Постанова

від 04.08.2009 по справі 4/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "04" серпня 2009 р.       Справа №  4/450

     Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І., за участю секретаря судового засідання Яриш О.М., розглянувши   матеріали справи  № 4/450

за позовом: Державної податкової інспекції у м.Кіровограді, м. Кіровоград  

до відповідача: приватного підприємства "Лортан", м. Кіровоград  

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Іщенка Володимира Володимировича,    

про визнання недійсними змін, внесених до установчих документів відповідача, зареєстрованих державним реєстратором Реєстраційної Палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, з моменту перереєстрації відповідача на Іщенка В.В., а також скасування державної реєстрації таких змін.

За участю представників:

від позивача: Патлатий П.М. довіреність №86 від 08.02.2009 року

від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи   належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України ( вих №11571 від 28.07.2009 року).

3-я особа: участі не брали. Про час та місце розгляду справи   належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України ( вих №11571 від 28.07.2009 року).

час  прийняття вступної та резолютивної частини  постанови: 12 год 35 хвилин.

Заслухавши представника  позивача, який повністю підтримує позовні вимоги  та  дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

                     ВСТАНОВИВ:

Позивач в порядку  господарського судочинства звернувся до  господарського суду Кіровоградської області 19 жовтня 2005 року  з  позовною  заявою до відповідача –приватного підприємства "Лортан" про визнання недійсними змін, внесених до установчих документів відповідача.

Позивач просить визнати недійсними зазначені зміни, зареєстровані 31.01.2005 державним реєстратором Реєстраційної Палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та які значаться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, з моменту перереєстрації приватного підприємства "Лортан" на фізичну особу  Іщенка Володимира Володимировича.  Позовні вимоги мотивовані, зокрема, положеннями абз. 7 ст. 1, ч. 3 ст. 4, ч.ч. 1, 3 ст. 16, ч. 3 ст. 19, ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.  Ухвалою господарського суду від   21.11.2007 року   визнано за необхідне розгляд справи  провести за правилами КАС України, оскільки згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України; адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з визначенням термінів, що д ається у ст. 3 цього Кодексу :

справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсними змін до установчих документів та скасування їх державної реєстрації.

 Саме таку   правову позицію викладено в посттанові   Вищого господарського суду України  від  10.02.2006 року     у справі   № 02-03/25125.

Крім того,  Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією до позовних матеріалів додано установчі документи відповідача, які б підтверджують  внесення змін до останніх.

З поданої ксерокопії реєстраційної картки відповідача вбачається, що засновником приватного підприємства "Лортан" є з  08.08.2002 року   Іщенко Володимир  Володимирович.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, тому  справа  розглядається при даній явці сторін та за наявними у справі матералами.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши  їм  юридичну оцінку, господарський суд  прийшов до переконання, що  позовні вимоги є обгрунтованими та  позов підлягає до  повного задоволення  враховуючи наступне.

Із змісту частини 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" слідує, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першої цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу   засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про  передання  права засновника (учасника) іншій особі.

При розгляді господарським судом спору про визнання недійсними змін, внесених до установчих документів відповідача, обов'язкове надання правової оцінки та аналізу волевиявленню фізичної особи –заяві засновника приватного підприємства "Лортан" про вихід зі складу засновників (учасників) або нотаріально посвідченому документу про  передання права засновника (учасника) іншій особі.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд  вважає за необхідне  керуватись,  зокрема, положеннями Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та  Господарського кодексу України..

Так, із змісту ст. 4 ч. 1, ст.ст. 42, 43, 52, ст. 19 ч. 5 Господарського кодексу України вбачається, що господарські правовідносини виникають на підставі вільного волевиявлення господарюючих суб'єктів.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 № 509-XII, органи державної податкової служби  мають право звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб‘єкта підприємницької діяльності.

Отже, спір у даній справі стосується реалізації податковим органом своїх повноважень в організаційно-господарських відносинах, що встановлюються між цим органом та суб'єктами підприємницької діяльності, і пов'язані з його компетенцією щодо контролю за дотриманням останніми чинного законодавства. Зазначені контролюючі повноваження органів державної податкової служби України визначають їх статус у відносинах з підприємцями як владного суб'єкта, а останніх –як підпорядкованих суб'єктів. Відтак, вказані відносини є відносинами влади та підпорядкування (субординації) і за способом виникнення та регулятивним характером є адміністративними.

Отже, аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки податковий орган в даному випадку в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів  адміністративної справи , після  08.08.2002 року   відповідачем не підтверджено   волевиявлення  щодо перевірки  достовірності на внесені в реєстраційну картку зміни до установочних документів з відображенням в технічних та   програмних засобах ведення   Єдиного державного реєстру згідно до   ст.1 (абзац 7), ч.3 ст.4, ч.1 ст.16 Закону УКраїни  "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців" . Крім того, в порушення приписів  ст.29 вказаного Закону   засновники  (учасники) або уповноважені ними  особи чи органи  особисто не подали та не надіслали рекомендованим листом з описом   вкладення  відповідні документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про підприємництво”підприємництво –це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єктом господарювання є громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці      (ст. 55 Господарського кодексу України).

Ст. 5 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній,  районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за  місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин - підприємець зобов'язаний повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах.

Адреса місцезнаходження є одним із важливих чинників, який свідчить про додержання підприємцем вимог законодавства, його прозорої, не тіньової та не фіктивної роботи. Місцезнаходження є одним із основних елементів свідоцтва про державну реєстрацію.

Зміна юридичною чи  фізичною-особою адреси місцезнаходження розглядається як підстава для заміни свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходження особи вноситься до Єдиного державного реєстру ( п. 6 ст. 9, п. 4 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”).

Відповідач не знаходиться за адресою вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію (а.с. 18), оскільки вся направлена йому  судом  поштова кореспонденція  повертається до суду без вручення з відміткою установи  поштового звязку  про відсутність  відповідача за вказаною в  реєстраційних документах адресою (м.Кіровоград   вул. Декабристів 20 кв.12)..

П. 3 ст. 128 Господарського кодексу України вказує, що громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Відповідно п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах встановлених законом.

Згідно пояснень  Іщенка Володимира Володимировича встановлено, що фінансово - господарською діяльністю він ніколи не займався і не збирався займатись. Реєстрація, як  засновника та учасника  приватного підприємства "Лортан", була здійснена за  обіцяну винагороду в розмірі 200 грн. Ніяких договорів, платіжних та інших документів фінансово - господарської діяльності він не підписував, угод не укладав, бухгалтерський та податковий звіт не вів та нікому робити цього не  доручав.

Всі фінансові, господарські, бухгалтерські та інші документи складені та підписані від імені Іщенка В.В. невідомою особою, яка була наділена відповідними повноваженнями, правами і обов'язками щодо діяльності відповідача і всупереч діючому законодавству користуючись реквізитами даного підприємця та його ім'ям здійснювала фінансово-господарські операції, переклавши при цьому відповідальність на Іщенка В.В.

Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Відповідно п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Особи, що підпадають під визначення платників згідно ст.2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органи державної податкової служби та отримати свідоцтво платника податку на додану вартість (ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість). Тобі всі дії щодо реєстрації, як платника податку на додану вартість здійснює особа яка наділена адміністративно - господарськими функціями відповідно до законодавства

Виходячи із вищевикладених обставин та приймаючи до уваги той факт, що діяльність від імені гр. Іщенка В.В. здійснювалась невідомою особою, яка використовувала реквізити даного підприємства  та його ім'я для здійснення незаконних господарських операцій з метою одержання прибутку, свідоцтво платника податку на додану вартість, видане вищевказаному підприємству  є таким, що отримано з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином діяльність приватного підприємства "Лортан"  з моменту його реєстрації на Іщенка В.В. здійснювалося протиправно, волевиявлення останнього не було спрямовано на зайняття підприємницькою діяльністю. Враховуючи те, що Іщенко В.В. не мав наміру і безпосередньо не здійснював підприємницької діяльності свідоцтво платника податку на додану вартість одержано з порушення вимог чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004 р. № 755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи  проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Підпунктом 3 пункту 2 статті 46 вищезазначеного Закону визначено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності  юридичної  особи  є провадження нею  підприємницької діяльності, що заборонена законом.

За приписами ст. 31 Закону України    " Про  державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи  для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору   не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 160,163,167, 186  ,п.6 Прикінцевих та  перехідних  положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити  повністю.

Визнати недійсними зміни, внесені до установчих документів  приватного підприємства "Лортан" /код 31920112/ із моменту  перереєстрації вказаного підприємства на  Іщенка Володимира  Володимировича, які були зареєстровані   08.08.2002 року  Реєстраційною палатою виконавчого  комітету  Кіровоградської  міської ради і значаться  в Єдиному  державному реєстрі підприємств та організацій України та  скасувати державну реєстрацію таких змін.

У день набрання  судовим  рішенням законної сили в порядку ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців" надіслати   завірений  належним чином  примірник  державному реєстратору- Реєстраційній палаті виконавчого комітету  Кіровоградської міської ради.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному  обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова    виготовлена в повному обсязі    04.08.2009 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько