Рішення

від 02.03.2015 по справі 916/4139/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2015 р.Справа № 916/4139/14

За позовом Споживче товариство "Автостоянка "Супутник";

до відповідача Одеська міська рада Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс" Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном

За зустрічним позовом: Фізична особа-підприємця ОСОБА_2

до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник"

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За зустрічним позовом Одеської міської ради

до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник"

про звільнення земельної ділянки.

Головуючий - Гуляк Г.І.

Судді - Щавинська Ю.М.

Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача: Манько Д.С., Кучинський В.М. - за дорученням;

Від відповідача КП "Одестранспарксервіс" - не з'явився;

Від відповідача /позивач за зустрічним позовом/ ОМР: Муджук І.О. - за дорученням;

Від відповідача /позивач за зустрічним позовом/ ФОП ОСОБА_2 - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Споживче товариство "Автостоянка "Супутник" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності на автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року порушено провадження у справі №916/4139/14 та призначено до розгляду на 3 листопада 2014 року.

31.10.2014р. за вх.№4501/14 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" про витребування майна - спеціально відведену автомобільну стоянку, загальною площею 756,25 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння.

Відповідача за первісним позовом - КП "Одестранспарксервіс" надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03 листопада 2014 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник відповідача за зустрічним позовом СТ „Автостоянка „Супутник" надав відзив на зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_2, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_2, надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" відмовити з підстав викладених у відзиві.

04.12.2014 року представник відповідача Одеська міська рада звернулася до суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України та ухвалою суду від 4 грудня 2014 року строк розгляду справи було продовжено до 26 грудня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Одеської від 18 грудня 2014 року справу №916/4139/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та протоколу розподілу справ між суддями справу №916/4139/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І., суддя Щавинська Ю.М., суддя Шаратов Ю.А. та ухвалою від 18 грудня 2014 року справу прийнято до провадження та призначено на 19 січня 2015 року.

Представник позивача надав заяву про зміну (уточнення) підстав позову, в якій просить суд в частині обґрунтування позовних вимог щодо встановлення права власності, замість користування положень Закону України „Про власність" (який втратив чинність), використовувати положення частини 3 ст. 376 ЦК України . В частині обґрунтування процесуальних прав та обов'язків замість використання положень ст.44-49, 82-85 ЦПК України, використовувати положення ст.ст. 1,2,22,54-58 ГПК України.

Враховуючи ту обставину, що суддя Щавинська Ю.М. 19 січня 2015 року перебувала у відпустці, розгляд справи не відбувся.

19.01.2015 року за вх.№214/15 до суду надійшла зустрічна позовна заява Одеської міської ради до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" про звільнення земельної ділянки, за участю третьої особи - Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс".

Згідно ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Враховуючи те, що справа не розпочата розглядом по суті, з огляду на що відповідачем правомірно подано згідно до ч.5 ст.22 ГПК України зустрічний позов до суду, судом було прийнято зустрічний позов для спільного розгляду із первісним, ухвалою колегії суддів від 26 січня 2015 року..

Не погоджуючись з підставами викладеними у відзивах на позовну заяву представник позивача надав свої заперечення, які залучено до матеріалів справи, вх. №ГСОО 2447/15 від 28.01.2015 року.

Також представник позивача - відповідача за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву Одеської міської ради, в якому вимоги ОМР вважає необґрунтованими, безпідставними та просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

9 лютого 2015 року представник позивача Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" звернувся до суду із заявою в якій просить суд провадження по справі припинити у зв'язку з відмовою від позову на підставі ст. 22, 78 та 80 ГПК України.

Представник позивача за зустрічним позовом Одеська міська рада звернулася до суду з клопотання в порядку ст. 69 ГПК України та ухвалою від 9 лютого 2015 року клопотання було задоволено та продовжено строк розгляду справи до 6 березня 2015 року.

Представник позивача СТ „Автостоянка „Супутник" надав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, вказане клопотання задоволено судом та залучено до матеріалів справи надані письмові докази.

