Рішення

від 27.03.2015 по справі 927/187/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

27 березня 20158 лютого 2014 Справа № 927/187/15

За позовом: Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут",

вул. Автозаводська, 78 А, м. Київ, 04114

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧМГ»,

вул. Шевченка, 42, м. Чернігів, 14013

Предмет спору: про стягнення 74935,62 грн.

Суддя Скорик Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з'явився (Гапон В.П. - завідувач відділу управління майном, дов. № 2312 від 13.11.2014 р. присутній в судових засіданнях 03.03.2015 р., 19.03.2015 р. та 26.03.2015 р.)

Від відповідача: Миланич А.М.. - представник, дов. № 2 від 02.03.15 р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 26.03.2015 р. по 27.03.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 48665,23 грн. боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № КА0453-00 від 08.01.2013 р., 10334,24 грн. пені, 2500,60 грн. процентів річних та інфляційні в сумі 13435,55 грн..

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2015 р. надав пояснення по справі, в яких зазначив, що до рахунку № 209 від 18.02.2013 р. на відшкодування витрат балансоутримувача за січень 2013 року було включено суму яка підлягала відшкодуванню з боку ТОВ «ЧМГ» за вдома договорами, а саме: договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № 6/366 від 01.07.2009 р., укладений на виконання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 140-09 від 01.07.2009 р., які припинили свою дію на підставі акту прийому передачі від 08.01.2013 року; а також договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № КА 0453-00 від 08.01.2013 р., укладений на виконання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 06-13 від 08.01.2013 р.. За періоди з 01 по 08 січня 2013 року та з 08 по 31 січня 2013 року суми на оплату відшкодування витрат балансоутримувача окремо не розраховувались.

В поясненнях по справі (а.с. 69-70 том 2) позивач зазначив, що згідно повного розрахунку по абонентському договору 106 від 2013.01 втрати на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за адресою Щорса, 12 за січень 2013 року складають 58100,28 грн. (без ПДВ), з урахуванням ПДВ та проценту участі ТОВ «ЧМГ» (4,77%) у витратах балансоутримувача дана сума складає 3990,80 грн.. Крім того, в рахунках та актах на відшкодування витрат балансоутримувача витрати по дератизації та за стічні води включені в повному обсязі з застосуванням проценту участі ТОВ «ЧМГ» в розмірі 6,07%; 7,34%; 8,2%; 8,39%.

Відзивом на позов відповідач частково погодився з позовними вимогами, а саме в частині сплати відшкодування витрат з оплати комунальних послуг, в решті вимоги вважав безпідставними.

Представником відповідача в судовому засіданні 26.03.2015 року надано колективні звернення, зокрема, до позивача від 25.03.2013 р. та 17.05.2013 р., в яких зазначено, що приймаючи до уваги надсилання рахунків - фактур та актів здавання - приймання послуг у розмірі, який збільшений у тричі, ТОВ «ЧМГ» просить надати документи та розрахунки, що підтверджують правомірність наданих за січень - березень 2013 року рахунків та актів по відшкодуванню витрат, а також виключити з вищевказаних актів таку категорію як «накладні витрати», оскільки розмір таких витрат складає 50 % розміру всіх наданих комунальних послуг та розрахунків витрат. У відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо постійної зміни коефіцієнту участі (проценту участі відповідача у витратах позивача); щодо безпідставного включення до розрахунку суми для відшкодування вартості теплової енергії в гарячій воді за січень 2013 року по об'єкту Щорса,8; включення земельного податку у відшкодування витрат у зв'язку з зазначенням у додатку до декларації "Відомості про земельну ділянку" адреси Щорса, 8; щодо безпідставного включення витрат по дератизації по двом підвалам по об'єкта: Щорса,8 та Щорса, 12; щодо вивозу сміття по Щорса, 12, так як згідно доданих документів вивіз сміття проводився тільки по Щорса, 8; послуги, що включені в накладні витрати не надавались; послуги по охороні не надавались; безпідставне пред'явлення вимог про відшкодування витрат по відведенню стічних вод.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2009 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець за Договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧМГ» (Орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 140-09 та актом приймання - передавання від 01.07.2009 р. за погодженням з балансоутримувачем (Чернігівськім відділення Українського державного геологорозвідувального інституту) майно (кімн. № 75, № 76, № 81) сьомого поверху дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 172,59 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, передано орендарю в задовільному стані. На виконання вимог вищевказаного договору між орендарем та балансоутримувачем було укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 6/366 від 01.07.2009 року.

