39/48
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.07.2009 р. справа №39/48
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Акулової Н.В.
суддів Гези Т.Д. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:Колпахч'ян Г.Й., довіреність б/н від 16.03.2009року,
від відповідача:Андрієнко Л.А., довіреність №74 від 31.12.2008року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від18.05.2009 року
по справі№39/48 (Морщагіна Н.С.)
за позовомАсоціації "Ріст" м.Донецьк
доЗакритого акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" м.Донецьк
простягнення 135566грн.89коп.
В С Т А Н О В И В:
Асоціація “Ріст” м. Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 135566грн.89коп., а саме, основного боргу в сумі 134494грн.62коп., 3% річних в сумі 1072грн.27коп./арк справи 3-5/.
У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач згідно письмових пояснень №3ЮР/09 від 06.05.2009року зменшив розмір позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 119494грн.62коп., 3% річних в сумі 1015грн.56коп./арк справи 59-64/.
Рішенням від 18.05.2009року господарський суд Донецької області /суддя МорщагінаН.С./ позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 119494грн.62коп., 3% річних в сумі 1013грн.88коп., в іншій частині позовних вимог відмовив./арк. справи 79-80/.
Рішення мотивоване тим, що 26.12.2006 року між позивачем та відповідачем, Закритим акціонерними товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”(Замовник), укладено договір № 4400001724; додатковою угодою від 27.12.2007 р. строк дії договору № 4400001724 від 26.12.2006 р. пролонгований сторонами до 31.12.2008 р.; в зв'язку з перейменування Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” в Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, додатковими угодами від 02.12.2008 р. та від 12.12.2008 р. викладено в новій редакції преамбулу договору та п. 14 договору “Юридичні адреси, реквізит сторін” для Замовника; згідно даного договору Виконавець зобов'язався виготовити та поставити на умовах поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (2000 рік), а Замовник прийняти та оплатити визначену п. 1 продукцію; додатковими угодами № 38 від 28.07.2008 р., № 41 від 07.08.2007 р., № 42 від 27.08.2008 р. п. 1 договору в частині визначення асортименту, кількості та ціни продукції було доповнено новими позиціями; на виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних № РО-0000564 від15.10.2008 р., РО-0000565 від 15.10.2008 р. поставив відповідачеві визначену п. 1 договору продукцію на загальну суму 134224грн.62коп., продукцію відповідачем прийнято, що підтверджується підписами останнього на означених видаткових накладних; представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткові накладні та рахунки-фактури безпосередньо не містять посилань на договір № 4400001724 від 26.12.2006 р., проте беручи до уваги фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої за означеною видатковою накладною та продукції, визначеної п.1 договору, з урахуванням, а також приймаючи до уваги що зобов'язання з поставки продукції за визначеними видатковими накладними відображені позивачем в податковому обліку як такі, що виникли на підставі договору № 4400001724 від 26.12.2006 р., суд дійшов висновку, що передача відповідачеві продукції на суму 134224грн.62коп. у відповідності до видаткових накладних відбулася в межах договору № 4400001724 від 26.12.2006 р.; в ході розгляду справи відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленої продукції, при цьому в якості підстав здійснення платежу було фактично зазначено спірний договір поставки № 4400001724 від 26.12.2006 р.; оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами № 4400001724 від 26.12.2006 р.; прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 119494грн.62коп., відповідач доказів оплати заборгованості на суму 119494грн.62коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував. На підставі положень ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення лише 3% річних в сумі 1015грн.56коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 10.02.2009 р., з урахування поступового зменшення суми боргу, арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних, приймаючи до уваги факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1013грн.88коп., оскільки представлений позивачем розрахунок 3% річних судом до уваги не приймається з огляду на арифметичну необґрунтованість, через невірне визначення календарних днів у 2008 році.
Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009року у справі №39/48 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. /арк. справи 86-88/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позивача не виникло права вимагати від відповідача здійснювати оплату за договором, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності узгодженого між сторонами графіку поставки та письмових заявок на поставку продукції, передачі позивачем відповідачу документів, передбачених п. 6 договору. Скаржник вважає, що поставка продукції здійснена позивачем поза умовами договору поставки № 4400001724 від 26.12.2006 року.
Представник Асоціації “Ріст” м. Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009року у справі №39/48 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки відповідачем не заперечується факт отримання продукції, відповідачем не надані докази відмови від цієї продукції або прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання; документи передбачені п 6 договору відповідачу передані; інших договорів між сторонами не укладалось, відповідач частково сплатив суму боргу, у платіжному дорученні про оплату наявне посилання на договір тощо.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом першої інстанції, 26.12.2006 року між позивачем, Асоціацією “Ріст” м. Донецьк (Виконавець), та відповідачем, Закритим акціонерними товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”(Замовник), укладено договір № 4400001724./арк. справи 8-9/.
