Рішення

від 07.04.2015 по справі 227/1161/14-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.04.2015

227/1161/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Екопрод», третя особа ОСОБА_3, про витребування речі у боржника та стягнення суми винагороди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Святогорівське», третя особа ОСОБА_3, про витребування речі у боржника та стягнення суми винагороди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі Договорів товарного кредиту від 22.12.2011р., від 23.01.2012р., від 06.03.2012р. та від 07.03.2012р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та СТОВ «Святогорівське» перший передав певне майно, а саме насіння соняшнику загальною кількістю 534685кг. Вартість переданого соняшнику за договорами складала 349161 грн. 64 коп.

Згідно укладених Договорів, за користування товарним кредитом передбачена винагорода, яку сплачує СТОВ «Святогорівське», у розмірі 10% від вартості кожного товарного кредиту, щомісяця, до спливу строку дії Договорів. Також позичальник зобов'язувався за угодами повернути товарний кредит в натуральній формі.

Однак, після закінчення строку дії Договорів, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення товарного кредиту в натурі та сплати обумовленої сторонами винагороди.

За Договором від 05 березня 2014 року відступлення права вимоги, ФОП ОСОБА_3 передав належне йому право вимоги до СТОВ «Святогорівське» за укладеними із відповідачем договорами товарного кредиту своєму синові ОСОБА_1

Посилаючись на норми ст.509 ЦК України щодо змісту зобов'язання та наслідків його порушення, передбачених ст.ст.610, 611, 620 ЦК України, позивач просить суд винести рішення, яким витребувати у боржника річ, визначену індивідуальними ознаками, у вигляді насіння соняшнику та стягнути з підприємства відповідача несплачену ним суму винагороди за надання товарних кредитів, що за розрахунком позивача складає суму 434648 грн. 41 коп., та понесені судові витрати у справі.

В судовому засіданні позивач та третя особа на стороні позивача підтримали заявлені вимоги повністю, просили їх задовольнити. Долучили до справи свої письмові пояснення і оголосили їх в суді.

Під час судового розгляду ухвалою суду від 26 травня 2014 року замінено первісного відповідача СТОВ «Святогорівське» належним відповідачем, його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Екопрод» м.Волноваха Донецької області, про що надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.30-31).

Представник відповідача позовні вимоги повністю не визнав, посилаючись у своїх письмових запереченнях на те, що надані позивачем документи, а саме товарні накладні та акти переданого товару не містять підтвердження, що складені на виконання розглядуваних судом Договорів товарного кредиту, тобто товар позивачем не передавався. Крім того, до цих угод слід застосовувати положення Закону, що регулюють договір позики, де основним документом передачі майна є розписка.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції також вказує на необхідність закриття провадження у справі за ст.205 ЦПК України, мотивуючи тим, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.10.2013р. порушено справу про банкрутство СТОВ «Святогорівське». 21.11.2012р. опубліковане оголошення в газеті «Голос України», яким встановлений строк для прийому заяв кредиторів. ФОП ОСОБА_1 подав відповідну заяву про визнання його кредитором боржника. Втім, своєю ж заявою від 13.02.2013р. у зв'язку з відсутністю матеріальних претензій просив залишити заяву про включення до реєстру конкурсних кредиторів без розгляду. Ухвалою Господарського суду від 26.03.2013р. затверджений реєстр кредиторів, у склад котрих ФОП ОСОБА_3 не був включений. 29.04.2013р. у справі про банкрутство «СТОВ «Святогорівське» винесено ухвалу про затвердження мирової угоди і припинення провадження у справі.

Представник відповідача просить також врахувати, що на користь ФОП ОСОБА_3 від СТОВ «Святогорівське» 12.03.2013р. перераховувалась фінансова допомога в сумі 1680 тис. грн. Той у свою чергу за період з 27.12.11 по 27.06.12 здійснив фінансову допомогу в сумі 1258252 грн. та передав насіння соняшнику в кількості 548685 тонн на загальну суму 349161,64 грн. У зв'язку з виникненням зустрічних однорідних вимог 11.03.2013р. між СТОВ «Святогорівське» та ФОП ОСОБА_3 укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1606319 грн. 64 коп.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що працювала на СТОВ «Святогорівське» у 2011-2014 роках на посаді головного бухгалтера. По бухгалтерському обліку операцій товарного кредиту на підприємстві не проходило. В тому році вони продавали ФОП ОСОБА_3 насіння соняшника, понад 500 тонн, але у зв'язку з тим, що той не міг продати це насіння у великій кількості, відбулось повернення товару. Про повернення зазначено в товарних накладних. Всі договори підписувались директором СТОВ ОСОБА_5, і знаходились у нього. Тому повідомити суду, чи укладались насправді ці договори, впевнено сказати не може. Взагалі, свідок вважає, що насіння передавалось ФОП ОСОБА_3 зі складу підприємства з метою запобігти його виявленню та арешту державною виконавчою службою.

Свідок ОСОБА_5 суду підтвердив, що працював у 2011 та 2012 роках директором СТОВ «Святогорівське». Зараз він виконує обов'язки заступника керуючого відділення «Вирівське» ПАТ «Екопрод», яке є підприємством-правонаступником. Також він запевнив, що дійсно ФОП ОСОБА_3 по передплаті купував у їх СТОВ «Святогорівське» продукцію сільськогосподарського виробництва. У 2011 році вони за договором віддали продукцію ОСОБА_3, яку той оплатив, але виникли фінансові труднощі, затримки із зарплати працівникам, і він попросив ФОП повернути насіння соняшника, щоб продати і розрахуватися із боргами підприємства. ФОП ОСОБА_3 віддав назад насіння соняшника шляхом укладення договорів товарного кредиту. Всього було укладено 4 таких договори. Свідок підтверджує факт укладення цих угод із ФОП ОСОБА_3 і фактичне передання останнім товару за актами передачі згідно товарних накладних. Яким чином ці договори проведені по бухгалтерському обліку, йому невідомо, оскільки це є роботою бухгалтерії. Крім того, він підтверджує проведення звіряння розрахунків і складання відповідного акту між сторонами цих угод, яке відбулось у 2012 році. Свій особистий підпис в акті звіряння і печатку підприємства визнає.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:

В судовому засіданні встановлено, що за договорами товарного кредиту від 22 грудня 2011 року, від 23 січня 2012 року, від 06 березня 2012 року та від 07 березня 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 передано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» індивідуально визначене майно загальною кількістю 534685 кг, а саме: 22.12.2011р. насіння соняшника сміттєвої домішки 2,4 вологості 6,6 - 41950 кг; 23.01.2012р. насіння соняшника сміттєвої домішки 3,0 вологості 8,0 - 49281 кг; 06.03.2012р. насіння соняшника сміттєвої домішки 3,0 вологості 7,9 - 122580 кг та 07.03.2012 насіння соняшника сміттєвої домішки 3,0 вологості 8,0 -320874 кг (а.с. 7,11,15,19)

Передача майна за цими Договорами, тобто факт отримання СТОВ «Святогорівське» насіння на виконання умов договорів товарного кредиту доведена перед судом відповідними актами приймання-передачі насіння соняшника від 22 грудня 2011 року, від 23 січня 2012 року, від 06 березня 2012 року та від 07 березня 2012 року, які підписано як ФОП ОСОБА_3, так і директором СТОВ «Святогорівське», а також складською квитанцією на зерно №601 від 22.12.2011р. і накладною №б/н від 22.12.2011р., складською квитанцією на зерно №2134 від 23.01.2012р. та накладною №1 від 23.01.2012р., складською квитанцією на зерно №667 від 06.03.2012р. та накладною №1 від 06.03.2012р., складською квитанцією на зерно №2183 від 07.03.2012р. і накладною №2 від 07.03.2012р. (а.с.8-10, 12-14, 16-18, 20-22)

За актом звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами від 27.12.2012 року, складеного та завіреного ФОП ОСОБА_3 та представником підприємства СТОВ «Святогорівське» ОСОБА_5, підтверджені розміри отриманих СТОВ за договорами товарного кредиту насіння соняшника (а.с.110)

Враховуючи надані документи, а також показання свідка ОСОБА_5, що підтверджують фактичне укладення договорів і передачу товару, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що такі угоди не мали місце і що товар не передавався.

Згідно п.1.1 укладених Договорів, загальна вартість переданого майна за договорами товарного кредиту від 22 грудня 2011 року, від 23 січня 2012 року, від 06 березня 2012 року та від 07 березня 2012 року складає суму 349161,64 грн.

При цьому, кожним із договорів товарного кредиту в пунктах 3.2 були визначені строки користування кредитом СТОВ «Святогорівське» та строки повернення товарних кредитів кредитору ФОП ОСОБА_3 В усіх договорах визначено цей строк до 01 листопада 2012 року.

Також п.1.3 Договорів передбачає внесення за користування товарним кредитом суми винагороди в розмірі 10% від суми товарного кредиту щомісячно.

Пунктом 1.5 укладених угод зобов'язано позичальника СТОВ «Святогорівське» при настанні строку повернення товарного кредиту і сплати винагороди перерахувати цю винагороду за користування товарним кредитом, а також повернути товарний кредит в натуральній формі згідно якісних показників вологості та засміченості.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушенням умов Договорів та вищевказаних вимог Закону, ані на дату закінчення строку користування кредитом та повернення кредиту кредитору, ані на дату подання позову до суду насіння соняшника повернуто не було, суму винагороди не сплачено.

Те, що Відповідач не вчиняв дій по виконанню договорів товарного кредиту на користь ФОП ОСОБА_3, з боку представника відповідача в судовому засіданні не оспорюється. І тому в порядку ч.1 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Крім того, суд враховує, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.03.2014р., ФОП ОСОБА_3 як первісний кредитор передав право вимоги згідно з Договорами товарного кредиту від 22.12.2011р., від 23.01.2012р., від 06.03.2012р. та від 07.03.2012р. новому кредитору, своєму синові ОСОБА_1 (а.с.24).

Ці правовідносини регулюються положеннями ст.ст.512, 514 та 516 ЦК України.

Так, за п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вбачає, що про заміну кредитора у зобов'язанні повідомлено відповідача відповідним листом від 13.03.2014р., про що у матеріалах справи мається поштова квитанція про його направлення з описом вкладення, оригінал якої представлено в суді (а.с.23)

Отже, позивач ОСОБА_1 як новий кредитор має право вимагати виконання договорів товарних кредитів на свою користь.

Суд, вирішуючи справу, звертає свою увагу на заперечення представника відповідача щодо відкритої процедури банкрутства СТОВ «Святогорівське». З цього приводу суд вважає необхідним зазначити таке:

Дійсно, ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.10.2013р. порушено справу про банкрутство СТОВ «Святогорівське», яке виступало стороною у розглядуваних судом Договорах товарного кредиту (а.с.92)

21.11.2012р. опубліковане оголошення в газеті «Голос України» про порушення справи про банкрутство, яким встановлений строк для прийому заяв кредиторів.

Сторонами в засіданні визнається, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений судом строк подав відповідну заяву про визнання його кредитором боржника на суму 2272411,30 грн.

Втім, своєю ж заявою від 13.02.2013р. у зв'язку з відсутністю матеріальних претензій просив залишити заяву про включення до реєстру конкурсних кредиторів на вищевказану суму без розгляду (а.с.91).

Ухвалою Господарського суду від 26.03.2013р. затверджений реєстр конкурсних кредиторів, у склад котрих ФОП ОСОБА_3 не був включений, його заява була залишена цією ухвалою суду без розгляду.

29.04.2013р. у справі про банкрутство «СТОВ «Святогорівське» винесено ухвалу про затвердження мирової угоди і припинення провадження у справі (а.с.97-98).

Під час вивчення наведених Відповідачем обставин на предмет їх обґрунтованості суд керується положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. в редакції, що діяла на час існування спірних відносин.

Так, ст.83 п.5 ч.1 цього Закону передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство у разі затвердження мирової угоди.

Саме таку мирову угоду затверджено ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. у справі про банкрутство СТОВ «Святогорівське» №5006/27/137б/2012, правонаступником якого є відповідач у справі Приватне акціонерне товариство «Екопрод» (а.с.97) Копія мирової угоди знаходиться в матеріалах справи (а.с.99-100)

Суд застосовує положення ч.4 ст. 83 зазначеного Закону, відповідно до яких у випадку затвердження у справі про банкрутство мирової угоди господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Як встановлено судом, вимоги ФОП ОСОБА_3, що витікають із Договорів товарних кредитів, були заявлені ним у строк, встановлений Господарським судом, шляхом подання заяви про визнання його кредитором боржника «СТОВ «Святогорівське». Ці обставини сторонами визнані.

Ці вимоги ФОП ОСОБА_3 також не були відхилені судом і доказів щодо цього суду не представлено.

Тому суд вважає, що в розумінні положень ст.83 Закону, ОСОБА_3, а отже і його син ОСОБА_1 як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги не втратив права як кредитор за договорами товарних кредитів з припиненням процедури банкрутства підприємства СТОВ «Святогорівське», правонаступником якого став відповідач у справі ПАТ «Екопрод».

Отже, ці доводи представника відповідача суд вважає необґрунтованими.

При вирішенні справи суд не погоджується з позивачем, який посилається у своїх поясненнях як на правову підставу своїх вимог на норми ст.1212,1213 ЦК України, оскільки ці положення цивільного законодавства стосуються безпідставно набутого майна, тобто майна, набутого без достатньої правової підстави.

Майно, яке є предметом розгляду, було отримано на підставі договорів, що мали місце.

У спірних відносинах слід застосовувати положення цивільного законодавства щодо неналежного виконання зобов'язання, передбачені главою 51 Цивільного кодексу України.

Так, на підставі ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, наслідками порушення зобов'язання є встановлені Договором або Законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому сторона самостійно доводить, в чому полягають заподіяні їй збитки.

З умов п.1.5 договорів товарного кредиту від 22.12.2011р., від 23.01.2012р., від 06.03.2012р. та від 07.03.2012р. суд вбачає, що обов'язком боржника було повернення товарного кредиту в натурі, тобто речі, визначеної індивідуальними ознаками, вказаними в самому договорі, а саме насіння соняшника відповідної ваги, вологості та засміченості.

Згідно ст.620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначну індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у божника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

За ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданим порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З урахуванням наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд вважає доведеним позивачем факт невиконання Договорів товарного кредиту з боку підприємства боржника.

Отже, підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 щодо витребування та зобов'язання передати на його користь боржником ПАТ «Екопрод» речі, визначеної індивідуальними ознаками, а саме: насіння соняшника, сміттєві домішки 2,4 вологість 6,6 вагою 41950кг; насіння соняшника, сміттєві домішки 3,0 вологість 8,0 вагою 370155кг; та насіння соняшника, сміттєві домішки 3,0 вологість 7,9 вагою 122580кг.

При визначенні сум, що підлягають стягненню в якості збитків з відповідача за умовами Договорів, суд керується наступним:

Відповідно до п.1.3 Договорів передбачає внесення за користування товарним кредитом суми винагороди в розмірі 10% від суми товарного кредиту щомісячно.

Із врахуванням суми кожного із договорів, помноженої на 10%, та помноженням на кількість повних місяців, протягом яких боржник користувався товарним кредитом, що визначено відповідно до строку договорів, на який вони укладені, суд обраховує вартість суми винагороди, що підлягає стягненню.

Так, за договором від 22.12.2011р. підлягає стягненню сума винагороди: 27394,35 грн. х10%= 2739,435 грн. х 10 місяців = 27394,35 грн. За договором від 23.01.2012р. потрібно відповідачу сплатити: 32181,63 грн. х10%= 3218,163грн. х 9 місяців = 28963,47 грн. За договором від 06.03.2012р. слід стягнути суму винагороди в такому розмірі: 80047,56 грн. х 10%= 8004,756 грн. х 7 місяців = 56033,29 грн. За договором від 07.03.2012р. підлягає стягненню сума в розмірі: 209538,10 грн. х 10% = 20953,81 грн. х 7 місяців = 146676,67 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення винагороди за всіма договорами в загальній сумі 259067,78 грн. (27394,35 грн. + 28963,47 грн. + 56033,29 грн. + 146676,67 грн.)

В заявлених позовних вимогах про відшкодування моральної шкоди слід відмовити за їх недоведеності перед судом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 3481,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 610, 611, 620, 623 ЦК України, ст.83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р., та ст.ст.5, 10, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Екопрод», третя особа ОСОБА_3, про витребування речі у боржника та стягнення суми винагороди - задовольнити частково.

Витребувати у Приватного акціонерного товариства «Екопрод», код ЄДРПОУ 30886741, юридична адреса: 85700, м.Волноваха Волноваського району Донецької області, вулиця Леніна, будинок 6 В, та зобов'язати передати на користь ОСОБА_1, код платника податків НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, речі, визначені індивідуальними ознаками, а саме: насіння соняшника, сміттєві домішки 2,4 вологість 6,6 вагою 41950кг; насіння соняшника, сміттєві домішки 3,0 вологість 8,0 вагою 370155кг; насіння соняшника, сміттєві домішки 3,0 вологість 7,9 вагою 122580кг.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Екопрод», код ЄДРПОУ 30886741, юридична адреса: 85700, м.Волноваха Волноваського району Донецької області, вулиця Леніна, будинок 6 В, на користь ОСОБА_1, код платника податків НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, винагороду за надання товарних кредитів в загальній сумі 259067 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят сім) грн. 78 коп.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Екопрод», код ЄДРПОУ 30886741, юридична адреса: 85700, м.Волноваха Волноваського району Донецької області, вулиця Леніна, будинок 6 В, на користь ОСОБА_1, код платника податків НОМЕР_1, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3481 (трьох тисяч чотириста вісімдесят однієї) грн. 61 коп.

Вступна та резолютивна частини судового рішення проголошені в судовому засіданні 07 квітня 2015 року. Повний текст судового рішення виготовлено згідно вимог ст. 209 ЦПК України 08 квітня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В. Хандурін

07.04.2015