По справі оголошено перерву до 2 березня 2015 року, в порядку ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання з'явився, заяву про відмову від позову підтримує та просить суд провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою від позову.

Представник Одеської міської рада, проти припинення провадження в частині позовних вимог Споживчого товариства „Автостоянка „Супутник" не заперечує, заперечує проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2, просить суд у задоволені позову відмовити та задовольнити повністю вимоги Одеської міської ради, щодо зобов'язання споживче товариство «Автостоянка «Супутник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованим розміром 73 м х 18 м, шляхом демонтажу збірної металевої конструкції (розміром 3 м на 3 м), що є місцем для охоронника, та невід'ємних інженерних споруд, а саме: металевого паркану із сітки "рабиця", встановленого за периметром автостоянки (приблизною довжиною 179 м), шлагбаума (приблизною довжиною 3 м), який блокує доступ до автостоянки та 5 стовпів зовнішнього освітлення та повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691).

Представник позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис на розписці про оголошення перерви 09.02.2015 року.

Представник відповідача КП "Одестранспарксервіс" у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис на розписці про оголошення перерви 09.02.2015 року.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представників відповідачів за участю повноважного представника позивача та позивача за зустрічним позовом, за наявними в ній матеріалами документів наданих сторонами. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників позивачів повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Споживче товариство "Автостоянка "Супутник" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Одеська міська рада, Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном.

Проте, у судовому засіданні 09.02.2015 р. представником Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" було подано заяву про відмову від позову.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зазначає, що 29.08.2013 р. між нею та КП «Одестранспарксервіс», був укладений договір № 272/К-КР-2013/03-01, відповідно до якого КП «Одестранспарксервіс» надало ФОП ОСОБА_2 право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами цього договору та додатковою угодою № 1 до вказаного договору.

Відповідно до п. 6.1. зазначеного договору, термін його дії був визначений на період з 26 вересня 2013 року по 31 грудня 2018 року.

Листом № 147/01-44 від 04.05.2014 р. Київська районна адміністрація Одеської міської ради погодила та направила ФОП ОСОБА_2 план-схему розміщення транспортних засобів на автомобільній стоянці по АДРЕСА_1.

Однак, приступити до організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з моменту укладення договору по сьогоднішній день ФОП ОСОБА_2 не може, оскільки СП «Автостоянка «Супутник» всіляко перешкоджає, шляхом не допуску на місце здійснення господарської діяльності.

Як зазначив позивача за зустрічним позовом, СП «Автостоянка «Супутник» весь цей час, починаючи з 26.09.2013 р. самостійно здійснює діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та отримує дохід від здійснення такої діяльності.

Крім того позивач за зустрічним позовом зазначає, що СП «Автостоянка «Супутник» здійснює діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, не маючи на те жодних правових підстав, фактичне володіння вказаним майном є неправомірним та підлягає витребуванню на користь ФОП ОСОБА_2

Стосовно зустрічних вимог Одеської міської ради до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" про звільнення земельної ділянки, за участю третьої особи - Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс".

Судом встановлено, що фактом зайняття земельної ділянки є акти перевірки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Так, відповідно до інформації, викладеної у листі департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 25.11.2014 р. № 01-18/1834-09-04, у ході проведеної департаментом перевірки було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 07.09.1984 р. № 803 створено тимчасову автостоянку на 60 а/м за адресою: АДРЕСА_1. Однак, у даний час вказана земельна ділянка використовується споживчим товариством «Автостоянка «Супутник» без відповідних документів, які підтверджують право власності чи користуванням земельною ділянкою, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідні перевірки було здійснено також Київською районною адміністрацією ОМР, результати яких відображено в актах від 19.11.2014 р. та від 06.01.2015 р. В ході обстеження встановлено, що за вказаною адресою капітальних будівель та споруд не зафіксовано. В акті зазначається також, що праворуч, при в'їзді на територію автостоянки знаходиться збірна металева конструкція, яка використовується, як місце знаходження охорони (розміром 3 м на 3 м). Також на зайнятій території знаходиться металевий паркан, який оточує територію автостоянки та шлагбаум з попереджувальними знаками та освітлювальні стовпи, які знаходяться по периметру автостоянки. Ці інженерні споруди є невід'ємною частиною автостоянки.

Крім того, листом управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 20.11.2014 р. № 11-1505-0.11-5616/1-14 повідомлено про те що, станом на 31.12.2012 р. державні акти (договори оренди) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, за споживчим товариством «Автостоянка «Супутник» не зареєстровані. Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012р. № 1051, відомості щодо державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки відсутні.

Крім того, відповідно до Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI, під спеціально відведеною автостоянкою розуміють площу території (землі), що належить на праві власності територіальній громаді м. Одеси, яка визначається Одеською міською радою із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій. Вказане рішення визначає, що розміщення та організація спеціально відведених автостоянок за відсутності документів по землекористуванню, на землях комунальної та державної власності міста Одеси здійснюється за умови укладення договору балансоутримання місць паркування та сплати до бюджету міста збору за місця для паркування транспортних засобів згідно з ст. 266 Податкового кодексу України.

Рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. № 520-VI затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси. Також рішенням від 27.08.2014 р. № 5286-VI затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста Одеси, у новій редакції (надалі Перелік). У додатку № 2 затверджено перелік земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на спеціально відведених стоянках.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, включена до вищевказаного Переліку (рішення № 5286-VI) у Київському районі за порядковим номером 47. Оператор, який має бажання організовувати та провадити діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на даній земельній ділянці, повинен укласти договір балансоутримання місць паркування транспортних засобів з КП «Одестранспарксервіс» та сплачувати збір за місця для паркування транспортних засобів до міського бюджету.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки СТ «Автостоянка «Супутник» не було укладено відповідного договору, дане товариство зайняло та використовує земельну ділянку, орієнтовним розміром 73м х 18м - самовільно, чим порушує діюче земельне законодавство України, а саме ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 391 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з чим Одеська міська рада звернулася до суду із зустрічними вимогами та просить суд зобов'язати споживче товариство «Автостоянка «Супутник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованим розміром 73 м х 18 м, шляхом демонтажу збірної металевої конструкції (розміром 3 м на 3 м), що є місцем для охоронника, та невід'ємних інженерних споруд, а саме: металевого паркану із сітки "рабиця", встановленого за периметром автостоянки (приблизною довжиною 179 м), шлагбаума (приблизною довжиною 3 м), який блокує доступ до автостоянки та 5 стовпів зовнішнього освітлення, а також зобов'язати споживче товариство «Автостоянка «Супутник» повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в частині вимог позивача слід припинити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 78 ГПК України позивач має право відмовитися від позову, шляхом подачі до суду відповідної письмової заяви. Так, 09.02.2015 р. СП «Автостоянка «Супутник» подало відповідну заяву про відмову від позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву позивача про відмову від позову та припиняє провадження у справі в частині позовних вимог СП «Автостоянка «Супутник» до Одеської міської ради, Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном.

Згідно п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"" №18 від 26.12.2011 року, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Разом з тим, пунктом 4.6 вищевказаної постанови ВГСУ встановлено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

З огляду на те, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти її та припинити провадження в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України. Ч. 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

У задоволенні зустрічних вимог ФОП ОСОБА_2 слід відмовити , виходячи з наступного.

Дійсно 29 серпня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 та КП «Одестранспарксервіс» було укладено договір № 272/К-КР-2013/03-01, за умовами якого КП «Одестранспарксервіс» надало ФОП ОСОБА_2 право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами цього договору та додатковою угодою № 1 до вказаного договору. Строк дії договору передбачено п. 6.1. договору та діє з 26 вересня 2013 року по 31 грудня 2018 року.

В ході розгляду справи було встановлено, що договір № 272/К-КР-2013/03-01 було розірвано в односторонньому порядку на підставі листа від 29.04.2014 року за №114/05-19, за порушення умов договору - п.2.3 та п.3.2, що сторонами за вказаним договором не заперечувалося в ході розгляду справи.

Звідси суд доходить висновку, що на момент звернення до суду із зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, ФОП ОСОБА_2 право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях паркування (спеціальна відведена стоянка) загальною площею 756,25 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. було припинено ще у квітня місяці 2014 року.

Відповідно Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року за №18, якщо спір був відсутній і до порушення провадження ку справі , то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний позов Одеської міської ради підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п.31 ст.26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

Пункт 1 ст.59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Одеською міською радою відповідно до ст.ст. 8 , 10 , 12 , 266 Податкового кодексу України , п.24 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" , з метою формування єдиної загальноміської політики щодо організації та порядку паркування транспортних засобів на території міста Одеси, створення умов для забезпечення якісних послуг з паркування, збільшення надходжень до міського бюджету, прийнято рішення №1251-VI від 20.09.2011р., яким затверджено "Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі" (далі - Положення); затверджено Типовий договір балансоутримання місць для паркування; вирішено Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради здійснювати координацію роботи майданчиків паркування та спеціально відведених автостоянок; визначено комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса" уповноваженим органом по здійсненню організації та експлуатації майданчиків для платного паркування транспортних засобів та укладання договорів балансоутримання місць для паркування на території м. Одеси. Відповідно до п. 1.2. цього Положення його дія поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.

Відповідно до п.п.1.2., 2.1, 3.1 Положення дія цього Положення поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Організація та розміщення майданчиків для платного паркування та спеціально відведених автостоянках здійснюється на підставі Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. №520-VI, і схеми розміщення майданчиків для платного паркування транспортних засобів та спеціально відведених автостоянок (далі - Схема), узгодженої та затвердженої в установленому порядку.

Відповідно до п.2.1. Положення організація та розміщення майданчиків для платного паркування та спеціально відведених автостоянок здійснюється на підставі Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. №520-VI, і схеми розміщення майданчиків для платного паркування транспортних засобів та спеціально відведених автостоянок (далі - Схема), узгодженої та затвердженої в установленому порядку.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням Одеської міської ради, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів (п.2.2. Положення).

Як встановлено судом, рішенням ОМР від 08.04.2011р. № 520-VІ затверджено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси. Також, рішенням від 27.08.2014 р. № 5286-VІ затверджено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста Одеси у новій редакції (надалі - Перелік).

Однією з земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів визначена земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (в додатку до рішення - п.47 по Київському району м. Одеси), площею 756,25 кв.м.

Відповідно до рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011р., яким затверджено Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, із змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради №1889-VI від 19.04.2012р., уповноваженими особами по здійсненню організації та експлуатації майданчиків для платного паркування транспортних засобів та укладення договорів балансоутримання місць для паркування на території міста Одеси визначено комунальні підприємства "Парксервіс-Одеса" та "Одестранспарксервіс".

Відповідно до п.3.1 статуту КП "Одестранспарксервіс" підприємство створене з метою покращення організації дорожнього руху в частині впорядкування робіт з паркування, застосування інформаційних технологій, сучасних технічних засобів організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, спеціально відведених автостоянок, майданчиків для платного паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу, а також укладення договорів на експлуатацію, обслуговування місць для паркування автотранспорту в місті Одесі.

Пунктом 6.5 рішення Одеської міської ради №1251-VІ від 20.09.2011р. також передбачено, що уповноважений орган укладає від імені Одеської міської ради з операторами (особами, які згідно з рішенням Одеської міської ради організовують та проводять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках) договори балансоутримання місць для паркування.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується ані

СТ «Автостоянка «Супутник», ані КП "Одестранспарксервіс" відповідний договір балансоутримання місць паркування транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1, між СТ «Автостоянка «Супутник» та КП "Одестранспарксервіс" не було укладено.

Окрім того, Правила проектування нових та реконструкції існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм їх власності та відомчої належності встановлені Державними будівельними нормами "Споруди транспорту Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБН В.2.3-15:2007", затвердженими Мінбудом України в 2007 році (далі - ДБН В.2.3-15:2007).

