Рішення

від 10.08.2009 по справі 15/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/227

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.08.09 р.                                                                                     Справа № 15/227                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сирний континент” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32794684)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33967456)

про стягнення заборгованості в сумі 11107,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Міхно Ю.П. за довіреністю № 3/08 від 10.08.2009 р., Дарнопих В.П. за довіреністю № 2/08 від 10.08.2009 р.

від відповідача: Крещенко В.В. за довіреністю від 07.04.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Сирний континент” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 11107,75 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/227, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 04.02.2009 року строк вирішення спору продовжений до 10.03.2009 року.

Ухвалою від 25.02.2009 року по справі 15/227 призначено судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

Від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок судової економічної експертизи № 967/24.

Ухвалою від 30.07.2009 р. поновлено провадження у справі № 15/227 у зв'язку із відсутністю причин, що зумовили його зупинення, та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.08.2009 р.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 164 на умовах оплати з відстроченням платежу, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному даним договором, згідно замовленню на поставку та товаросупровідній документації, що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1 „Бланк замовлення на поставку”).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що покупець надає замовлення на поставку продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведений асортимент (список) товарів, які поставляються по даному договору, їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 2 „Специфікація”).

Згідно п. 1.3 договору замовлення на поставку та поставка формуються на підставі затвердженого сторонами графіку поставок (Додаток 3 „Графік поставок”).

Відповідно до п. 2.2.2 договору замовлення на поставку товару є обов'язковим для продавця. Замовлення на поставку може надаватися продавцю в письмовій формі, усній формі, по факсу, електронній пошті за 1 день до поставки. Продавець зобов'язаний передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника продавця, уповноваженого приймати замовлення на поставку покупця.

Згідно п. 5.3 договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.04.2008 р. до нього покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару, не пізніш 25 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Завірені копії договору та протоколу розбіжностей додані до позову. Жодного додатку до договору позивач до суду не надав.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

На виконання умов договору купівлі-продажу № 164 на умовах оплати з відстроченням платежу від 11.04.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11107,75 грн. за видатковими накладними. Як стверджує позивач, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару. Даний факт позивач підтверджує податковими накладними, банківськими виписками по фактам часткової оплати, актами звірки розрахунків між сторонами. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (поставлений товар своєчасно та повністю не оплатив), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Позивач надав до суду заяву № 14–8 від 04.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якій конкретизував за якими саме видатковими накладними ним був поставлений товар на спірну суму 11107,75 грн. відповідачу: № СК–0015272 від 18.06.2008 р. на суму 8485,58 грн. (залишок суми 6588,67 грн.), № СК–0015274 від 18.06.2008 р. на суму 1434,10 грн., № СК–0015275 від 18.06.2008 р. на суму 1020,02 грн., № СК–0015276 від 18.06.2008 р. на суму 2064,96 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав уточнені позовні вимоги.

Позивач надав до суду клопотання вх. № 02–41/1153 від 14.01.2009 р. з додатком акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2008 р. за підписом тільки позивача, який по суті можна вважати розрахунком суми позову по основному боргу. Із вказаного акту вбачається, що відповідач мав заборгованість перед позивачем на суму 325720,48 грн. (сальдо на 01.06.2008 р.). У період з 04.06.2008 р. по 18.06.2008 р. позивач передав відповідачу за спірними видатковими накладними товар на загальну суму 119634,92 грн. У період з 03.06.2008 р. по 11.08.2008 р. відповідач частково оплатив позивачу заборгованість за отриманий товар у сумі 434247,65 грн. Загальна сума сальдо на користь позивача станом на 31.12.2008 р. складає 11107,75 грн. Вказані обставини позивач підтверджує бухгалтерською довідкою від 04.02.2009 року вих. № 14-8 та довідками взаєморозрахунків з покупцями з січня по серпень 2008 року. Оригінали вказаних документів містяться в матеріалах справи.

13.01.2009 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні  вимоги не визнає в повному обсязі, ставить під сумнів факт отримання від позивача товару згідно договору № 164 від 11.04.2008 р. за спірними видатковими накладними у червні 2008 року, вважає недоведеним з боку позивача факт передачі товару та підписання спірних видаткових та податкових накладних у зв'язку з відсутністю довіреностей на осіб, які нібито отримували товар для відповідача. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність замовлень на товар, графіку поставки товару, специфікації до договору.

Із висновку судової економічної експертизи № 967/24, який в оригіналі міститься в матеріалах справи, вбачається, що за результатами фінансово–господарських операцій, здійснених між сторонами протягом 2007–2008 років, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем за відвантажений товар станом на 31.12.2008 р. в сумі 11107,75 грн., в тому числі: погоджене сальдо на користь позивача станом на 31.12.2006 р. – 232604,63 грн.; відвантажений товар на суму 3599392,43 грн.; здійснено повернення поставленого товару та проведено коригування на суму 76626,75 грн.; здійснена оплата на суму 3744262,56 грн. У зв'язку з тим, що у зведених документах бухгалтерського обліку позивача, операції відображені в розрізі первинних документів, а не договорів (рахунків), а також наявність протиріччя сторін про існуючі договірні відносини – експерт не має можливості встановити в рамках якого договору між сторонами виникла спірна заборгованість. У зв'язку з невиконанням відповідачем клопотання експерта № 197 від 26.03.2009 р., експерт також не має можливості документально встановити – чи відображена вказана заборгованість в бухгалтерському обліку підприємства.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вказані передачі товару на спірну суму були здійснені на підставі договору купівлі-продажу № 164 на умовах оплати з відстроченням платежу від 11.04.2008 р.

Пунктом 1.1 договору передбачений обов'язок позивача здійснити поставки товару на підставі поданої покупцем заявки. Позивачем не надано жодних доказів наявності вказаних замовлень. В поясненнях позивач посилається на пункт 2.2.2 договору, згідно якого заявки приймалися в усній формі в телефонному режимі. Проте вказаним пунктом договору передбачений обов'язок продавця (позивача) передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника продавця, уповноваженого приймати замовлення на поставку покупця. Жодних доказів наявності здійснення такої передачі підтвердження виконання замовлення на поставку позивачем також до суду не надано. Крім того, пунктом 2.2.3 договору передбачено, що продавець зобов'язаний вказувати у всіх документах, що стосуються поставки, інформацію, ідентичну замовленню, зокрема, дату та номер замовлення на поставку. В жодній із спірних видаткових накладних не вказана дата та номер замовлення, що суперечить договору купівлі-продажу № 164 від 11.04.2008 р. Це свідчить про те, що неможливо співвіднести предмет поставки за спірним договором та фактично поставлений товар за накладними.

Згідно п. 1.1, 1.2 договору товаросупровідна документація та специфікації є невід'ємними частинами даного договору. Тобто спірні видаткові накладні та специфікації повинні містити конкретні вказівки на договір купівлі-продажу № 164 від 11.04.2008 р. За таких обставин при відсутності доказів фактичного оформлення замовлення на товар та підписання специфікації до договору, істотні умови такого договору щодо найменування, кількості, ціни на товар сторони могли погодити тільки під час підписання видаткових накладних. Такі видаткові накладні крім функції передатного акту виконують функцію специфікації до договору, тому є його невід'ємною частиною.

Однак, наявні в матеріалах справи накладні не можна розцінювати як первинні документи, складені на виконання умов договору купівлі-продажу № 164 від 11.04.2008 р., та як невід'ємну частину цього договору, оскільки жодного посилання в накладних на спірний договір не міститься.

Крім того, в наданих самим же позивачем податкових накладних, що також відображають відносини між сторонами, в якості підстави поставки зазначені спірні видаткові накладні. В банківських виписках, які позивач надав до суду як докази по фактам часткової оплати за договором купівлі–продажу № 164 від 11.04.2008 р., в призначенні платежу відповідач вказує на договір № 164 від 01.11.2005 р., що за датою не збігається зі спірним договором.

Підписаний сторонами акт звірки також не містить вказівки на те, що відповідач визнає заборгованість за товар, отриманий згідно договору купівлі–продажу № 164 від 11.04.2008 р.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено зв'язок між видатковими та податковими накладними з умовами спірного договору, тобто не доведений сам факт передачі товару за спірним договором, на підставі якого позивач вимагає стягнути суму основного боргу за переданий товар.

Факт наявності між сторонами договору купівлі-продажу № 164 від 11.04.2008 р. не свідчить про те, що всі господарські операції купівлі–продажу товару між сторонами обов'язково регулювалися вказаним договором, а ні нормами діючого законодавства.

Суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача.

Такого клопотання до суду не надходило. Позивачем протягом періоду розгляду справи в суді предмет або підстави позову не змінювалися.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки передача товару по спірним накладним на умовах договору купівлі-продажу № 164 від 11.04.2008 р. матеріалами справи не підтверджена, а позовні вимоги засновані на невиконанні відповідачем зобов'язання оплатити вартість товару на умовах вказаного договору, то за таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому їх відхиляє.

Клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно відповідача у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог також задоволенню не підлягає.

Вартість судової економічної експертизи складає 5020,44 грн., що підтверджується рахунком № 432 від 12.03.2009 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Судові витрати (в тому числі вартість судової експертизи)згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сирний континент” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14; код ЄДРПОУ 32794684; розрахунковий рахунок 26008038256902 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016) вартість витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 5020,44 грн.

У судовому засіданні 10.08.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя