Ухвала

від 18.03.2015 по справі 923/873/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2015 року Справа № 923/873/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Коробенка Г.П., суддів:Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Мележик Н.І., Чернова Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі№923/873/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" доПублічного акціонерного товариства "Укррічфлот" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача 1. Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлон" простягнення 19 364 804, 52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у задоволені позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 року у справі №923/873/13 - залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 та рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 - без змін.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі №923/873/13, в якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2013 у справі №923/138/13-г, від 13.11.2013 у справі №905/3135/13, від 03.04.2013 у справі №20/5005/2406/2012, від 28.10.2014 у справі №910/8900/14, від 06.10.2010 у справі №07/66-10 та від 12.01.2012 у справі №27/76б, обґрунтовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме, положень статті 267 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 25.12.2014 у справі №923/873/13, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, з урахуванням дати 03.07.2013 подання даного позову до суду, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем вимога з повернення суми цільового внеску у вигляді грошових коштів, матеріалів та обладнання, направленого в якості інвестиції на будівництво зернового елеватору не підлягає задоволенню, внаслідок спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якої відповідачем подано заяву; підстави для відновлення такого строку відсутні. Даний висновок суду касаційної інстанції обґрунтовано тим, що перебіг строку позовної давності для звернення з відповідним позовом у позивача розпочався з 03.10.2008, з дня коли відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення цільового внеску і саме в цей день позивач довідався про відповідне невиконання.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі №07/66-10, суд касаційної інстанції вказав, що суд першої інстанції, правильно та в повній мірі встановивши обставини справи щодо прострочення відповідачем грошового зобов'язання, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанови, на яку посилається заявник, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 30.09.2013 у справі №923/138/13-г, на яку посилається заявник, оскільки у зазначеній справі та у справі №923/873/13, про перегляд постанови у якій просить заявник, предмети та підстави позовних вимог є різними. Так, у справі №923/873/13, на яку подана заява про перегляд, заявлено позов про стягнення грошових коштів. Водночас, у справі №923/138/13-г заявлено позов про визнання недійсним пункту угоди про розірвання договору інвестування будівництва.

Колегія суддів зазначає, що постановами Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у справі №905/3135/13, від 03.04.2013 у справі №20/5005/2406/2012, від 28.10.2014 у справі №910/8900/14 та від 12.01.2012 у справі №27/76б, на які посилається заявник, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справи передані для нового розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" у допуску справи №923/873/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ. Коробенко СуддіМ. Запорощенко Л. Катеринчук Н. Мележик Є. Чернов