Постанова

від 03.12.2015 по справі 910/3021/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа№ 910/3021/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Новицький М.З - представник за дов. №300-122/01-5444 від 25.05.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року

у справі № 910/3021/15-г (суддя Марченко О.В)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза"

про стягнення 5 250 грн. штрафу та 5 250 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 5250,00 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 24.06.2014 року №358-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №127-26.13/152-13, та 4 095 грн пені, нарахованої за невиконання рішення №358-р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 (р/р 31118106700010; МФО 820019; ідентифікаційний код 38050812; отримувач: ГУ ДКСУ у місті Києві) 5 250 грн штрафу і 5 250 грн пені, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" в доход державного бюджету України 1 827 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 06.04.2015 року.

29.04.2015 року від позивача надійшла заява про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року та помилки в наказі суду від 06.04.2015 року (далі - заява), мотивована тим, що: у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року допущено описку, оскільки позов задоволено, але при цьому резолютивна частини судового рішення не відповідає викладеній вимозі в позовній заяві АМК; так, судом помилково зазначено в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" коштів "з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду"; у зв'язку з цим допущено помилку і в наказі, виданому на підставі вказаного рішення; з огляду на викладене державний виконавець з метою виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року у справі № 910/3021/15-г за пред'явленим наказом господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення лише на кошти, які перебувають на рахунках у банках, тим самим унеможливлюючи виконання вказаного рішення у разі їх відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року, вказану заяву повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 року касаційну скаргу АМК задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року зі справи №910/3021/15-г скасовано в частині повернення без розгляду заяви стосовно виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року та передано справу у відповідній частині на розгляд суду першої інстанції; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року зі справи №910/3021/15-г залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року у справі №910/3021/15-г у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України в частині виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Антимонопольний комітет України звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року у справі № 910/3021/15-г.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, скаржник вказав, що фраза «стягнути з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду» звужує виконання рішення та порядок стягнення коштів тільки з рахунків, тобто державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення лише на кошти, які перебувають на рахунках у банках, тим самим унеможливлюючи виконання спірного рішення у разі їх відсутності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року прийнято апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України до провадження.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2015 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 23.11.2015 року на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 03.12.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Антимонопольного комітету України - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Згідно п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер. Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Так, заявник просить суд виправити описку в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року, шляхом виключення з пункту другого резолютивної частини вказаного рішення слів "з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду" та просить суд викласти зазначений пункт рішення відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 2 ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим,як правильно зазначено судом першої інстанції, державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (пункт другий статті 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, державний виконавець в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" накладає арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, виявлених державним виконавцем, як при примусовому виконанні рішень судів, так і при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що згідно з приписами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва не вийшов за межі позовних вимог, вказуючи в резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача заборгованості з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року у справі №910/3021/15-г.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що фраза «стягнути з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду» звужує виконання рішення та порядок стягнення коштів тільки з рахунків, тобто державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення лише на кошти, які перебувають на рахунках у банках, тим самим унеможливлюючи виконання спірного рішення у разі їх відсутності, з огляду на наступне.

Так, відповідно до 121 Господарського процесуального кодексу України відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови відбувається, зокрема при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, у разі відсутності коштів на рахунках сторона не позбавлена права змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви, оскільки викладені в заяві обставини щодо виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року не є опискою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року у справі №910/3021/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Антимонопольного комітету України - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 року у справі №910/3021/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3021/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк