Рішення

від 19.06.2008 по справі 5/608-14/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421,

факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.06.2008 р.                                                           

Справа №5/608-14/159

за позовом  Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до  Товариства з

обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД», 18002, м. Черкаси, вул.. Хрещатик,

195, кім. 711 (фактична адреса: 18002, м. Черкаси, вул.. О.Дашковича, 20)

про  стягнення

10177,83 грн.

Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  не з'явився

(повідомлений належним чином)

від відповідача:  Васильєва Т.С.,

дов. б/н від 01.09.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення

10177,83 грн. - заборгованості за договором оренди від 12.01.2006р., в тому

числі: 400,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 2853,83 грн. -

заборгованості за спожиту електроенергію, 4424,00 грн. - збитків, завданих

внаслідок пошкодження об'єкту оренди, 200,00 грн. - витрат на проведення

дослідження вартості відновлювального ремонту, 800,00 грн. - неустойки, а також

заява від 21.05.2008р. про збільшення позовних вимог до суми 12877,83 грн., з

яких: 4600,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 2853,83 грн. -

заборгованості по сплаті за електроенергію, 4424, 00 грн. - збитків, завданих

внаслідок пошкодження об'єкту оренди, 200,00 грн. - витрат на проведення

дослідження вартості відновлювального ремонту, 800,00 грн. - неустойки.

Справа №5/608-14/159 прийнята на новий розгляд суддею

Іваницьким О.Т. 07.04.2008р. і розглянута відповідно до вказівок, викладених у

Постанові Вищого господарського суду України №5/608 від 13.03.2008р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області №5/608

від 22.02.2008р. (суддя Гетя Н.Г.) замінено неналежного відповідача по справі:

Кременчуцьку філію ТОВ «Сінніс, ЛТД» на належного - Товариство з обмеженою

відповідальністю «Сінніс, ЛТД», 18002, м. Черкаси, вул.. Хрещатик, 195, кім.

711.

Позивач 22.05.2008р. подав заяву про збільшення позовних

вимог від 21.05.2008р. до суми 12877,83 грн., з яких: 4600,00 грн. -

заборгованості по орендній платі, 2853,83 грн. - заборгованості по сплаті за

електроенергію, 4424, 00 грн. - збитків, завданих внаслідок пошкодження об'єкту

оренди, 200,00 грн. - витрат на проведення дослідження вартості

відновлювального ремонту, 800,00 грн. - неустойки.

Суд заяву прийняв до розгляду.

Ухвалою заступника голови господарського суду

Полтавської області Пушка І.І. від 26.05.2008р. склад суду було змінено в

зв'язку з відрядженням судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд

судді Георгієвському В.Д.

Суддя Георгіївський В.Д. прийняв справу до свого

провадження і відклав її розгляд на 10.06.2008р.

Ухвалою заступника голови господарського суду

Полтавської області Пушка І.І. від 09.06.2008р. склад суду було змінено в

зв'язку з поверненням із відрядження судді Іваницького О.Т. і справа повернута

йому на розгляд.

Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу і розглянув її по

суті у відповідності до вимог ст..ст. 15 (ч.2), 17,43 ГПК України.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому

засіданні 10.06.2008 р. для надання можливості сторонам подати суду додаткові

матеріали, на які вони посилались в судовому засіданні як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2008р. не

з'явився, але подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з

неможливістю явки свого представника, який знаходиться в іншому судовому

засіданні.

Суд клопотання відхилив, оскільки сторона не обмежена

колом осіб, які можуть представляти її інтереси.

В судовому засіданні 19.06.2008 р. за згодою

представника відповідача було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник у

судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечує, посилаючись на їх

неправомірність та безпідставність.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази,

заслухавши представника відповідача,  суд

встановив, що 12.01.2006 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною

особою ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі - 

Позивач)  та Товариством з

обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД», в особі Кременчуцької філії (далі -

Відповідач)   було укладено договір

оренди приміщення торговельного павільйону по вул. 60 років Жовтня, район ринку

МПП «Резерв» за реєстраційним номером 10.13-05, строком до 12.07.2006 р. (далі

- Договір).

Згідно з пунктом 3 Договору «Наймодавець» гарантує, що

майно, яке передається ним в оренду, знаходиться у справному стані та придатне

для його використання для грального залу «Вулкан».

Відповідно до пункту 6 Договору повноважними

представниками сторін складено акт прийому-передачі майна в оренду від

11.01.2006 р.

Пунктом  7

Договору встановлено орендну плату в розмірі 200 грн. на місяць. Відповідно до

п. 8 Договору Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно  до 25 числа.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу Відповідач

фактично належним чином об'єкт оренди не повернув, а відтак вважається таким,

що ним користується, і зобов'язаний сплачувати орендну плату. Крім того,

Відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого п. 9 Договору, щодо оплати

комунальних послуг, не відшкодував збитків, завданих внаслідок  пошкодження об'єкта оренди. На підставі

вищенаведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача 4600,00 грн. -

заборгованості по орендній платі, 2853,83 грн. - заборгованості по сплаті за

електроенергію, 4424, 00 грн. - збитків, завданих внаслідок пошкодження об'єкту

оренди, 200,00 грн. - витрат на проведення дослідження вартості

відновлювального ремонту, 800,00 грн. - неустойки.

Відповідно до статті 759 ЦК України за  договором 

найму  (оренди)  наймодавець 

передає   або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом

можуть бути передбачені особливості 

укладення  та виконання договору

найму (оренди).

Частина 1 статті 760 ЦК України, що предметом  договору 

найму  може  бути річ, 

яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний

вигляд  при неодноразовому використанні

(неспоживна річ).

Відповідно до частини 1 статті  763 ЦК України договір найму укладається на

строк, встановлений в договором.

Частинами 1,4 статті 286 ГК України встановлено, що

орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю

незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати

може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках,

передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в

договорі.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання

припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК

України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням

умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пунктів 1-2 статті 614 Цивільного кодексу

України особа, яка порушила 

зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або

необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є

невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо

належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка

порушила зобов'язання.

Відповідачем в судовому засіданні 19.06.2008р. подано

платіжні доручення про перерахування орендної плати за Договором № 116 від 25

липня 2006 р. в сумі 80,00 грн., № 70 від 5 травня 2006 р. в сумі 200,00 грн.,

№ 35 від 16 березня 2006 р. в сумі 406,00 грн., № 15 від 9 лютого 2006 р., №

206 від 23 листопада 2005 р. в сумі 200,00 грн., № 1 від 12 січня 2006 р., №

185 від 24 жовтня 2005 р., № 175 від 13 жовтня 2005 р.,№ 152 від 25 серпня 2005

р., № 134 від 8 серпня 2005 р., які спростовують факт наявної заборгованості по

орендній платі за період вказаний Позивачем.

Доводи Позивача про те, що до теперішнього часу об'єкт

оренди не повернено, не знайшли підтвердження та спростовуються наступним.

Пунктом 5 Договору встановлено строк оренди - 6 місяців

(тобто, до 12.07.2006р.). Умовами даного договору можливість його пролонгації

не передбачена.

Таким чином, оскільки жодна із сторін не заявила про

намір переукласти договір на новий термін, Договір був припинений 12.07.2006р.

Пункт 19 Договору передбачає обов'язок орендаря в разі

припинення договору найму негайно повернути орендодавцю майно у стані, в якому

воно було одержано. При цьому, у зазначеному пункті не міститься обов'язку

сторін оформляти повернення орендованого майна будь-якими документами, в т.ч. актами

прийому-передачі.

Кременчуцька філія ТОВ «Сінніс, ЛТД» з 01.01.2007р.

призупинила свою діяльність, що підтверджується декларацією з податку на

прибуток підприємства за 2007р., поданої до органів державної податкової

служби  з від'ємним значенням.

Як свідчать матеріали справи, повернення об'єкту оренди

актом прийому-передачі сторонами не оформлявся. Але як доказ своєчасного

звільнення Відповідачем приміщення, яке використовувалась ним для грального

залу «Вулкан»,  і припинення діяльності

Кременчуцької філії ТОВ «Сінніс, ЛТД», подано акт повернення обладнання від

12.07.2006 р. (електронних гральних автоматів) в кількості 19 шт. згідно

договору оренди обладнання № 1 від 01.01.2006 р. 

Позивач зазначив, що ним було здійснено відновлювальний

ремонт об'єкту оренди, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних

робіт форми КБ-2В за жовтень 2006р. Отже, зазначене свідчить про те, що на той

час Відповідач вказане приміщення вже не займав, оскільки неможливо здійснити

одночасно проведення капітального ремонту і діяльність з використанням ігрових

автоматів.

           Факт

своєчасного повернення орендованого приміщення підтверджується також тим,

що  вже 21.07.2006 р.  був складено висновок про спричинений

власнику приміщення збиток. Крім того, позивач не ставить вимогу до відповідача

повернути об'єкт оренди.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до

висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4600,00 грн. - заборгованості

по орендній платі задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 9 Договору витрати по сплаті

комунальних послуг, послуг за водопостачання, водовідведення, електроенергію,

послуги зв'язку, а також будь-які інші витрати , що виникають у «Наймача» у

зв'язку з користуванням ним майном, сплачуються за рахунок «Наймача». При цьому

в даному пункті Договору не міститься 

обов'язку  Відповідача надавати

Позивачу на його вимогу будь-які документи, які б підтверджували  оплату 

послуг за  спожиту електричну

енергію. 

Згідно з частиною 1 статті 275 ГК України, за договором

енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає

електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві

(абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися

передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну

експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини між постачальником електричної

енергії  та споживачем послуг (Позивачем)

врегульовані договором про  постачання

електричної енергії. (договір № 445, укладений з власником приміщення -

Позивачем), умовами якого 

встановлено  права та обов'язки

сторін, в тому числі відповідальність  у

випадку несвоєчасної оплати за надані послуги.

Відповідно до п. 26 постанови Кабінету Міністрів України

№ 1357 від 26.07.99 р. «Про затвердження Правил користування електричною

енергією для населення» у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом

10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та

неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу

надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день

після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право

відключити  споживача від електричної

мережі.   

Згідно п. 4 типового договору про постачання електричної

енергії (Додаток 2 до Правил користування електричною енергією), у разі

відсутності оплати за електричну енергію через 5 днів після дати розрахунку,

обумовленою цим договором, Енергопостачальна організація письмово

(телефонограмою) повідомляє Споживача та електропередавальну організацію про

дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії.  

Позивач, незважаючи на неодноразові відкладення розгляду

справи та оголошену перерву в судовому засіданні, не подав суду договір з

енергопостачальною організацією, доказів заборгованості за спожиту Відповідачем

електроенергію за період дії договору оренди, а саме:  розрахунку заборгованості, акт звірки з

енергопостачальною організацією, листи-вимоги щодо погашення заборгованості за

спожиту електричну енергію та інші документи.

Рахунки за активну електроенергію, подані Позивачем,

судом оцінюються критично, так як не є належним та допустимими доказами у

справі, в розумінні ст. ст.. 32-34,36 ГПК України, які підтверджують   заборгованість Відповідача за спожиту  електроенергію.

Відповідач листом  від 21.05.2008

р. за № 54/ю звернувся до Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» з метою

встановити факт підтвердження оплати за спожиту електроенергію за період дії

договору оренди з 12.01.2006 р. по 12.07.2006 р. (копія в матеріалах справи).

Листом від 28.05.2008 р. за № 83-02/899 Кременчуцька

філія ВАТ «Полтаваобленерго» повідомила, що інформація про правовідносини сторін

договору не може бути розголошена третім особам, інакше, як в порядку,

встановленому чинним законодавством України (на офіційні запити контролюючих,

судових органів тощо), копія відповіді в матеріалах справи.

Крім того, позивачем на вимогу суду не подано

обґрунтованого розрахунку  сум, зокрема

орендної плати та витрат з оплати електроенергії, тоді як зазначено в Постанові

Вищого господарського суду України №5/608 від 13.03.2008р., сума 2853,83 грн.

включає в себе  і суму 686,53 грн., що

становить вартість спожитої електроенергії з 18.12.2005р. по 18.01.2006р.,

тобто за період, що передував укладенню договору оренди.

Таким чином, у суду відсутні підстави щодо задоволення

позову в частині стягнення 2853,83 грн. - заборгованості по сплаті за

електроенергію.

Питання щодо наслідків погіршення речі, переданої в найм

(оренду), регулюються статтею 779 ЦК України, якою на наймача покладається

відповідальність за збитки, що завдані будь-яким погіршенням речі, якщо таке

погіршення стало наслідком порушення наймачем  зобов'язання та за наявності його вини.  

Згідно з пунктом 14 Договору Наймач зобов'язаний усунути

погіршення майна, яке сталося з його вини. Висновок експерта, поданий Позивачем

як доказ завдання пошкоджень об'єкту оренди з вини саме Відповідача, не приймається

судом до уваги, оскільки у висновку міститься лише відображення наявних

пошкоджень об'єкта оренди, тоді як причини їх виникнення не з'ясовані, а також

причинний зв'язок між діяльністю Відповідача та наслідками документально не

підтверджено.

Позивач не виконав вимог пункту 4 ухвали №5/608-14/159

від 07.04.2008р. та не подав докази наявності збитків з урахуванням вимог

частини першої статті 22, статті 611, частини першої статті 623 ЦК України, не

зазначив наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправну

поведінку, дію чи бездіяльність відповідача; шкідливий результат такої

поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

вину правопорушника (відповідача), не  подав

достатніх доказів того, що пошкодження орендованого приміщення стались

внаслідок недбалого ставлення Відповідача.

Висновком спеціаліста від 21.07.2006р. за № М-14-06/1

встановлено: конструкції підвісної стелі, світильники та його облицювання мають

рудий колір. Плити підвісної стелі пошкоджені. На стінах є пошкодження

поверхнею у вигляді сколів, потертостей, рудих підтікань і т.д. 

Частиною 2  ст.

776 Цивільного кодексу України встановлено, що капітальний ремонт речі,

переданої у найм, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Відповідно до Листа Державного комітету України з

будівництва та архітектури № 7/7-401 від 30.04.2003р. «Щодо віднесення

ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів», заміна та

відновлювання конструкцій та обладнання будівель в зв'язку з їх фізичним зносом

та руйнуванням відповідно,  відноситься

до капітального ремонту.

Отже, витрати по проведенню капітального ремонту не

можуть бути покладені на Відповідача як наймача.

Крім того, висновок спеціаліста № М-14-06/1 суперечить

вимогам чинного законодавства, а саме: пп. 4.15 п. 4 Інструкції про призначення

та проведення судових експертиз, де чітко вказано: «Якщо експерт не є

працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі

самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом та печаткою із

зазначенням ідентифікаційного номеру». Аналогічну вимогу містить і пункт 3.9

Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими

судовими експертами, що не працюють в державних спеціалізованих установах,

затвердженій наказом Міністерства юстиції України № 170/5 від 24.12.2007 року,

де зазначено: «Підсумковий документ та додатки до нього (схеми,  картограми, фотографії тощо) мають  бути 

підписані  та  затверджені 

печаткою виконавця,  а в разі

здійснення ним судово-експертної діяльності у складі юридичної особи - печаткою

юридичної особи». В супереч цьому, згаданий висновок не містить ні підпису, ні

печатки експерта, а тому не приймається до уваги як належний та допустимий

доказ по справі і оцінюється судом критично.

Враховуючи вищенаведене позивачем відповідно до вимог

ст..ст. 32-34,36 ГПК України не доведено наявність збитків у сумі 4424, 00

грн., завданих внаслідок пошкодження об'єкту оренди, а тому не підлягають

задоволенню вимоги щодо відшкодування 200,00 грн. - витрат на проведення

дослідження вартості відновлювального ремонту.

Щодо стягнення неустойки в сумі 800,00 грн., то

позивачем не подано її документального розрахунку, не зазначено період, за який

вона нарахована, а з огляду на те, що відповідачем доведено факт передачі

орендованого приміщення 12.07.2006р. відсутні підстави для стягнення неустойки

в сумі 800,00 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення 1500,00 грн.

моральної шкоди судом не досліджувалися, оскільки постановою Вищого

господарського суду України №5/608 від 13.03.2008р. в частині відмови у

стягненні відшкодування моральної шкоди рішення господарського суду Полтавської

області від 31 травня 2007 р. та постанову Київського міжобласного господарського

суду від 27 листопада 2007 р. у справі за 

№ 5/608 залишені без змін.

Відповідачем  у

відповідності до вимог статті 614 ЦК України, 

статей 32-33, 36 ГПК України надано належні докази про відсутність його

вини /у матеріалах справи/.

Позивач у відповідності до статей 32-33,36  ГПК України не надав належних   доказів,   

не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти,

встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 75 ГПК України якщо відзив на позовну

заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути

розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі вищенаведеного суд

приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.         

Враховуючи викладене, матеріали

справи та керуючись ст.ст 15( ч.1), 17, 32-36,43, 44-45, 49, 75,77, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

          СУДДЯ                                                                     

Іваницький О.Т.

Повний текст рішення складено та

підписано