСОБА_20 сіли у його автомобіль і їхали попереду, показували дорогу. Приїхали вони у с. Вересня, коли надворі було темно. ОСОБА_41 в цей час спала. Вони вивантажили холодильник з трупом і занесли його у сарай, який був відчинений. «Газель» поїхала. Після цього вони збудили ОСОБА_64 і залишились у неї ночувати. Наступного ранку ОСОБА_20 привів 2-х чоловіків, віком 35-40 років і найняв їх, щоб вони викопали на городі ОСОБА_33 яму під туалет. ОСОБА_41 це почула і сказала, що їй туалет не потрібний, так-як один вже є. Але ОСОБА_20 сказав, що зробить кращий. Ці чоловіки викопали яму приблизно 1 м. глибиною та пішли. Після цього ОСОБА_20 йому сказав, що коли стемніє, вони труп виносять з холодильника, кидають у яму та закопують. А вранці він відвозить його у м. Київ. Коли стемніло вони з ОСОБА_20 винесли холодильник з сараю та принесли до ями. Там вийняли труп і вкинули у яму. Після цього відразу закопали. ОСОБА_20 десь взяв солярки та облив холодильник, щоб він не смердів. Потім холодильник занесли в сарай. Потім вони зайшли в будинок ОСОБА_33 та святкували її день народження. Прийшла сусідка, можливо ще хтось, але він вже не пам`ятає. Коли ОСОБА_20 добряче випив горілки, він йому наодинці розповів, що покійника він разом зі своїм товаришем на ім`я ОСОБА_51 вбили у ОСОБА_20 на квартирі. Покійника звали ОСОБА_56 . Він начебто працював юристом чи адвокатом, а його батько працював прокурором у Москві. Цей ОСОБА_56 зробив якусь неприємність ОСОБА_20 і той разом з ОСОБА_50 почали ОСОБА_45 бити. Подробиць ОСОБА_20 не розповідав, але розповів, що у нього був незареєстрований газовий пістолет. Він бив пістолетом ОСОБА_45 по голові так, що зламав рукоятку пістолета. Ще мав намір відрізати ОСОБА_65 голову, але не вистачило духу. Наступного дня ОСОБА_20 , він, ОСОБА_55 поїхали в м. Київ. Біля першої ж станції метро він попрохав зупинити автомобіль. ОСОБА_20 зупинив автомобіль і сказав, щоб він тримав язик за зубами. Якщо він комусь розповість про те, що трапилось то він його знайде і покарає. На цьому він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_20 з ОСОБА_55 поїхали. Він повернувся у Полтаву. До грудня 2006 року він з ОСОБА_20 не спілкувався і не знав, де він. У грудні 2006 р. ОСОБА_20 приїхав у Полтаву до його батьків, своїх діда та баби. З собою привіз пляшку коньяку «Одеса» і запропонував випити. Сам він відмовився пити, мотивуючи тим, що наркоман і лише колеться. Він випив стакан і йому стало дуже погано. ОСОБА_20 викликав швидку медичну допомогу і його забрали у лікарню. У лікарні він знаходився близько одного тижня. Він почав думати, що ОСОБА_66 намагався його отруїти. Тому зателефонував до ОСОБА_55 , з якою на той час ОСОБА_67 вже не проживав і попросив передати ОСОБА_20 , що він змушений буде повідомити правоохоронні органи про вбивство ОСОБА_45 щоб залишитися жити самому. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його матір, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько. У спадок йому залишилася трикімнатна квартира. ОСОБА_20 прибув на поховання його батька. Протягом 6 місяців ОСОБА_20 постійно йому телефонував і погрожував розправою, якщо він йому не перепише квартиру. З цього приводу він неодноразово звертався з заявами у міліцію та прокуратуру м. Полтави. Проте погрози не припинялись. Зважаючи на це він змушений був звернутись з заявою про вбивство ОСОБА_45 у Полтавський УБОЗ.

Будучи допитаним додатково в якості свідка ОСОБА_29 показав, що приїхавши у м. Київ вони зайшли в гості до ОСОБА_68 , на той час він знав, що вона зустрічається з якимись чоловіком. Під час розмови ОСОБА_69 йому почала розповідати, про те, що хоче продати квартиру ОСОБА_70 та власну квартиру і побудувати власний будинок. Де збиралася будувати будинок ОСОБА_69 не говорила. Потім поступово ОСОБА_69 йому почала розповідати, що ОСОБА_66 разом зі своїм товаришем ОСОБА_50 в кінці грудня 2001 року по п`янці вбили ОСОБА_45 , який працював чи адвокатом чи юристом. ОСОБА_66 підтверджував слова ОСОБА_71 , при цьому ОСОБА_66 сказав, що ОСОБА_29 бачив ОСОБА_45 , так як ОСОБА_66 до нього на початку грудня 2001 року приїздив з ОСОБА_72 до психіатричної лікарні, у якій він лікувався. Далі під час розмови ОСОБА_66 розповів, що ОСОБА_45 він вбивав разом з ОСОБА_50 і що бив так сильно по голові ОСОБА_45 , що навіть зламав рукоятку газового пістолета. При цьому ОСОБА_66 сказав, що він разом з ОСОБА_50 перебували у стані чи алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Причину вбивства ОСОБА_66 не говорив. ОСОБА_66 пояснив, чому не вивіз з квартири труп ОСОБА_45 , так як на той час у кінці грудня 2001 року за квартирою у якій проживав ОСОБА_66 був нагляд зі сторони працівників міліції, так як у квартирі ОСОБА_70 збиралися особи, які вживають наркотичні засоби. Тому в подальшому ОСОБА_66 розповів, що поїхав до магазину, до якого не говорив, купив п`ять мішків цементу марки 500, потім разом з ОСОБА_50 перетягнули ОСОБА_45 у кладову зі сторони коридору квартири, зробили з дерев`яних дощок опалубку, у ванній зі слів ОСОБА_70 розводили цемент і заливали тіло цементом, поки тіло повністю не було вкрито цементом. Далі ОСОБА_66 розповів, що вони з ОСОБА_50 зробили цегляну кладку, поштукатурили. ОСОБА_66 йому розповів, що тіло вбитого ОСОБА_45 в квартирі бачила ОСОБА_61 , яка зненацька зайшла в квартиру, відкривши квартиру своїм ключем. ОСОБА_29 спочатку подумав, що ОСОБА_69 його розігрує разом з ОСОБА_73 , а потім коли ОСОБА_66 привів його у квартиру, зірвав шпалери на лівій стіні в коридорі і почав бити стіну, після чого обрушилася кладка, звідки повипадали цеглини і він побачив цементний моноліт висотою до 80 сантиметрів і з того місця почало воняти неприємним запахом. ОСОБА_66 сказав, що в цьому моноліті знаходиться труп вбитого ОСОБА_45 . Йому стало недобре, він хотів тікати з цієї квартири і ОСОБА_66 сказав йому, що тепер він все знає, і що він повинен допомогти ОСОБА_46 дістати труп з стіни. ОСОБА_66 сказав, що на один труп більше на один труп менше. ОСОБА_46 все рівно. ОСОБА_29 злякався ОСОБА_70 і тому, через силу погодився і почав допомагати ОСОБА_46 . В цій стіні було багато сміття, він разом з ОСОБА_73 почали вигрібати сміття, і серед цього сміття знайшлася барсетка чорного кольору. ОСОБА_66 сказав, щоб він забрав собі барсетку. Він відкрив барсетку і побачив, що в барсетці лежить закордонний паспорт і декілька візиток. В закордонному паспорті він встиг тільки розгледіти, що там була фотографія не ОСОБА_45 , а запам`ятав лише ім`я ОСОБА_74 . У візитці він побачив слова «адвокатська контора». ОСОБА_66 вихватив паспорт і візитки і сказав, що це речі не ОСОБА_45 . Він запитав у ОСОБА_70 : «що він спеціалізується на адвокатах?». ОСОБА_66 йому нічого не відповів, а лише вихватив з рук документи у його присутності спалив документи на газовій плиті. У квартирі з ними була ОСОБА_62 . Стіну вони з ОСОБА_73 розбивали на протязі чотирьох днів. Ночувати ходили до ОСОБА_68 . ОСОБА_69 говорила, що у квартирі два трупа. На його думку перший труп був вивезений раніше, а речі трупа були замуровані в стіні. А також в смітті він знайшов свинцеву пряжку від пояса, яку приніс до квартири ОСОБА_71 . ОСОБА_69 в нього відібрала пряжку і куди діла йому не відомо. Барсетку він собі не взяв, так як вона дуже тхнула. В процесі розмови ОСОБА_69 сказала, що її співмешканець також знає, що в стіні замурований труп. Він почав запитувати у ОСОБА_71 чому її співмешканець не допомагає їй, на що ОСОБА_69 відповіла, що він колишній працівник міліції і що не хоче в це влазити. Так як цемент не можна було нічим розбити, ОСОБА_75 дала ОСОБА_46 200 доларів США, для покупки знарядь для розбиття стінки. Ним з ОСОБА_73 у м. Києві на ОСОБА_76 у господарчому магазині було куплено дві паяльні лампи та рулон целофанової прозорої плівки. Плівку вони купували для того, щоб коли достануть труп, вони його розрубають, складуть в чемодани, загорнуть в целофан і вивезуть. Це їм так зробити сказала ОСОБА_69 . За допомогою паяльних ламп, він з ОСОБА_73 накаляв цемент, потім поливали водою і цемент тріскався. Ще не діставши труп по квартирі пішов неприємний трупний запах. І тому, щоб сусіди з двох квартир блоку не почули запах, ОСОБА_66 поїхав і купив масляної краски синього кольору і наказав йому покрасити панелі. Він покрасив панелі і вони продовжували роботу. Одна з сусідів вийшла до нього і запитала, чому він не білить панелі, а зразу ж красить стіни. На що він відповів, що його найняли для косметичного ремонту і що хазяйка буде продавати квартиру. Запах фарби перебив запах трупного запаху. ОСОБА_66 не завжди допомагав йому. Після того як розрушився цемент і побачив труп, який був загорнутий у поліетиленову плівку, з трупу текла рідина коричневого кольору. Він покликав ОСОБА_70 і вони разом з ОСОБА_73 витягнули труп з кладки і поклали на кухні. Потім він сказав ОСОБА_46 , що рубати труп не буде. ОСОБА_66 сказав, що також не зможе розрубати труп. Труп вони витягнули і поклали на кухні. Потім ОСОБА_66 запропонував покласти труп ОСОБА_45 у холодильник, він погодився, холодильник був двохкамерний «Мінськ». Він з ОСОБА_73 поклали на підлогу холодильник відкрили велику камеру і поклали труп у холодильник. Труп не влазив у холодильник, тому ОСОБА_66 став зверху на труп і почав його втрамбовувати. Після цього кришка закрилася і він з ОСОБА_73 поставив холодильник з трупом у нормальне положення. Він сів з ОСОБА_73 покурити на кухні і під час цього він побачив, що знизу з холодильника почала бігти вонюча коричнева рідина. Після цього ОСОБА_66 сказав, що необхідно загорнути холодильник у поліетилену плівку. Так як плівка вже була куплена і до квартири підійшла ОСОБА_62 , то вони в трьох загорнули холодильник у поліетиленовий пакет та обмотали скотчем. ОСОБА_66 сказав, що труп у холодильнику вони повезуть у с. Вересня Поліського району Київської області до його бабусі ОСОБА_77 . ОСОБА_62 визвала вантажне таксі «Газель» білого кольору. Таксі приїхало ввечері. Він з ОСОБА_73 знесли холодильник з третього поверху на перший поверх і водій з першого поверху допоміг донести до машини, допоміг погрузити. ОСОБА_62 сіла з водієм у кабіну, а він з ОСОБА_73 сіли у його автомобіль «Альфа Ромео» і поїхали попереду показувати дорогу на с. Вересня. У с. Вересня вони приїхали вже було темно. Скрипка ОСОБА_78 спала. Водій таксі під`їхав задом до воріт, вони з ОСОБА_73 вивантажили холодильник, занесли холодильник з трупом до сараю, закрили сарай. Потім пішли до будинку постукали і двері їм відкрила ОСОБА_79 . Це було 10 вересня 2002 року. Наступного дня 11.09.2002 року ОСОБА_66 поїхав до свого знайомого завідуючого районним відділом, який проживає у Поліському району і привіз двох незнайомих йому чоловіків, які викопали яму глибиною близько 1 метра на присадибній ділянці за сараєм. Чоловіки сказали, що більше копати не будуть, так як далі в середині була глина. З чоловіками розраховувався ОСОБА_66 , ОСОБА_66 дав чи п`ятдесят чи шістдесят гривень. Потім чоловіки пішли з господарства. Коли стемніло він разом з ОСОБА_73 винесли холодильник з сараю, витрухнули у яму труп, трошки закидали, поклали шиферину у яму, залили соляркою. І закидали землею і пішли у будинок. ОСОБА_62 була в будинку і їм нічого не допомагала. На наступний день був день народження ОСОБА_80 , цього ж дня на цьому місці де був закопаний труп він спалював сміття і дивився, щоб не зайнявся сарай. В той вечір ОСОБА_66 напився і побив меблі в будинку у ОСОБА_77 і ліг спати. Вони з ОСОБА_81 трохи поскладали меблі, потім розбудили ОСОБА_70 і поїхали у м. Київ. ОСОБА_77 не було вдома, так як вона втекла (т. 1 а.с. 95-99, т. 2 а.с. 60-65, 236-240).

Свої показання свідок підтвердив під час відтворенням обстановки та обставин події в ході якого останній розказав та показав на місці обставини, виявлення ним трупу ОСОБА_22 в 2002 році в квартирі АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 108-121) та під час відтворенням обстановки та обставин події, в ході якого розказав та показав на місці обставини, закопування ним разом з ОСОБА_20 трупу ОСОБА_22 в вересні 2002 року на території домогосподарства по АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 141-151).

Як видно з протоколу, під час очної ставки з ОСОБА_20 , свідок ОСОБА_29 також повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві щодо обставин знайдення та захоронення трупа (т. 3 а.с. 158-165).

Вищезазначені показання суд вважає правдивими, та бере їх до уваги. Твердження захисту, з приводу того, що свідок ОСОБА_29 є психічно хворою особою і до його показань слід віднестися критично, і до уваги не брати, - колегія суддів відкидає. В розпорядженні суду немає даних, що свідок був недієздатний або обмежено дієздатним, що ставило би під сумнів правдивість його показань, тим більше, що лише за наявності його свідчень, вдалося знайти труп, встановити осіб які вчинили злочин та, за наявності інших узгоджених між собою доказів, яким суд вище надав оцінку, відтворити обставини події.

Крім того,згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи №633 від 09.07.2008 року, який не спростований, ОСОБА_29 може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2 а.с. 160).

Колегія суддів також відмічає ту обставину, що вищезазначені свідки були допитані в день виявлення трупа. І уже в цей день, свідок ОСОБА_29 в своїх показаннях відмітив, що закопували труп особи по імені ОСОБА_56 , який був юристом. В подальшому, при допиті в якості підозрюваного, ОСОБА_21 підтвердив вищезазначені обставини.

На підтвердження винності підсудних та на користь того, що підсудний ОСОБА_21 , свідки ОСОБА_82 , ОСОБА_29 під час досудового розслідування давали правдиві показання свідчать також ряд інших доказів, безпосередньо досліджених судом.

Так, свідок ОСОБА_83 , явку якої було визнано неможливою та показання якої були оголошені судом за погодженням з сторонами, на досудовому розслідуванні показала, що квартиру АДРЕСА_4 , в якій вона на даний час проживає придбала в травні 2003 року у ОСОБА_60 . В квартиру вони заселилися в вересні 2003 року. ремонт в квартирі вони не робили відтоді як заселилися. Перші два роки як вони проживали в даній квартирі, був присутній специфічний запах, який було відчутно якщо квартиру не провітрювати. Вони вважали, що цей запах присутній через те, що в квартирі після ремонту ніхто не проживав, а також використовували неякісні матеріали (т. 1 а.с. 165).

Свідок ОСОБА_84 , явка якого на розгляд справи була визнана неможливою і показання якого за погодженням з сторонами були оголошені судом, на досудовому слідстві пояснював, що він проживає в АДРЕСА_10 самостійно, приблизно з 1986 року. Десь приблизно у період з 2000 року по 2003 рік він працював у Залишанській середній школі завхозом та кочегаром. Якось одного дня до нього підійшов ОСОБА_85 , який на той час працював завідуючим районного відділу освіти Поліського району і попросив, щоб він допоміг по господарству жительці с. Вересня. Він не запитував прізвище жінки, якій він повинен допомагати. ОСОБА_85 сказав йому, щоб він взяв з собою ще ОСОБА_86 , свого товариша, прізвища якого він не пам`ятає. ОСОБА_87 помер приблизно п`ять років тому. Одного дня з ранку він разом з ОСОБА_88 прийшов до ОСОБА_89 , вони сіли до нього в автомобіль «Москвич» голубого кольору і ОСОБА_85 повіз їх до господарства жінки, якій на той час було за п`ятдесят років. Приїхавши у с. Вересня, ОСОБА_85 їх висадив на перехресті с. Вересня та с. Вовчків і показав куди їм потрібно йти. Це другий будинок по вулиці, зліва з сторони с. Вовчків Поліського району Київської області, назву вулиці він не пам`ятає, номер господарства також. Це було літо, так як на той час місцеві жителі на сінокосах косили сіно. Прийшовши у господарство жінка сказала, щоб вони вичистили її садок, після чого вони почали працювати. Вичистивши садок він з ОСОБА_88 пішли додому. Коли вони уходили, то жінка сказала, щоб вони приходили наступного дня. До жінки вони з ОСОБА_88 ходили на протязі неділі і виконували різну роботу по господарству. Потім одного з днів, біля 11 години, до жінки приїхав чоловік у якого було сиве волосся, середнього зросту, середньої статури, віком приблизно до 50 років, другий молодий чоловік віком до 27 років, високуватий, волосся темне, середньої статури та дівчина віком також до 27 років, середнього зросту, середньої статури, волосся чорне. Імен приїжджих він не знає, так як не цікавився. Він навіть не знає, як звати господарку у якої працював. На якому транспортному засобі приїхали два чоловіка та жінка він не бачив, а також він не бачив, що вони з собою привезли. З ранку їм жінка сказала, щоб вони з ОСОБА_88 порубали дрова та склали їх під навіс, який знаходиться за будинком, навіс дерев`яний, вкритий шифером. До них підійшов сивий чоловік і сказав, що яму на туалет необхідно копати на присадибній ділянці. Після чого провів їх на присадибну ділянку і вказав місце де можна копати, це місце було з тильної сторони сараю, на якій відстані, він на даний час не пам`ятає. При цьому сказав викопати широку та довгу яму, глибиною до двох метрів, при цьому по землі провів лопатою, розмірами приблизно 1 на 2 метра. Коли вони копали яму глибиною 1 метр, то сивий чоловік та чорнявий чоловік сиділи біля них на відстані 2 метри, дівчина періодично приходила та відходила. Про що спілкувалися чоловіки він не чув. Викопавши яму, сивий чоловік заплатив їм з ОСОБА_88 по 60 гривень кожному, вони повечеряли і пішли додому у с. Залишани. Коли він з ОСОБА_88 рубав дрова і переносили, то під навісом дров, він побачив двохкамерний холодильник білого кольору, назву він не пам`ятає. Він не чув, щоб з холодильнику доносилися неприємні запахи. Він не звертав уваги на те, чи стояв холодильник раніше. Коли вони уходили то жінка сказала, щоб вони прийшли до неї ще і щоб щось допомогти, але що саме не говорила. Через декілька днів він разом з ОСОБА_88 прийшов знову до жінки, це було приблизно біля 9 години 30 хвилин. Вдома була жінка сама, ні чоловіків, ні дівчини не було. Жінка сказала, що необхідно викопати яму для туалету, а саме показала місце, з права на куті за сараєм. Він з ОСОБА_88 викопали яму, де сказала жінка, зробили дерев`яний туалет, повечеряли і пішли додому. Коли вони копали інший туалет то він побачив, що на присадибній ділянці, де вони копали яму для туалету розміром 1 метр на 2 метра, ями вже там не було, яма була закопана. На томі місці знаходилося різне сміття, а саме стружка від дерева. Чи був на тому місці попіл він не звернув уваги. Він з ОСОБА_88 не цікавився у жінки чому закопана яма. Після того, як вони зробили туалет з ОСОБА_88 , вони до жінки у господарство більше не приходили (т. 1 а.с. 181-183).

В подальшому свідок свої показання підтвердив в ході відтворенням обстановки та обставин події та показав на місці обставини, викопування ним ями на території домогосподарства по АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 185-186).

Під час пред`явлення осіб для впізнання, свідок ОСОБА_84 , як видно з протоколу, впізнав ОСОБА_20 як особу яка приїздила у 2002 році у с. Вересня Поліського району Київської області, разом з жінкою та чоловіком і що саме ОСОБА_20 вказав місце на присадибній ділянці де необхідно копати туалет і розрахувався за роботу (т. 1 а.с. 187-190).

Свідок ОСОБА_57 , явка якої на розгляд справи була визнана неможливою і показання якої, за погодженням з сторонами, були оголошені судом, на досудовому розслідуванні пояснювала, що вона проживає у АДРЕСА_7 . По сусідстві з нею проживає ОСОБА_41 , яка проживає по АДРЕСА_6 . приблизно у 1995 році ОСОБА_41 переїхала жити з м. Києва, так як придбала будинок по АДРЕСА_6 . Приблизно з 1998 чи 1999 року по 2002 рік ОСОБА_41 проживала у м. Києві у своєї доньки ОСОБА_60 . Потім на початку 2002 року переїхала жити в село. У ОСОБА_33 є внук ОСОБА_20 , який проживав у м. Києві. Перед самісіньким новим 2002 роком ОСОБА_20 разом з незнайомими їй хлопцями та дівчатами приїжджав до ОСОБА_33 та прикрасили усередині будинку гірляндами. Відсвяткувавши свята ОСОБА_20 з друзями поїхав з с. Вересня. Весною 2002 року до ОСОБА_33 приїхав її внук ОСОБА_20 з дівчиною ОСОБА_90 , хлопцем на ім`я ОСОБА_91 . Також до ОСОБА_33 приїжджав товариш ОСОБА_20 ОСОБА_51 . ОСОБА_51 одного разу приїхав з дівчиною по імені ОСОБА_49 , яка була вагітна. Наталія також залишалася у ОСОБА_33 ОСОБА_51 , ОСОБА_49 , ОСОБА_91 та ОСОБА_92 проживали всі разом у будинку ОСОБА_93 . ОСОБА_41 проживала на той час у м. Києві. Вже після того, як ОСОБА_51 , ОСОБА_49 , ОСОБА_91 та ОСОБА_92 поїхали з будинку ОСОБА_33 то донька ОСОБА_42 привезла ОСОБА_64 жити у с. Вересня. Під час розмови ОСОБА_41 розповіла, що дуже не хотіла, щоб до неї приїжджав внук ОСОБА_20 з своїми товаришами. На даний час вона не пам`ятає дату, місяць та рік, коли у с. Вересня до будинку ОСОБА_33 також приїжджав хлопець на ім`я ОСОБА_56 . Вона добре запам`ятала ОСОБА_45 , так як він допомагав їй складати пшеницю, це було приблизно в кінці серпня, якого року вона не пам`ятає, але приблизно у 2001 році. Після переїзду ОСОБА_33 до с. Вересня у 2002 році, перед днем народження ОСОБА_33 , а саме 12.09.2002 року до неї у с. Вересня приїхав її перший зять ОСОБА_29 , внук ОСОБА_20 та ОСОБА_55 дружина ОСОБА_20 . На якому транспортному засобі вони приїхали вона не бачила. Що вони з собою привозили вона не бачила. На протязі кількох днів вони були у ОСОБА_33 вона не пам`ятає, але не більше чотирьох днів. Після приїзду ОСОБА_55 , ОСОБА_29 та ОСОБА_20 , ОСОБА_41 завела її до свого будинку і показала який безлад у неї в будинку. Вона побачила, що стіл у кімнаті був розбитий, меблевий сервант розбитий, консервація побита, на веранді стіл перевернутий. Зі слів ОСОБА_33 вона втекла з дому, коли були ОСОБА_55 , ОСОБА_20 та ОСОБА_29 , та на протязі всіх днів ночувала у ОСОБА_94 , який помер. Коли до ОСОБА_33 приїжджала ОСОБА_55 , то вона вже була вагітна, на якому місяці вагітності вона не пам`ятає, але по ній вже було видно, що вона вагітна ( т. 2 а.с. 57-59).

Будучи допитаною додатково в якості свідка, ОСОБА_57 пояснила, що 11.04.2008 року вона була запрошена працівниками міліції у якості понятого при огляді господарства АДРЕСА_6 , яке належить ОСОБА_95 . Також під час огляду були присутні працівники міліції, ще один понятий молодий хлопець, який проживав у неї по сусідству. Де на даний час цей хлопець їй не відомо, на даний час у с. Вересня він не проживає. Також були ще присутні люди в цивільному одязі, зять ОСОБА_96 ОСОБА_29 . Огляд також проводився в присутності ОСОБА_96 , яка також знаходилася у господарстві. Коли вона прийшла до господарства ОСОБА_96 то у її господарстві вже знаходилися працівники міліції. У її присутності працівники міліції не запитували дозволу на огляд господарства. Під час огляду місця події, а саме на присадибній ділянці господарства ОСОБА_96 у землі було виявлено труп чоловіка, як вона вже зазначала в попередніх показах, то труп чоловіка їй схожий на хлопця якого було звати ОСОБА_56 , який приїжджав разом з ОСОБА_20 внуком ОСОБА_96 у с. Вересня. Труп був замотаний у поліетиленову клейонку, в різні ковдри (т. 3 а.с. 49-50).

Свідок ОСОБА_97 , явка якої на розгляд справи була визнана неможливою і показання якої, за погодженням з сторонами, були оголошені судом, на досудовому розслідуванні пояснювала, що в квартирі АДРЕСА_11 вона проживає з 1989 року. Приблизно в 1999 або в 2000 році одночасно в квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_12 переїхала жінка на ім`я ОСОБА_69 . В квартирі АДРЕСА_9 проживала ОСОБА_69 , а також старенька жінка на вигляд 75 років, як вона це зрозуміла це мати ОСОБА_71 . Як її звуть вона не пам`ятає. В квартирі АДРЕСА_5 проживав хлопець віком до 30 років, високого зросту, спортивної тіло будови, волосся трохи сивувате. Коли в квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 заїхала ОСОБА_69 з бабусями та сином, вони зробили ремонт. Приблизно в 2002 році, вона не пам`ятає пору року, в квартирі АДРЕСА_5 робили ремонт, при цьому було дуже шумно, було таке відчуття, що пробивають стіну, звук був сильніше ніж коли щось свердлять дрелью. Коли ремонт закінчився, невдовзі із 32 та 11 квартири мешканці з`їхали, вона ще здивувалася, що вони робили ремонт. Речі з квартири вивозили на машині, якою зазвичай перевозять меблі. Також частину речей вивезли на джипі, колір не пам`ятає, який належав чоловіку, що часто привозив і відвозив ОСОБА_98 , але в квартиру заходив рідко. Також приблизно в той час коли робили ремонт в квартирі АДРЕСА_5 , у під`їзді стояв дуже неприємний запах, вона ще залишала відкритими двері в під`їзд, щоб трохи провітрилось. Також в той час коли в квартирі АДРЕСА_5 був ремонт, також пофарбували стіни на третьому поверсі, вона ще питала чому тільки на третьому поверсі і хто фарбував стіни. Стіни фарбував якийсь невідомий їй чоловік і сказав, що їм теж коли-небудь пофарбують. Неприємний запах був досить тривалий час, скільки саме не пам`ятає, запах був схожий на такий, наче тхне старе варене м`ясо, а вона ще подумала, що запах може бути від того, що в квартирі АДРЕСА_5 чимось особливим покрили стіни (т. 2 а.с. 42-43).

Потерпіла ОСОБА_17 суду пояснила, що відносно безпосереднього вчинення злочину її нічого не відомо. Її син ОСОБА_56 усі речі вивіз, залишився лише його паспорт. В кінці 2001 року до нього приїздила його дівчина ОСОБА_99 , і залишилася у них. Аня казала, що ОСОБА_56 у товаришів на вул. Саксаганського. На Новий рік ОСОБА_56 не з`явився, хвилювалися. Аня говорила, що ОСОБА_56 з товаришом по імені ОСОБА_66 , мали їхати в село до бабусі ОСОБА_70 . Аня ходила кожен день на квартиру по вул. Саксаганського, але її ніхто не відкривав двері. З моменту зникнення сина не зверталася за його розшуком, вважаючи це недоцільним, а займалася пошуками сама. Пошуки поширювалися також на м. Москва. Версія захисту з приводу того, що її син живий, не витримує ніякої критики. У 2008 році знайшли труп, при якому були документи сина. Впізнала сина по одягу, росту, а також при ньому були документи та речі які належали йому. Експертиза ДНК підтвердила, що знайшли саме труп її сина. Підтримує цивільний позов на 500 тисяч гривень, це моральна шкода.

Свідоцтва про смерть сина не отримала. Паспорт сина нікому не давала, а автомобіль «Ровер», продано по дорученню, про що її стало відомо під час слідства. Цей автомобіль до зникнення сина перебував на ремонті.

З експертом ОСОБА_100 не спілкувалася.

Пошуками сина займалася особисто, та через знайомих.

Свідок ОСОБА_101 суду пояснила, що в 2001-2002 роках працювала продавцем в кіоску «Союздрук». Донських ОСОБА_102 не знає. На досудовому розслідуванні могла говорити, що бачила схожу особу, її надавали фото. Підписала якийсь протокол.

Свідок ОСОБА_85 суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_24 коли був директором школи. Той говорив що займається благодійництвом, має фонд. Десь у 2001-2002 роках ОСОБА_66 і його мама ОСОБА_103 привозили благодійну допомогу у виді речей. Пригадує, що ОСОБА_103 просила допомогти прибрати дерево в дворі де проживаї її мама. Він доручив цю роботу працівникам, одним з яких був ОСОБА_104 . ОСОБА_103 також запропонувала йому холодильник, сказала, що мамі купили новий. Холодильник забрав в с. Вересня. Марки його не пригадує, пошкоджень на ньому не бачив. Він добре працював, запаху з нього не чув. Пізніше йому стало відомо, що в господарстві матері ОСОБА_105 в с. Вересня, за будівлями знайшли труп. При допиті він розповів про холодильник і просив його забрати, що зробили. Чи опечатували холодильник і як його вилучали, не пригадує.

Знає, що ОСОБА_106 викликали в м. Київ. Пізніше, через певний час після приїзду, він помер.

Свідок ОСОБА_107 суду пояснила, що в 2008 році розслідувала зазначену справу. Виїздила СОГ і з участю ОСОБА_108 в с. Вересня, в домоволодінні ОСОБА_109 знайшли труп. ОСОБА_110 пояснив, що вбивство вчинив його син ОСОБА_24 з ОСОБА_111 . Проводила відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_28 , який самостійно усе розказував та показував. Обставин затримання підсудних не пригадує. Особу потерпілого встановлювали, при ньому було посвідчення водія на ОСОБА_17 та,здається, візитка. Пригадує, що труп було загорнуто в щось схоже на прапор чи покривало. Наскільки пам`ятає, усі підписували протокол огляду місця події. На свідка ОСОБА_112 при проведенні відворення обстановки та допиту тиску не чинили, усе розповідала добровільно. У неї не було сумнівів щодо правдивості показань ОСОБА_30 . Пізніше справу було передано за підслідністю.

Свідок ОСОБА_113 суду пояснив, що у нього в провадженні перебувала зазначена кримінальна справа. Обставин передачі речових доказів, уже не пам`ятає. З приводу долучення як речового доказу календарика, міг упустити. Огляд холодильника проводила слідча ОСОБА_26 , а він приєднав його як речовий доказ, проте особисто його не оглядав.Щодо медичної картки ОСОБА_114 , нічого пригадати не може, її огляд не проводили, оскільки не вбачав у цьому необхідності. ДНК експертизу проводили в м. Одеса, оскільки на той час тільки там можливо було її провести. Судово психіатричну експертизу відносно ОСОБА_108 призначала слідча ОСОБА_26 .

З приводу автомобіля «Ровер», матеріали були виділені і направлені в ОСОБА_115 . Про подальшу їх долю йому нічого не відомо.

Крім висвітлених вище показань, винність підсудних у вчиненні злочину підтверджується письмовими доказами, які в сукупності узгоджуються між собою і іншими доказами, і були досліджені судом.

Зокрема, як видно з протоколу огляду місяця події та фото таблиць до нього, від 11.04.2008 року, а саме домоволодіння ОСОБА_33 , що розташоване по АДРЕСА_6 , при розкопуванні ґрунту на глибині приблизно 1 метра було виявлено та вилучено у гнилісному стані труп чоловіка з множинними переломами черепа, зростом 181 см., загорнутий в прозору поліетиленову клейонку, ковдру червоного кольору, ковдру коричневого кольору та мотузку, одягнений в джинсові штани чорного кольору, кальсони світлого кольору, светр світло-коричневого кольору, шкарпетки сірого кольору з орнаментом, куртку чорно-сірого кольору у клітинку. Під час огляду речей трупу в лівій передній кишені джинсових штанів виявлено грошові кошти купюрами номіналом 50 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень, 30 доларів США, посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 23.05.1995 року на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , візитну картку на ім`я ОСОБА_17 віце-президента адвокатської колегії «Корму і Максименко» м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, телефонну картку «Укртелеком», біржова угода (т. 1 а.с. 52-63).

Речі які були знайдені під час огляду місця події, вилучені та приєднані як речові докази (т. 1 а.с. 64-86). В ході судового розгляду речові докази, на вимогу сторони захисту, безпосередньо оглядалися судом.

Як видно з протоколу впізнання (т. 1.а.с. 160), потерпіла ОСОБА_17 в трупі невстановленого чоловіка, по росту, черепу, одягу впізнала свого сина ОСОБА_116 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як відображено у висновку судово-медичної експертизи №8 від 10.06.2008 року, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_22 , 1975 р.н., даних лабораторних досліджень з урахуванням обставин справи: Враховуючи масивність переломів рахую, що смерть його наступила від травматичного шоку, який міг розвинутися після отримання множинних переломів кісток черепа. При судово-медичній експертизі виявлені тілесні ушкодження: внутрішньо-черепна травма з множинними переломами кісток мозкового та лицевого /по типу ФОР 1.2.3/ відділів черепа, 3-й перелом нижньої щелепи, перелом тіла грудини, переломи ребер справа та зліва, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер, локалізацію та механізм тілесних ушкоджень, рахую, що першими були нанесені тілесні ушкодження у область голови з утворенням множинних переломів кісток черепа, що і привело до смерті. Тілесні ушкодження на голові, виявленні при судово-медичній експертизі, могли утворитися від дії тупого (тупих) предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Враховуючи дані медико-криміналістичного дослідження тілесні ушкодження на голові могли утворитися не менше ніж від 15-16 травмуючих ударів. Висловитись про тілесні ушкодження, які б свідчили про боротьбу та самооборону не представляється можливим, у зв`язку із відсутністю судово-медичних даних. Висловитись категорично, про прижиттєвість тілесних ушкоджень у області грудної клітки неможливо із-за відсутності судово-медичних даних. Тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту. У зв`язку із гнилісними змінами трупа матеріал для судово-токсикологічного дослідження не брався. Враховуючи вираженість трупних змін та відомі обставини справи вважаю, що смерть його могла наступити у січні 2002 року (т. 2 а.с. 21-24).

Експерт ОСОБА_117 , яка проводила зазначену експертизу, будучи допитаною в суді пояснила, що брала участь при огляді місця події. До висновку щодо дати смерті прийшла враховуючи зміни внутрішніх органів трупа, звязочного апарату, зокрема шкіри тощо. Зазначила орієнтовну дату смерті, а не категоричну. На момент проведення експертизи результатів гістології в паперовому вигляді не було, а про результати взнала по телефону. Результати гістології не могли вплинути на висновки експертизи про дату смерті. Свідоцтво про смерть видавала вона. Приїздила жінка з слідчим і проводили впізнання у її присутності. Ця ж жінка, яка назвалася мамою потерпілого, забирала труп. З висновками спеціалістів, про які зазначають адвокати, не знайома, а лише з матеріалами справи які були до експертизи.

Взагалі, висновки інших спеціалістів, які оглошені судом, коментувати немає наміру, повністю підтверджує свій висновок.

На трупі частково були м`які тканини, які могли залишитися враховуючи в чому був одягнутий труп, умови його захоронення.

У своєму висновку давала відповіді на запитання, які ставив слідчий.

Чому у своєму висновку не описала зуби, пояснити не може.

До висновку, що пошкодження на голові трупа були першими, прийшла бо пошкодження на тілі, найбільш вірогідно від здавлення.

Як відображено у висновку повторної судово-медичної експертизи, яка була проведена відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києв, на час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_22 , останній знаходився в стані виражених пізніх трупних змін - гниття з елементами жировоску, часткове скелетування з не повною втратою анатомо-морфологічної структури внутрішніх органів та тканин.

Встановити точний час настання смерті ОСОБА_22 по вираженості вищезазначених трупних змін взагалі неможливо, але, враховуючи відомі обставини знаходження трупу (в замкнутому приміщенні в цементі загорнутий в целофан, в землі на глибині біля 1 метру загорнутий у поліетиленову клейонку та ковдру), не виключається настання смерті потерпілого в термін, який зазначений в Ухвалі.

В судовій медицині час настання смерті визначається при оцінці характеру та динаміки трупних явищ, які були зафіксовані в різних проміжках часу, і чим раніше до часу настання смерті ці дані зафіксовані, тим менше розкид ймовірного часу настання смерті.

В даному випадку:

- наявні лише пізні трупні зміни, на інтенсивність розвитку яких, взагалі, впливає безліч факторів (характер та активність мікрофлори трупу, умови оточуючого середовища, в т.ч. температура, вологість, глибина поховання, особливість ґрунту, специфічність ентомофауни тощо), врахувати чітко вплив кожного з яких не можливо;

- відомі обставини знаходження трупу {перебування «нібито в термосі») могли значно уповільнити розвиток пізніх трупних змін.

Вивчивши та проаналізував дані, які містяться в наданій документації, з урахуванням даних, які отримані під час проведення цієї експертизи, можна стверджувати про те, що ОСОБА_22 отримав наступні тілесні ушкодження:

а) чисельні переломи кісток черепа:

а*) склепіння черепу - 10 ізольованих вдавлених переломів та 1 лінійний перелом, що утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, в конструкції якого могли бути подовжений прямокутної форми елемент та дугоподібний елемент з заокругленням {зазначені елементи можуть входити в конструкцію основи руків 'я пістолету, руків 'я певного ножа);

а**) лицьового черепу - 3 лінійних косих перелому на нижній щелепі, що утворилися в результаті дворазової дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянки лівого кута нижньої щелепи, в ділянку правої виличної дуги та основи правого суглобового відростку; багато уламковий перелом кісток носу, внутрішніх стінок очниць, виличних кісток та верхньої щелепи, що утворилося в результаті множинної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею в міжбрівну ділянку, ділянку перенісся, праву та ліву виличні ділянки; даним тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею може бути будь-який предмет, в т.ч. руків`я пістолету, руків 'я певного ножа, взута нога людини, кисть людини, що зібрана в кулак, тощо;

б) перелом грудини у верхній третині, чисельні (справа: 5, 6, 7 по середнє-ключичній лінії, 8, 9, 10 по переднє-пахвовій лінії, 8, 9, 10, 11, 12 по лопатковій лінії, зліва: 2, 3, 4, 5, 6, 7 по середнє-ключичній лінії, 7, 8, 9, 10 по переднє-пахвовій лінії, 9, 10, 11 по лопатковій лінії) переломи ребер. Дані переломи утворилися від дії тупого предмету {яким може бути взута нога людини, кисть людини, що зібрана в кулак, тощо).

Встановити експертним шляхом послідовність спричинення вищезазначених ушкоджень не можливо.

Приймаючи до уваги характер, морфологію, локалізацію та кількість вищезазначених ушкоджень, стверджуємо про те, що можливість утворення їх внаслідок падіння потерпілого із вертикального (або близького до нього) положення на площину, внаслідок падіння потерпілого з будь-якої висоти, повністю виключається.

Ушкоджень, які б утворилися від дії гострого предмету {на кшталт клинка ножа), при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_22 не виявлено.

В судовій медицині ушкоджень, які вказують на можливу оборону або самооборону, не існує.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_22 , ушкоджень на кінцівках, які б могли утворитися при захисті від нанесених ударів, не виявлено.

Тілесні ушкодження, які були виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_22 утворилися внаслідок дії тупих предметів:

не менш ніж приблизно 20 разів в ділянку голови потерпілого;

не менш ніж приблизно 6-7 разів в ділянку грудної клітини потерпілого.

Взагалі, для визначення можливості утворення тілесних ушкоджень при певному взаємному розташуванню нападника і потерпілого, необхідно мати дані відтворення обстановки та обставин події.

Судово-медичних даних для визначення сили (фізична величина, яка вимірюється в Ньютонах) дії тупих предметів, немає.

Тілесні ушкодження, які були виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_22 , знаходились в ділянках тіла, де розташовані органи, в т.ч. і ті, без яких не можливе існування життя людини.

В судовій медицині стовідсотковою ознакою ушкодження, яке було спричинено за життя, є наявність змін в органах и тканинах, які обумовлені функціонуванням живого організму як реакція на травмування.

Окрім деяких макроскопічних ознак, чітко зажиттєвість ушкодження може бути встановлена шляхом лабораторних досліджень (гістологічним - за умов настання смерті не раніш ніж через 30 хвилин після спричинення ушкодження, біохімічним та гістохімічним - за умов настання смерті не раніш ніж через 5-7 хвилин після спричинення ушкодження, гістоморфометричним тощо).

В даному випадку, знаходження трупу ОСОБА_22 на час судово-медичного його дослідження в стані виражених пізніх трупних змін (гниття з елементами жировоску, часткове скелетування з не повною втратою анатомо-морфологічної структури внутрішніх органів та тканин), унеможливлює чітко встановити зажиттєвість спричинення йому виявлених тілесних ушкоджень, але:

враховуючи встановлені характер, морфологію, локалізацію, кількість ушкоджень на голові потерпілого, механізм їх утворення і неможливість їх утворення при інших обставинах, вважаємо, що чисельні переломи кісток черепа були спричинені ОСОБА_22 за його життя;

враховуючи відомі обставини справи («втрамбовування» трупа в камеру холодильника), не можна виключити можливість утворення переломів кісток грудної клітини у ОСОБА_22 вже після настання його смерті.

Таким чином, є достатньо підстав для ствердження нами про те, що смерть ОСОБА_22 настала від черепно-мозкової травми у вигляді чисельних переломів кісток мозкового та лицьового черепа, яка, враховуючи кількість, характер та локалізацію даних переломів, найбільш ймовірно супроводжувалась травмуванням оболонок та речовини головного мозку, і дана черепно-мозкова травма має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Щодо визначення ступеню тяжкості переломів кісток грудної клітини, то, враховуючи вище викладене (можливість їх виникнення після настання смерті потерпілого), експертна комісія в даному випадку від цього вимушена утриматися (т.10 а.с. 48-61).

Експерт ОСОБА_118 , роз`яснюючи зазначений висновок, суду пояснив, що неможливо було встановити точну дату смерті за обставин, які описані у висновку. При проведенні експертизи, брали до уваги гістологію, та проводили свої дослідження. Вік особи не встановлювали, оскільки таке питання слідчим не ставилося. Труп міг бути поміщений в холодильник за наявності певних обставин, наприклад «трамбування». Не досліджувалося питання, щодо пошкоджень від пістолета, зокрема вистріл в очі. Виявлено лише пошкодження, переломи кісток і встановлено механізм їх утворення. За який час розкладається труп, на це ніхто точних відповідей не дасть, оскільки існують різні умови перебування трупа. Щодо висновків спеціалістів, можливості поміщення трупа в холодильник, тощо, в додатку до висновку експертна комісія надала свої примітки.

Теоретично можливо помістити труп в холодильник, або камеру без поличок, способом «трамбування», як це описано в протоколі допиту свідка ОСОБА_119 . Щодо висновків спеціалістів, то це їх суб`єктивна думка.

На користь правдивості показань ОСОБА_28 які він давав на досудовому слідстві, щодо обставин замурування трупа, та показань ОСОБА_108 , щодо розмуровування трупа, свідчить також висновок судово-хімічної експертизи №8801 від 18.11.2008 року, згідно якого на деяких із представлених предметів, що були вилучені при огляді місця події у АДРЕСА_6 , а саме на фрагментах рожевої клейонки на нетканій основі та на фрагментах прозорої безбарвної пластикатової плівки містяться прилиплі фрагменти і брили гідратованого цементу загальною масою приблизно 3,5 кг. Фрагменти і брили гідратованого цементу виявилися з`єднаними з клейонкою та плівкою внаслідок знаходження їх у контакті із водним розчином цементу, який на той час перебував у рідкому стані. Вирішити питання про давність затвердіння цементу не видається можливим через відсутність науково обґрунтованої методики (т. 2 а.с. 210-224).

Як відображено у протоколі ексгумації трупу від 26.08.2008 року, а саме трупу ОСОБА_22 , що знаходився в могилі на кладовищі по АДРЕСА_6 , було вилучено 5 ребер грудного відділу та ліву стегнову кістку скелету ОСОБА_22 які в подальшому визнавалися речовими доказами (т. 3 а.с. 4-10, т.4 а.с. 11-13).

Як відображено у висновку експерта № 199-мк, із-за значної відсутності кісток лицевого черепа провести портретну ідентифікацію по наданій фотографії ( ОСОБА_22 ) не представляється можливим.

Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №966 від 09.10.2008 року, молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові гр-ки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (об`єкт «1») виявлені алелі за локусами: D8S1179 14,14; D21S11 29,32.2; D7S820 11,12; CSF1PO 10,13; D3S1358 14,17; TH01 06,9.3; D13S317 09,10; D16S539 11,12; D2S1338 17,20; D19S433 14,15; vWA 14,16; TPOX 08,11; AMEL X,X; D5S818 11,12; FGA 24,24. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної з губчастої речовини кісткової тканини ребра ексгумованого трупу ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт «2») виявлені алелі за локусами: D8S1179 10,14; D21S11 30,32.2; D7S820 10,11; CSF1PO 10,12; D3S1358 17,19; TH01 08,9.3; D13S317 09,13; D16S539 12,12; D2S1338 20,25; D19S433 13,15; vWA 14,19; TPOX 08,11; D18S51 15,15; AMEL X,Y; D5S818 10,12; FGA 22,24. Відповідно до законів успадкування, генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу матери і один батька. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК крові гр-ки ОСОБА_17 і ДНК губчастої речовини кісткової тканини ребра ексгумованого трупу встановлено: у генотипі ребра ексгумованого трупу, в межах досліджуваних локусів не виявлені алелі, які не простежуються у генотипі ОСОБА_17 . Т.ч., молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що труп, ексгумований на присадибній ділянці по АДРЕСА_6 може належати громадянину ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вірогідність підтвердження біологічного материнства складає 99,99%, що відповідає формулюванню материнство практично доведене (т. 3 а.с. 33-40).

Зазначений висновок суд враховує як доказ та бере до уваги. Твердження сторони захисту з приводу необхідності визнання зазначеного висновку експерта неналежним та недопустимим доказом, в зв`язку з тим що при досліджені експертами використовувалися локуси, які на території України не зареєстровані (не сертифіковані), суд відкидає. На погляд колегії суддів, факт використання при проведенні експертного дослідження медичних препаратів не зареєстрованих на території України (т. 15 а.с. 3-48), не може свідчити про недостовірність висновку експертизи. Крім того, відкидаючи твердження сторони захисту, колегія суддів також враховує та бере до уваги листи-відповіді Головного бюро СМЕ МОЗ України № 3473/4 від 03.12.2012 року та № 3558/4 від 12.12.2012 року на запит прокуратури, щодо обґрунтованості використання про проведенні експертиз реактивів, реагентів, панелей локусів, які ставить під сумнів сторона захисту (т.№ 14 а.с. 223, 224).

Як видно з протоколів пред`явлення фотознімків для впізнання, свідки ОСОБА_120 , ОСОБА_97 , ОСОБА_121 впізнали ОСОБА_20 , як особу яка проживала в квартирі АДРЕСА_4 в період часу з середини 2000 р. по 2002 р. (т. 2 а.с. 34-35, 40-41, 77-78).

Згідно протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання, свідок ОСОБА_29 , впізнав ОСОБА_22 , як особу яка на початку грудня 2001 року приїжджала разом з його сином ОСОБА_20 до нього в Полтавську психіатричну лікарню (т. 2 а.с. 72-74).

Досліджені докази суд вважає належними, допустимими та такими що узгоджуються між собою, і в повній мірі доводять винність обвинувачених у вчиненні злочину.

Аналізуючи досліджені судом докази в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність вийти за межі висунутого підсудним обвинувачення, відображеного у обвинувальному висновку, і змінити правову кваліфікацію злочину з п.12 ч.2 ст. 115 КК України, на ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб та таке, що спричинило смерть потерпілого, враховуючи, що це не погіршує становище підсудних.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховує, що при відмежуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, виходячи з сукупності всіх обставин вчинення злочину в т.ч. попередньої поведінки винних і потерпілого, визначальним є суб`єктивне ставлення винних до наслідків своїх дій, та необхідність з`ясування змісту і спрямованості умислу.

Як видно з показань підсудного ОСОБА_21 , які він давав на досудовому слідстві, які судом визнані правдивими і взяті за основу, останній відмічав, що вони з ОСОБА_20 наносили удари ОСОБА_122 , але не зазначав, що саме з метою вбивства.

Більше того, на користь того, що саме мало місце заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наслідком яких стала смерть потерпілого, свідчать також висновки судово-медичних експертиз, які проаналізовані судом і згідно яких, не можливо чітко та точно встановити причину смерті потерпілого та розмежувати отримання прижиттєвих пошкоджень. Крім того, експерти, враховуючи показання ОСОБА_108 , також відмічали, про можливість отримання певної кількості пошкоджень в результаті «трамбування» тіла в холодильник.

Матеріали кримінальної справи не містять і в судовому засіданні не здобуто достатніх та переконливих доказів, які би свідчили, що підсудні наносячи удари потерпілому мали намір саме позбавити його життя.

Слід також відмітити, що умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб (п.12. ч.2 ст.115 КК України), вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. Однак в розпорядження суду стороною обвинувачення не надано доказів того, що підсудні заздалегідь домовлялися про вбивство потерпілого.

А тому, провівши детальний аналіз досліджених доказів в сукупності, суд визнає підсудних винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, тобто заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб та таке, що спричинило смерть потерпілого.

Суд не бере до уваги та відкидає показання свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_123 , ОСОБА_55 , ОСОБА_42 , ОСОБА_27 , як такі, що не узгоджуються з іншими доказами проаналізованими судом, та розцінюються як такі, що направлені ввести в оману суд і дати змогу підсудним уникнути передбаченої відповідальності як кримінальної так і цивільно - правової.

Зокрема, свідок ОСОБА_124 суду пояснила, що ОСОБА_21 знає біля 15 років., перебували в цивільному шлюбі. Щодо обставин 2001 року, її нічого не відомо. В грудні 2001 року проживали разом і зустрічали Новий рік. ОСОБА_44 приїхав з с. Стара Басань, де працював у ОСОБА_125 , 31.12.2001 року біля 23.00 годин п`яним. Поїхав наступного дня біля обіду. Знає також ОСОБА_24 , і були у нього в селі де відпочивали. Особа по прізвищу ОСОБА_114 її не відома. ОСОБА_44 коли вип`є стає агресивним, не помічала щоб вживав наркотики.

В той же час, будучи допитаною на досудовому слідстві (т.1 а.с.198-202) свідок лише пояснювала, що ОСОБА_44 не мав роботи, зловживав спиртним.

Свідок ОСОБА_126 суду пояснив, що знає Донських та ОСОБА_127 . У нього з ОСОБА_128 був спільний бізнес і працювали разом до весни 2002 року в с. Стара Басань. Пригадує, що ОСОБА_44 був у нього всю неділю перед Новим роком до 31.12.2001 року і поїхав додому привітати дружину. Повернувся 01.01.2002 року біля обіду. Усі деталі добре пам`ятає, бо події пов`язані з народженням дітей у нього та ОСОБА_30 .

Зазначений свідок, і його версія щодо перебування в день події ОСОБА_28 , з`явилася лише під час розгляду кримінальної справи в Апеляційному суді м. Києва, і, як вважає колегія суддів, його показання є надуманими, такими що не узгоджуються з іншими доказами і направлені на створення алібі для одного з підсудних.

Показання свідків ОСОБА_55 , ОСОБА_42 , які є родичами підсудного ОСОБА_20 , з приводу того, що їм нічого не відомо про знайдення та транспортування трупа з квартири по вул. Саксаганського, та перебування підсудного ОСОБА_24 в день події в Криму, суд відкидає, оскільки вони повністю спростовуються показаннями ОСОБА_21 , свідка ОСОБА_129 , які вони давали на досудовому слідстві, і які суд ввважає правдивими та бере до уваги.

Суд також критично відносить, не бере до уваги та відкидає показання свідка ОСОБА_27 , який був допитаний в Апеляційному суді м. Києва,, і показання якого, на вимогу сторони захисту, були оголошені судом.

Цей свідок сторони захисту, також з`явився лише в період розгляду кримінальної справи в Апеляційному суді м. Києва.

Його показання, що разом з ОСОБА_24 відзначали Новий 2002 рік в м. Керч, а перед цим їздили по АР Крим освоюючи новий метод геологічного пошуку, спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом, які суд кладе в основу доведення винності підсудних.

Надані свідком суду фотографії, не є доказом непричетності ОСОБА_24 до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_130 .

Предметом ретельного судового дослідження також були грошові купюри, які знайдені в одязі трупа ОСОБА_17 і які, згідно висновку експертизи, не мають ознак підробки.

Суд не бере до уваги та відкидає твердження сторони захисту, що оглянуті грошові купюри номіналом по 50 грн., були випущені в 2005 та 2007 роках, і не могли бути поміщені в одяг трупа в 2001 році.

Як видно з відповіді Банкнотно-монетного двору НБУ на запит прокурора, банкноти номіналом 50 грн. іншого дизайну серій АУ,АТ,АЖ,АГ,АЙ,АЛ, тобто які були предметом огляду в суді, були виготовлені фірмою з виробництва банкнот «Томас де ля Рю» (Великобританія) та введені в обіг у 1996 році. Рік затвердження зразка на банкнотах не проставлено (т. 21 а.с. 130).

Висновки спеціалістів, які отримані стороною захисту, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки вони спростовуються висновками експертиз та показаннями експертів.

Суд відносить критично, не бере до уваги та відкидає показання ОСОБА_28 з приводу того, що на досудовому слідстві він під тиском психологічним та фізичним оговорив себе та ОСОБА_131 . Як видно з протоколів, ОСОБА_44 на досудовому слідстві давав показання з участю адвоката, крім того, в подальшому з участю адвоката підтвердив свої показання під час відтворення обстановки та обставин події, які повністю узгоджуються з показаннями свідків та іншими матеріалами справи.

Підсумовуючи результати судового розгляду, оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, колегія суддів прийшла до висновку про доведеність винності підсудних у вчиненні злочину.

Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 578 ОСОБА_20 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, а перебував в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено, може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.с.124).

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 579 ОСОБА_21 страждає на психопатію. Про це свідчать відомості анамнезу та виявлені під час проведеного обстеження притаманні йому риси демонстративності, егоцентризму, емоційно-вольової нестійкості, нетерпимості до протидії його устремлінням. Під час скоєння інкримінованих йому дій, перебував в стані наркотичного та алкогольного сп`яніння (не втрачав орієнтації в оточуючому просторі, підтримував адекватний мовний контроль з оточуючими), тому міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.133-134).

Підсудні ОСОБА_21 та ОСОБА_20 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають, за місцем проживання характеризуються посередньо, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимі, на час розгляду справи в суді мають незадовільний стан здоров`я, що підтверджується довідками наданими стороною захисту.

Обставин, що пом`якшують покарання підсудних, суд не знаходить.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, яка зазначена в обвинувальному висновку та підтверджена судом.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особи винних, поведінку та стан потерпілого та підсудних, яка передувала події, колегія вважає, необхідно призначити їм покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання:

ОСОБА_21 строк його попереднього ув`язнення (т.3 а.с.215), починаючи з 13.05.2008 року, по даний час;

ОСОБА_20 строк його попереднього ув`язнення (т.3 а.с.76), починаючи з 14.04.2008 року, по даний час.

Зважаючи на ту обставину, що судом доведено винність підсудних у вчиненні 30.12.2001 року тяжкого злочину (згідно ст. 12 КК України), і з моменту його вчинення, до набрання вироком законної сили минуло понад 13 років, згідно вимог п.5 ст. 74 КК України, підсудні вироком суду підлягають звільненню від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, який визначений 10 років,- у разі вчинення тяжкого злочину.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховує, що не встановлено зупинення та перебігу давності.

Ураховуючи необхідність звільнення підсудних від покарання, запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, негайно звільнивши їх з-під варти в залі судового засідання.

Колегія суддів вважає, що підлягає задоволенню позов потерпілої ОСОБА_17 про відшкодування її матеріальної шкоди на суму 1250 грн. 73 коп., яка полягає у витратах на поховання, що документально підтверджуються ( т.5 а.с. 108-114).

Колегія суддів також вважає, що внаслідок смерті ОСОБА_116 , потерпілій ОСОБА_17 заподіяно моральну шкоду. На думку колегії, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на відсутність достатнього обґрунтування суми позову, розмір даного відшкодування слід визначити в сумі 400 тисяч гривень, а не 500 тисяч гривень, як просить потерпіла в своїй заяві.

Тому, враховуючи доведеність вини підсудних у вчинені злочину, суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_17 , щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1250 грн.73 коп. підлягає задоволенню, а щодо відшкодування моральної шкоди, позов підлягає частковому задоволенню на суму 400 тисяч гривень, і з підсудних слід стягнути вищезазначені суму солідарно.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324,341, 342 КПК України (редакція КПК 1960 року), колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

ДОНСЬКИХ ОСОБА_132 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 місяців.

У строк покарання ОСОБА_20 зарахувати строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 14.04.2008 року, по даний час.

ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

У строк покарання ОСОБА_21 зарахувати строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 13.05.2008 року, по даний час.

Згідно вимог п.5 ст. 74 КК України, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 звільнити від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Ураховуючи необхідність звільнення підсудних від покарання, запобіжний захід ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у виді тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд, негайно звільнивши їх з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

холодильник, що на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути власнику на його вимогу;

ковдра червоного кольору; ковдра коричневого кольору; пальто сірого кольору; куртка темного кольору; мотузка; клейонка; пакет з кістковими фрагментами трупа, що на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

дві відеокасети та два диски; грошові кошти номіналом по 50 грн. та 20 грн.; 30 доларів США; права водія на ОСОБА_22 ; візитна картка на ОСОБА_17 ; телефонна картка; біржова угода; фрагменти обойного паперу, - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;

«гістологічний архів» у коробці з описом, опечатаний печаткою Київського міського бюро СМЕ, - залишити зберігати при справі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 , про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , на її користь 1250 грн.73 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 , про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , на її користь 400 тисяч гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Судді

ОСОБА_133 ОСОБА_134 ОСОБА_3