Вирок

від 25.02.2015 по справі 642/5039/14-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

25.02.2015

Справа № 642/5039/14-к

Провадження № 1-кп/642/39/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не працюючого, не зареєстрованого, прож. АДРЕСА_1 , судимого 17 серпня 2012 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на три роки і забороною займати посади і займатися діяльністю пов`язаною з розпорядчою та фінансово-господарською діяльністю строком на 1 рік,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.289, ч.2 ст. 190,ч.1 ст. 357, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_2 , працює директором ТОВ «Трубопрофіль», не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_6 , познайомившись з ОСОБА_8 і знаходячись за адресою м. Харків вул. О.Вишні,8, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 мається автомобіль марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , який необхідно розмитнити та зареєструвати, переслідуючи корисливі мотиви, умисно, з метою заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_8 , увійшов до нього в довіру, і запропонував за винагороду у розмірі 3700 доларів США оформити належним чином даний автомобіль, не маючи наміру цього робити насправді, розраховуючи одразу звернути гроші на свою користь.

Здійснюючи свій злочинний намір в червні 2013 року, точна дата не встановлена, в денний час доби ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, під приводом надання послуг з оформлення автомобіля, знаходячись за адресою м. Харків вул. Остапа Вишні,8, ввів в оману ОСОБА_8 , який передав йому 1900 доларів США для оформлення і розмитнення вказаного транспортного засобу, якими ОСОБА_6 заволодів і звернув на свою користь.

18 червня 2013 року в денний час доби, знаходячись за адресою м. Харків вул. О.Вишні,8 ОСОБА_8 передав на вимогу ОСОБА_6 додатково для оформлення та розмитнення вказаного автомобіля 14580 гр., якими ОСОБА_6 також заволодів і звернув на свою користь.

Всього, ОСОБА_6 , зловживаючи довірою, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 1900 доларів США (що за курсом НБУ складає 15186 гр. 70 коп.) та 14580 грн., в загальній сумі 29766 грн. 70 коп., звернувши їх на свою користь, вчинивши злочинні дії повторно.

Продовжуючи злочинну діяльність, в листопаді 2013 року з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами, що належать ПАТ «Підприємство Вторсплав», яке здійснює діяльність на дільниці, розташованій в м. Харкові по вул. Достоєвського,13, ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з директором ТОВ «Трубопрофіль» ОСОБА_7 . При цьому вони розподілили між собою ролі.

Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 увійшов в довіру до посадових осіб ПАТ «Підприємство Вторсплав» увів їх в оману, переконавши їх, що ТОВ «Трубопрофіль» належить брухт металу в кількості 40 тон, який знаходиться на території колишнього дитячого табору «Вогник» за адресою м. Харківська область, Дергачівський район с. Черкаська Лозова, вул. Київське Шосе,8, який насправді належить ПрАТ «ХНДПІ «Енергоатомтехніка».

Ввіши посадових осіб ПАТ «Підприємство Вторсплав» в оману в частині належності зазначеного брухту металу ТОВ «Трубопрофіль», ОСОБА_6 в попередній змові з ОСОБА_7 виготовили 13 листопада 2013 року договір поставки №164, специфікацію даного договору, завіривши печаткою підприємства ТОВ «Трубопрофіль».

Піяля підпису цих документів керівником ПАТ «Підприємство Вторсплав» ОСОБА_6 в групі з ОСОБА_7 виставили рахунок фактуру №СФ-87 від 14 листопада 2013 року на суму 60000 грн. за попередню оплату поставки 40 тон брухту металу.

Керівництво ПАТ «Підприємство Вторсплав» введене в оману ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до договору №ДГ-164 від 14 листопада 2013 року на підставі рахунку-фактури №СФ-87 від 14 листопада 2013 року, платіжним дорученням №5734 від 15 листопада 2013 року перерахували на рахунок ТОВ «Трудбопрофіль» № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Кіпру» 40000 грн., які були одержані цього ж дня ОСОБА_7 , переведені ним на його особистий картковий рахунок № НОМЕР_3 і зняти ним 15 листопада 2013 року.

Після чого, керівництво ПАТ «Підприємство Вторсплав», введене в оману ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до договору №ДГ-164 від 14 листопада 2013 року на підставі рахунку-фактури №СФ-87 від 14 листопада 2013 року, платіжним дорученням №5776 від 22 листопада 2013 року перерахували на рахунок ТОВ «Трубопрофіль» № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Кіпру» 20000 грн., які були одержані ОСОБА_7 , переведені ним на його особистий картковий рахунок № НОМЕР_3 і зняти ним 22 листопада 2013 року.

Тобто ОСОБА_6 в попередній змові з ОСОБА_7 увівши в оману керівництво ПАТ «Підприємство Вторсплав», переконавши про наявність в ТОВ «Трубопрофіль» брухту металу, зловживаючи їх довірою, уклавши фіктивний договір, переконали ПАТ «Підприємство Вторсплав» провести попередню оплату за брухт металу, якого у власності не існувало, заволодіши грошовими коштами ПАТ «Підприємство Вторсплав» в сумі 60000 грн., спричинив матеріальні збитки, вчинивши ці дії повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в листопаді 2013 року, з метою складання завідомо неправдивих офіційних документів, для їх подальшого використання в заволодінні грошовими коштами,, що належать ПАТ «Підприємство Вторсплав», яке здійснює діяльність на дільниці, розташованій у м. Харкові по вул. Достоєвського,13, ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з директором ТОВ «Трубопрофіль» ОСОБА_7 , який являється службовою особою і став пособником у вчиненні посадового підроблення.

Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , надаючи поради, вказівки і діючи в групі з ОСОБА_7 , підготували фіктивний договір поставки №164 від 13 листопада 2013 року, в якому було зазначено, що ТОВ «Трубопрофіль» поставить належний йому металобрухт вартістю 60000 грн., якового в наявності в ТОВ «Трубопрофіль» не існувало та специфікацію до нього з зазначеним неіснуючим брухтом металу, при цьому вони поставили печатку підприємства ТОВ «Трубопрофіль» на вказаних документах. Після цього ОСОБА_6 своїми посередницькими діями надав дані документи в ПАТ «Підприємство Вторсплав», яке здійснює діяльність на дільниці, розташованій у м. Харкові по вул. Достоєвського,13, де керівництво ПАТ «Підприємство Вторсплав» введене в оману підписало вказані документи, на підставі яких ОСОБА_6 в групі з ОСОБА_7 шахрайськими діями заволоділи грошовими коштами, що належать ПАТ «Підприємство Вторсплав» в сумі 60000 грн.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 звинувачується в тому, що в червні 2013 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_6 , познайомившись з ОСОБА_8 і знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 в приватній власності знаходиться автомобіль марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю згідно висновку експерта №4361 від 28 квітня 2014 року 19346 грн. 39 коп., який необхідно розтаможити та зареєструвати, переслідуючи корисливі мотиви, умисно, з метою заволодіння даним транспортним засобом, увійшов до нього в довіру, запропонувавши за винагороду оформити належним чином даний автомобіль, не маючи наміру цього робити насправді.

Здійснюючи свій злочинний намір в червні 2013 року, точна дата не встановлена, в денний час доби ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, під приводом надання послуг з оформлення автомобіля, знаходячись за адресою м. Харків вул. О. Вишні,8 ввів в оману ОСОБА_8 , незаконно заволодів його автомобілем марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 19346 грн. 39 коп., звернувши його на свою користь, вчинивши вказаний злочин повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в червні 2013 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_6 , познайомившись з ОСОБА_8 і знаходячись за адресою м. Харків вул. О.Вишні,8, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 в приватній власності знаходиться автомобіль марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , який необхідно розтаможити та зареєструвати, переслідуючи особисті інтереси, з метою отримання можливості в подальшому використовувати добутий злочинним шляхом автомобіль марки марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , кувійшов до нього в довіру, і запропонував за винагороду в розмірі 3700 доларів США оформити належним чином даний автомобіль, не маючи наміру йього робити насправді, розраховуючи одразу звернути гроші та автомобіль на свою користь.

Здійснюючи свій злочинний намір у червні 2013 року, точна дата не встановлена, в денний час доби ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, під приводом надання послуг з оформлення автомобіля, знаходячись за адресою м. Харків вул. О.Вишні 8, ввів в оману ОСОБА_8 , який передав йому пакет документів на автомобіль марки марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 : технічний паспорт № НОМЕР_4 , договір страхування на вказаний автомобіль, договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ОСОБА_8 та фірмою «Єврохолдинг», довіреність на парво керування автомобілем марки марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 , якими він заволодів в своїх особистих інтересах, шляхом шахрайства.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому звинуваченні не визнав та вказав, що ніякого злочину по відношенню до ОСОБА_8 він не здійснював. Дійсно його познайомив з ОСОБА_8 спільний знайомий ОСОБА_9 , який давав йому автомобіль для проїзду, але це було порядку двох разів. Ключі від автомобіля надавав ОСОБА_9 . Останній раз машину він залишив у дворі ОСОБА_9 . На автомобілі їздити було не можливо оскільки вона була не розмитнена.

Він був дома ОСОБА_8 , бачив у нього вдома автомобіль «Audi A-6» зеленого кольору, з реєстрацією прибалтійської республіки. Жодних розмов про надання послуг з розмитнення автомобіля він ОСОБА_8 не пропонував. Автомобіль у нього для виконання дій по його розмитненню не брав і не брав документи на вказаний автомобіль. Також не брав будь-які грошові кошти у ОСОБА_8 .

Вважає, що потерпілий його оговорює.

Стосовно епізодів здійснення шахрайства з підприємством ПАТ «Підприємство Вторсплав» вказав, що його знайомий ОСОБА_7 запропонував йому порізати металобрухт та продати його. ОСОБА_7 показав, де знаходиться металобрухт, потім він ( ОСОБА_6 ) домовився з підприємством ПАТ «Підприємство Вторсплав» яке мало намір купити металобрухт. ОСОБА_7 для здійснення операції по купівлі металобрухту надав уже заповнений договір з печаткою підприємства ТОВ «Трубопрофіль», директором і власником якого був ОСОБА_7 .

Вказаний договір та специфікація до договору були передані на підприємство ПАТ «Підприємство Вторсплав», яке в свою чергу перерахувало кошти у сумі 60000 грн. на рахунок ТОВ «Трубопрофіль». ОСОБА_7 після отримання коштів став уникати зустрічі і таким чином металобрухт поставлений не був. Будь-яких коштів він за операцію з металобрухтом не отримав.

Допитаний у судовому засіданні звинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред`явленому звинуваченні не визнав та показав, що він ніякого відношення до скоєння кримінальних правопорушень шахрайства та службового підроблення не має. Він не пропонував ОСОБА_6 ніякий операцій з металобрухтом. Не надавав йому жодних документів і не отримував за це ніяких коштів. Можливо йому були перераховані на рахунок кошти від ПАТ «Підприємство Вторсплав», але він не відслідковував надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що в березні 2103 року він зі своїм знайомим поїхали до Білорусі, де він купив автомобіль АУДІ А-6 з реєстрацією Литви. На даному автомобілі він приїхав до м. Харкова, де деякий час використовував автомобіль. Потім він поставив автомобіль у свого знайомого ОСОБА_10 за адресою м. Харків вул. О.Вишні,8.

Приблизно через місяць ОСОБА_11 сказав, що у нього є знайомий ОСОБА_6 , який зможе провести розмитнення автомобіля та оформлення його через ДАІ.

17 червня 2013 року він познайомився з ОСОБА_6 , який сказав, що може розмитнити автомобіль, оформити його належним чином і це буде коштувати 3700 доларів США.

Він погодився і вони на слідуючий день зустрілися в будинку АДРЕСА_3 , де він передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1900 доларів США та документи на автомобіль.

18 серпня 2013 року вони знову зустрілися в будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 отримав ще 14580 грн., після цього ОСОБА_6 перестав відповідати на телефонні дзвінки, уникати зустрічей, що привело до звернення в міліцію.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 вказала, що вона являється цивільною дружиною ОСОБА_8 .

30 березня 2013 року ОСОБА_8 придбав автомобіль з реєстрацією республіки Литви АУДІ А-6, на якому згідно законодавства України їздив протягом десяти днів. Після спливу цього терміну перестав їздити на автомобілі і оскільки вони не маєть власного гаражу, поставив автомобіль у двід знайомих Кошивських за адресою м. Харків вул. Остапа Вишні,8.

16 червня 2013 року подзвонив ОСОБА_9 , який вказав, що у нього є знайомий ОСОБА_13 , який пропонує свої послуги по розмитненю автомобіля. Приїхав ОСОБА_14 , який вказав, що у нього в ДАІ працює кум, за допомогою якого він може розмитнити та поставити на облік автомобіль Ауді А-6.

18 червня 2013 року ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 грошовів кошти у сумі 1900 доларів США та документи на автомобіль.

ОСОБА_6 забрав гроші і документи та поїхав. ОСОБА_6 на початку липня подзвонив та сказав, що йому потрібен автомобіль.

Зі слів чоловіка їй відомо, що чоловік передав ОСОБА_6 автомобіль. На початку серпня ОСОБА_6 зателеіфоновув та попросив залишок суми. 18 серпня 2013 року зустрілися в будинку АДРЕСА_3 , де в її присутності чоловік передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 14580 грн. ОСОБА_6 вказав, що черед декілька днів він поверне автомобіль зі всіма документами уже розмитнений. Після цього ОСОБА_6 усіляко уникав зустрічі і вони зрозуміли, що ОСОБА_6 здійснив шахрайство та заволодів належним їм автомобілем та грошовими коштами у сумі 3700 доларів США. При передачі грошових коштів ОСОБА_6 обидва рази були присутні ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав, що в квітні 2013 року йому стало відомо, що його знайомий ОСОБА_8 купив в Литві автомобіль АУДІ А-6 чорного кольору. Так як у нього не було гаража, він попросив, щоб автомобіль деякий час знаходився в нього в гаражі.

На початку червня 2013 року машину вигнали з гаражу, оскільки необхідно було прибрати в приміщенні. Автомобіль стояв на вулиці. В цей час до нього зайшов знайомий ОСОБА_6 , який поцікавився автомобілем. Він ( ОСОБА_9 ) вказав, що його знайомий ОСОБА_8 купив автомобіль і у нього виникли проблеми з митним оформленням вказаного автомобіля. ОСОБА_6 запропонував свої послуги з митного оформлення автомобіля, оскільки як він вказав у нього кум працює в ДАІ.

Він познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_8 і була домовленість, що ОСОБА_6 допомоще з митним оформленням автомобіля. Розмова відбувалася у нього вдома в будинку АДРЕСА_3 .

В його присутності, та присутності свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 . ОСОБА_8 передав грошові кошти у сумі 1900 доларів США та усі документи на транспортний засіб.

Через деякий час ОСОБА_6 забрав транспортний засіб і виїхав на ньому в невідомому напрямку.

18 серпня 2013 року знову таки у нього вдома за адресою АДРЕСА_3 в присутності усих свідків що й перший раз ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 14580 грн. після цього ОСОБА_6 став уникати зустрічей, не відповідав на дзвінки, що стало приводом звернення до органів міліції.

Аналогічні показання стосовно обставин передачі коштів, передачі документів та автомобіля надали у судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ПАТ «Підприємство Вторсплав» ОСОБА_17 вказав, що між ПАТ «Підприємство Вторсплав» та ТОВ «Трубопрофіль» був укладений договір відповідно до якого ТОВ «Трубопрофіль» взяло на себе зобовязання поставити металобрухт, а ПАТ «Підприємство Вторсплав» перерахувати кошти у сумі 60000 грн.

ПАТ «Підприємство Вторсплав» виконало зобов`язання та перерахувало кошти, в свою чергу ТОВ «Трубопрофіль» металобрухт не поставило.

Угоду готувала економіст підприємства ОСОБА_18 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що він знайомий з ОСОБА_6 . Раніше з ОСОБА_7 знайомий не був.

Вказав, що до нього звернулися знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_20 .. Він привіз ОСОБА_6 до бухгалтерії підприємства де він оформляв документи, тобто уклав договір з підприємством. ОСОБА_6 привіз документи він організації куди потрібно було перерахувати кошти і яка повинна була поставити металобрухт. ОСОБА_6 надав належним чином оформлені документи. ОСОБА_6 наполягав щоб була перерахована сума за угодою у розмірі 60000 грн., а коли сума була перерахована ОСОБА_6 став уникати зустрічей, а коли вони зустрілися, то ОСОБА_6 на питання коли буде поставка металобрухту сказав, що він до цієї угоди ніякого відношення не має. ОСОБА_6 говорив, що металобрухт буде поставлено з дитячого табору, який розташований в районі Пятихаток.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 вказала, що вона працює головним бухгалтером ПАТ «Підприємство Вторсплав», укладення договору з ТОВ Трубопрофіль» стосовно купівлі металобрухту відбувалося без її участі. Вона за згодою керівництва перерахувала спочатку 40000 грн., а потім 20000 грн. на підприємство ТОВ «Трубопрофіль» як передплату за металобрухт відповідно до наданої рахунку-фактури. Після їй стало відомо, що металобрухт на підприємство не був поставлений. Сума у розмірі 60000 грн. в теперішній час являється заборгованістю підприємства ТОВ «Трубопрофіль».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 вказала, що вона працює на підприємстві ПАТ «Підприємство Вторсплав» в якості економіста. Вона займалася оформленням угоди між ПАТ «Підприємство Вторсплав» та ТОВ «Трубопрофіль» на поставку металобрухту. Для оформлення документів до неї звернувся ОСОБА_6 , вона оформила належним чином договір та передала ОСОБА_6 . Через деякий час ОСОБА_6 приніс два екземпляри належним чином оформлених договорів. Ще через певний час ОСОБА_6 приніс рахунок-фактуру, відповідно до якої були перераховані на підприємство «Трубопрофіль» кошти у сумі 60000 грн. наскільки їй відомо поставки металобрухту не відбулося.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 вказав, що він знайомий з ОСОБА_6 і на його ( ОСОБА_22 ) автомобілі ОСОБА_20 та ОСОБА_6 виїзжали до піонерського табору «Вогник».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що на правах власності ПрАТ «ХНДПІ «Енергоатомтехніка» належить дитячий табір «Вогник» за адресою м. Харківська область, Дергачівський район с. Черкаська Лозова, вул. Київське Шосе,8.

Від слідчого в адресу інституту поступили документи, що невідомі особи намагалися продати майно дитячого табору. За таких обставин він написав листа до слідчого та надав відповідні правовстановлюючі документи на табір «Вогник». Майно табору не постраждало. Будь-яких претензій до винних осіб у нього не має.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 вказав, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_6 , який вказав, що мається піонерський табір, який можна вирізати на металолом та заробити гроші. У нього ( ОСОБА_20 ) мається знакомий ОСОБА_24 , до якого він з ОСОБА_6 підійшли та запропонували купити металобрухт за 65000 грн.

ОСОБА_6 узяв реквізити підприємства для укладання договору. ОСОБА_24 сказав, що кошти за металобрухт фірма перерахувала, а сам металобрухт не поставлений, хоча ОСОБА_6 вказував на те, що гроші йому ніхто не перерахував. Чим це все закінчилось йому не відомо. Кому належав піонерський табір йому не відомо.

Крім того, прокурор надав в якості доказів сторони звинувачення виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статут ТОВ «Трубопрофіль», з яких вбачається керівник та засновник ТОВ «Трубопрофіль» являється ОСОБА_7 (а.с.143,147-164)

Договір банківського рахунку, відповідно до якого ТОВ «Трубопрофіль» в особі генерального директора ОСОБА_7 укладено договір на банківське обслуговування. (а.с.165-173)

Наказ №25к від 24 липня 2013 року про призначення на посаду генерального директора ТОВ «Трубопрофіль» ОСОБА_7 (а.с.176)

Виписку з банківського рахунку ТОВ «Трубопрофіль» в «Банку Кіпру» з якої вбачається перерахування коштів як передплата за металобрухт в сумі 40000 грн. та 20000 грн.

Платіжне доручення від 15 листопада 2013 року відповідно до якого АТ «Вторсплав» перерахувало кошти у сумі 40000 грн ТОВ «Трубопрофіль» в якості передплати за металобрухт (а.с.190).

Платіжне доручення від 22 листопада 2013 року відповідно до якого АТ «Вторсплав» перерахувало кошти у сумі 20000 грн ТОВ «Трубопрофіль» в якості передплати за металобрухт (а.с.191).

Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_20 , який вказав на місце розташування дитячого табору «Вогник», куди його возив ОСОБА_6 , де мали намір вирізати металобрухт. (а.с. 211-218)

Протоколом впізнання особи, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_6 , як особу, котра звернулася до нього з питанням поставки металобрухту в листопаді 2013 року. (а.с. 221-227)

Висновок експерта №68 від 17 березня 2014 року відповідно до якого відтиски круглої печатки ТОВ «Трубопрофіль» ідентифікаційний код 35633973 на договорі поставки №164 від 13 листопада 2013 року, на специфікації до договору поставки №164 від 13 листопада 2013 року, на рахунку-фактури №СФ-87 від 14 листопада 2013 року виконані печаткою ТОВ «Трубопрофіль» вільні зразки відтисків якої надані на дослідження. (а.с.232-236)

Договір поставки №164 від 13 листопада 2013 року відповідно до якого ПАТ «Підприємство Вторсплав» з однієї сторони та ТОВ «Трубопрофіль» з іншої сторони уклали договір відповідно до якого ТОВ «Трубопрофіль» взяло на себе зобов`язання поставити брухт металу. (а.с.245)

Специфікацію до вказаного договору №164 від 13 листопада 2013 року з посиланням на характеристики брухту металу. (а.с.246)

Рахунок фактуру №СФ-87 відповідно до якої ПАТ «Підприємство Вторсплав`повинні перерахувати передплату за брухт металу в сумі 60000 грн ТОВ «Трубопрофіль». (а.с.247)

Вказані докази суд вважає належними та допустимими, оскільки сторони кримінального провадження не заявили клопотання про визнання вказаних доказів не належними та не допустимими. Крім того, суд приходить до висновку, що ці докази зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу.

Суд враховую показання свідків по справі стосовно передачі ОСОБА_6 зі сторони ОСОБА_25 грошових коштів для «розмитнення автомобіля», бере їх до уваги як належний доказ сторони звинувачення, який стороною захисту не спростований.

Стороною захисту до суду не надано доказів, які б спростовували докази, надані прокурором.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, пособництво у службовому підробленні (складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів), а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. ст.190, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 366 КК України.

Також суд вважає доведеним те, що ОСОБА_7 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також службове підроблення (складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів), а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. ст.190, ч.1 ст. 366 КК України.

Стосовно звинувачення ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно (ч.2 ст.289 КК України) та заволодіння офіційними документами, шляхом шахрайства, вчинене в інших особистих інтересах (ч.1 ст. 357 КК України) суд вважає, що це звинувачення органом досудового розслідування, потерпілим у судовому засіданні не доведено і ОСОБА_6 за цими епізодами злочинної діяльності підлягає виправдання у зв`язку з недоведеністю його вини у скоєнні вказаних злочинів.

Посилання потерпвлого та прокурора про те, що у приватній власності ОСОБА_8 знаходився автомобіль «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 нічим не підтверджено.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ч.4 ст. ст. 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Діючим законодавством України встановлена обов`язкова державна реєстрація в органах ДАІ транспортних засобів, як нерухомого майна.

Ні прокурором, ні потерпілим до судового засідання не надано жодних доказів того, що автомобіль «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 являється власністю потерпілого ОСОБА_8 .

Також до суду не надано жодних доказів того, що у відповідності до діючого законодавства України ОСОБА_8 через митний кордон України завіз автомобіль на територію України, відсутня митна декларація головний документ для послідуючого розмитнення автомобіля.

Крім того, до суду не надані оригінали (завірені належним чином копії) документів технічний паспорт № НОМЕР_4 , договір страхування на вказаний автомобіль, договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ОСОБА_8 та фірмою «Єврохолдинг», довіреність на парво керування автомобілем марки марки «Audi A-6» державний номерний знак НОМЕР_1 .

З урахуванням відсутності вказаний документів сторона звинувачення не звернулася до відповідних компетентних органів з метою отримання завірених копій документів, які б свідчили про наявність факту видачі таких документів і їх існування.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинувачених, які на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, ОСОБА_6 раніше судимий та скоїв злочин в період іспитового строку.

Обставинами, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом не встановлені.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні нести покарання, визначене санкціями статей, за якими вони звинувачуються.

Суд вважає до покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2012 року.

Цивільний позов заявлений ПАТ «Підприємство Вторсплав» суд вважає доведеним повністю і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 суд вважає необхідним задовольнити частково, в частині яка доведена у судових засіданнях, а саме у сумі 29766 гр. 70 коп., суми коштів, якими ОСОБА_6 заволодів шахрайським шляхом.

Стосовно повернення автомобіля в натурі або стягнення суми вартості автомобіля 19346 грн. 39 коп. згідно висновку експерта (60000 грн. за заявою ОСОБА_8 ), 14633 грн. 33 коп. різниця між фактично переданими коштами ОСОБА_8 ОСОБА_6 (44400 грн.- 29766 грн. 70 коп.) а також моральну шкоду у сумі 40000 грн. суд вважає, що зі сторони цивільного позивача позов вцій частині не доведений і задоволенню не підлягає.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати не винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, та ч.1 ст. 357 КК України та по суду виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини.

Визнати винним ОСОБА_6 винним у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 та ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 190 КК України у виді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі;

за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України у виді одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядницькими функціями строком на два роки;

відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядницькими функціями строком на два роки.

Згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2012 року і остаточно призначити покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядницькими функціями строком на два роки.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 190 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 грн.

за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн. з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядницькими функціями строком на один рік.

На підставі ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у видіштрафу на користь держави у розмірі 1700 грн. з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядницькими функціями строком на один рік.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 обрати у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО, взявши засудженого під варту негайно із зали суду.

Речові докази договір поставки, специфікацію, рахунок-фактуру залишити в матеріалах справи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на тористь ПАТ «Підприємство Вторсплав» кошти у сумі 60000 грн. в рахунок відшкодування цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування цивільного позову кошти у сумі 29766 гр. 70 коп.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_8 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на залучення експерта у сумі 1277 грн. 64 коп., тобто по 638 грню 82 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_1