Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/3021/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015№910/3021/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3021/15-г

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза", м. Київ,

про стягнення 5 250 грн. штрафу та 5 250 грн. пені,

за участю представників сторін:

позивача - Новицького М.З. (довіреність від 23.02.2015 №300-122/09-1604);

відповідача - не з'явився.

Антимонопольний комітет України (далі - АМК) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (далі - ТОВ «Архбудекспертиза») 5 250 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 24.06.2014 №358-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №127-26.13/152-13 (далі - Рішення №358-р), та 4 095 грн. пені, нарахованої за невиконання Рішення №358-р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: Рішення № 358-р, яким визнано, що ТОВ «Архбудекспертиза» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді неподання інформації АМК на вимогу державного уповноваженого АМК від 04.09.2013 №127-26.13/07-8668 у встановлений ним строк, не виконано в добровільному порядку, а тому штраф підлягає стягненню у судовому порядку; за прострочення сплати зазначеного штрафу з ТОВ «Архбудекспертиза» також слід стягнути нараховану АМК суму пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2015 порушено провадження у справі.

10.03.2015 АМК подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ТОВ «Архбудекспертиза» 5 250 грн. штрафу і 5 250 грн. пені. Заяву мотивовано тим, що: за період з 13.12.2014 по 02.03.2015 кількість днів прострочення сплати штрафу становить 80 днів; частиною п'ятою статті 56 Закону встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 78,75 грн., а тому за вказаний період сума належної до стягнення пені становить 6 300 грн. (78,75 грн. х 80 дні); при цьому, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК; таким чином, загальна сума пені складає 5 250 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи дотримання позивачем припису статті 22 ГПК України, суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

У судовому засіданні 16.03.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2015 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.03.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням №358-р:

- визнано, що ТОВ «Архбудекспертиза» вчинило правопорушення у вигляді неподанні інформації АМК на вимогу державного уповноваженого АМК від 04.09.2013 №127-26.13/07-8668 у встановлений ним строк, чим порушило пункт 13 статті 50 Закону;

- за наведене порушення на ТОВ «Архбудекспертиза» накладено штраф у сумі 5 250 грн.

Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення №358-р було надіслано на адресу ТОВ «Архбудекспертиза» супровідним листом від 02.07.2014 №127-26/13/05-5997, однак до АМК повернувся конверт з адреси відповідача з відміткою поштового відділення «причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання».

Абзацом другим частини першої статті 56 Закону встановлено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити Рішення №358-р відповідачу, вказане рішення було опубліковано 01.10.2014 в газеті «Урядовий кур'єр» № 180 (5309) (ксерокопія вказаної газети знаходиться в матеріалах справи), а тому Рішення №358-р вважається врученим 12.10.2014 (одинадцятий день після опублікування Рішення №358-р). Отже, початком періоду прострочення сплати штрафу і початком періоду нарахування пені слід вважати 13.12.2014, оскільки у добровільному порядку відповідач повинен був сплатити штраф до 12.12.2014.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, ТОВ «Архбудекспертиза» станом на 11.02.2015 - день подання позовної заяви (як і на даний час) не сплатило штраф у добровільному порядку.

За таких обставин господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 5 250 грн. штрафу.

Крім того, у частині п'ятій статті 56 Закону зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Архбудекспертиза» 5 250 грн. пені, АМК визначило період її нарахування з 13.12.2014 по 02.03.2015 (згідно із заявою від 04.03.2015 №300-20.3/04-1986 про збільшення розміру позовних вимог), тобто 80 днів.

Судом встановлено, що кількість днів прострочення сплати штрафу становить 80 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 78,75 грн., тому за 80 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 6 300 грн. пені (78,75 грн. * 80 днів).

Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (5 250 грн.), накладеного на відповідача Рішенням №358-р, а тому стягненню з ТОВ «Архбудекспертиза» підлягає 5 250 грн. пені.

Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», є органи Державної податкової служби України.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата становить 1 218 грн.

Таким чином, з ТОВ «Архбудекспертиза» підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Архбудекспертиза» (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; ідентифікаційний код 37579211) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 (р/р 31118106700010; МФО 820019; ідентифікаційний код 38050812; отримувач: ГУ ДКСУ у місті Києві) 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. штрафу і 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Архбудекспертиза» (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; ідентифікаційний код 37579211) в доход державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.03.2015.

Суддя О. Марченко