Постанова

від 25.02.2015 по справі 2а-10445/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року 12 год. 14 хв. Справа № 2а-10445/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про зобов"язання скасувати акт, встановити відсутність компетенції та визнання протиправними дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якій з урахуванням поданих уточнень позивач просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова щодо вказання в Акті порушення Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який станом на час виникнення правовідносин втратив чинність.

В ході судового розгляду справи судом здійснено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 25.02.2015 року відповідно до положень ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що посилання відповідача на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків» № 2181 від 21.12.2000 року та на Закон України «Про податок на додану в вартість» в Акті порушення податкового законодавства від 14.03.2011 року № 836/122/15-2/04957350 є неправомірними у зв'язку з втратою чинності вищевказаних нормативно-правових актів.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні погодилась з твердженням позивача щодо того, що у висновках викладених в Акті порушення податкового законодавства від 14.03.2011 року № 836/122/15-2/04957350 було здійснено посилання на законодавство, яке на момент виникнення спірних правовідносин втратило чинність.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки Спільного українсько-канадського підприємства у формі ТзОВ "Студія Лева" на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова складено акт від 14.03.2011 року № 836/122/15-2/04957350 в якому зазначено, що позивачем порушено п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

У зв'язку з наведеним відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2011 року № НОМЕР_1 на підставі якого до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 3060,00 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку з викладеним, позивач звернувся із письмовим зверненням від 28.07.2011 року № 121 до Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Львівській області управління внутрішньої безпеки ДПА України (надалі - ВВБ при ДПА у Львівській області УВБ ДПА України) щодо правомірності прийняття вищевказаного акту перевірки.

29.08.2011 року ВВБ при ДПА у Львівській області УВБ ДПА України надано лист- відповідь № К39/27-014/1113 про розгляд вищевказаного звернення у якому зазначено, що службовою перевіркою встановлено, що на порушення вимог ст. 21 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ДПІ в Галицькому районі м. Львова в листі від 20.07.2011 року № 10778/15-116 неправомірно здійснено посилання на Закон України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», який втратив чинність з 01.01.2011 року.

Позивач вважає протиправними дії ДПІ в Галицькому районі м. Львова щодо вказання в Акті від 14.03.2011 року № 836/122/15-2/04957350 порушення Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який станом на час виникнення правовідносин втратив чинність, у зв'язку з чим звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР,Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.37.3.4 п.37.3 ПКУ однією з підстав для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Таким чином, ПКУ не передбачено виконання обов'язку зі сплати податкового боргу з податків, що не встановлені таким Податковим кодексом.

Судом встановлено, що згідно Прикінцевих положень ПКУ Розділ ХІХ п.2 ПКУ - 1 січня 2011р. втратила чинність низка законів, що складали податкову систему України, зокрема, Закон В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року,який встановлював обов'язок сплати податку, здавання звітності і Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, на основі яких був складений Акт про порушення податкового законодавства № 836/122/15-2/04957350 від 14 березня 2011р.

Згідно з п. 4.2. Податкового Кодексу України, що розповсюдив свою дію на правовідносини, які виникли починаючи 1 січня 2011р, загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають .

У зв'язку з наведеним судом взято до уваги те, що термін подання позивачем декларації по ПДВ за грудень 2010 року було встановлено з 01.01.2011р. до 20.01.2011 року, тобто, в період, коли Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року вже втратив чинність.

Відтак, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року у Акті від 14 березня 2011р. № 836/122/15-2/04957350 є неправомірним як щодо встановлення факту неподання позивачем податкової звітності так і щодо притягнення до відповідальності за таке неподання.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова щодо вказання в Акті від 14 березня 2011р. № 836/122/15-2/04957350 порушення Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який станом на час виникнення правовідносин втратив чинність.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 18, ЄДРПОУ 04957350) судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03 березня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.