Ухвала

від 30.10.2015 по справі 910/3021/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.10.2015 № 910/3021/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі – АМК), в частині питання

про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі господарського суду міста Києва від 06.04.2015, виданому на виконання вказаного рішення суду

зі справи № 910/3021/15-г

за позовом АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза", м. Київ,

про стягнення 5 250 грн. штрафу та 5 250 грн. пені,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (далі – ТОВ “Архбудекспертиза”) 5 250 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 24.06.2014 №358-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у справі №127-26.13/152-13, та 4 095 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №358-р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ “Архбудекспертиза” з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 (р/р 31118106700010; МФО 820019; ідентифікаційний код 38050812; отримувач: ГУ ДКСУ у місті Києві) 5 250 грн. штрафу і 5 250 грн. пені; стягнуто з ТОВ “Архбудекспертиза” в доход державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано накази від 06.04.2015.

29.04.2015 від АМК надійшла заява про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі суду від 06.04.2015 (далі – Заява), мотивована тим, що:

у рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 допущено описку, оскільки позов АМК задоволено, але при цьому резолютивна частини судового рішення не відповідає викладеній вимозі в позовній заяві АМК; так, судом помилково зазначено в частині стягнення з ТОВ «Архбудекспертиза» коштів «з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду»; у зв'язку з цим допущено помилку і в наказі, виданому на підставі вказаного рішення;

з огляду на викладене державний виконавець з метою виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3021/15-г за пред'явленим наказом господарського суду міста Києва від 06.04.2015 вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення лише на кошти, які перебувають на рахунках у банках, тим самим унеможливлюючи виконання вказаного рішення у разі їх відсутності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, вказану заяву повернуто АМК без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 касаційну скаргу АМК задоволено частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 зі справи №910/3021/15-г скасовано в частині повернення без розгляду АМК заяви стосовно виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та передано справу у відповідній частині на розгляд суду першої інстанції; в іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 зі справи №910/3021/15-г залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

У пункті 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер. Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Заявник просить суд виправити описку в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015, шляхом виключення з пункту другого резолютивної частини вказаного рішення слів «з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду» та просить суд викласти зазначений пункт рішення відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини другої статті 2 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

У частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (пункт другий статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, державний виконавець в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" накладає арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, виявлених державним виконавцем, як при примусовому виконанні рішень судів, так і при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з приписами статті 83 ГПК України господарський суд міста Києва не вийшов за межі позовних вимог, вказуючи в резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача заборгованості з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/3021/15-г.

Отже, господарський суд вважає, що викладені в Заяві обставини щодо виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 не є опискою, а тому Заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України в частині виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 зі справи №910/3021/15-г.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя                                                                                 О.Марченко