Угодою від 24.06.2010 року до договору оренди № 140-09 від 01.07.2009 р. нерухомого майна, що належить до державної власності строк дії договору продовжено до 29.06.2012 року.

Угодою б/н від 30.11.12 р. до Договору № 6/366 від 01.07.09 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю сторони погодили, що у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту та переходом будівлі за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12 на баланс Українського державного геологорозвідувального інституту, змінено відповідні пункти договору в частині зазначення Балансоутримувача - Український державний геологорозвідувальний інститут. Зміни вступають в силу з 01.12.12 р. і діють до закінчення терміну дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 140-09 від 01.07.09 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. 08 січня 2013 актом прийому - передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: вул. Щорса, 12 орендар передав, а балансоутримувач прийняв майно в задовільному стані. Отже, заперечення відповідача щодо припинення договору до повернення об'єкта з оренди безпідставне.

08 січня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧМГ» (Орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 06-13 (Договір № 06-13).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору № 06-13 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення (кімн. № 75, № 76, № 81) сьомого поверху дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу (далі - Майно) площею 172,59 кв.м. (реєстровий номер 01432032.5.РФІІІЮМС026), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, що знаходиться на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.2012 і становить за незалежною оцінкою 622394,06 грн.. Майно передається в оренду: кім. № 75 та кім. № 81 площею 104,99 кв.м. для розміщення редакції друкованих засобів масової інформації, крім засобів масової інформації рекламного характеру; кім. № 76 площею 67,60 кв.м. для розміщення редакції друкованого засобу масової інформації рекламного характеру.

Угодою від 15.02.2013 р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 06-13 від 08.01.13 р. сторони погодили, що майно передається в оренду для розміщення редакції друкованих засобів масової інформації, крім засобів масової інформації рекламного характеру.

Пунктом 2.1. Договору № 06-13 передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати державної реєстрації договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно п. 5.11 Договору № 06-13 орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Пунктами 10.9 та 10.10 Договору № 06-13 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Умовами п.10.1 Договору № 06-13 передбачено строк чинності останнього, а саме з 08 січня 2013 р. до 07 грудня 2015 р. включно.

Згідно акту приймання-передавання від 08 січня 2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення (кімн. № 75, № 76, № 81) сьомого поверху дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу (далі - Майно) площею 172,59 кв.м. (реєстровий номер 01432032.5.РФІІІЮМС026), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, що знаходиться на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.2012 і становить за незалежною оцінкою 622394,06 грн..

На забезпечення виконання умов Договору № 06-13 від 08.01.2013 року між Українським державним геологорозвідувальним інститутом (Балансоутримувач - позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧМГ» (Орендар за договором, відповідач по справі) було укладено договір № КА0453-00 від 08.01.13 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (Договір № КА0453-00).

Відповідно до п.1.1 Договору № КА0453-00 Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 1 2, загальною площею 4548,86 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар (відповідач у справі) бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Орендар користується нежитловими приміщеннями (кімн. № 75, № 76, № 81) (далі - майно), перелік і вид елементів якого зазначено в акті обстеження та перевірки об'єкта оренди, що належить до державної власності від 04.01.13 р., загальною площею 172,59 кв. м, розміщене на сьомому поверху в будівлі, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.12 р. і становить за незалежною оцінкою 622394,06 грн.. Майно використовується для цілей, передбачених договором оренди від 08.01.13 р. № 06-13, укладеним між Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1. Договору № КА0453-00 Балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних із обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності орендарю і його співробітникам, згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік робіт та послуг встановлюються Додатком №1, а порядок та умови їх оплати - цим Договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Згідно Додатку № 1 до Договору № КА0453-00 затверджено перелік робіт та послуг, що підлягає відшкодуванню Орендарем Балансоутримувачу, а саме: зарплата працівників групи обслуговування; відрахування на соціальні заходи; витрати по обслуговуванню та ремонту інженерного обладнання; витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання; витрати по капітальному та поточному ремонту покрівлі, приміщень (в тому числі і орендованих за індивідуальних проханням орендаря), коридорів, санвузлів; витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та при будинкової території; витрати по пропускному режиму; витрати по наданню обов'язкових додаткових послуг; витрати по утриманню приміщень по договорах - з дератизації, на ремонт обладнання, на вивіз сміття, на утримання ліфтів, на озеленення; комунальні послуги - електрична енергія, опалення, водопостачання і каналізація; інші витрати - податок на землю, накладні витрати, податок на додану вартість.

Згідно п.п.2.1.3.п.2.1 Договору № КА0453-00 на Балансоутримувача покладено обов'язок інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

Орендар, в свою чергу, відповідно до п.п. 2.2.3 п.2.2 Договору № КА0453-00 зобов'язаний не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок Балансоутримувача будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно рахунку та акту виконаних робіт.

При несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати, відповідач зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.2.4 договору № КА0453-00 орендар зобов'язується сплатити плату до дня повернення приміщення за актом приймання-передавання включно у разі припинення (розірвання) договору оренди. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити балансоутримувачу заборгованість, якщо така виникла, за надані послуги у повному обсязі, враховуючи і санкції.

Згідно п.5.1 Договору № КА0453-00 цей договір є чинним за умови дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 06-13 від 08.01.13 р.

Угодою про розірвання договору оренди № 06-13 від 08.01.13 р. нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.08.13 р. за взаємною згодою сторін вищевказаний Договір оренди було розірвано з 13 серпня 2013 року.

За актом прийому-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 від 12.08.13 р., майно - нежитлові приміщення (кім. №№ 75, 76, 81) на сьомому поверсі дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 172,59 кв.м., повернуто Орендарем Балансоутримувачу.

Факт надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, електричної енергії, технічного обслуговування і ремонту ліфтів, послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів, виконання дезінфекційних робіт, водопостачання та водовідведення у спірний період, на думку позивача, підтверджується наявними в матеріалах справи окремими актами та рахунками, складеними підприємствами, якими надавались позивачу зазначені послуги та виконувались роботи згідно укладених Балансоутримувачем договорів з відповідними підприємствами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.210-239).

Згідно матеріалів справи на виконання умов Договору № КА0453-00 ДП „УДГРІ" було виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури за січень - серпень 2013р. на загальну суму 55487,00 грн. а саме: рахунок-фактура № 209 від 18.02.13 р. на суму 13038,90 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 405 від 25.03.13 р. на суму 8233,55 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 630 від 18.04.13 р. на суму 7895,10 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 710 від 21.05.13 р. на суму 6991,38 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 869 від 18.06.13 р. на суму 5873,76 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 1168 від 23.07.13 р. на суму 5908,09 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 1261 від 31.07.13 р. на суму 5386,66 грн. (з ПДВ), рахунок - фактура № 1382 від 30.08.13 р. на суму 2159,56 грн. (з ПДВ).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач відшкодував частину понесених позивачем витрат на загальну суму 6821,77 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 1 від 14.06.2013 р., № 38 від 12.07.2013 р., № 109 від 03.09.2013 р., № 124 від 16.09.2013 р., № 199 від 05.11.2013 р., № 246 від 26.12.2013 р., № 8 від 22.01.2014 р. та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами (а.с. 31 том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Враховуючи те, що Договором № КА0453-00 встановлений термін виконання боржником обов'язку по внесенню плати за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги, згідно додатку № 1 до Договору, не пізніше 25 числа, наступного за звітним місяцем, проте не встановлений порядок та термін отримання ним відповідних рахунків на оплату таких послуг, у разі отримання Орендарем рахунку на оплату після спливу встановленого договором терміну, боржник повинен виконати свій обов'язок (сплатити рахунок) у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (вручення рахунку на оплату).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем було направлено (або вручено) відповідачу на оплату по договору № КА 0453-00 від 08.01.2013 року наступні рахунки:

рахунок-фактура № 209 від 18.02.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за січень 2013 року на суму 13038,90 грн. було вручено представнику відповідача особисто 13.03.2013 року,

рахунок-фактура № 405 від 25.03.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за лютий 2013 року на суму 8233,55 грн. було вручено 29.03.2013 року,

рахунок - фактура № 630 від 18.04.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за березень 2013 року на суму 7895,10 грн. було вручено 25.04.2013 року,

рахунок - фактура № 710 від 21.05.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за квітень 2013 року на суму 6991,38 грн., направлено згідно опису вкладення в цінний лист 25.05.2013 року та вручено відповідачу за інформацією позивача 29.05.2013 року,

рахунок - фактура № 869 від 18.08.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за травень 2013 року на суму 5873,76 грн., було направлено згідно опису вкладення в цінний лист 18.06.2013 року та вручено відповідачу за інформацією позивача 25.06.2013 року,

рахунок - фактура № 1168 від 23.07.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за червень 2013 року на суму 5908,09 грн., згідно опису вкладення в цінний лист було направлено 25.07.2013 року та вручено відповідачу за інформацією позивача 08.08.2013 року,

рахунок-фактура № 1261 від 31.07.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за липень 2013 року на суму 5386,66 грн. було вручено представнику відповідача особисто 12.08.2013 року,

рахунок-фактура № 1382 від 30.08.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за серпень 2013 року на суму 2159,56 грн. було вручено представнику відповідача особисто 02.09.2013 року.

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи підтверджується відповідними відмітками, які вчинені представником відповідача на рахунках-фактурах та супровідних листах про направлення відповідних рахунків.

Окрім того, відповідачем не спростовані факти щодо дат отримання ним або вручення йому позивачем рахунків на оплату компенсацій за надані послуги, виконані роботи.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, відповідач порушив терміни відшкодування витрат Балансоутримувача по утриманню нерухомого майна в обумовлений Договором № КА0453-00 строк та здійснив відшкодування витрат УкрДГРІ на утримання майна частково в сумі 6821,77 грн., решту заборгованості в сумі 48665,23 грн. відповідно до поданих розрахунків позивач просить стягнути в судовому порядку.

Проте, включення в розрахунок боргу ряду витрат та, відповідно, проведений розрахунок боргу не відповідає дійсності. Так, зі змісту п.1.1 договору № КА0453-00 від 08.01.2013 р. вбачається, що орендар (відповідач у справі) бере участь у витратах балансоутримувача (позивача у справі) на виконання вказаних у додатку №1 до договору робіт та послуг пропорційно займаної ним площі в будівлі. За таких обставин, пропорційне відношення проведених розрахунків позивача до займаних відповідачем площ в будівлі має становити 172,59 кв.м до 4548,86 кв.м - загальної площі будівлі.

Як вбачається із наданих позивачем первісних розрахунків витрат за період з січня по серпень 2013 року, вищевказана пропорція недотримана. Так, у розрахунку за січень 2013 року позивачем зазначена загальна площа обслуговування, розрахункова площа для розподілу витрат 2844,38кв.м та 3618,44кв.м; у лютому - 2844,38 кв.м, 3618,44 кв.м, 4548,86 кв.м та 1876,17 кв.м; у березні, квітні - 3618,44 кв.м, 2351,24 кв.м, 4548,86 кв.м та 1817,15 кв.м; у травні, червні - 2106,36 кв.м, 4548,86 кв.м. та 1677,92 кв.м.; у липні - 2058,22 кв.м та 1667,82 кв.м; у серпні - 2028,75 кв.м та 1667,82 кв.м, в той час, як загальна площа будівлі по договору визначена 4548,86кв.м.

Дослідивши умови договору, взявши до уваги заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що наведена позивачем методика розрахунку із застосуванням площ менших ніж загальна площа будівлі є неправомірною, оскільки не узгоджується з домовленостями сторін у п.1.1 Договору № КА0453-00 від 08.01.2013 р. й призводить до штучного збільшення коефіцієнту участі орендаря до витрат позивача.

Інший порядок розрахунку розміру вказаних витрат Договором № КА 0453-00 не передбачений.

Відповідно відсоток участі орендаря у витратах балансоутримувача був визначений позивачем невірно (4,77; 6,07; 9,2; 7,34; 9,5; 9,68; 8,19; 10,29; 10,35; 3,57; 4,34), і за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 Договору № КА 0453-00, становить 3,79.

Щодо застосування розміру окремих видів витрат Балансоутримувача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Витрати на постачання теплової енергії в гарячій воді підтверджено договором № 106 від 01.11.12 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді, повними розрахунками по абонентському договору № 106 та актами прийому - передачі за січень - серпень 2013 р..

Позивачем при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем, в розрахунку за січень 2013 р. врахована загальна сума вартості наданої постачальником теплової енергії згідно акту прийому - передачі від 31.01.13 р. та повного розрахунку по абонентському договору № 106 2013.01 в розмірі 89579,70 грн., за двома адресами: м. Чернігів, вул. Щорса, 8 та вул. Щорса, 12.

Проте, судом зазначено, що згідно вказаних документів сума фактичних витрат позивача на теплову енергію за адресою м. Чернігів, вул., Щорса, 12 за січень 2013 р. складає 58100,28 грн., відповідно відшкодуванню відповідачем підлягає 2642,40 грн. (з ПДВ).

За лютий - квітень 2013 року сума витрат Балансоутримувача на теплову енергію у відповідності до актів прийому - передачі від 28.02.2013 р., 30.04.2013 р. та повних розрахунків по абонентському договору № 106 2013.02, 2013.03 визначена позивачем вірно в розмірах 51014,88 грн., 40386,78 грн. та 26544,95 грн., відповідно з коефіцієнтом 3,79 відшкодуванню підлягає 2320,15 грн., 1836,79 грн. та 1207,26 грн..

Згідно п.1.1 Договору № КА 0453-00 вартість спожитої електричної енергії обчислюється за встановленими тарифами та показаннями лічильника орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування - пропорційно до займаної площі із застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху. У разі відсутності лічильника обчислення вартості спожитої електроенергії буде здійснюватись пропорційно до займаної орендарем площі в будівлі.

Обсяг витрат УкрДГРІ з оплати послуг щодо постачання електричної енергії за Договором № 460 про постачання електричної енергії від 24.07.08 р. в січні - серпні 2013р. підтверджується рахунками № 158_01-2013 від 21.01.13 р., № 158_02-2013 від 21.02.13 р., № 158_03-2013 від 21.03.13 р. № 158_04-2013 від 21.04.13 р. № 158_05-2013 від 21.05.13 р. № 158_06-2013 від 21.06.13 р. № 158_07-2013 від 21.07.13 р. № 158_08-2013 від 21.08.13 р..

Як визначено позивачем та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, розмір витрат на активну електроенергію визначався відповідно до показників лічильника, встановленого в приміщенні орендованому відповідачем. Тому за період з січня по серпень 2013 року даний показник є вірним та приймається у розмірі, визначеному позивачем в розрахунках витрат на утримання орендованого майна за відповідний період.

Кількість спожитої реактивної електроенергії за січень-березень, червень, серпень 2013 р. згідно рахунків № 158_01-2013 від 21.01.13 р., № 158_02-2013 від 21.02.13 р., № 158_03-2013 від 21.03.13 р., № 158_06-2013 від 21.06.13 р., № 158_08-2013 від 21.08.13 р. в будинку по вул. Щорса, 12 склала в гривнях 234,54 грн., 297,40 грн., 225,22 грн., 188,49 грн., 102,60 грн. відповідно, проте позивачем при розрахунку взято до уваги інший розмір даних витрат.

За висновками суду, витрати на вивіз сміття, враховані позивачем в розрахунку витрат на утримання приміщень в будинку камерально-лабораторного корпусу за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12, за січень - серпень 2013 р., позивачем документально не підтверджені, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії Договору № 41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12 р. , зокрема, Додатку № 1 до нього, адресою об'єкта „Споживача" визначено вул. Щорса, 8.. Аналогічна адреса зазначена і в наявних в матеріалах справи копіях рахунків-фактур № СФ-0000095 від 03.01.2013 р., № 1603 за лютий 2013 р., № 3163 за березень 2013 р., № 5290 за квітень 2013 р., № СФ-0002554 від 02.04.2013 р. та актах № 43 за січень 2013 р., № 1603 за лютий 2013 р., № 3163 за березень 2013 р., № ОУ-0000095 від 31.03.2013 р., № 5290 за квітень 2013 р., № 6897 за травень 2013 р., № ОУ-0002554 від 30.06.2013 р., № 24573 за липень 2013 р., № 26217 за серпень 2013 р..

За відсутності зазначення в Договорі № 41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12 р. адреси нерухомого майна, яке перебувало в оренді відповідача - м. Чернігів, вул. Щорса, 12, відсутні підстави для віднесення вказаних витрат до сум відшкодування, належних до сплати ТОВ «ЧМГ» за січень - серпень 2013 р..

Інших доказів надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 суду не надано.

Згідно Договору № 184 на виконання дезинфекційних робіт, укладеному позивачем з ТОВ „Деолик" м. Чернігів 01.11.12 р. позивачу, в січні серпні 2013 р. надавались послуги з дератизації, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами виконаних робіт (послуг) № 184/1 від 08.01.13 р., № 184/2 від 06.02.13 р., № 184/3 від 06.03.2013 р., № 184/4 від 05.04.2013 р., № 184/8 від 07.05.2013 р., № 184/6 від 06.06.2013 р., № 184/7 від 10.07.2013 р., № 184/8 від 05.08.2013 р. кожен на суму 76,00 грн.

Оскільки в Додатку № 1 до Договору № 184 на виконання дезинфекційних робіт від 01.11.12 р. зазначено 2 об'єкти за адресою м. Чернігів: Щорса, 8, та Щорса, 12, розмір площ розподілений у співвідношенні 50%/50% (475 м.кв.+ 475 м.кв), позивачем помилково віднесено вказані витрати до відшкодування відповідачем в повному обсязі, оскільки відшкодуванню відповідачем витрати з дератизації підлягають також в розмірі 50%, тобто 38,00 грн. за кожен місяць, відповідно.

Крім того, за період з січня по серпень 2013 року у витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення позивачем помилково включені витрати на відведення стічних вод за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 8.

На підтвердження витрат щодо оплати послуг з водовідведення та водопостачання згідно договору № 1037 на водопостачання та водовідведення від 25.09.12 р. позивачем надані копії актів - рахунків № 1037 від 03.01.2013 р., від 04.02.2013 р., від 04.03.2013 р., від 02.04.2013 р., від 07.05.2013 р., 03.06.2013 р., 03.07.2013 р., та від 02.08.2013 р..

При цьому в акті - рахунку № 1037 за січень 2013 р. зазначені показання використання води по водолічильнику за адресою вул. Щорса,12 становлять 1191,32 грн., позивачем дений показник визначено невірно, отже відшкодуванню витрати з водовідведення та водопостачання за січень 2013 підлягають тільки витрати в сумі 1191,32 грн.. За період з лютого по серпень 2013 року розміри витрат балансоутримувача щодо оплати послуг з водовідведення та водопостачання позивачем визначені вірно, тому приймаються судом у розмірах визначених у розрахунках витрат на утримання орендованого майна за відповідний період.

Надання послуг з обслуговування та ремонту ліфтів за договором № 1089 на часткове технічне обслуговування і ремонт ліфтів від 26.10.12 р. підтверджується наявними в матеріалах справи актами № 1089 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за січень - серпень 2013 р. на суму 598,64 грн. щомісячно.

Розмір фактичних витрат Балансоутримувача, належних до відшкодування відповідачем, з обслуговування ліфтів, становить 598,64 грн. щомісячно при здійсненні розрахунків за січень - серпень 2013 р. позивачем взятий у вірному розмірі.

На підтвердження розміру понесених Балансоутримувачем витрат з податку на землю позивачем надані податкові декларації з плати за землю за 2013 рік від 22.01.2013 р. «звітна» та за 2013 рік від 05.08.2013 р. «уточнююча», а також додаток № 1 «Відомості про наявні земельні ділянки», в яких, в якості місцезнаходження земельної(их) ділянки(ок) зазначено тільки одну адресу, а саме: м. Чернігів, вул. Щорса, 8. За відсутності зазначення у вищевказаних документах адреси орендованого майна - м. Чернігів, вул. Щорса,12, відсутні підстави для віднесення вказаних витрат до сум відшкодування, належних до сплати ТОВ «ЧМГ» за січень - серпень 2013 р..

Витрати на охорону заперечуються відповідачем як такі, що не надавались. Позивач стверджує, що обов'язки по контролю пропускного режиму виконувались особами, названими як «охоронці». Оскільки за «Переліком робіт та послуг» (додаток № 1 договору) передбачено відшкодування таких витрат як заробітна плата працівників групи обслуговування, суд вважає правомірним врахування позивачем витрат по заробітній платі працівників групи обслуговування. Судом враховано доводи позивача і заперечення відповідача та, виходячи з того, що умовами договору (додаток № 1 до договору «Перелік робіт та послуг») передбачено відшкодування витрат по пропускному режиму, такі витрати підлягають оплаті відповідачем.

Відповідно додатку № 1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № КА0453-00 від 08.01.2013 р. в переліку робіт та послуг відсутні такі витрати, як планові накопичування для проведення поточних ремонтів, заробітна плата з нарахуваннями загально виробничого персоналу; розмір, процент нарахування накладних витрат не визначено - не узгоджено сторонами, а тому проведені розрахунки та заявлення до стягнення таких послуг є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правомірний розмір наданих позивачем послуг та робіт, які підлягають відшкодуванню позивачу становить 23532,64 грн., а саме: в січні 2013 року на суму 4751,64 грн., лютому 2013 року на суму 4204,64 грн., березні 2013 року на суму 3899,29 грн., квітні 2013 року на суму 3206,05 грн., травні 2013 року на суму 2333,05 грн., червні 2013 року на суму 2352,61 грн., липні 2013 року на суму 2032,26 грн., серпні 2013 року на суму 753,10 грн..

Крім того, судом встановлено, що позивачем не враховано в якості оплати за реактивну електроенергію згідно акту № 1382 від 30.08.2013 р. коштів в сумі 3,46 грн. сплачених платіжним дорученням № 199 від 05.11.2013 р..

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повної відсутності боргу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт лише часткового виконання відповідачем зобов'язань за Договором № КА 0453-00 в сумі 6825,23 грн. (з врахуванням оплати 3,46 грн.), розмір заборгованості визначений судом на момент вирішення спору відповідає фактичним обставинам та на час прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Договором підлягає частковому задоволенню в сумі 16707,41 грн.: 3316,29 грн. за січень 2013 р., 3014,88 грн. за лютий 2013 р., 2507,95 грн. за березень 2013 р., 1985,40 грн. за квітень 2013 р., 772,24 грн. за травень 2013 р., 2345,60 грн. за червень 2013 р., 2015,451 грн. за липень 2013 р., 749,64 грн. за серпень 2013 р..

За таких обставин, борг в сумі 16707,41 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті стягнення з відповідача заборгованості позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 2.2.3 Договору № КА 0453-00 передбачено, що при несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати, Орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку від несплаченої суми за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо відшкодування витрат на утриманні будівлі у терміни, визначені умовами Договору № КА 0453-00, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 10334,24 грн. грн. за період з 06.02.14 р. по 05.02.15 р..

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи, що позивачем нараховано пеню без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - пеню нараховано за період після закінчення шестимісячного строку з дня прострочення виконання зобов'язання - позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних в сумі 2500,60 грн. за період 21.03.2013 р. по 05.02.2015 р. та інфляційні нарахування в сумі 13435,55 грн. за період квітень 2013 - січень 2015 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.

Як передбачено п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Згідно п. 1.9. Постанови № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних нарахувань, враховуючи встановлені судом щомісячні суми заборгованості відповідача, дати вручення відповідачу рахунків на оплату, приписи ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 872, 49 грн. за період з 21.03.2013р. по 05.02.2015 р., позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню в сумі 4930,03 грн. за період квітень 2013 р. - січень 2015 р.. В решті стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань позовні вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 255, 258, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЬНІСТЮ «ЧМГ» (код ЄДРПОУ 35779428, вул. Шевченка, 42, м. Чернігів, 14013,) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ" (код ЄДРПОУ 01432032, вул. Автозаводська, 78 А, м. Київ, 04114) 16707,41 грн. боргу, 872,49 грн. процентів річних, 4930,03 грн. інфляційних нарахувань, 548,81 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 01 квітня 2015 року.

Суддя Н.О.Скорик

.