Дані Норми є обов'язковими для всіх організацій, громадських об'єднань, фізичних осіб, які мають відповідну ліцензію і здійснюють їх проектування та будівництво, а також для замовників проектів і організацій, що погоджують і затверджують проектну документацію. Норми встановлюють основні положення та вимоги до об'ємно-планувальних рішень, а також до інженерного обладнання автостоянок і гаражів, які призначені для постійного та тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів (далі автомобілів) з двигунами, що працюють на бензині та дизельному паливі.

На автостоянках з 50 і більше місцями постійного та тимчасового зберігання автомобілів при головному вїзді-виїзді повинен влаштовуватися контрольно-пропускний пункт (приміщення для обслуговуючого персоналу, туалету та ін.), обладнаний майданчик для зберігання протипожежного інвентарю, встановлення контейнерів-сміттєзбірників. Автостоянки для постійного зберігання автомобілів повинні мати огорожу з негорючих матеріалів та освітленість горизонтальної поверхні не менше 4 ліхтарів.

Пунктом 5.1. Положення встановлено, що спеціально відведені автостоянки поділяються: за терміном зберігання на: довготермінові - для постійного зберігання транспортних засобів громадян; сезонні - для тимчасового зберігання транспортних засобів у зонах відпочинку; - денні - розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торговельних, видовищних, інших підприємствах та організаціях, в місцях відпочинку та використовуються для тимчасового зберігання транспортних засобів робітників та клієнтів; - нічні - для тимчасового зберігання транспортних засобів на тупикових та мало завантажених вулицях.

За способом зберігання на: - відкриті; - з навісами та (або) гаражами, закріпленими за автостоянками; - змішані - де поряд з місцями для відкритого зберігання, а також навісами та (або) гаражами, закріпленими за автостоянками, є гаражі чи навіси, що належать власникам транспортних засобів на правах приватної власності.

Відповідно до результатів перевірок, що були здійснені Київською районною адміністрацією ОМР, які відображено в актах від 19.11.2014 р. та від 06.01.2015 р. В ході обстеження встановлено, що за вказаною адресою капітальних будівель та споруд не зафіксовано. В акті зазначається також, що праворуч, при в'їзді на територію автостоянки знаходиться збірна металева конструкція, яка використовується, як місце знаходження охорони (розміром

3 м на 3 м). Також на зайнятій території знаходиться металевий паркан, який оточує територію автостоянки та шлагбаум з попереджувальними знаками та освітлювальні стовпи, які знаходяться по периметру автостоянки. Ці інженерні споруди є невід'ємною частиною автостоянки.

Як вище зазначалося судом, відповідно до п.1.3. Положення до спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів.

Окрім того, відповідно до приписів п.3.3. Положення проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для платного паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів.

Так, відповідно до листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 25.11.2014 р. № 01-18/1834-09-04, у ході проведеної департаментом перевірки було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 07.09.1984 р. № 803 створено тимчасову автостоянку на 60 а/м за адресою: АДРЕСА_1. Однак, у даний час вказана земельна ділянка використовується споживчим товариством «Автостоянка «Супутник» без відповідних документів, які підтверджують право власності чи користуванням земельною ділянкою, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, листом управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 20.11.2014 р. № 11-1505-0.11-5616/1-14 повідомлено про те, що станом на 31.12.2012 р. державні акти (договори оренди) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, за споживчим товариством «Автостоянка «Супутник» не зареєстровані. Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012р. № 1051, відомості щодо державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки відсутні.

Також не надані суду дозвільні документи на встановлення огорожі та металевих конструкцій із навісами. Постановою Кабінету Міністрів України від 3.12.2009р. №1342 затверджено "Правила паркування транспортних засобів"

Згідно із ст.7, 8 Правил паркування транспортних засобів майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у встановленому законом порядку жодного документа щодо встановлення місць для паркування транспортних засобів (автостоянки) не оформив.

Рішенням ОМР за №1631-VI від 23.12.2011р. було затверджено "Правила благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції".

Відповідно до п.1.9. Правил 1.9. визначено, що у цих Правилах терміни вживаються в наступному значенні, зокрема: територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту; утримання в належному стані території - використання території за призначенням відповідно до Генерального плану міста Одеси, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території міста, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку; утримання будинків і прибудинкових територій - діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно із п.п.2, п. 3.1.3. Правил до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території.

Пунктом 9.1. Правил на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема: 12) самовільно встановлювати засоби зовнішньої реклами, вивіски, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 13) встановлювати, демонтувати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з Державною автомобільною інспекцією МВС України та департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради; 21) самовільно займати земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на користування, володіння земельною ділянкою; 22) використовувати земельні ділянки не за цільовим призначенням.

Як встановлено судом, та не оспорюється СТ «Автостоянка «Супутник», в ході проведення перевірок дотримання СТ «Автостоянка «Супутник» вимог земельного законодавства України управлінням Держземагенства у м. Одесі, Одеської області було встановлено факт самовільного використання СТ «Автостоянка «Супутник» земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування

Згідно з приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, причому статтею 13 того ж Закону визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як зазначалося вище, ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 ст.152 ЗК України ).

Частиною 1 ст.211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема: самовільне зайняття земельних ділянок; порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Так саме, згідно ст.387 Цивільного кодексу України , власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Так, судом встановлено, що Одеською міською радою не приймались рішення щодо передачі земельної ділянки по вказаній адресі у власність (користування) СТ «Автостоянка «Супутник».

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК , належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі. Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України ).

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені Одеською міською радою позовні вимоги, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що вимоги Одеської міської ради щодо зобов'язання Споживчого товариства «Автостоянка «Супутник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованим розміром 73 м х 18 м, шляхом демонтажу збірної металевої конструкції (розміром 3 м на 3 м), що є місцем для охоронника, та невід'ємних інженерних споруд, а саме: металевого паркану із сітки "рабиця", встановленого за периметром автостоянки (приблизною довжиною 179 м), шлагбаума (приблизною довжиною 3 м), який блокує доступ до автостоянки та 5 стовпів зовнішнього освітлення, а також зобов'язання Споживчого товариства «Автостоянка «Супутник» повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради є повністю обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача за зустрічним позовом Споживчого товариства «Автостоянка «Супутник» на користь позивача за зустрічним позовом Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі - 3045 гривень.

Керуючись п.4 ст. 80, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження за позовом Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" до відповідачів Одеська міська рада, Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном - припинити.

2. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Споживчого товариства "Автостоянка "Супутник" про витребування майна з чужого незаконного володіння. - відмовити.

3. Зустрічний позов Одеської міської ради задовольнити.

4. Зобов'язати споживче товариство «Автостоянка «Супутник» (65014, м. Одеса, вул. Академіка Глушко, 25, кв. 75, код ЄДРПОУ 26209631) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованим розміром 73 м х 18 м, шляхом демонтажу збірної металевої конструкції (розміром 3 м на 3 м), що є місцем для охоронника, та невід'ємних інженерних споруд, а саме: металевого паркану із сітки "рабиця", встановленого за периметром автостоянки (приблизною довжиною 179 м), шлагбаума (приблизною довжиною 3 м), який блокує доступ до автостоянки та 5 стовпів зовнішнього освітлення.

5. Зобов'язати споживче товариство «Автостоянка «Супутник» (65014, м. Одеса, вул. Академіка Глушко, 25, кв. 75, код СДРПОУ 26209631) повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691).

6. Стягнути з Споживчого товариства «Автостоянка «Супутник» (65014, м. Одеса, вул. Академіка Глушко, 25, кв. 75, код ЄДРПОУ 26209631) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691) 3045 гривень судовий збір .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 березня 2015 р.

Головуючий суддя Г.І. Гуляк

Суддя Ю.М. Щавинська

Суддя Ю.А. Шаратов