Предметом даного договору є зобов'язання постачальника виготовити та передати у 2006 –2007році продукцію та зобов'язання покупця прийняти цю продукцію та сплатити її./п.1 договору/.
Таким чином, договір № 4400001724 за своєю правовою природою є договором поставки.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплено печатками підприємств.
Строк дії договору встановлено сторонами з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін до 31.12.2007року./п.12 договору/.
Будь-які зміни та доповнення до даного договору вважаються діючими тільки при умові, якщо вони здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими представникам и сторін та скріплені печатками обох підприємств./п.11 договору/.
Додатковою угодою від 27.12.2007 року строк дії договору № 4400001724 від 26.12.2006 року пролонгований сторонами до 31.12.2008 року. /арк. справи 10/.
У зв'язку з перейменування Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” в Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, додатковими угодами від 02.12.2008 року та від 12.12.2008 року викладено в новій редакції преамбулу договору та п. 14 Договору “Юридичні адреси, реквізит сторін” для Замовника./арк. справи 14, 15/.
Пунктом 1 договору сторонами визначені умови поставки продукції - СРТ / склад замовника/ при поставці автотранспортом згідно ІНКОТЕРМС (2000 рік).
У відповідності з п. 2 договору Виконавець /позивач/ поставляє продукцію Замовнику /відповідачу/ згідно узгодженого графіку поставки згідно письмової заявки Замовника.
Сторонами у справі не заперечується того факту, що графік поставки між сторонами не підписувався.
Як вбачається з матеріалів справи, найменування, номенклатура (асортимент), кількість та інші характеристики продукції, її ціна, строки поставки визначено сторонами у додаткових угодах № 38 від 28.07.2008 року, № 41 від 07.08.2007 року, № 42 від 27.08.2008 року./арк. справи 11-13/.
Додаткові угоди підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.
Сторонами у справі не заперечується фактичне узгодження визначених істотних умов договору у вказаних додаткових угодах.
Виходячи з викладеного, незважаючи на відсутність підписаного між сторонами графіку поставки, сторони укладанням додаткових угод № 38 від 28.07.2008 року, № 41 від 07.08.2007 року, № 42 від 27.08.2008 року визначились щодо найменування, номенклатури (асортимент), кількості продукції, її ціни, строків поставки тощо.
За приписом п.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як зазначалось вище, сторони узгодили строки поставки продукції, а саме: за додатковою угодою № 38 від 28.07.2008 року –90 днів з моменту підписання угоді, № 41 від 07.08.2007 року –60днів, № 42 від 27.08.2008 року –45 днів.
Згідно п. 3 договору зобов'язання Виконавця/ позивача/ в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на склад Замовника./відповідача/.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору та на підставі укладених додаткових угод № 38 від 28.07.2008 року, № 41 від 07.08.2007 року, № 42 від 27.08.2008 року позивач згідно видаткових накладних № РО-0000564 від15.10.2008 року, РО-0000565 від 15.10.2008 року поставив продукцію на загальну суму 134224грн.62коп./арк. справи 16, 19/.
Накладні підписані сторонами без заперечень, тому приймаються судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду в якості належних та допустимих доказів факту здійснення постачання продукції відповідачу.
Відповідач не заперечує факт поставки продукції, але вказує на той факт, що поставка здійснена позивачем поза умовами договору № 4400001724, оскільки матеріали справи не містять узгодженого графіку поставки, заявок відповідача та у накладних відсутнє посилання на даний договір як на умову поставки.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з даним твердженням відповідача з огляду на наступне.
Видаткові накладні № РО-0000564 від15.10.2008 року, РО-0000565 від 15.10.2008 року дійсно не містять посилання на договір № 4400001724 від 26.12.2006 року в якості підстави здійснення поставки, але відсутність такого посилання беззаперечно не виключає здійснення поставки згідно умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні.
Накладні –це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту –здійснення господарської операції , разом з тим, сам по собі факт передачі товару, що може засвідчуватись накладною, не є підставою виникнення обов'язку сплатити його вартість.
Згідно ч.2 ст.9 зазначеного Закону визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, зазначена норма не визначає в якості обов'язкового реквізиту номер та дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказує на обов'язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст.1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства ( у даному випадку зазначені накладні підтверджують здійснення господарської операції –дії /передачі продукції/, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач безпідставно ототожнив поняття “господарська операція” та “господарський договір”.
Крім вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступне.
У відповідності з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Податкові накладні, №564 від 15.10.2008року та №565 від 15.10.2008року,що складені позивачем на виконання вимог зазначеного нормативного акту, в графі “умови поставки” містять посилання на договір № 4400001724 від 26.12.2006 року./арк. справи 18-21/.
Суд першої інстанції підставно посилається на фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої за видатковими накладними продукції, яка повинна була бути поставлена на підставі укладених додаткових угод № 38 від 28.07.2008 року, № 41 від 07.08.2007 року, № 42 від 27.08.2008 року.
В ході розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленої продукції, при цьому в якості підстав здійснення платежу було фактично зазначено рахунок –фактуру №РО-0000564 від 15.10.2008року та спірний договір № 4400001724 від 26.12.2006 року./див. виписку з банку позивача, арк. справи 66/.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо здійснення поставки продукції за видатковими накладними № РО-0000564 від15.10.2008 року, РО-0000565 від 15.10.2008 року у межах виконання сторонами договору № 4400001724 від 26.12.2006 року, посилання відповідача на позадоговірний характер поставки є хибним.
Статтею 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Суду першої інстанції не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленого товару продукції, тому, на думку судової колегії, суд дійшов вірного висновку, що покупець прийняв продукцію за видатковими накладними № РО-0000564 від15.10.2008 року, РО-0000565 від 15.10.2008 року на загальну суму 134494грн.62коп.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що фактичне здійснення позивачем поставки продукції та отримання відповідної продукції відповідачем підтверджено наявними у справі доказами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін /його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пункт 8 договору передбачає, що Замовник зобов'язаний здійснити оплату на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 15 банківських днів після поставки продукції та передання документів згідно п. 6 цього договору.
Пункт 6 договору твердить, що Виконавець разом з продукцією зобов'язаний надати Замовнику наступні документи сертифікат якості чи технічний паспорт; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, податкові накладну.
Таким чином, строк оплати отриманої продукції сторонами встановлено та зобов'язання відповідача щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції повинно бути виконано протягом 15 банківських днів після поставки продукції та передання документів згідно п. 6 цього договору, а саме: сертифікату якості чи технічного паспорту; рахунку-фактури на оплату; товарно-транспортних документів, податкової накладної.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного пакету документів та як наслідок не виникнення у останнього права вимоги оплати за поставлену продукцію, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Матеріали справи містять рахунки –фактури №РО-0000564 від 15.10.2008року та №РО-0000565 від 15.10.2008року, в яких наявний підпис особи, яка їх отримала./арк. справи 17,20/.
Посилання на рахунок №РО-0000564 від 15.10.2008року міститься у графі: призначення платежу, платіжного доручення, яким відповідач частково оплатив суму боргу у ході розгляду справи./арк. справи 66/.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві /ч. 2 ст. 666 ЦК України/.
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні продукції Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання продукції, продукція відповідачем прийнята, строк оплати вартості продукції настав, але свої зобов'язання стосовно оплати отриманої продукції відповідач не виконав, це стало підставою для направлення позивачем на адресу відповідача претензії за №19/01-11 від 17.11.2008року та №05/01-12 від 08.12.2008року, факт направлення яких підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення./арк. справи 22-23/.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно банківської виписки позивача від 26.12.2008року відповідач сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 15000грн. в якості оплати за дошку згідно рахунку №РО-0000564 від 15.10.2008року, договору № 4400001724 від 26.12.2006 року./арк. справи 66/.
Предмет позовних вимог з урахуванням уточнення –стягнення заборгованості за договором в сумі 119494грн.62коп., 3% річних в сумі 1015грн.56коп.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем на користь позивача суми заборгованості в сумі 119494грн.62коп.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в частині поставки продукції, тоді як , відповідач всупереч вимогам договору свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати не виконав, у зв'язку з чим з його боку виникла заборгованість за № 4400001724 від 26.12.2006 року в сумі119494грн.62коп. , тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.
Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу підлягають задоволенню, позивач мав право на звернення до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1015грн.56коп.
Суд першої інстанції здійснивши перерахунок заявленої суми, підставно вважає, що вказані вимоги слід задовольнити частково в сумі 1013грн.88коп.виходячи з наступного розрахунку (134494грн.62коп. * 3% / 100% * 51день / 366днів) + (119494грн.62коп. * 3% / 100% * 5днів/366днів) + (119494грн.62коп. * 3% / 100% * 41день/365днів), оскільки розрахунок 3% річних позивачем здійснено арифметично невірно.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009року у справі №39/48 залишити без змін, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк –без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: Т.Д. Геза
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС 5-гсдо
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2009 |
Оприлюднено | 15.08.2009 |
Номер документу | 4329844 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Акулова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні